вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
07.08.2018м. ДніпроСправа № 904/891/18
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Клевець К.В.
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 23 536,20 грн. за користування вагонами та зберігання вантажу
Представники:
Від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю б/н від 26.10.2017р.
Від відповідача ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 14/11296 від 12.12.2017р.
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" про стягнення 21 645,60 грн. за користування вагонами та 1 890,60 грн. за зберігання вантажу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № ПР/М-14-2/12-14757/НЮдч від 02.06.2014 про експлуатацію під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Інгулецтький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Інгулець Придніпровської залізниці".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2018 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 27.03.2018.
22.03.2018 відповідач надав відзив на позов, в якому проти позову заперечив та зазначив, що позивач у доданому до позову розрахунку посилається на інші накладні (ніж ті на які він посилається у позовній заяві), у кількості 58 штук, жодна з яких не співпадає з наведеними у позовній заяві. Крім того, до позову надано лише 48 накладних. Жодна з доданих до позову накладних за номером не співпадає із зазначеними в тексті позову.
Також відповідач зауважив, що визначенню загальної суми плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, які підлягають стягненню, передує визначення окремої самостійної вимоги за кожний вагон. Однак позивачем не здійснено розрахунку окремої самостійної вимоги за кожний вагон.
Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що ні в тексті позову, ні в жодному з додатків не надано розрахунок ціни позову у сумі - 23 536,20 грн.
У відзиві на позов, позивач вказує, що при обчисленні формули, наведеної в додатку № 7, похідне становить не 1 575,50 грн. без ПДВ, як зазначено позивачем, а 1 140,87 грн. (5,9*2,302*42*2). Крім того, зазначений в розрахунку (додаток7) вагон № 60985349 відсутній в переліку порожніх вагонів, які були прийняті до перевезення на адресу відповідача у вересні 2017 року, а отже він не може враховуватись при визначенні загальної суми збору за зберігання вантажу.
Ухвалою від 27.03.2018 відкладено підготовче засідання на 30.04.2018 та ухвалою від 30.03.2018 перенесено підготовче засідання на 02.05.2018, у зв'язку з тим, що відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1-р від 11.01.2018 "Про перенесення робочих днів у 2018 році" 30.04.2018 вихідний день.
06.04.2018 позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що сума позову складається з плати за користування вагонами по відомостям плати ф.ГУ-46 №№ 15099684, 15099685, 15099686, 16099688, 16099690, 09109703 та збору за зберігання вантажу по накопичувальній картці ф.ФДУ-92 № 15099028 на загальну суму 23 536,20 грн.
Також позивач пояснив, що в вересні 2017 року на адресу ПрАТ «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГЗК» за накладними №№ 41882176, 41882135, 41882275, 41882408. 41882192, 41882184, 41882325, 41882424, 41882317, 41882390, 41882457, 41882143, 41882341, 41882374, 41882226, 41882382, 41882242, 41882440, 41882200, 41882283, 41882465, 41882168, 41882432, 41882234, 41882218, 41882267, 41882259, 41882150, 41882416, 41884115, 41884180, 41884222, 41884107, 41884081, 41884198, 41884206, 41884099, 41884214, 41884149, 41884164, 41884131, 41884156, 41884248, 41884271, 41884230, 41884073, 41884065, 41884172, 41907577, 41907510, 41907544, 41907536, 41907494, 41907585, 41907569, 41907593, 41907486, 41882358 прийняті до перевезення 58 порожніх власних вагонів.
На шляху прямування через зайнятість колій станції призначення Інгулець вагонами, які прибули на адресу ПрАТ «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГЗК» та своєчасно не забиралися ним на під'їзну колію, що заважало залізниці виконувати технологічні операції з вантажами на коліях станції, за наказами про затримку вагонів № 1051 від 03.09.2017, № 1059 від 08.09.2017, № 1065 від 09.09.2017 затримувалися порожні власні вагони, які прямували на адресу ПрАТ «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГЗК».
За цим фактом станцією затримки Красний ОСОБА_3 у порядку передбаченому п. 9,10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №48 від 03.09.2017, № 49 від 08.09.2017, № 50 від 09.09.2017, акти загальної форми ГУ-23 №№ 48, 49, 50 та представнику вантажоодержувача своєчасно вручені повідомлення про затримку вагонів на підходах до станції призначення з вини ПрАТ «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГЗК».
Позивач також звертає увагу суду на те, що порядок нарахування збору за зберігання вантажу визначений в п. п. 8, 9 Правил збереження вантажів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000№ 644 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 866/5087. Цими пунктами Правил визначено, що факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми, збір зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується не залежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання - 24 години при затримці вагонів обчислюється з моменту затримки.
Збір за зберігання вантажів є регульованим тарифом, визначеним вп.п. 2.1. п. 2 Розділу ІІІ Тарифного керівництва №1, де чітко вказано: Збір за зберігання рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Позивач вказує у запереченнях на відзив на те, що по накопичувальній картці ф. ФДУ-92 № 15099028 розраховано збір за зберігання рухомого складу в кількості 58 вагонів в сумі 1 890,60 грн. (в т.ч. ПДВ 325,10 грн.), а саме: 5,9 грн. (ставка збору за зберігання рухомого складу) * 2,302 (коефіцієнт)*58 вагонів (перелічені в графі 2 додатку 7 розрахунку збору за зберігання вантажу) * 2 доби = 1 575,50грн., (ПДВ 315,10 - грн., разом з ПДВ 1 980,60 грн.).
Позивач зауважує, що в графі 9 додатку 7 розрахунку збору за зберігання помилково зазначено 42 вагони, при цьому розрахунок зроблено вірно за 58 вагонів.
Крім того, позивач зазначив, що в графі 2 додатку 7 зазначено 58 вагонів, один з яких № 60985348, який прибував на адресу відповідача за накладною № 41884230 (в розрахунку помилково зазначено номер вагону 60985349).
Відповідач 26.04.2018 надав заперечення на відповідь на відзив в якому вказав, що у позовній заяві підставою для пред'явлення позову стало нарахування на Відповідача плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу (власних коштів), які прямували на його адресу та були затримані на станції Інгулець та на підходах до самої станції - на станції Мусіївка. В позові зазначено, що фактом затримки вагонів на станції Мусіївка були складені акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 41 від 04.09.17, № 43 від 09.09.17. Зазначені акти були складені на підставі наказів про затримку вагонів № 1055 від 04.09.17, № 1058 від 08.09.17, № 10645 від 09.09.17.
В той же час у відповіді на відзив Позивач вже зазначає, що підставою для пред'явлення позову стало нарахування Відповідачеві плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за фактом затримки вагонів не на станції Мусіївка, а на станції ОСОБА_3. Також у Відповіді на відзив Позивач посилається на зовсім інші, ніж у позовній заяві акти про затримку вагонів формиГУ-23а (№ 48 від 03.09.17, №49 від 08.09.17, №50 від 09.09.17) та накази про затримку вагонів ( №1051 від 03.09.17, №1059 від 08.09.17, №1065 від 09.09.17).
Отже у Відповіді на відзив Позивачем зазначається інша підстава позову ніж в самій позовній заяві.
Також, в позовній заяві Позивач зазначив, що в вересні 2017 р. за накладними № 41954124, 41954116, 41954132, 41950072, 41950023, 41966649, 41966656, 41966631, 419665656, 41966706, 41966615, 41966623, 41966698, 46142865, 46142832, 46142618, 46142352, 46142568, 46142071, 46141990, 46153425, 46153383, 46153375, 461553367, 46153235, 46153219, 46153201, 46153193, 46153185, 46142733, 46152948, 46152906, 46152880, 46127114, 46127254, 46127239, 46127098, 46127064, 46127296, 46127270, 46127247, 46127122, 46127106, НОМЕР_1, 46133898 на адресу ПРАТ" ІНГЗК" були прийняті до перевезення порожні власні вагони. Вказані вагони і були затримані на станції Мусіївка та за час їх затримки була нарахована плата за користування та збір за зберігання.
Проте у Відповіді на відзив Позивач вже зазначає, що зазначені вище накладні не мають ніякого відношення до даного позову.
Таким чином, Позивач, зазначаючи у Відповіді на відзив, що вказані в якості підстави позову залізничні накладні насправді не мають до позову жодного відношення, та також зазначаючи в якості підстави позову інші накази та акти про затримку, фактично сам підтверджує, що позовна заява є безпідставною.
02.05.2018 Відповідач надав до суду заяву про зупинення провадження у справі в якій зазначив, що ухвалою Верховного Суду від 29.03.2018р. у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 904/7360/17 за позовом ПАТ " Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" до ПАТ "Південний ГЗК" про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу Справу № 904/7360/17 було передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах.
Суд розгляд клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі відклав до наступного судового засідання.
Ухвалою від 02.05.2018 продовжено строк підготовчого провадження до 06.06.2018 та у судовому засіданні оголошено перерву до 22.05.2018.
14.05.2018 Позивач надав до суду уточнену позовну заяву, у зв'язку з допущенням технічних помилок у позовній заяві № НЮС-01/54 від 21.02.2018 в якій просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" 23 536,20 грн. з яких плата за користування вагонами в сумі 21645,60 грн. та збору за зберігання вантажу в сумі 1890,60 грн., та судовий збір в сумі 1762 грн.
Суд прийняв зазначену заяву до розгляду.
Ухвалою від 22.05.2018 підготовче судове засідання відкладено на 05.06.2018.
Відповідач 05.06.2018 надав до суду доповнення до відзиву, в яких зазначив, що надані позивачем в якості доказу підстави нарахування плати за користування та збору за зберігання акти загальної форми №№ 1223, 1224, 1238, 1270, 1271, 1275, 1282, 1284 та 1286 підписані представниками відповідача з застереженнями.
Із застережень вбачається, що на час затримки вагонів на станції Інгулець за актами №№ 1223, 1224, 1238, 1270, 1271, 1275, 1282, 1284 та 1286 відповідачем пред'явлені станції до перевезення вагони, які не забирались станцією. На час складання актів пред'явлені відповідачем вагони не були прийняті залізницею, про що зроблені застереження в самих актах.
Також відповідач вказує на те, що в застереженнях зазначено, що залізницею пред'являлись відповідачеві вагони у кількості, що перевищує заплановану.
Таким чином, затримка вагонів, які відображені в актах загальної форми №№ 1223, 1224, 1238, 1270, 1271, 1275, 1282, 1284 та 1286, на станції Інгулець відбувалась не з причин, що залежать від відповідача, а з причин, що залежать від позивача.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2018 зупинено провадження у справі №904/891/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" про стягнення 23 536,20 грн. за користування вагонами та зберігання вантажу до розгляду справи № 904/7360/17 та ухвалення об'єднаною палатою Касаційного господарського суду Верховного Суду рішення у справі № 904/7360/17.
10.07.2018 від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, в якому повідомив суд, що Верховним судом 15.06.2018 року була винесена Постанова по справі №904/7360/17, якою касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» залишено без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 року - без змін. Таким чином суд визнав правомірним одночасне нарахування та стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу. У зв'язку із вищевикладеним, просимо поновити провадження по справі № 904/891/18.
Ухвалою від 20.07.2018 поновлено провадження у справі № 904/891/18 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті. Справу призначено до розгляду в засіданні на 07.08.2018.
Позивач підтримав позовні вимоги та надав додаткові письмові пояснення.
Відповідач проти задоволення позову заперечив.
Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
В судовому засіданні 07.08.2018 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
02.06.2014 Державне підприємство “Придніпровська залізниця” (далі - залізниця, позивач) та Публічне акціонерне товариство “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” (далі - власник колії, відповідач) уклали договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії публічного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, яка примикає до станції Інгулець ДП “Придніпровська залізниця” №ПР/М-14-2/12-14757/НЮдч, за умовами п. 1 якого, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станцій Інгулець ДП “Придніпровська залізниця”: стрілкою №5 до продовження станційної колії №3 та стрілкою №23 до продовження станційної колії №2. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом. Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено на продовженні колії №3 біля вхідного сигналу “Н-І”, на продовжені колії №2 біля вхідного сигналу “Н-ІІ”.
Положенням п. 19 вказаного договору передбачено, що останній укладається терміном на п'ять років і діє з моменту його підписання сторонами.
Відповідно до п. 4 договору рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії.
Здавання вагонів для під'їзної колії здійснюється: порожні під навантаженням концентрату залізорудного - через інтервал часу 1,5 години; інші - за повідомленням, які передає прийомоздавальник станції Інгулець по телефону прийомоздавальнику зміни залізничного цеху ПАТ “ІнГЗК” не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здавання, з реєстрацією у “Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження” форми ГУ-2 (п.5. договору).
Вагони для під'їзної колії Власника подаються локомотивом залізниці на одну з колій станції Інгулець за вказівкою чергового по станції Інгулець, де здійснюється передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні; подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії (п.6. договору).
Згідно п. 10 договору час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.
В п.14 договору сторони погодили, що власник колії сплачує залізниці: за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифного керівництва №1); за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів; інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами; збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України по передоплаті через розрахунковий підрозділ Залізниці з відповідними оголошеннями Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.
15.12.2015 між сторонами укладена Додаткова угода №3 до договору, якою у зв'язку з проведенням реєстрації ПАТ “Укрзалізниця”, яке є правонаступником Укрзалізниці та підприємств і установ, реорганізованих шляхом злиття відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 “Про утворення публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” назву договору викладено в новій редакції: “Договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, яка примикає до станції Інгулець філії “Придніпровська залізниця” ПАТ “Укрзалізниці”.
В вересні 2017 року залізницею за накладними №№ 41882176, 41882135, 41882275, 41882408. 41882192, 41882184, 41882325, 41882424, 41882317, 41882390, 41882457, 41882143, 41882341, 41882374, 41882226, 41882382, 41882242, 41882440, 41882200, 41882283, 41882465, 41882168, 41882432, 41882234, 41882218, 41882267, 41882259, 41882150, 41882416, 41884115, 41884180, 41884222, 41884107, 41884081, 41884198, 41884206, 41884099, 41884214, 41884149, 41884164, 41884131, 41884156, 41884248, 41884271, 41884230, 41884073, 41884065, 41884172, 41907577, 41907510, 41907544, 41907536, 41907494, 41907585, 41907569, 41907593, 41907486, 41882358 прийнято до перевезення порожні власні вагони на адресу одержувача - ПрАТ “ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГЗК”.
Однак, на станції призначення Інгулець, у відповідності до п. 1 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5086 та у відповідності з п. 4 Правил користування вагонами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458, відповідача повідомлено позивачем про прибуття на їх адресу вантажу та готовність подавання під навантаження. Але одержувачем своєчасно не забиралися спірні вагони на під'їзну колію, про що у відповідності з п. 8 Правил користування вагонами складено акти загальної форми ГУ-23 № 48 від 03.09.2017, № 49 від 08.09.2017, № 50 від 09.09.2017 (т. 1 а.с. 93, 97, 101).
На шляху прямування через зайнятість колій станції призначення Інгулець вагонами, які прибули на адресу вантажовласника та не забиралися ним на під'їзну колію, на підставі наказів № 1051 від 03.09.2017, № 1059 від 08.09.2017, № 1065 від 09.09.2017 (а.с. 91, 95, 99) затримано порожні власні вагони, які прямували на адресу ПрАТ “Інгулецький ГЗК” за накладними №№ 41882176, 41882135, 41882275, 41882408. 41882192, 41882184, 41882325, 41882424, 41882317, 41882390, 41882457, 41882143, 41882341, 41882374, 41882226, 41882382, 41882242, 41882440, 41882200, 41882283, 41882465, 41882168, 41882432, 41882234, 41882218, 41882267, 41882259, 41882150, 41882416, 41884115, 41884180, 41884222, 41884107, 41884081, 41884198, 41884206, 41884099, 41884214, 41884149, 41884164, 41884131, 41884156, 41884248, 41884271, 41884230, 41884073, 41884065, 41884172, 41907577, 41907510, 41907544, 41907536, 41907494, 41907585, 41907569, 41907593, 41907486, 41882358.
За фактом затримки станцією Красний ОСОБА_3 у порядку, передбаченому пунктом 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 48 від 03.09.2017, № 49 від 08.09.2017, № 40 від 09.09.2017 (а.с. 94, 97, 102); акти загальної форми ГУ-23 № 48 від 03.09.2017, № 49 від 08.09.2017, № 40 від 09.09.2017 (а.с. 93, 98, 101).
За весь час затримки вагонів на підходах до ст. Інгулець та на коліях станції призначення з вини вантажовластника нараховано плату за користування та збір за зберігання вантажу за відомостями ф. ГУ-46 №№ 15099684, 15099685, 15099686, 16099688, 16099690, 09109703 (а.с. 71-72, 74-81) та накопичувальною карткою ФДУ-92 №15099028 (а.с. 73).
Відомості плати за користування вагонами та накопичувальну картку працівниками ПрАТ “ІНГУЕЦЬКИЙ ГЗК” підписано із запереченням “З нарахованою сумою не згодні. На момент отримання повідомлення по ст. Інгулець є вільні колії 1, 3, 4, 7 по коліях 2,5 6, 8, 9, 11 знаходяться вагони під обробкою …”.
Отже, предметом спору є вимога ПАТ “Українська залізниця” в особі РФ “Придніпровська залізниця” про стягнення з ПрАТ “Інгулецький ГЗК” плати за користування вагонами у розмірі 21 645,60 грн. та збору за зберігання вантажу - 1 890,60 грн.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представників сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Положеннями абз. 1 ст. 42 Статуту залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня.
Статтею 46 Статуту передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Статтею 71 Статуту визначено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній.
Факт приймання вантажу до перевезення, завантаженого у вагон (контейнер) відправником, підтверджується підписанням Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, видачу/приймання контейнерів працівниками відправника і залізниці.
Вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу.
Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Згідно ч.ч.1, 2 та 7-9 ст. 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків, зазначених розмірів плати. Порядок розрахунків та перелік операцій з вагонами (контейнерами), за час виконання яких не стягується плата, встановлюється Правилами. У розрахунках затримка до 30 хвилин не враховується, затримка 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Пунктом 6.4. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі “найменування вантажу” вказується: “Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)”. Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділу 1 Тарифного керівництва №1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус “вантажу”, які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.
Згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Відповідно до абз.3 п.2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
За приписами п.3 розділу ІІ Правил користування облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, Актів про затримку вагонів ф.ГУ-23а, Актів загальної ф.ГУ-23.
Пунктом 4 розділу ІІ Правил користування передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Відповідно до п.6 розділу ІІІ Правил користування час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
За приписами п.8 розділу ІІІ Правил користування у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Згідно з п.9 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у “Повідомленні про затримку вагонів” до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.
Пунктом 10 розділу ІІІ Правил користування встановлено, що акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Відповідно до п.12 розділу ІІІ Правил користування загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.
Згідно п.3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, акти загальної форми складаються (окрім іншого), як у випадку затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства, так і в інших випадках для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Таким чином, станцією призначення були оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23а, ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції підходу за наказами №№ 1051, 1059, 1065, відповідно до Тарифного керівництва №1, нараховано плату за користування спірними вагонами та збір за зберігання вантажу за відомостями форми ф. ГУ-46 №№ 15099684, 15099685, 15099686, 16099688, 16099690, 09109703 (а.с. 71-72, 74-81) та накопичувальною карткою ФДУ-92 №15099028 (а.с. 73).
Також з матеріалів справи вбачається, що накази про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення були видані через наявність на коліях станції призначення Інгулець своєчасно неприйнятих відповідачем вагонів, що надійшли на його адресу. Залізниця своєчасно повідомила ПрАТ “Інгулецький ГЗК” про свою готовність передати вагони на під'їзну колію відповідача, щодо яких складено вищевказані акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника; відповідні записи-повідомлення відображені у Книгах форми ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Інгулець Придніпровської залізниці (а.с. 103-112).
В силу ст.614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Слід також зазначити, що відповідач не надав жодного документального доказу в обґрунтування відсутності вини в затримці вагонів на станціях підходу та викладених у відомостях форми ГУ-46 та накопичувальних картках зауважень, які не підпадають під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених пунктом 16 Правил користування. Письмові зауваження представників відповідача, викладені ними при підписанні відомостей плати за користування вагонами та накопичувальних карток, не свідчать самі по собі, без підтвердження належними та допустимими доказами викладених в цих зауваженнях обставин, про недоведеність позивачем позовних вимог.
Так, факти скупчення вагонів через несвоєчасне забирання відповідачем з колій станції призначення на свою під'їзну колію вантажів, які прибули на його адресу, підтверджується вказаними вище актами загальної форми ГУ-23 № 48 від 03.09.2017, № 49 від 08.09.2017, № 50 від 09.09.2017 та є порушенням вимог п.33 Правил видачі вантажів та ст.ст.46, 47 Статуту, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом, договором, контрактом, замовленням тощо.
В п. 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 №411 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за № 50/1854 чітко вказано, що: “Черговий по станції зобов'язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів”. До того ж, в п. 14.2.1 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України ЦД-0058, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 31.08.2005 №507 зазначено: “Приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії”. (Тобто на станції не можливо щоб всі колії постійно були зайняті вагонами, обов'язково повинні бути вільні колії.)
Залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під'їзну колію. Дані факти засвідчено в складених на станції призначення Інгулець актах загальної форми ф.ГУ-23.
У відповідності до ст. 42 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції. Одержувач може визначити спосіб повідомлення. Якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення. За угодою між одержувачем і станцією вагони (контейнери) можуть подаватися без попереднього повідомлення.
Позивач у відповідності до договору своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати на під'їзну колію відповідача вагони, щодо яких складено акти загальної форми. Відповідні записи-повідомлення відображено в Книгах повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження ф. ГУ-2.
За весь час затримки спірних вагонів з вини відповідача, підтвердженої актами ф. ГУ-23, залізницею було розраховано плату за користування вагонами.
Відповідно до ОСОБА_2 ВГСУ від 12.06.2014 №0701-11/96/715/14 вантажоодержувач повинен надавати суду документально підтверджені відомості про те, з яких причин готові до передавання на під'їзну колію і оброблені порожні власні вагони на його адресу простоювали на станції призначення більше нормативного часу і не забиралися на під'їзну колію.
Викладеним вище спростовується твердження відповідача про його готовність прийняти спірні вагони на свою під'їзну колію та відсутність його вини у їх затримці.
Всі прямі докази вини відповідача у затримці вагонів на підходах до станції призначення та правомірності дій залізниці щодо надання наказів - це акти загальної форми ГУ-23, акти про затримку вагонів ф.ГУ-23а, витяги із Книг повідомлення про прибуття вантажу ф.ГУ-2, повідомлення про затримку вагонів, накази на затримку вагонів, відомості плати за користування вагонами ф.ГУ-46, та накладні оформлені працівниками залізниці у
відповідності з вимогами діючих нормативно - правових документів: п.п.4,6,8,9,10,12 Правил користування вагонами, ст.ст.119, 125 Статуту залізниць України, умовам Договору сторін.
Жодним нормативним актом чи будь-яким іншим документом не передбачено, що за умов проведення технологічних операцій по прибуттю та відправленню поїздів всі колії станції повинні бути вільними. Визначеної Договором домовленості між залізницею та ПрАТ “Інгулецький ГЗК” про незайнятість всіх або певних колій також не існує.
Таким чином, наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту, положеннями ЄТП.
Отже, на станції призначення окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів, у т.ч. поїздів відповідача.
Крім того, наявність вільних під'їзних колій на станції Інгулець, з урахуванням відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження вживання ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням саме вини останнього у такому скупченні, внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення за наявності вільних під'їзних колій.
Щодо подавання залізницею вагонів у кількості більшій ніж заплановано суд зазначає, що порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус “вантажу”, який залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати його одержувачу, зазначеному в накладній. До того ж, місячне планування перевезень вантажів у власних вагонах здійснюється відправником за погодженням з власником вагонів. Залізниця затверджує плани перевезень у власних вагонах, які попередньо погоджені відправником із власником вагонів. Таким чином, забезпечення вантажовідправників власними вагонами здійснює власник вагонів на підставі укладених ним з вантажовідправником договорів без участі залізниці.
Плата за користування вагонами нарахована на підставі вимог ст.ст. 119, 125 Статуту залізниць України та через затримку спірних вагонів на станціях підходу до станції Інгулець з вини одержувача ПрАТ “Інгулецький ГЗК”, які вже прибули на його адресу. У такому разі, плата за користування вагонами нараховується тільки за час виникнення вини вантажовласника у затримці даних вагонів. За інший час знаходження вагонів на підходах до станції призначення (з моменту закінчення затримки вагонів до відправлення на станцію призначення) по технологічним причинам залежним від залізниці передбачена відповідальність по ст. 116 Статуту залізниць України, згідно якої відповідач має право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу, якщо такі обставини настануть.
Відповідальність ПрАТ “Інгулецький ГЗК” в затримці даних вагонів настала з моменту виникнення на станції призначення Інгулець затримки вагонів з його вини, яка доводиться актами загальної форми ГУ-23 складених по причині несвоєчасного вивільнення колій станції одержувачем ПрАТ “Інгулецький ГЗК” від вантажу, що прибув на його адресу.
Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відтак, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме своєчасного повідомлення відповідача про готовність залізниці подати вагони, які прибули на його адресу, неприйняття цих вагонів відповідачем, що призвело до їх затримки на підходах до станції призначення, суд вважає правомірним нарахування залізницею плати за користування вагонами в сумі 21 645,60 грн. та збору за зберігання вантажу в сумі 1 890,60 грн.
Суд визнає законним одночасне стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, оскільки вони є різними видами платежів, порядок визначення та нарахування яких регулюється різними нормативними актами, а саме Правилами перевезення вантажів залізничним транспортом України, Правилами зберігання вантажів.
Зазначена позиція підтверджується постановою Верховного суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018 по справі № 904/7360/17.
Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов, спростовуються викладеним вище.
На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі зі стягненням з відповідача на користь позивача плати за користування вагонами в сумі 21 645,60 грн. та збору за зберігання вантажу в сумі 1 890,60 грн.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору покладаються на Відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47; код ЄДРПОУ 00190905) на користь Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця” (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця” (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237) плату за користування вагонами у сумі 21 645,60 грн. (двадцять одна тисяча шістсот сорок п'ять грн. 60 коп.), збір за зберігання вантажу у сумі 1 890,60 грн. (одна тисяча вісімсот дев'яносто грн. 60 коп.), витрати по сплаті судового збору у сумі 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.), про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 07.08.2018
Суддя ОСОБА_4