Справа № 203/2732/18
Провадження № 1-кп/0203/512/2018
09.08.2018 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040030001413 від 15.06.2018 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Борислава, Львівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, раніше судимого: 14.05.2012 року Комунарівським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі. 30.07.2012 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.1 ст. 309 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 12.06.2014 року з Львівської виправної колонії №48 на підставі ЗУ «Про амністію» (08.04.2014), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , постійного місця проживання не має, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, -
15 червня 2018 року, приблизно о 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , знаходячись в парку, навпроти будинку №30 по вул. Пастера у м. Дніпрі, побачив потерпілого ОСОБА_5 , після чого діючи умисно, с корисливих мотивів, на ґрунті раптово виниклого злочинного умислу, направленого на заволодіння майном потерпілого ОСОБА_5 , здійснив напад на нього, при цьому, з метою подолання опору потерпілого, взяв скляну пляшку з землі, розбив її об залізну вежу електроопори та тримаючи в правій руці почав розбитою пляшкою погрожувати потерпілому ОСОБА_5 застосуванням насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого та вимагати від потерпілого ОСОБА_5 віддати свій рюкзак. Потерпілий ОСОБА_5 побачивши в руці ОСОБА_4 розбиту скляну пляшку, сприйнявши її за реальну загрозу своєму життю та здоров'ю, кинув рюкзак на землю та почав втікати. В цей час ОСОБА_4 з рюкзака потерпілого ОСОБА_5 заволодів мобільним телефоном NOKIA 2100, сірого кольору IMEI: НОМЕР_1 в якому знаходилася сім-картка НОМЕР_2 , вартістю 245 гривень 00 копійок, який належать ОСОБА_5 , чим в результаті розбійного нападу заподіяв матеріальну шкоду потерпілому на вказану суму. Після вчинення розбійного нападу ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення втік, розпорядившись майном на власний розсуд.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину визнав повністю, пояснивши суду, що перебуваючи на вул. Пастера, 30 у м. Дніпрі побачив потерпілого, та вирішив забрати у нього рюкзак. З цією метою підійшов до потерпілого, з землі підняв скляну пляшку, яку розбив об електроопору та, тримаючи вказану пляшку в руці, почав нею погрожувати останньому, щоб подолати його опір, вимагаючи віддати йому рюкзак. Потерпілий кинув рюкзак на землю та втік. Він скориставшись цим, дістав з вказаного рюкзака мобільний телефон. Після чого, з місця скоєння втік. Приблизно через 15-20 хвилин його було затримано. В скоєному кається.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті і в матеріалах кримінального провадження, та приймаючи до уваги, що прокурор та потерпілий, який надав відповідну заяву, також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вина ОСОБА_4 в скоєні інкримінованого кримінального правопорушення доведена в повному обсязі та його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи яка зазнала нападу (розбій).
Призначаючи покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини, що пом'якшують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину.
ОСОБА_4 раніше судимий, вину визнав повністю, щиро покаявся у скоєному, характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до переконання, що виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів, можливо без його ізоляції від суспільства.
Судові витрати в розмірі 1144 гривень 00 копійки за проведення судово-дактилоскопічної експертизи відповідно до ст. 124 ч.2 КПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України, і призначити покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати засудженого періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши з під варти негайно в залі суду.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в рахунок відшкодування процесуальних витрат на проведення судово-дактилоскопічної експертизи - 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривні.
Речові докази: телефон NOKIA 2100 - який під зберігаючи розписку переданий потерпілому ОСОБА_5 , - залишити потерпілому за належністю; 2 сліди пальців рук на 1 л/с, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження; частину пошкодженої скляної пляшки, яка зберігається в камері схову ДВП ГУНП в Дніпропетровські й області, - знищити.
На вирок можуть подані апеляційні скарги в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.
Суддя ОСОБА_1