08.08.2018 Справа № 908/1510/18
Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л., розглянувши матеріали позовної заяви військової частини НОМЕР_1 за вих. від 26.07.18 № 2716
за позовною заявою: військової частини НОМЕР_1 , 27432, Кіровоградська обл., Знам'янський р-н, с. Богданівка
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «ВВК», 69063, м. Запоріжжя, вул. Поштова, буд. 27/29, офіс 15
про розірвання договору, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 7 385,22 грн.
06.08.18 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява військової частини НОМЕР_1 за вих. від 26.07.18 № 2716 з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю «ВВК» (ТОВ «ВВК») про:
- розірвання договору зберігання від 01.09.11 № 69/11 (укладеного між позивачем та відповідачем),
- зобов'язання ТОВ «ВВК» в найкоротший строк вивезти з території військової частини А 1201 порохові заряди в кількості 3 009,22 тон або зобов'язання ТОВ «ВВК» повернути у власність Міністерства оборони України порохові заряди в кількості 3 099,22 тон та,
- стягнення з відповідача на користь позивача пені - 1 734,66 грн., штрафу - 5 650,56 грн. за несвоєчасне вилучення майна згідно графіку вилучення порохових зарядів на 2017 рік.
06.08.18 автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Розглянувши зазначену позовну заяву суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно із пунктами 8 і 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити: зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Однак, позовна заява, яка підписана командиром військової частини НОМЕР_1 за вих. від 26.07.18 № 2716 не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи.
Крім того, у позовній заяві не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви.
У зв'язку із чим, позивачу слід виправити як наведені вище недоліки позовної заяви, а також ті, про які буде зазначено нижче.
Так, зокрема, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Згідно із ч. 1 ст. 172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Відповідно до абз. 2 п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (у відповідній редакції), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (…); порядок доступу судів загальної юрисдикції до відомостей названого реєстру визначено відповідним Положенням, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 31.07.2013 № 1556/5 (з подальшими змінами).
Преамбулою Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” від 15.05.03 № 755-IV (із відповідними змінами станом на час винесення цієї ухвали, далі Закон № 755-IV) закріплено, що цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 755-IV, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - витяг) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 755-IV, державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону № 755-IV, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.
Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру - ст. 7 Закону № 755-IV.
Частиною 4 ст. 9 Закону № 755-IV унормовано, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу - підприємця: прізвище, ім'я, по батькові; дата народження; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта); …; у т.ч. місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем).
Вбачається, що позивачем у вступній частині позовної заяви за вих. від 26.07.18 № 2716 вказано наступну адресу відповідача - ТОВ «ВВК» (69040, м. Запоріжжя, вул. Чкалова, 77).
Однак, відповідно до інформації про юридичну особу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка отримана судом на безкоштовний запит з сайту Міністерства юстиції України https://usrinfo.minjust.gov.ua/edr.html вбачається, що станом на 06.08.18, тобто станом на час надходження наведеної вище позовної заяви до суду, місцезнаходженням юридичної особи ТОВ «ВВК» є 69063, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Поштова, буд. 27/29, офіс 15.
Наявний в матеріалах доданих до позовної заяви оригінал опису вкладення від 27.07.18 свідчить, що позивачем направлено позовну заяву з додатками ТОВ «ВВК» за адресою: 69040, м. Запоріжжя, вул. Чкалова, буд. 77, яка вказана і в прохальній частині тексту позовної заяви.
Таким чином, доданий до позову опис вкладення не може бути прийнятий судом як належний доказ на підтвердження направлення на юридичну адресу ТОВ «ВВК»: 69063, м. Запоріжжя, вул. Поштова, буд. 27/29, офіс 15 копії позовної заяви за вих. від 26.07.18 № 2716 та доданих до неї документів.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не додержано вимог ч. 1 ст. 172 ГПК України, а саме: не додано до матеріалів позовної заяви та суду належних доказів направлення на юридичну адресу відповідача копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Нормами п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закон України “Про судовий збір” (із відповідними змінами) визначено, що за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.
Згідно із ст. 4 Закон України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.17 № 2246-VIII, прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2018 року складає 1 762 грн.
Відповідно до п.п. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб.
Абзацами 1, 2 ч. 3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір” (в редакції чинній станом на час надходження вказаного позову до суду) унормовано, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру; у разі коли в позовній заяві об'єднано 2 і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як свідчить зміст заявлених позовних вимог у цій справі, позивач просить суд:
- розірвати договір зберігання від 01.09.11 № 69/11,
- стягнути з відповідача на користь позивача 1 734,66 грн. пені та 5 650,56 грн. штрафу за несвоєчасне вилучення майна згідно графіку вилучення порохових зарядів на 2017 рік.
Отже, враховуючи зміст наведених вище заявлених військовою частиною А 1201 позовних вимог, 2 із них (розірвання договору та вивезення майна) мають немайновий характер, а 1 (стягнення грошових коштів (пеня, штраф) - майновий.
Із наведеного вище вбачається, що розмір судового збору у відповідності до п.п. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” повинен становити 5 286 грн. (5 286 грн. = 1 762 грн. + 1 762 грн. + 1 762 грн.).
Разом з тим, матеріали позовної заяви свідчать, що позивачем при зверненні з цим позовом до суду сплачено судовий збір лише в розмірі 3 524 грн., тобто за 2 позовні вимоги, що підтверджується платіжним дорученням від 24.07.18 № 552, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, яка отримана судом із Бази Діловодства спеціалізованого суду.
Інших доказів сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі до матеріалів позовної заяви за вих. від 26.07.18 № 2716 не надано.
Відтак, недоплата позивачем суми судового збору за подання зазначеної позовної заяви становить 1 762 грн. (1 762 грн. = 5 286 грн. - 3 524 грн.).
Отже, позивачем не додержано вимоги п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.
Частиною 1 ст. 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом 5 днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи, що позовна заява військової частини НОМЕР_1 за вих. від 26.07.18 № 2716 містить наведені у тексті цієї ухвали недоліки, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву військової частини НОМЕР_1 за вих. від 26.07.18 № 2716 без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не перевищує 10 днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Крім того, суд вважає за необхідне встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду в зазначений вище строк:
- оригіналів документів, які підтверджують відправлення ТОВ «ВВК» на юридичну адресу: 69063, м. Запоріжжя, вул. Поштова, буд. 27/29, офіс 15 копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення;
- письмової заяви із зазначенням: попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи; наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви;
- платіжний документ, що свідчить про доплату позивачем суми судового збору у розмірі 1 762 грн.
Суд роз'яснює, що якщо позивач не усуне вказані вище недоліки позовної заяви у строк і спосіб встановлений судом, позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України.
Також суд звертає увагу позивача на ту обставину, що є не правомірним заявлення позивачем у своєму позові альтернативних вимог, таких як, наприклад: зобов'язати ТОВ «ВВК» в найкоротший строк вивезти з території військової частини А 1201 порохові заряди в кількості 3 009,22 тон або зобов'язати ТОВ «ВВК» повернути у власність Міністерства оборони України порохові заряди в кількості 3 099,22 тон.
У зв'язку з чим позивачу слід визначитись із саме такою редакцією позовної вимоги, яку він вважає оптимальною для захисту свого порушеного чи оспорюваного права.
Керуючись ст.ст. 4, 45, 56, п. п. 8, 9 ч. 3 ст. 162, 164, 172, ч.ч. 1-2 ст. 174 ГПК України, суд
1. Позовну заяву військової частини НОМЕР_1 за вих. від 26.07.18 № 2716 про:
- розірвання договору зберігання від 01.09.11 № 69/11 (укладеного між позивачем та відповідачем),
- зобов'язання ТОВ «ВВК» в найкоротший строк вивезти з території військової частини А 1201 порохові заряди в кількості 3 009,22 тон або зобов'язати ТОВ «ВВК» повернути у власність Міністерства оборони України порохові заряди в кількості 3 099,22 тон та,
- стягнення з відповідача на користь позивача пені - 1 734,66 грн., штрафу - 5 650,56 грн. за несвоєчасне вилучення майна згідно графіку вилучення порохових зарядів на 2017 рік залишити без руху.
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею (ч. 2 ст. 235, 255 ГПК України).
Ухвала підписана - 10.08.2018
Суддя В.Л. Корсун