Справа № 639/903/18 Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/790/1719/18 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: В порядку КПК України
02 серпня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області:
головуючого - судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
засудженого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Харкова кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Жовтневого районного суду м.Харкова від 5 березня 2018 року у відношенні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 засудженого вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.12.2016 р. за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, -
про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році», -
Ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 5 березня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про застосування вимог Закону України «про амністію у 2016 році».
Суд мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_7 не підпадає під перелік осіб визначених ст. 1, ст. 4 ЗУ «Про амністію у 2016 році», оскільки на час набуття законом чинності не відбув половини строку призначеного покарання.
В апеляційній скарзі засуджений просить ухвалу суду скасувати та задовольнити його клопотання про застосування вимог Закону України «про амністію у 2016 році». В обґрунтування посилається на те, що рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 18.07.2017 року позбавлена батьківських прав його дружина ОСОБА_8 у відношенні їх чотирьох неповнолітніх дітей ( ОСОБА_9 , 2003 р.н., ОСОБА_10 , 2005 р.н., ОСОБА_11 , 2012 р.н., ОСОБА_12 , 2015 р.н.). Опікуном дітей визначена моя мати - ОСОБА_13 , 1950 р.н., вона пенсійного віку та потребує допомоги з його боку.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції засудженого, перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.
Як вбачається із особової справи, ОСОБА_7 з 16.12.2016 року відбуває покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі, призначене вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.12.2016 року за ч.2 ст.15 ч.2 ст. 185 КК України за сукупністю із вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 31.03.2016 року.
Цим попереднім вироком ОСОБА_7 був засуджений за ч.2 ст. 185 КК України та за правилами ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, за які був засуджений вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25.11.2015 року за ч.2 ст.15 ч.3 ст. 185 та ч.2 ст. 185 КК України.
Таким чином ОСОБА_7 на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році» відбував покарання , будучи засудженим в т.ч. за злочин, передбачений ч.1 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України, який є умисним тяжким злочином.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неможливість застосування до засудженого Закону України «Про амністію у 2016 році», а доводи апеляційної скарги вважає безпідставними.
Керуючись: ст.ст.404, 405, ст. 407, ст. 418, 419, ч.2 ст. 376 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженого залишити без задоволення .
Ухвалу Жовтневого районного суду м.Харкова від 5 березня 2018 року у відношенні ОСОБА_7 ,- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою- з дня вручення копії ухвали.
Головуючий -
Судді: