Справа № 640/5061/17
н/п 1-кп/640/863/18
"09" серпня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника адвоката ОСОБА_6 ,.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в. Харкові, направлені прокурором Харківської місцевої прокуратури №2 обвинувальні акти у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220490000338 від 01.02.2017 р. № 12017220490000628 від 26.02.2017 р. по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, проживаючого без реєстрації АДРЕСА_1
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України,
встановив:
10.07.2018 р. вказане кримінальне провадження, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, розподілено судді ОСОБА_1 .
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_7 заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , враховуючи ризики, передбачені п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України та те, що застосування жодного із більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого не може запобігти ризикам, які існують, а також просила суд врахувати ступень тяжкості інкримінованих злочинів та прийняти до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під варту не відпали, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, обвинувачний не має постійного місця проживання, раніше судимий, не має законних джерел доходів, для розгляду клопотання про обрання йому запобіжного заходу до Київського районного суду м.Харкова не з'явився.
Потерпіла ОСОБА_4 клопотання прокурора підтримала, зазначивши, що боїться обвинуваченого, який обізнаний про місце її проживання.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник проти задоволення клопотання прокурора заперечували, вважаючи його необґрунтованим, вважали, що існування ризиків, які зазначені прокурором не доведені, просять врахувати розумність строків розгляду справи, та вважають, що відсутні підстави для продовження обвинуваченому даного запобіжного заходу.
Відповідно до ст.. 331 ч.3 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_5 , суд враховує наявність ризиків, передбачених п.1, п.5. ч. 1 ст. 177 КПК України: можливість ОСОБА_5 переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також оцінюючи сукупність обставин передбачених в ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у скоєні кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується, враховуючи, що дії у вчиненні яких він обвинувачується, в тому числі, носять характер тяжкого кримінального правопорушення, ті обставини, що обвинувачений не працює та не має офіційних джерел існування, застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливе, а тому, суд продовжує строк тримання під вартою ОСОБА_5 до 60 днів, тобто до 8 жовтня 2018 р.
При цьому, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, зокрема, Рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Так, Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченим злочину, можливість незаконного впливу на свідків, які ще судом не допитані, ухилення від явки до суду, вчинення іншого злочину.
Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Водночас, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Згідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 331, 372 КПК України, суд, -
Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін - у вигляді тримання під вартою, продовживши строк цього запобіжного заходу до 60 днів, тобто до 08 жовтня 2018 р.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Cуддя ОСОБА_1