Справа № 127/15366/18
Провадження № 1-в/127/502/18
31 липня 2018 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4
розглянувши клопотання ОСОБА_5 про зарахування строку попереднього ув'язнення із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, суд -
До Вінницького міського суду Вінницької області 21.06.2018 року від засудженого ОСОБА_5 надійшло клопотання про зарахування йому строку попереднього ув'язнення із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, за період починаючи з 24.12.2000 року до 10.07.2001 року.
Клопотання мотивоване тим, що на думку ОСОБА_5 згідно п.5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015) можливе зарахування йому строку попереднього ув'язнення із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Засуджений ОСОБА_5 в судове засідання доставлений не був, оскільки не виявив бажання бути присутнім при розгляді клопотання.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання засудженого підтримав, просив застосувати відносно засудженого ОСОБА_5 . Закон України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року № 838VIII, який вступив в дію 24.12.2015 та зарахувати йому строк попереднього ув'язнення з моменту фактичного затримання, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, посилаючись на те, що чинним законодавством не обмежено застосування ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015) до осіб, засуджених до довічного позбавлення волі
Прокурор ОСОБА_3 не заперечував щодо задоволення клопотання.
Заслухавши думку, захисника та прокурора, вивчивши матеріали клопотання та особову справу засудженого, суд приходить до наступного висновку.
З матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_5 вбачається, що останній засуджений вироком Дніпропетровського обласного суду від 12.04.2001 року за ч. 3 ст. 142, п.п. «а, г, і» ст. 93, ч. 2 ст. 145, ст. 42, ст. 43 КК України (в ред. 1960 року) до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Згідно, окремої ухвали Дніпропетровського обласного суду від 12.04.2001 року строк відбування покарання ОСОБА_5 рахується з 24.12.2000 року.
Ухвало Верховного Суду України від 10.07.2001 року вирок Дніпропетровського обласного суду від 12.04.2001 року щодо ОСОБА_5 залишено без змін.
До набрання вищезазначеним вироком законної сили в рамках кримінальної справи, за результатами розгляду якої було винесено цей вирок, у період з 24.12.2000 року по 10.07.2001 року ОСОБА_5 утримувався під вартою в місцях попереднього ув'язнення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення», попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
24 грудня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року №838-VIII.
Згідно із п. 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року № 838-VIII цей Закон застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом набрав законної сили обвинувальний вирок, покарання за яким не відбуто повністю.
Відповідно до п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» вказаного Закону цей Закон застосовується за клопотанням засудженої особи, членів її сім'ї або захисника, суду, що виніс зазначений обвинувальний вирок, протягом двох тижнів з дня отримання відповідного клопотання судом або за власною ініціативою суду.
Ст. 5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність, або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, викладеної в новій редакції « Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року № № 838-VIII, який набрав чинності 24 грудня 2015 року, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
В тексті закону відсутнє посилання як на покарання у виді «довічного позбавлення волі», так і на покарання у виді «позбавлення волі на певний строк», законодавець обмежився загальною фразою «позбавлення волі».
Таким чином, суд вважає, що законодавцем не заборонено застосування до осіб, яким призначено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015), так як таке зарахування не встановлює строковість призначеного покарання, не скорочує та не змінює термін відбуття покарання, але може впливати на строк, з якого особа має можливість не реалізацію певних прав, передбачених Главою 22 Кримінально-виконавчого кодексу України, які виникають після відбуття певного строку покарання.
Суд приходить до висновку, що за відсутністю прямої заборони застосування ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015) до осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, практика відмови у зарахуванні, може свідчити про дискримінацію, яка у будь-яких своїх проявах заборонена як національним законодавством, так і Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Аналогічний висновок зроблено в постанові Верховного суду України від 26.10.2017 року по справі № 5-21кс(15)17.
Таким чином, згідно окремої ухвали Дніпропетровського обласного суду від 12.04.2001 року строк відбування покарання ОСОБА_5 рахується з 24.12.2001 року, тобто з того часу ОСОБА_5 утримувався під вартою в межах вказаної справи, тому у строк відбування покарання у виді позбавлення волі належить на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015) зарахувати строк його попереднього ув'язнення, тобто час перебування під вартою та затримання до набрання вироком суду законної сили, а саме період з 24.12.2000 року по 10.07.2001 із розрахунку одному дню попереднього ув'язнення відповідає два дні позбавлення волі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 369-372,376,537,539 КПК України, ч. 5 ст. 72 КК України, Прикінцевими положеннями Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 № 838-VIII, суд -
Клопотання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про зарахування строку попереднього ув'язнення в строк покарання задовольнити частково.
Зарахувати засудженому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в строк покарання, призначеного вироком Дніпропетровського обласного суду від 12.04.2001 року, строк попереднього ув'язнення з 24.12.2000 року до 10.07.2001 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом семи днів з моменту її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області, а для засудженого, який тримається під вартою з моменту вручення копії судового рішення.
Суддя: