01 серпня 2018 року
м. Харків
Справа № 640/4504/18
Провадження № 22-ц/790/3826/18
Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Овсяннікової А.І.
суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С.,
при секретарі - Чабан А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу № 640/4504/18 за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1, третя особа: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаманту територіального контролю Харківської міської ради про приведення об'єкту нерухомого майна у попередній стан, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2018 року, постановлену суддею Бородіною Н.М., -
У березні 2018 року Харківська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаманту територіального контролю Харківської міської ради про приведення об'єкту нерухомого майна у попередній стан та заявою про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2018 року заяву Харківської міської ради - задоволено частково.
Заборонено ОСОБА_1 відчуження квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Заборонено виконання будівельних робіт з надбудови п'ятого поверху над квартирою АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1
В решті заяви відмовлено.
Ухвала мотивована тим, що оскільки між сторонами існує спір з приводу самочинного будівництва без відповідних дозволів, то наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що 16 вересня 2016 року до ЄРДР внесені відомості за фактом незаконного будівництва в квартирі АДРЕСА_1. ОСОБА_1 не оголошено про підозру, а відтак немає жодних правових підстав для визнання його у якості забудовника, що здійснює самочинні будівельні роботи з улаштування надбудови над квартирою №20 та покладення на нього обов'язку здійснити її перебудову до стану, що існував до початку виконання будівельних робіт. Судом без належного пересвідчення, що саме між сторонами дійсно виник спір, безпідставно та помилково визнано ОСОБА_1 належним відповідачем у справі.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до положень ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову - це вжиття комплексу заходів цивільного процесуального характеру, направлених на припинення дій, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
У заяві про забезпечення позову Харківська міська рада просить заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб відчуження квартири АДРЕСА_1 до набрання чинності рішення у цій справі; заборонити виконання будівельних робіт з надбудови п'ятого поверху над цією квартирою.
Як вбачається із змісту позовної заяви предметом спору є зобов'язання відповідача здійснити перебудову спірної квартири до стану, що існував до початку виконання будівельних робіт з надбудови п'ятого поверху (відповідно до поверхового плану на квартиру № 20, виготовленого КП «Харківське МБТІ» станом на 31 липня 2015 року) з приведенням до попереднього стану покрівлі.
Тобто, існує спір між сторонами щодо законності виконання будівельних робіт, зокрема, реконструкції горища під мансардний поверх над квартирою АДРЕСА_1, яка належить відповідачу ОСОБА_1
Отже, посилання відповідача, що суд не пересвідчився, що між сторонами дійсно виник спір та безпідставно вжив заходи забезпечення позову - безпідставні.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що подальше виконання будівельних робіт з надбудови п'ятого поверху над квартирою відповідача може призвести до руйнування несучих конструкцій будівлі, загрози загибелі чи травмування людей, а також призведе до неможливості виконання рішення суду, оскільки будівельні роботи призведуть до знищення об'єкту за загальними характеристиками, вказаними в позовній заяві, та в подальшому можуть стати підставою для зміни реєстрації майнових прав на вказаний об'єкт. ОСОБА_1 можуть здійснюватися дії щодо відчуження вказаного об'єкту нерухомого майна з метою використання аргументів стосовно добросовісного набувача, що у свою чергу також унеможливить виконання рішення суд.
Отже, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Виходячи із співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам і відповідності видів забезпечення позову позовним вимогам, а також враховуючи те, що на даний час власником спірного нерухомого майна є саме відповідач ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про часткове задоволення заяви Харківської міської ради.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суттєвими не являються і не дають суду підстав для скасування ухвали, яка постановлена з дотриманням вимог закону.
Згідно положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 374 ч.1п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2018 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повну постанову складено 07 серпня 2018 року.
Головуючий Овсяннікова А.І.
Судді Коваленко І.П.
Сащенко І.С.