"08" серпня 2018 р.
Справа №642/2889/18
Провадження №2/642/1237/18
06 серпня 2018 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді - Шрамко Л.Л. ,
з участю секретаря - Тугая К.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні у м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивачка звернулась 14 червня 2018 року до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти у на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 2000 грн. щомісячно, починаючи з дати звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона у шлюбі з відповідачем не перебувала, на даний час вона звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів. Малолітня дитина мешкає з нею, знаходиться на її утриманні. Відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, з січня 2018 року не мешкає з позивачкою та дитиною.
Сторони належним чином повідомлені про те, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження з їх викликом, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
В судовому засіданні позивач позов підтримала, проїхала його задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала. Пояснила, що не працює, оскільки доглядає за дитиною, а відповідач працював у фірмі будівельником та отримував заробітну плату у розмірі 8000 грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату та час слухання справи сповіщений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Суд вважає, що відповідач не з'явився до суду без поважних причин, не подав відзив, тому, при відсутності заперечень зі сторони позивача, вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Суд, вислухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що сторони у шлюбі не перебували, мають малолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серія І-ВЛ №493781 від 14.09.2017, де відповідач зазначений її батьком.
Дитина проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні. Позивачка не працює у зв'язку з доглядом за дитиною, отримує державну допомогу у розмірі 860 грн.
Відповідно до положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Згідно ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно зі ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст.ст.181,183 СК України за рішенням суду грошові кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу його матері, батька та (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, розмір яких визначається судом.
Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2018рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років з 1 січня 2018 року - 1492 гривні, з 1 липня - 1559 гривень, з 1 грудня - 1626 гривень;
При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище малолітньої дитини, становище платника аліментів, який не має на утриманні інших дітей, доказів його офіційного працевлаштування суду не надано.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч.1 ст.183 СК України).
Згідно ч. 2 ст. 184 СК України, розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Вирішуючи питання стягнення аліментів, суд виходить із принципу рівності прав та обов'язків батьків щодо своїх дітей, передбаченого ст.141 СК України, а також приділяє першочергову увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дітей, у відповідності до ст.3 Конвенції про права дитини, ухваленої Резолюцією ГА ООН від 20.11.1989 р., ратифікованої Постановою ВРУ від 27.02.1991 року.
Установленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються ст.51 Конституції України, ст.ст. 3,18,27 Конвенції про права дитини, ст.5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 180-184,191 СК України.
Відповідно до ст.ст. 3,18,27 Конвенції про права дитини (ратифікована Постановою ВР України №789-Х11 від 27.02.1991 року), батьки зобов'язані утримувати дітей до повноліття та несуть відповідальність за виховання, розвиток і утримання дитини; у всіх діях щодо дітей … першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, духовного і соціального розвитку дитини.
При вирішенні питання щодо розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки, судом враховуються вимоги ст. ст. 182, 183 Сімейного Кодексу України, обставини справи, а тому суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивачки та стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі, а саме у розмірі 1000 грн. щомісячно, оскільки позивачкою не надано доказів, що відповідач має дохід, з якого має можливість сплачувати аліменти у більшому розмірі.
Разом з тим, суд зазначає, що позивач на підставі ст.. 84 СК України не позбавлена права звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на її утримання до досягнення дитиною трьох років..
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати необхідно стягнути з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 81, 141, 258, 259,263-265, 273, 275, 280-284, 430 ЦПК України, ст.ст. 180-182, 183, 184, 191, 198 СК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: 62319, Харківська обл., Дергачівський район, смт. Козача Лопань, вул. Шлях Індустрії, 53, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: 61093, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, у розмірі 1 000 грн. (одна тисяча грн. 00 коп.) щомісяця, починаючи з 14 червня 2018 року, до досягнення дитиною повноліття.
В інший частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. в дохід держави.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя Л.Л.Шрамко