ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.06.2018Справа № 910/2296/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., дослідивши матеріали господарської справи
за позовом приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «СКАЛА»
до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі»
про визнання незаконними дій,
Представники:
від позивача Цімейко Б.А. (за дов.)
від відповідача Савчук Л.А. (за дов.)
До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «СКАЛА» до публічного акціонерного товариства «Київенерго» про визнання незаконним відключення 01.02.2018 від джерел електропостачання нежитлового приміщення приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «СКАЛА» по вул. Митрополита Андрея Шептицького, 24 у м. Києві.
За твердженням позивача, 01.02.2018 відповідач незаконно відключив позивача від постачання електричної енергії, оскільки заборгованість за спожиту та неоплачену електричну енергію на час відключення, 01.02.2018, у позивача була відсутня та числилась переплата в сумі 9 639,80 грн.. Зокрема, 17.01.2018 позивач звернувся до відповідача з листом від 16.01.2018 №5 (вх. від 17.01.2018 №18/050КЕК/19/1/Ц-13863) врахувати в рахунок погашення оплати електричної енергії згідно з договором №3510618 та зарахувати 4 271,80 грн. на виконання наказів Господарського суду міста Києва у справах №910/10966/16 (2 893,80 грн.) та №910/11101/16 (1 378,00 грн.). 17.01.2018 позивач звернувся до відповідача з листом від 16.01.2018 №4 (вх. від 17.01.2018 №18/050КЕК/19/1/Ц-13857) про зміну лімітів тарифів на електроенергію. Письмової відповіді на листи позивача від 16.01.2018 №5 (вх. від 17.01.2018 №18/050КЕК/19/1/Ц-13863) та від 16.01.2018 №4 (вх. від 17.01.2018 №18/050КЕК/19/1/Ц- 13857) позивач від відповідача не отримав. Згідно з відкритими публічними даними відповідача від 18.01.2018, заборгованість позивача перед відповідачем складала 4 484,60 грн. + 47 766,43 грн. (електрична енергія спожита поза обліком) + 7,76 грн.). 26.01.2018 позивач оплатив відповідачеві 3 000,00 грн. Таким чином станом на 26.01.2018 баланс розрахунків між сторонами був 2 779,44 грн. на користь позивача а саме:
заборгованість позивача (4 484,60 грн. + 7,76 грн.=4 492,36 грн.),
заборгованість відповідача (4 271,80 грн. + 3 000,00 грн. = 7 271,80 грн.)
26.01.2018 між відповідачем та позивачем в розрахунковому центрі відповідача були підписані розрахункові документи, складені акти наданих та оплачених послуг (2017-2018 роки), згідно з обумовленими сторонами лімітами споживання, які скріплені відповідними печатками обох сторін та встановлений сторонами граничний термін 02.02.2018 включно, провести оплату вручених 26.01.2018 позивачеві рахунків від 26.01.2018.
26.01.2018 між обома сторонами була встановлена заборгованість позивача за грудень 2017 року - 814,04 грн., січень 2018 року - 6 670,56 грн., лютий 2018 року - 2 155,20 грн. та виписані розрахункові документи.
26.01.2018 на поточний рахунок відповідача, позивач сплатив 3 000,00 грн. та 01.02.2018 - ще 13 500,00 грн. Таким чином за позивачем станом на 01.02.2018 числилася переплата в сумі 9 639,80 грн.
Суд своєю ухвалою від 02.03.2018, на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, залишив позовну заяву без руху.
19.03.2018 суд відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
06.04.2018 відповідач подав відзив на позов, в якому позовні вимоги відхилив у повному обсязі з огляду на таке.
Підставою для припинення постачання електричної енергії 01.02.2018 була заборгованість за активну електричну енергію, а саме: 814,04 грн. - недоплата за спожиту у грудні 2017 р. активну електроенергію та 16 148,88 грн. - попередня оплата згідно з заявленим лімітом на січень 2018 р. (термін оплати за вказаними рахунками був до 09.01.2018).
Відповідно до положень п. 7.5 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 (ПКЕЕ), відповідача було повідомлено про припинення електропостачання 01.02.2018 шляхом вручення попередження № 3510618/2084214695/2018 директору ПП «НВФ «СКАЛА» Цімейку Б.А. у центрі обслуговування клієнтів ПАТ «Київенерго» 26.01.2018.
У попередженні зазначено суми боргу: 814,04 грн. - недоплата за спожиту у грудні 2017 р. активну електроенергію та 16 148,88 грн. - попередня оплата згідно з заявленим лімітом на січень 2018 року (термін оплати за вказаними рахунками був до 09.01.2018).
Станом на 01.02.2018 на рахунок ПАТ «Київенерго» по о/р 3510618 надійшли кошти на суму 3 000,00 грн.
Таким чином, сума заборгованості згідно з умовами Договору була сплачена не у повному обсязі (додаток до договору 2 код 5 у редакції 2010 р. та п 6.6. ПКЕЕ - оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період), а саме: в частині оплати планових рахунків згідно заявлених лімітів на січень 2018 р.
01.02.2018 в зв'язку з несплатою рахунків відповідно до умов Договору, відповідачем було сформовано заявку на відключення за адресою: вул. А. Шептицького, (Луначарського), 24, за № 139388, із зазначеним боргом на суму 13 962,92 грн.: 814,04 (факт грудня) + 16 148,88 (план січня) - 3 000,00 (надходження коштів станом на 01.02.2018), яку виконано 01.02.2018, про що свідчить корінець наряду-заявки № 83.
Нарахування по акту порушень ПКЕЕ в заявці не зазначено у зв'язку із зверненим приватної науково-виробнича фірми «СКАЛА» до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «Київенерго» про скасування рішення комісії з розгляду актів порушення (справа № 910/11101/16).
02.02.2018 на рахунок зі спеціальним режимом використання ПАТ «Київенерго» надійшли кошти сумою 13 500,00 грн. Згідно з п. 6.11 ПКЕЕ датою оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається дата, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.
14.02.2018 електропостачання позивачу відновлено, про що свідчить корінець наряду-заявки № 16.
Представник позивача заявив клопотання про продовження процесуального строку подачі відповіді на відзив в порядку, передбаченому ст. 119 ГПК України.
23.04.2018 суд задовольнив клопотання позивача та постановив оголосити перерву до 17.05.2018, продовжив позивачу строк для подачі відповіді на відзив до 03.05.2018, відповідачу строк для подачі заперечень на відповідь на відзив до 10.05.2018, сторонам строк для подачі додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотань, заяв, пояснень до 10.05.2018.
Суд своєю ухвалою від 17.05.2018 замінив відповідача - публічне акціонерне товариство «Київенерго», на правонаступника - приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі».
13.06.2018 позивач подав до суду письмові заперечення на відзив та просив поновити позивачеві процесуальний строк для подачі заперечення на відзив.
Відповідно до ст. 113 ГПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ст. 114 ГПК України).
Наслідки пропуску процесуальних строків визначені ст. 118 ГПК України. В силу цієї норми право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням вставленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежати від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).
Також, згідно з ч. 9 ст. 80 ГПК України, суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи.
За таких обставин, подані позивачем пояснення та докази залишаються судом без розгляду.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Взаємовідносини в сфері електроенергетики регулюються нормами чинного законодавства України, Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996, у редакції постанови НКРЕ від 17.05.2005 № 910 зі змінами та доповненнями (надалі - ПКЕЕ).
Відповідно до п. 1.3. ПКЕЕ, постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії.
Так, постачання електричної енергії до нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Митрополита Андрея Шептицького (Луначарського), 24 здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії від 30.10.2003 № 3510618, укладеного між приватним підприємством «Науково-виробнича фірма «СКАЛА» (споживачем) та публічним акціонерним товариством «Київенерго» (електропостачальною організацією) (далі - Договір).
Предметом зазначеного Договору є постачання електричної енергії споживачу для забезпечення потреб власних електроустановок та оплата вартості спожитої електричної енергії.
За змістом п. 6.1 ПКЕЕ розрахунки споживачем за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць.
За умовами п. 4.1 Договору позивач зобов'язувався своєчасно та у повному обсязі здійснювати розрахунки за електричну енергію відповідно до встановлених Договором умов та термінів оплати.
Текст Договору не містить інших приписів щодо умов та терміну оплати, і жодною зі сторін не подано інших спільних документів, які чітко регламентують порядок та строк оплати. Оскільки суд, виходячи з ч. 4 ст. 71 ГПК України, позбавлений власної ініціативи збирання доказів, що стосуються предмету спору, при визначенні строку та порядку оплати суд керується приписами ПКЕЕ.
Відповідно до п. 6.6 ПКЕЕ, оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період. Споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з показами засобу (засобів) обліку.
Виходячи з викладеного, за відсутності даних про те, що встановлений Договором порядок оплати стосується фактично відпущеної електричної енергії, відповідач зобов'язаний буз здійснювати попередню оплату електричної енергії.
26.01.2018 відповідач вручив позивачеві попередження про припинення електропостачання № 3510618/2084214695/2018. Вказаний попередженням було інформовано позивача про те, що 01.02.2018 буде припинено постачання електроенергії, оскільки у позивача є така заборгованість: 814,04 грн. - недоплата за спожиту у грудні 2017 року активну електроенергію та 16 148,88 грн. - попередня оплата згідно з заявленим лімітом на січень 2018 року (термін оплати за вказаними рахунками був до 09.01.2018).
26.01.2018 позивач сплатив 3 000 грн. за січень 2018 року, що визнається сторонами та, згідно з ч. 1 ст. 75 ГПК України, не підлягає доказуванню.
01.02.2018, у зв'язку з несплатою рахунків відповідно до умов Договору, відповідачем було сформовано заявку на відключення за адресою: вул. А. Шептицького, (Луначарського), 24, за № 139388, із зазначеним боргом на суму 13 962,92 грн.: 814,04 (борг за грудень 2017 року) + 16 148,88 (попередня оплата за січень 2018 року) - 3 000,00 (надходження коштів станом на 01.02.2018), яку виконано 01.02.2018 об 11.15 год., про що свідчить корінець наряду-заявки № 83.
Згідно з п. 6.1.6 Договору, електропостачальна організація має право, попередивши споживача письмово або телефонограмою не пізніше, ніж за 2 доби припинити повністю або частково подачу йому електроенергії у разі несплати за електроенергію у встановлений термін.
Положеннями пп. 2. 3 п. 7.5 ПКЕЕ передбачено, що постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі у разі несплати рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими.
Оцінюючи доводи позивача про відсутність боргу, суд виходить з такого.
29.12.2017 відповідач виставив позивачеві рахунок № 3510618/12/1 від 21.12.2017 на суму 814,04 грн. за фактичне споживання активної електроенергії у грудні 2017 року. Термін оплати рахунку до 09.01.2018.
29.12.2017 відповідач виставив позивачеві рахунок № 35106118/1/1/П1 від 23.12.2017 про попередню сплату планової електричної енергії за січень 2018 року на суму 16 148,88 з терміном сплати до 09.01.2018.
Таким чином, виходячи з п. 6.6 ПКЕЕ, позивач зобов'язаний був оплатити електричну енергію у вказаний у рахунках строк.
Згідно з актом 3510618/1/1 приймання-передавання товарної продукції за січень 2018 року, за січень 2018 року позивач спожив активної електроенергії на 6 670,56 грн.
26.01.2018 відповідач виставив позивачу рахунок № 3510618/1/1 від 21.01.2018 на суму 6 670,56 грн. за фактичне споживання активної електроенергії у січні 2018 року. Термін оплати 02.02.2018. Вказане свідчить про зміну відповідачем строку оплати електричної енергії за січень 2018 року з 01.01.2018 на 02.02.2018.
Як зазначено вище, 26.01.2018 позивач перерахував на рахунок відповідача 3 000,00 грн. за спожиту електричну енергію у січні 2018 року.
01.02.2018 позивач перерахував на рахунок відповідача 13 500,00 грн. з призначенням платежу «оплата за послуги активної електроенергії о/р 3510618 зг.рах № 3510618/12/1 від 21.12.2017 в т.ч. ПДВ.»
Відповідач визнає, що станом на 01.02.2018 на його рахунок надійшли кошти у розмірі 3 000,00 грн.. Кошти у розмірі 13 500,00 грн. надійшли на рахунок відповідача 02.02.2018.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно із нормами Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
Таким чином, станом на 01.02.2018 на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом були зараховані кошти у розмірі 3 000,00 грн. за січень 2018 року. На момент відключення позивача від електропостачання була прострочена заборгованість у розмірі 814,04 грн. за спожиту електричну енергію у грудні 2017 року.
Вказане свідчить про те, що дії відповідача 01.02.2018 щодо відключення позивача від електропостачання були правомірними, оскільки мала місце несплата у визначений строк (09.01.2018) рахунку за грудень 2018 року у розмірі 814,04 грн., і ця заборгованість на момент відключення не була погашена.
З огляду на це позов задоволенню не підлягає.
Також суд вважає за необхідне констатувати, що право особи на захист своїх цивільних прав та інтересів забезпечено законом (ст. 15 ЦК України), способи якого визначенні ст. 16 ЦК України та не є вичерпними. Водночас, відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (Право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, мають бути вичерпані лише ті засоби правового захисту, які є ефективними. Оцінюючи наведене вище суд зазначає, що вимога про визнання неправомірними дій не призводить до будь-якого відновлення прав позивача. Відновлення прав позивача може мати місце шляхом відшкодування певних втрат, заподіяних цими діями, і саме в рамках розгляду спору щодо компенсації заподіяних діями збитків слід встановлювати їх правомірність, тобто встановлювати наявність складу деліктного правовідношення.
Дане свідчить про неефективність обраного позивачем способу правового захисту.
Фактично, зверненням до суду з цим позовом позивач переслідує отримання доказів для вирішення спору щодо відшкодування шкоди.
У зв'язку з цим суд зазначає, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (право на справедливий суд), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Суд вважає, що цей позов має характер встановлення обставин для спору щодо шкоди, а не реального відновлення прав позивача.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «СКАЛА» до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» відмовити повністю.
Покласти судовий збір на приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «СКАЛА».
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України».
Повний текст рішення складено 09.08.2018.
Суддя С. А. Ковтун