ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
09 серпня 2018 року Справа № 913/281/18
Провадження №34/913/281/18
Господарський суд Луганської області у складі:
суддя Іванов А.В.,
при секретарі судового засідання Гулевич В.В.,
розглянувши матеріали позовної заяви
Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “Дельта Банк” ОСОБА_1, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Євробізнес ЛТД”, м. Луганськ
про стягнення 169 288 грн. 47 коп.
У засіданні брали участь:
від позивача - ОСОБА_2, представник на підставі довіреності від 18.07.2018 №б/н;
від відповідача - представник не прибув.
Публічне акціонерне товариство “Дельта Банк” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “Дельта Банк” ОСОБА_1 звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Євробізнес ЛТД” про стягнення заборгованості за Кредитним договором №11168173000 від 13.06.2007 в розмірі 169 288 грн. 47 коп., з яких 162 420 грн. 62 коп. - заборгованість за процентами, 6 034 грн. 69 коп. - пеня за несвоєчасне повернення процентів та 833 грн. 16 коп. -3% річних від суми прострочених процентів.
У відповідності до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України 11.06.2018 року здійснено автоматичний розподіл в автоматизованій системі документообігу суду та справу передано на розгляд судді Іванову А.В.
Ухвалою від 11.06.2018 №913/281/18 Господарський суд Луганської області відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
26.07.2018 від позивача на адресу суду надійшло клопотання б/н від 26.07.2018 про долучення до матеріалів справи копії договору купівлі продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011, укладеним між ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ «Дельта Банк», який суд долучив до справи.
Ухвалою від 06.08.2018 №913/281/18 Господарський суд Луганської області призначив розгляд справи на 08.08.2018.
Представник позивача надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання не прибув.
У судовому засіданні 08.08.2018 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
13.06.2007 між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк (позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євробізнес ЛТД» (відповідач, позичальник) був укладений кредитний договір №11168173000 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в національній валюті України в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 262 000 грн. у порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Надання кредиту здійснюється у наступний термін: з 13.06.2007 по 13.06.2018 Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 13.06.2018, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.1. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на відповідний рахунок банку (підпункти 1.2.1 та 1.2.2 Договору).
В пункті 1.3 Договору встановлена плата за кредит (під терміном «плата за кредит» у даному договорі розуміються як проценти та і комісії банку):
За використання кредитних коштів за цим договором встановлюється процента ставка в розмірі 17,5 % річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору (пп. 1.3.1 Договору);
За користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 26% річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором. Нарахування та облік таких процентів банк здійснює відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України, зокрема, нормативних актів НБУ (пп. 1.3.2 Договору);
Сторони домовились, що за умовами цього договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених підпунктом «а» та /або «б» п. 9.2 договору (пп. 1.3.3 Договору);
Нарахування процентів за цим договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом «факт/360» відповідно до вимог нормативно-правових актів НБУ та чинного законодавства України. Період нарахування процентів згідно умов цього договору починається з дня фактичного надання кредитних коштів, якщо умовами пп. 1.3.2, 1.3.3, 9.2 договору не передбачено іншу дату початку нарахування процентів, а в наступному з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. При цьому проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані банком позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність банку відповідно до умов договору якщо інша база нарахування процентів не передбачена умовами п. 1.3.2 та/або пп. 1.3.3, 9.2 договору. Для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту вважається одним днем (пп. 1.3.4 Договору);
Позичальник зобов'язується сплачувати проценти за договором у строк протягом перших 10 робочих днів кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти за користування кредитом. При цьому, остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту. При цьому, якщо останній день строку сплати процентів або дата остаточного повного повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочій день, в такому випадку останнім днем строку сплати процентів вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем (пп. 1.3.5 Договору).
Згідно п 1.5 Договору кредит надається шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника №26008102841801 у банку для подальшого використання за цільовим призначенням. Оплати банком платіжних документів позичальника за рахунок кредитних коштів, наданих відповідно до умов цього договору та в порядку, окремо обумовленому сторонами в письмовій формі.
Відповідно до п. 1.6. Договору сторони погодили наступну черговість погашення позичальником своїх грошових зобов'язань за цим Договором: прострочені комісії, строкові комісії, прострочені проценти, строкові проценти, прострочена сума основного боргу, строкова сума основного боргу, штрафні санкції за Договором.
Відповідно до п. 9.5 Договору строк дії даного договору з дати його укладання і до повного погашення строку суми кредиту, плати за кредит та пені, у разі її нарахування.
Сторонами було складено графік погашення кредиту (додаток №1 до Договору).
Відповідно до ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» (продавець) та ПАТ «Дельта Банк» (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, та зареєстровано в реєстрі за №2949, 2950 (далі - Договір купівлі-продажу).
Відповідно до п. 2.1 Договору купівлі-продажу продавець зобов'язувався продати (відступити) права вимоги за кредитами та передати їх покупцеві, а покупець погоджувався придбати права вимоги за кредитами та прийняти їх та сплатити ціну купівлі.
Відповідно до п. 2.3. вказаного договору права вимоги за кредитами переходять від продавця до покупця, та, з урахуванням інших зобов'язань продавця та покупця, викладених у цьому договорі, зобов'язання продавця передати права вимоги за кредитами покупцеві є виконаними з моменту підписання продавцем та продавцем акту приймання-передачі прав вимоги за кредитами у дату закриття.
Згідно переліку замінених прав вимоги за кредитами ПАТ «УкрСиббанк» передало ПАТ «Дельта Банк» право вимоги, зокрема, за кредитним договором №11168173000 від 30.06.2007 (прострочена заборгованість за кредитом 232 222,25 грн., а також нараховані та прострочені відсотки).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Таким чином, відповідно до Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами АТ «Дельта Банк» набуло статусу нового кредитора у зазначеному зобов'язанні та відповідно набуло право вимоги за кредитним договором від №11168173000 від 30.06.2007.
Відповідно до частини 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 12.08.2010 у справі №2-5249/2010р., яке набрало законної сили, стягнуто з ТОВ «Компанія «Євробізнес ЛТД» та ОСОБА_4 стягнуто в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», заборгованість за кредитним договором №11168173000 від 30.06.2007 в розмірі 304 386 грн. 43 коп., судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
Тобто заочне рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 12.08.2010 у справі №2-5249/2010р в частині встановлення факту видачі кредиту та невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором №11168173000 від 30.06.2007 має преюдиційний характер для цієї справи.
Як зазначає позивач, у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором №11168173000 від 30.06.2007 по процентам за період з 25.05.2015 по 25.05.2018 за користування кредитом в розмірі 162 420 грн. 62 коп.
Відповідно до додатку №1 до Договору сторони узгодили Графік погашення заборгованості, відповідно до якого будь-яка сума заборгованості за кредитом, що перевищує розмір максимально допустимої заборгованості за сумою неповернутого кредиту, який (розмір) встановлений на відповідну дату, зазначену в п. 2 графіку, вважається простроченою сумою основного боргу.
Як вбачається з цього графіку, станом на 13.05.2015 залишок максимальної заборгованості за кредитом складав 73 439 грн. 25 коп., тобто сума заборгованості за кредитом, що перевищувала 73 439 грн. 25 коп. станом на 13.05.2015 вважається простроченою. Кожного наступного місяця розмір максимально можливого залишку заборгованості змінювався.
Відповідно до умов договору за користуванням кредитними коштами та користування кредитними коштами понад встановлений Договором строк встановляється різна процентра ставка - 17,5% та 26% відповідно. Тоді як позивач за період з 25.05.2015 по 25.05.2018 нарахував єдину процентну ставку 39% річних на суму 136 919 грн. 28 коп.
Згідно наданого суду розрахунку заборгованості за відсотками та банківським випискам позивачем нараховані відсотки за користування кредитними коштами за цим договором на суму заборгованості 136 919 грн. 29 коп. в розмірі 162 420 грн. 62 коп. за процентною ставкою 39% річних.
Однак, відповідно до п.п. 1.3.1., 1.3.2. Договору за використання кредитних коштів за цим договором встановлюється процента ставка в розмірі 17,5 % річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору. За користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 26% річних.
Позивач зазначив, що на час підписання Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 процентна ставка за кредитним договором становила 39% річних №11168173000 від 13.06.2007, проте доказів, в тому числі додаткових угод, відповідно до яких процентна ставка була змінена, позивачем до матеріалів справи не додано.
Позивач не обґрунтував належними доказами та умовами кредитного договору застосування процентної ставки в розмірі 39% річних за користування позичальником кредитними коштами.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Позивачем не доведено належними доказами підстави для застосування процентної ставки в розмірі 39% річних за користування позичальником кредитними коштами, а також не надав суду розрахунок відсотків у відповідності до умов кредитного договору №11168173000 від 30.06.2007, при цьому суд не володіє спеціальними знаннями, необхідними для здійснення відповідних розрахунків.
З огляду на вищевикладені обставини в їх сукупності суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
У відповідності до статті 129 ГПК України судовий збір покладається позивача
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. У позові відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 09.08.2018
Суддя А.В. Іванов