Справа № 214/3513/18
1-кп/214/648/18
09 серпня 2018 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040750000917 від 18.04.2018 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився в м. Кривому Розі, Дніпропетровської області, з повною середньою освітою, не одруженого, працюючого обрубувачем термообрубувальної дільниці ТОВ «Метінвест-КРМЗ» СФЛЦ, раніше не судимого в силу ст.89 КК України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
за участю:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , 14.04.2018 року приблизно о 10.00 год., знаходячись в житловому будинку АДРЕСА_3 , де, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, таємно, шляхом вільного доступу, викрав з будинку АДРЕСА_3 телевізор марки «Bravis LED 24D1900+T2 black», належний потерпілій ОСОБА_5 , вартістю 3407,71 грн. Після цього, з викраденим телевізором ОСОБА_3 зник з місця вчинення кримінального правопорушення обернувши викрадене майно на свою користь. В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_3 спричинив матеріальний збиток ОСОБА_5 на суму 3407,71 грн. (без ПДВ).
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 належить кваліфікувати за ч.1 ст.185 КК України, за ознаками: таємного викрадення чужого майна (крадіжка).
Судом враховані наступні докази на підтвердження встановлених обставин.
Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, визнав в повному обсязі по обставинах, зазначених в обвинувальному акті та пояснив, що з ОСОБА_5 він знайомий, періодично зустрічались, підтримували дружні стосунки. В квітні 2018 року він був у відпустці та допомагав ОСОБА_5 по господарству на городині на території її домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . Оскільки йому дуже потрібні були гроші, без її дозволу він викрасти належний їй телевізор, аби закласти в ломбард та отримати кошти для того, щоб заплатити за найм своєї квартири. Він розумів, що скоює злочин. Пізніше телевізор він викупив з ломбарду та повернув його потерпілій. З сумою матеріальної шкоди, вказаною в обвинувальному акті, згоден. В скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати.
Суд, враховуючи думку учасників судового провадження, визнання обвинуваченим ОСОБА_3 вини у вчиненому кримінальному правопорушенні, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував у учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих обставин та чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Оцінюючи досліджені в судовому засіданні, відповідно до вимог ст.ст.85, 94 КПК України, показання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд вважає, що ці докази отримані у порядку, встановленому КПК України, а тому є належними та допустимими, підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме, що обвинувачений вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
Після з'ясування обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених під час судового розгляду кримінального провадження, аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_3 , які мають логічний та послідовний характер, узгоджуються між собою, суд поза розумним сумнівом приходить до висновку про доведеність його вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.
Вказаний висновок суду узгоджується з п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кобець проти України" №1637/04, у якому зазначено, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Туреччини" п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст. ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 по відношенню до інкримінованого йому кримінального правопорушення підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.66 КК України обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 визначається щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Крім того, суд враховує, що кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_3 , віднесене до категорії злочинів середньої тяжкості, а також особу обвинуваченого, який хоча раніше й притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, однак в силу ст.89 КК України вважається не судимим (т.1 а.с.43-45), на обліку у лікаря нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т.1 а.с.41,42), офіційно працює обрубувачем термообрубувальної дільниці ТОВ «Метінвест-КРМЗ» СФЛЦ, матеріальні збитки відшкодував потерпілій на стадії досудового розслідування.
За таких обставин, суд, враховуючи вище викладені обставини у своїй сукупності вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим з урахуванням його матеріального становища, наявності стабільного заробітку, відсутності на утриманні дітей та непрацездатних батьків, вважає, що йому необхідно призначити покарання у виді штрафу. Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів.
Підстав для застосування ст.69 КК України судом не встановлено.
Потерпілою цивільного позову не заявлено, однак за нею зберігається право на звернення до суду за відшкодуванням шкоди в порядку цивільного судочинства.
Питання речових доказів судом вирішується в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого судом в рамках даного кримінального провадження не обирався. Судові витрати відсутні.
Керуючись ст.ст.349 ч. 3, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст.185 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів громадян, тобто в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Речові докази:
-специфікація, складена відповідно до договору про надання ломбардом фінансового кредиту та закладу майна №07200030691 від 14.04.2018 року Ломбард «Золота скриня», позичальник ОСОБА_3 - зберігати при матеріалах кримінального провадження (т.1 а.с.17, 22);
-телевізор марки «Bravis LED 24D1900+T2 black», переданий потерпілій ОСОБА_5 на відповідальне зберігання згідно з розпискою - залишити в розпорядженні останньої, дозволивши розпоряджатися на власний розсуд (т.1 а.с.28).
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий суддя ОСОБА_1