Єдиний унікальний номер 722/277/18
Номер провадження 1-кп/722/33/18
08 серпня 2018 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:
судді: ОСОБА_1
секретаря: ОСОБА_2
з участю прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
його захисника: ОСОБА_5
розглянувши в підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Кельменецької місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сокиряни Чернівецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з повною загальною середньою освітою, не одруженого, перебуваю чого у фактичних шлюбних відносинах, маючого на утриманні одну малолітню дитину, не працюючого, раніше судимого:
1) 20.06.2003 року Сокирянським районним судом Чернівецької області за ст.ст.185 ч.3, 69, 75, 76, 104 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком на 1 рік;
2) 11.02.2004 року Сокирянським районним судом Чернівецької області за ст.ст.185 ч.2, 71 КК України до 1 року 9 місяців позбавлення волі;
3) 03.12.2004 року Сокирянським районним судом Чернівецької області за ст.ст.185 ч.3, 69, 70 ч.4 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;
4) 10.01.2007 року Сокирянським районним судом Чернівецької області за ст.ст.185 ч.2, 395, 70 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі;
5) 29.04.2011 року Сокирянським районним судом Чернівецької області за ст.ст.185 ч.3, 15 ч.3, 185 ч.3, 70 ч.1 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 24.09.2012 року умовно-достроково на 1 рік 29 днів;
6) 24.03.2015 року Сокирянським районним судом Чернівецької області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 06.08.2017 року умовно-достроково на невідбутий строк 9 місяців,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -
На розгляді Сокирянського районного суду перебуває вказане вище кримінальне провадження.
27.03.2018 року прокурором Кельменецької місцевої прокуратури ОСОБА_3 було подано до суду клопотання про надання дозволу на затримання з метою приводу обвинуваченого ОСОБА_4 разом з клопотанням про застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Подане клопотання про застосування вказаного запобіжного заходу мотивоване тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, відбував покарання у місцях позбавлення волі, вчинив злочин в період не знятої та не погашеної у встановленому законом порядку судимості та під час умвоно-дострокового звільнення, не має постійної роботи та доходу, посередньо характеризується за місцем проживання, перебуває в скрутному матеріальному становищі, а також той факт, що обвинувачений не з'являється в судові засідання, відсутній за місцем свого проживання та його місцезнаходження не відоме, що в сукупності свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також переховуватися від суду.
З метою забезпечення дієвості кримінального провадження та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 просив застосувати щодо нього запобіжний захід у виді тримання його під вартою.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подане клопотання підтримав, та з наведених у ньому підстав, просив його задовольнити.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечував вказуючи, що прокурором, всупереч вимогам ст.183 КПК України не було доведено того, що обвинувачений ОСОБА_4 переховувався від органів досудового розслідування чи безпідставно не з'являвся на виклик до суду, оскільки в матеріалах судового провадження відсутні відомості щодо належного його повідомлення про місце і час проведення судових засідань.
При цьому, враховуючи наявність інших ризиків, вказаних прокурором в клопотанні, просив застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника та зазначив, що за місцем своєї реєстрації не проживає з січня 2018 року, а тому не отримував повідомлення про виклик до суду. З вказаного періоду він проживає разом із своєю співмешканкою за адресою: АДРЕСА_2 , де має на утриманні трьох дітей. Під час досудового розслідування він не переховувався від працівників поліції та прокурора, а про місце і час проведення судових засідань йому не було відомо. Проти обрання щодо нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту не заперечував. При цьому, обвинувачений також зазначив, що визнає свою винуватість у інкримінованому йому злочині, щиро розкаюється у вчиненому.
Суд, заслухавши всіх учасників судового процесу, дослідивши додані до клопотання письмові документи та характеризуючи данні особи обвинуваченого вважає, що в задоволенні клопотання сторони обвинувачення слід відмовити з огляду на таке.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ч.ч.1,2 п.5 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Частинами 1 та 2 ст.194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Так, з досліджених судом матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, за який кримінальним законом передбачене покарання у виді арешту на строку від 3 до 6 місяців або обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк.
Згідно характеристики, виданої заступником Сокирянського міського голови від 12.01.2018 року, ОСОБА_4 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , характеризується посередньо.
З відомостей УІПКП вбачається, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних корисливих злочинів.
В ході розгляду клопотання також встановлено, що обвинувачений з січня 2018 року постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 разом із своєю співмешканкою, з якою перебуває у фактичних шлюбних відносинах та трьома неповнолітніми дітьми.
З повідомлень про вручення поштових відправлень, які направлялися на адресу місця реєстрації обвинуваченого вбачається, що судові виклики поверталися до суду у зв'язку із закінченням терміну зберігання, з відміткою про те, що останній не проживає за вказаною адресою.
З огляду на викладене, слід зробити висновок, що обвинувачений ОСОБА_4 не був належним чином повідомлений про дату і час проведення судових засідань, а тому нез'явлення його до суду не може вважатися переховуванням, в розумінні одного з видів ризиків, наведених в ст.177 КПК України.
Окрім цього, фактичне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому злочині ще на стадії підготовчого судового засідання, виключає існування чи ймовірність настання інших ризиків, передбачених п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України.
Разом з тим, враховуючи характеризуючи дані особи обвинуваченого, зокрема те, що він раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних корисливих злочинів, інкримінований йому злочин вчинив під час умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, відсутність у нього постійного місця роботи, суд вважає, що існує ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто можливість вчинення обвинуваченим іншого злочину.
Враховуючи наведені норми процесуального закону та встановлені обставини, суд вважає, що в ході розгляду клопотання, прокурором не було доведена неможливість застосування щодо обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання його під вартою, а тому в його задоволенні слід відмовити.
При цьому, враховуючи те, що прокурором під час підготовчого судового засідання доведено наявність одного з ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також наведено обґрунтовані підстави для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу, як способу забезпечення кримінального провадження, суд вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту, з покладенням на нього відповідних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 372, 392 ч.3, 395 ч.1 п.2, ч.2 п.3 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання прокурора Кельменецької місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - відмовити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 зобов'язання:
1). щоденно не залишати житло за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період з 20:00 год. до 07:00 год., окрім часу з'явлення в суд, за його викликом;
2). прибувати до Сокирянського районного суду Чернівецької області за першою вимогою в робочий час доби з 09:00 год. до 18:00 год.;
3). не відлучатися із місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу Сокирянського районного суду Чернівецької області;
4). повідомляти Сокирянський районний суду Чернівецької області про зміну місця проживання;
Датою закінчення дії ухвали слідчого судді про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту визначити - 01.10.2018 року.
Після закінчення строку тримання під домашнім арештом, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Суддя: