Справа №2-а-235/20 Юр.
14.05.10року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Шелесько В.Д.,
при секретарі Гладкій Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Онуфріївна справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Олександрійської роти ДПС ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення ,-
В позові та судовому засіданні позивач просив поновити йому строк звернення до суду за захистом свого права, скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 16 березня 2010 року щодо притягнення його до адмінвідповідальності по ч.2 ст. 122 КУпАП та скасувати постанову ВЛ № 18556737 від 09.04.2010 року державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження. В судовому засіданні позивач змінив позовні вимоги і відмовився від позову в частині скасування постанови ДВС про відкриття виконавчого провадження.
Посилається на те, що 06 березня 2010 року в обідній час він на належному йому автомобілі ГАЗ-5205 з н/знаком 09770 ОН їхав в м. Олександрія і перевозив в кузові автомобіля корову. В кабіні також знаходилась володільця корови ОСОБА_3. При під'їзді до одного з перехресть, що регулювалось світлофором, він побачив, що сигнал світлофора змінився з зеленого на червоний, без проміжного сигналу - жовтого. Він загальмував, а поскільки в кузові знаходилась корова, то гальмував не різко і автомобіль зупинився проїхавши за світлофор 3-4 м. Д самого перехрестя було біля 50м, а тому він ніяких перепон для інших ТЗ не створив. Біля перехрестя було кілька працівників ДАІ, але ніхто з них сигналу для зупинення йому не подав і до нього не підійшов, хоча біля світлофору він знаходився 5-10 хвилин. Потім він перетнув перехрестя і поїхав далі, при цьому у працівників ДАІ запитував чи правильно він їде. Коли він проїхав біля 1 км. Від перехрестя, то його наздогнав працівник ДАІ, який пред'явив претензії, що він переїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофору - червоний. Відповідач потребував документи, а потім почав складати якийсь протокол, сказавши, що це для звіту. Складання вказаних документів він не закінчив і сказав, щоб продовжував рух далі. Він ніяких пояснень не давав, ніякі документи не підписував і ніякі документи працівник ДАІ йому не вручав, про накладення на нього штрафу не говорив. 16-17 квітня йому додому привезли постанову ДВС про відкриття виконавчого провадження і пропозицію сплатити штраф в 850 грн. з чим він незгоден, а тому подав позов до суду. Строк звернення до суду він пропустив з поважних причин, а тому просив його поновити. При пред'явленні йому протоколу про адмінправопорушення та постанови про накладення штрафу він пояснив, що підписи в графах порушення виконані не ним і він їх раніше не бачив і не підписував.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомив, заперечення на позов не подав, про розгляд справи в його відсутності заяви не подав, а тому суд вважає можливим слухати справу у відсутності відповідача, який є суб'єктом владних повноважень.
Суд, вислухавши позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав :
Згідно протоколу сер ВС № 194717 16.03.2010 року в 14 год. 45 хв. ОСОБА_1 керуючи а/м ГАЗ - 5205 з н/знаком 09770 ОН проїхав перехрестя вулиць. Сталінграда і
Леніна в м. Олександрія на заборонений сигнал світлофора «червоний» чим порушив
вимоги п. 8.7.3. ПДР України і вчинив правопорушення ч.2 ст. 122 КУпАГІ.
На підставі вищевказаного протоколу відповідачем 16.03.2010 року було
винесено постанову ВА № 108978 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у сумі 425
грн.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні дала пояснення, аналогічні
поясненням позивача, пояснивши, що в даному випадку порушень ПДР України
позивачем не було допущено.
Згідно постанови ДВС Онуфріївського РУЮ за постановою ДАІ ВА № 108978
09.04.2010 року було відкрито виконавче провадження. Дані про дату вручення
постанови ОСОБА_1 відсутні.
Таким чином, суд вважає, що строк звернення позивачем ОСОБА_1 до суду за
захистом порушеного права пропущено з поважних причин і його необхідно поновити.
З пояснень позивача вбачається, що він своєчасно зупинився на заборонений
сигнал світлофора, а тому в його діях порушення п. 8.7.3. ПДР України не вбачається.
Згідно ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправпість
рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень (а таким є
відповідач)обов'язок доказування правомірності свого рішення покладається на
відповідача. В даному випадку відповідач не виконав свого обов'язку по доказуванню
правомірності рішення, тобто доказів, які б спростували зазначені доводи позивача
суду не надав.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що вина позивача в
порушенні вимог правил дорожнього руху України не доведена, а тому в його діях
склад правопорушення, передбачений ч.2 ст. 122 КУпАП відсутній і постанова ВА №
108978 від 16.03.2010 року відносно позивача є незаконною і підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись п. 8.7.3. ПДР України, ст.ст. 256, 283, 287-
289 КУпАП, ст.ст. 71, 128, 158-163, 167 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Строк звернення до суду за захистом порушеного права позивачу ОСОБА_1
поновити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВА
№ 108978 від 16 березня 2010 року винесену інспектором ДПС Олександрійської роти
ДПС УДАІ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_2
Васильовича про накладення на ОСОБА_1 адміністративного
стягнення у виді штрафу розміром 425грн. за вчинення адміністративного
правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.
В задоволенні інших позовних вимог позивачу відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного
адміністративного суду шляхом подання до Онуфріївського районного суду
Кіровоградської області заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її
проголошення, та надання після цього на протязі 20 днів апеляційної скарги або в
порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя Онуфріївського
районного суду
Кіровоградської області
ОСОБА_4