Справа № 206/4453/18
Провадження № 2-з/206/10/18
09.08.2018 м. Дніпро
Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Маштака К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення позову (до подання позовної заяви)
08.08.2018 до Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення позову (до подання позовної заяви), шляхом заборони ПАТ «ДНІПРОГАЗ» здійснювати будь-які заходи з припинення (обмеження) газопостачання (розподілу газу) за адресою: м. Дніпро, вул. Прибережна, буд. 54.
Додана заява мотивована тим, що, на думку позивача, незаконне припинення ПАТ «ДНІПРОГАЗ» газопостачання завдасть заявнику шкоди та ускладнить відновлення порушеного права на належне газопостачання (у зв'язку із складністю процедури відключення та повторного підключення до газопостачання).
Ознайомившись із змістом заяви про застосування заходів забезпечення позову, суд приходить до такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову, в тому числі, шляхом заборонити вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому, зміст і форма відповідної заяви про забезпечення позову має відповідати вимогам, викладеним у ст. 151 ЦПК України.
Дослідивши зміст поданої заяви, слід дійти висновку, що заявником не в повній мірі виконано вимоги щодо змісту поданої заяви, зокрема не зазначено пропозиції щодо зустрічного забезпечення, яке має забезпечити відшкодування збитків відповідача, що можуть бути спричинені забезпеченням позову, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України.
При цьому, посилання позивача на те, що забезпечення позову не завдасть збитків відповідачу, як наслідок позивач не повинен зазначати пропозиції щодо зустрічного забезпечення, суд відхиляє, оскільки підстави для застосування зустрічного забезпечення має вирішуватись судом, тоді як заявник має виконувати вимоги, передбачені п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, щодо зазначення необхідної інформації.
Крім того, у порушення п. 3 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову не містить предмет позову, тобтоту частину позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати, у даному конкретному випадку, під цивільну юрисдикцію.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заява про застосування заходів забезпечення позову не відповідає вимогам, визначеним у ч. ч. 3, 6 ст. 151 ЦПК України.
Суд, також, звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Так, відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Керуючись викладеним, суд вважає за необхідне повернути заявнику заяву про застосування заходів забезпечення позову, як таку, що не відповідає ст. 151 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-153, 157, 260-261, 263, 353 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення позову повернути.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції, у відповідності до приписів пункту 15, підпункту 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К.С. Маштак