09.08.2018 р. Справа№ 914/1474/18
м.Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Кітаєвої С.Б., розглянувши матеріали позовної заяви: Приватного підприємства науково-технічних послуг «Обрій», м.Новояворівськ Яворівського району Львівської області
до відповідача: Приватного підприємства «ШБУ Косівець», смт.Великий Любінь Городоцького району Львівської області
про стягнення заборгованості. Ціна позову: 43858,29 грн.
На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Приватного підприємства науково-технічних послуг «Обрій» до Приватного підприємства «ШБУ Косівець» про стягнення заборгованості у розмірі 43858,29 грн., з якої 34747,34 грн. основного боргу, 4628,54 грн. пені, 3439,99 грн. інфляційних втрат, 1042,42 грн. 3 % річних.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, зважаючи на наступне.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Отже, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
В даному випадку, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 43858,29 грн., з якої 34747,34 грн. основного боргу, 4628,54 грн. пені, 3439,99 грн. інфляційних втрат, 1042,42 грн. 3 % річних. за двома різними договорами, а саме купівлі-продажу №25/05/17-2 від 25.05.2017 та надання послуг №15/05/17 від 25.05.2018.
Так, "підставами позову" є два окремі договори, а саме договір купівлі-продажу №25/05/17-2 від 25.05.2017 та договір надання послуг №15/05/17. Предметами цих договорів є, в одному випадку купівля продаж продукції (договір №25/05/17-2 від 25.05.2017) в іншому випадку надання послуг екскаватора-навантажувача, послуг автомобіля самоскида тощо для виконання земляних та будівельно-монтажних робіт на будівельних об'єктах замовника. Відтак, "підстави виникнення" позовних вимог, які позивач об'єднав у одному позові, є різними - це два окремі, різні за правовою природою, договори, а обставина укладення цих договорів між одними й тими ж сторонами не є спільною "підставою позову", яка об'єднує вимоги.
Також, заявлені за цими договорами вимоги не об'єднані "поданими доказами", і такі докази є різними (складеними окремо на виконання кожного з договорів).
Заявлені вимоги також не є "основними та похідними" позовними вимогами, оскільки вищевказані договори не є основними та похідними договорами по відношенню один до одного, а є двома окремими договорами укладеними щодо купівлі-продажу продукції та відповідно на виконання робіт.
З наведеного вбачається, що позивачем у поданій до суду позовній заяві об'єднано декілька вимог, які не пов'язані між собою підставою виникнення та не є похідними одна від одної, що є підставою для повернення позовної заяви позивачу.
За поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню два окремих спори між тими ж сторонами.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Підстав для застосування положень ст. 173 ГПК України судом не встановлено.
Крім того, сумісний розгляд цих вимог призведе до не надходження до Державного бюджету належних сум судового збору.
Оскільки, позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог при зверненні з даним позовом до суду, то позовна заява підлягає поверненню разом з поданими до неї документами на підставі п.2 ч.5 ст.174 ГПК України.
Слід звернути увагу позивача, що згідно ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Крім того, позивач у п.5 прохальної частини позовної заяви просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які обліковуються на рахунках Відповідача у банківських установах, у межах сум позовних вимог та судових витрат.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
За приписами ст. 139 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Позивачем до позовної заяви додано докази сплати судового збору за подання позову, але не додано документів, що підтверджують сплату судового збору саме за подання заяви про забезпечення позову.
Також в порушення зазначених приписів заявником не наведено пропозицій щодо зустрічного забезпечення, передбаченого статтею 141 Господарського процесуального кодексу України .
Згідно з ч. 7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
За наведених обставин, суд доходить висновку про недодержання позивачем вимог статті 139 Господарського процесуального кодексу, що є підставою для повернення заяви про забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.. 139, п.7 ст.140, п. 2 ч. 5 ст. 174, ст. 234, ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву Приватного підприємства науково-технічних послуг «Обрій» та додані до неї документи разом з поштовим конвертом на 162 арк., повернути позивачу.
Заяву Приватного підприємства науково-технічних послуг «Обрій» про забезпечення позову повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку передбаченому ст.ст. 255-256 ГПК України.
Суддя Кітаєва С.Б.