вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" липня 2018 р. м. Київ Справа № 911/1551/18
За заявою про забезпечення позову ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Арсенал-Київ» ОСОБА_2
ОСОБА_4
про визнання недійними рішення загальних зборів, визнання недійсним договору та скасування реєстраційних дій
Суддя Карпечкін Т.П.
Без виклику представників сторін.
встановив:
До Господарського суду Київської області 16.07.2018 року звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою б/н від 13.07.2018 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Арсенал-Київ», ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання недійним рішення загальних зборів, визнання недійсним договору та скасування реєстраційних дій.
Одночасно з позовом представником позивача подано заяву б/н від 13.07.2018 року про забезпечення позову шляхом: накладення арешту на все майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Арсенал-Київ»; встановлення заборони ОСОБА_2 розпоряджатися (продавати, дарувати, передавати чи іншим чином відступати, відчужувати, зменшувати частку, виходити зі складу учасників, передавати у заставу) своєю часткою (її частиною) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Футбольний клуб «Арсенал-Київ»; встановлення заборони ОСОБА_4 розпоряджатися (продавати, дарувати, передавати чи іншим чином відступати, відчужувати, зменшувати частку, виходити зі складу учасників, передавати у заставу) своєю часткою (її частиною) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Арсенал-Київ».
Відповідно до ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Відповідно до ч.2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Розглянувши подану представником позивача заяву б/н від 13.07.2018 року про забезпечення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Арсенал-Київ», ОСОБА_2, ОСОБА_4, судом встановлено, що позивач у своїй позовній заяві просить суд: визнати недійсним рішення Загальних зборів учасників ТОВ «Футбольний клуб «Арсенал-Київ», оформлене Протоколом № 15 від 02.09.2016 року; визнати недійсним Договір відчуження частки в статутному капіталі Товариства, укладений між відповідачем-2 та відповідачем-3; визнати недійсними рішення Загальних зборів учасників Товариства, прийняті на підставі укладеного між третіми особами Договору відчуження частки в статутному капіталі Товариства; скасувати реєстраційні дії, вчинені на підставі перелічених правочинів.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішення Загальних зборів учасників відповідача-1, оформлені протоколом №15 від 02.09.2016 року є недійсними, а протокол підробленим, оскільки до протоколу занесені неправдиві відомості щодо повідомлення позивача про проведення загальних зборів та щодо присутності позивача на загальних зборах. Крім того, оскільки позивачу належить частка в статутному капіталі відповідача-1 в розмірі 70%, за відсутності позивача на загальних зборах був відсутній кворум, для якого необхідним є наявність не менше 60% голосів учасників Товариства.
Позивач в позові зазначає, що з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань він дізнався, що на підставі оскаржуваного рішення Загальних зборів здійснювався подальший перепродаж його частки і вчинялися відповідні реєстраційні дії щодо внесення змін до установчих документів та відомостей про Товариство.
Зокрема, 09.02.2018 року відповідач-2 відчужив відповідачу-3 частину своєї частки в статутному капіталі Товариства у розмірі 50% статутного капіталу, що становить 12 000 грн., яку раніше незаконно отримав від позивача. У результаті цього частка відповідача-2 була поділена.
Також позивач в позові зазначає, що 06.02.2018 року відповідачем-2, відповідачем-3 та ОСОБА_3 було створено нову компанію з майже аналогічною назвою як у відповідача-1, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Арсенал (КИЇВ)», одним із засновників якого є відповідач-1 з розміром внеску в статутний капітал 500 грн.
У зв'язку з чим, позивач стверджує, що відбувається виведення майна з Товариства (відповідача-1), в якому позивач був засновником.
Також, позивач зазначає, що як вбачається з двох Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 112715899 від 02.02.2018 року та № 115284228 від 26.02.2018 року, станом на дату отримання останньої довідки було відчужено нерухоме майно Товариства - об'єкти першої черги будівництва «Центру вищої спортивної майстерності футбольного клубу «Княжа».
З огляду на викладене, позивач стверджує, що існує загроза невиконання рішення суду у справі в разі задоволення позову, оскільки існує ймовірність, що відповідачами надалі будуть вживатись заходи для утруднення поновлення порушених прав та інтересів позивача шляхом перепродажу отриманих на підставі оскаржуваного рішення Загальних зборів часток, їх поділу, розпорядження майном відповідача-1.
З огляду на зміст ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову полягає у вжитті заходів, необхідних для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.
Зокрема, ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено способи забезпечення позову, серед яких передбачено накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; заборона відповідачу вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Частиною 3 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 4 наведеної ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Також, оскільки у справі розглядається корпоративний спір, згідно з ч. 5 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:
1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;
2) емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства;
3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;
4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
Частинами 9, 10 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу.
Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев'ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов'язаних з предметом спору.
Згідно з ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Судом встановлено, що зі змісту позову не вбачається наявності спору про майно, до позову не додано Статуту товариства (відповідача-1) та не обґрунтовано порядку розпорядження майном відповідача-1, що унеможливлює визначення судом повноважень щодо розпорядженням майном відповідача-1 та можливості порушення відповідних майнових прав позивача.
Крім того, арешт може бути накладено на чітко визначене майно, яке стосується предмету спору, і як визначено п. 1 ч.1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, передбачено накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Однак, позивачем не визначено щодо якого майна його права можуть бути порушені і в разі задоволення якої з позовних вимог.
Таким чином, вимога про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно безпідставна і не підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про заборону ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розпоряджатися (продавати, дарувати, передавати чи іншим чином відступати, відчужувати, зменшувати частку, виходити зі складу учасників, передавати у заставу) своєю часткою (її частиною) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Футбольний клуб «Арсенал-Київ», судом встановлено, що відповідні вимоги пов'язані з предметом спору у справі щодо недійсності рішення Загальних зборів та Договору купівлі-продажу частки і спрямовані на забезпечення виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Наданими заявником поясненнями та доказами обґрунтовано, що існує достатньо обґрунтована ймовірність, що відповідачі будуть вчиняти дії щодо поділу та перепродажу належної позивачу частки, право на яку є предметом судового розгляду у справі.
Зокрема, в разі визнання недійсними рішення Загальних зборів та Договору купівлі-продажу частки буде відновлено корпоративне право позивача на участь у товаристві, тобто відновиться право на частку, яка наразі поділена і перебуває у власності відповідачів 2, 3.
У випадку незастосування заборони розпорядження спірною часткою існує реальна загроза того, що до вирішення спору відповідачі, які можуть, не дивлячись на наявність спору щодо правомірності набуття ними відповідної частки, вчиняти дії щодо подальшого її поділу та перепродажу, що значно ускладнить відновлення права позивача у разі задоволення позову.
Що стосується оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу слід вказати, що такий захід забезпечення, яка заборона розпорядження часткою, не перешкоджає господарській діяльності та здійсненню корпоративних в обставинах спірності підстав набуття прав на частку, тому забезпечить інтереси сторін до вирішення спору по суті.
Даний захід забезпечення жодним чином не порушує інтересів відповідачів, в той же час дозволить уникнути непорозумінь на період вирішення спору і запобігти порушенню прав позивача, чиє право на частку є предметом спору.
Щодо наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд зазначає, що обраний позивачем захід забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, оскільки у разі незастосування такого заходу забезпечення позову, до вирішення спору частка позивача може бути поділена і опинитись в інших осіб, що потребуватиме додаткового з'ясування та подання додаткових позовів.
Таким чином, заходи у вигляді заборони розпорядження часткою є адекватними до позовних вимог та фактичних обставин господарської діяльності сторін, забезпечують виконання судового рішення в разі можливого задоволення позову й не порушують існуючих прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Також, суд враховує, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Крім того, заходи забезпечення позову у вигляді заборони розпорядження часткою є співрозмірними з позовними вимогами і не підпадають під особливості, наведені в ч. 5-11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України. Натомість відповідні заходи забезпечення відповідають ч.ч. 9, 10 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Згідно з п. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Статтею 144 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Частинами 7-10 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Таким чином, заява б/н від 13.07.2018 року позивача ОСОБА_1 (в особі представника) про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню в частині встановлення заборони відповідачам 2, 3 щодо розпорядження часткою. В частині накладення арешту на майно відповідача-1 заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву б/н від 13.07.2018 року позивача ОСОБА_1 (в особі представника) про забезпечення позову у справі задовольнити частково.
2. Вжити заходи забезпечення позову, а саме:
2.1. Заборонити ОСОБА_2 (03058, АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) розпоряджатися (продавати, дарувати, передавати чи іншим чином відступати, відчужувати, зменшувати частку, виходити зі складу учасників, передавати у заставу) своєю часткою (її частиною) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Арсенал-Київ» (08325, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Лисенка, буд. 13, ідентифікаційний код юридичної особи: 39116334);
2.2. Заборонити ОСОБА_4 (АДРЕСА_4) розпоряджатися (продавати, дарувати, передавати чи іншим чином відступати, відчужувати, зменшувати частку, виходити зі складу учасників, передавати у заставу) своєю часткою (її частиною) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Арсенал-Київ» (08325, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Лисенка, буд. 13, ідентифікаційний код юридичної особи: 39116334).
3. В задоволенні решти заяви відмовити.
Реквізити стягувача - ОСОБА_1 (04214, АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2);
Реквізити боржників: ОСОБА_2 (03058, АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1)
ОСОБА_4 (АДРЕСА_4)
4. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала є виконавчим документом в розумінні Закону України «Про виконавче провадження» зі строком пред'явлення до виконання до 16.07.2021 року і підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Т.П. Карпечкін