01.08.2018р. Справа №914/886/18
місто Львів
За позовом: приватного акціонерного товариства "Трускавецькурорт",
до відповідача:публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз",
третя особа:товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Данір",
предмет позову: витребування лічильника газу.
СуддяОСОБА_1
Секретар судового засіданняОСОБА_2
Представники:
позивача:ОСОБА_3 - довіреність №24 від 02.10.2017,
відповідача:ОСОБА_4 - довіреність №007.1Др-104-0518 від 03.05.2018,
третьої особи:ОСОБА_5 - довіреність №23/07/2018-001 від 01.08.2018.
ПРОЦЕДУРИ.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов приватного акціонерного товариства "Трускавецькурорт" до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" про витребування лічильника газу. Ухвалою від 18.05.2018 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків. У зв'язку з усуненням позивачем виявлених недоліків позовної заяви, суд ухвалою від 08.06.2018 відкрив провадження у справі, судове засідання для розгляду справи по суті призначив на 11.07.2018. Відповідач не надав заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
В судове засідання 11.07.2018 з'явився представник відповідача та подав клопотання про оголошення перерви в судовому засідання з метою надання можливості надати заперечення на відповідь на відзив. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що не готовий до розгляду справи, адже отримав відповідні матеріали напередодні. Судом було задоволено подане клопотання та відкладено розгляд справи на 25.07.2018.
В судове засідання 25.07.2018 з'явився новий представник відповідача, який повідомив, що попередній представник не може бути присутнім в судовому засіданні з огляду на хворобу. Новий представник пояснив, що отримав матеріали справи напередодні, а тому не готовий до судового засідання. З огляду на подання позивачем додаткових доказів, подане відповідачем клопотання, оскільки третьою особою не було подано письмових пояснень по суті спору, а її представник не міг пояснити деякі обставини, судом було відкладено розгляд справи на 01.08.2018.
З урахуванням наведеного вище суд констатує, що учасникам справи було створено всі можливості для реалізації та захисту своїх прав. Судом забезпечено рівність учасникам справи та їхню змагальність. Зазначене дає можливість розглянути справу в судовому засіданні 01.08.2018.
Клопотання про зупинення провадження у справі.
В судове засідання 01.08.2018 відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи №914/1342/18. Подане клопотання мотивовано неможливістю встановлення обставин, які будуть установлені в ході розгляду справи №914/1342/18. До цих обставин відповідач включає обставини правомірності набуття лічильника відповідачем та передання його до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Суд ухвалив відмовити в задоволенні такого клопотання, враховуючи такі міркування.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку … господарського судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Об'єктивна неможливість означає, що суд незалежно від своєї волі не може (не має повноважень) встановити обставини, які матимуть важливе значення для вирішення спору, адже такі обставини будуть установлені іншим судом. При чому як правило така неможливість зумовлена особливостями різних юрисдикцій.
Проте у справі №914/886/18, предметом позову у якій є витребування майна, завданням суду на підставі поданих сторонами доказів якраз і є встановлення обставин правомірності набуття відповідачем майна та утримання його. Таким чином, суд у справі №914/886/18 не лише вправі, а й повинен встановити такі обставини та надати їм оцінку, що виключає можливість зупинення провадження у справі до вирішення спору №914/886/18.
В цитованому вже пункті 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України міститься також положення, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, порушуючи Кодекс газорозподільних систем, без жодної правової підстави заволодів газовим лічильником позивача та з порушенням встановленого порядку склав акт про порушення. Зважаючи на зазначене, відповідач повинен повернути позивачу безпідставно набутий та безпідставно утримуваний лічильник.
Заперечення відповідача.
Відповідач проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 46-47). Зокрема, відповідач скерував газовий лічильник позивача на експертизу Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. Таким чином, предмет спору (газовий лічильник) відсутній, що унеможливлює вирішення справи та є підставою для закриття провадження у справі.
Відповідач подав уточнений відзив (а.с. 83-85), у якому зазначив таке. ОСОБА_6 було знято та транспортовано до відповідача з метою проведення повірки. За результатами огляду лічильника виявлено наскрізний отвір в головці механізму лічильника, що кваліфікується як несанкціоноване втручання в роботу засобу вимірювальної техніки (надалі - ЗВТ) комерційного вузла обліку газу (надалі - ВОГ). У зв'язку із зазначеним відповідачем було складено відповідний акт про порушення. З огляду на ініціювання експертизи складено протокол про скерування ЗВТ на експертизу. За результатами проведеної експертизи відповідачем встановлено пошкодження відлікового механізму. Збитки, завдані відповідачу у зв'язку з несанкціонованим втручанням в роботу ЗВТ комерційного ВОГ становлять 1'251'691,10 грн. У зв'язку із зазначеним, з метою пред'явлення позову до позивача про стягнення збитків, відповідач скерував лічильник на експертизу до експертної установи.
Відповідь на відзив.
Позивач заперечив проти відзиву відповідача (а.с. 66-67), зазначаючи наступне. Відсутність предмету спору може мати місце лише у разі фізичного знищення газового лічильника. В ситуації, що склалась, лічильник, що є предметом спору, не є знищений, а лише тимчасово переданий Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз для дослідження. Таким чином, предмет спору у справі наявний, що виключає можливість закриття провадження у справі. Позивач зазначає, що відповідачем не надано належних доказів скерування лічильника на експертизу. Окрім того, позивач звертає увагу на відсутність у відзиві вказівки про незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що, відповідно до частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, позбавляє відповідача заперечувати проти таких обставин під час розгляду справи по суті.
Пояснення третьої особи.
Третя особа надала усні пояснення у справі, зазначивши, що нею як підрядником була здійснена частина зобов'язань за Договором №Д-318/п - забезпечення проведення повірки лічильника. Зокрема, третьою особою було здійснено поставку лічильника від позивача до відповідача.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
Між приватним акціонерним товариством "Трускавецькурорт" та товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Данір" укладено договір №Д-318/п від 26.12.2017 (а.с. 17) (далі - Договір на повірку). Відповідно до пунктів 1.1 та 3.1 Договору на повірку замовник (позивач у справі) доручає, а виконавець (третя особа у справі) приймає на себе виконання робіт з повірки системи комерційного вузла обліку газу в складі: обчислювач Універсал-02, датчик температури ПВТ, датчик тиску Аплісенс, лічильник газу ЛГК-100. Виконавець проводить роботи з проведення повірки та обслуговування вказаних виробів протягом 15 календарних днів з моменту їх отримання.
Третьою особою виставлено позивачу рахунок-фактуру №СФ-729 (а.с. 18) на загальну суму 7'032,00 грн. В цьому рахунку третя особа зазначила вартість кожного окремого виду робіт, який зобов'язалася виконати: повірка лічильника газу ЛГК-100; повірка обчислювача Універсал-02; повірка датчика температури ПВТ; повірка датчика тиску Апліенс; зняття та монтаж приладів системи обліку газу; конфігурування програмного забезпечення системи обліку газу. Позивач сплатив третій особі 7'032,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №493 від 19.01.2018 (а.с. 39).
На виконання умов Договору на повірку 23.01.2018 було здійснено демонтаж лічильника газу ЛГК100, розмір G400, заводський номер 8950, рік випуску 2004 (надалі - ОСОБА_6), про що складено акт вилучення з експлуатації від 23.01.2018 (а.с. 21). Демонтаж здійснено представниками Дрогобицького управління експлуатації газового господарства в присутності представника споживача ОСОБА_7 В акті відображено інформацію про те, що пломби та захисні стрічки є цілими, механічних пошкоджень не виявлено, ОСОБА_6 запаковано в поліетиленовий пакет і опломбовано пломбою R21880733.
24.01.2018 відповідачем за участю представника третьої особи складено акт про порушення №24 (а.с. 20). Цим актом встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем, зокрема виявлено наскрізний отвір в головці лічильникового механізму. Споживач (позивач у справі) був відсутнім під час складення акта. Акт складений за адресою: місто Львів, вулиця Золота, 42. Доставку лічильника здійснив ОСОБА_5, працівник ТзОВ "НВП "Данір". Акт підписали три представники відповідача та ОСОБА_5 Докази виклику позивача для його присутності під час огляду лічильника та складення акта про порушення від 24.01.2018 в матеріалах справи відсутні.
Дрогобицьким відділенням підприємства відповідача 16.02.2018 надіслано позивачу повідомлення про засідання Центральної комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу газорозподільних систем (а.с. 19) разом з копією акта про порушення №24 від 24.01.2018 (а.с. 20).
Позивач надіслав третій особі лист №89 від 02.02.2018 (а.с. 23) з претензіями щодо сумлінності виконання третьою особою своїх обов'язків за Договором на повірку та з вимогою невідкладно повернути усі отримані третьою особою за Договором вироби та сплачені кошти. Доказів поштового надіслання цього листа суду не надано.
Третя особа надіслала позивачу лист №20 від 13.02.2018 (а.с. 24-25), у якому повідомляє про організацію ним проведення періодичної повірки ЗВТ. Щодо безпосереднього здійснення повірки виробів, то така здійснюється відповідачем, який є уповноваженим на це суб'єктом. Зважаючи на зазначене, третя особа зазначила про відсутність підстав для пред'явлення позивачем претензій та вимог про повернення оплати вартості здійснених третьою особою робіт.
Позивач надіслав третій особі лист №124 від 22.02.2018 (а.с. 26-27), у якому просить третю особу дати відповідь на низку запитань для з'ясування всіх обставин, що мають значення для кваліфікації дій осіб, причетних до вилучення, транспортування, повірки лічильника. Третя особа надіслала позивачу лист №40 від 23.03.2018 (а.с. 28), у якому дала відповідь на поставлені позивачем питання.
Позивач звернувся до відповідача з листом №187 від 04.04.2018 (а.с. 29-30), у якому повідомляє про незаконність вилучення та повірки лічильника та про звернення позивача до правоохоронних органів. Надіслання цього листа підтверджується долученим до матеріалів справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 42) та поштовою квитанцією (а.с. 41).
Позивач 24.04.2018 уклав з товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробничий центр "Європрилад" договір купівлі-продажу №10/18 (а.с. 31) лічильника газу G400 ЛГК-100Ех 1:30 0,63-1-ЕХ, вартістю 32'600,00 грн. Сплата позивачем вартості зазначеного лічильника підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням №3921 від 27.04.2018 (а.с. 40).
Відповідач 20.03.2018 уклав з державною спеціалізованою установою Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз договір №35SLv1980-18 про проведення експертизи засобів обліку газу та пломб (а.с. 86-88). Відповідно до пункту 1.1 цього договору замовник (відповідач у справі) доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання провести експертизу засобів обліку газу та пломб по переліку питань, які поставлено на вирішення експертизи, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.2011 №804.
Відповідач 06.06.2018 надіслав державній спеціалізованій установі Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз клопотання (а.с. 49-50), в якому на виконання умов Договору про проведення експертизи просить провести експертизу лічильника газу, заводський номер 8950, який передається в сейф пакеті, що опломбований пломбою №R19367799.
Відповідач на підставі акту про порушення №003386 від 24.01.2018 склав акт-розрахунок від 27.03.2018 (а.с. 90). Відповідно до цього акту відповідач визначив вартість донарахованого позивачу об'єму природного газу у розмірі 1'251'691,10 грн.
Між відповідачам та державним підприємством "Львівстандартметрологія" укладено договір №1135031 від 12.01.2011 про надання послуг повірки лічильників газу (а.с. 131). Відповідно до пунктів 1.1 та 5.1 цього договору замовник (відповідач у справі) надає згідно з графіками (листами), а виконавець (державне підприємство "Львівстандартметрологія") приймає на себе проведення повірки засобів вимірювальної техніки в терміни у відповідності з графіками повірки (заявками). Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2011. Додатковою угодою №1 від 01.02.2017 до цього договору (а.с. 132) сторони продовжили дію договору до 01.06.2018.
ОЦІНКА СУДУ.
Загальні принципи.
Конституція України у статті 41 гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Цивільний кодекс України встановлює низку способів захисту цивільного права, у тому числі права власності. У цій справі позивачем реалізовано надане йому право на звернення до суду з віндикаційним позовом.
Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Суб'єктами, до яких може застосовуватись зазначена стаття, є власник майна чи його титульний володілець, який в момент витребування свого майна не володіє ним та незаконний володілець такого майна, незалежно від того чи знає він про неправомірність і незаконність свого володіння, чи ні. При цьому незаконним володільцем визнається така особа, яка здійснює володіння майном без належних правових підстав.
Щодо майна, яке може бути витребуване на підставі статті 387, то таке майно має бути індивідуально визначеною річчю. Водночас, важливою умовою такого витребування є відсутність між сторонами зобов'язально-правових відносин щодо спірного майна.
Судом установлено, що позивач є власником ОСОБА_6. Ця обставина не заперечується ані відповідачем, ані третьою особою.
З огляду на обставини справи суд вважає за необхідне проаналізувати та надати оцінку обставинам вибуття з володіння позивача ОСОБА_6 та набуття відповідачем цього лічильника у фактичне володіння та його утримування.
Вибуття ОСОБА_6 з володіння позивача.
Частиною 3 статті 17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" встановлено, що суб'єкти господарювання зобов'язані своєчасно з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів подавати законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, на періодичну повірку. Схожі положення містяться в Кодексі газорозподільних систем. Зокрема, відповідно до пункту 1, підпункту 3 пункту 2 глави 7 розділу Х Кодексу газорозподільних систем власники ЗВТ, що є елементами комерційних ВОГ, зобов'язані забезпечити належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацію проведення їх періодичної повірки. Здійснення періодичної повірки ЗВТ забезпечується власником ЗВТ за власний рахунок. Для належної організації періодичної повірки власних ЗВТ, що входять до складу комерційного ВОГ, серед іншого, споживач повинен, у разі якщо повірка ЗВТ буде здійснюватися не на місці його встановлення, забезпечити за власний рахунок демонтаж/монтаж ЗВТ, його транспортування та державну повірку.
Як вбачається з інформації, що міститься в акті вилучення ОСОБА_6 з експлуатації від 23.01.2018, датою попередньої повірки ОСОБА_6 є 22.01.2016. Таким чином, позивачем виконував покладені на нього обов'язки в частині дотримання встановлених законодавством вимог щодо міжповірочних інтервалів. З цією метою позивач уклав Договір на повірку з третьою особою.
Щодо оцінки правовідносин, які виникли між позивачем та третьою особою.
Як убачається з листування приватного акціонерного товариства "Трускавецькурорт" та товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Данір" (а.с. 23-28), між учасниками справи виникли розбіжності в частині правової кваліфікації правовідносин за Договором на повірку. Зокрема, позивач вважає, що на такий Договір повинні поширюватись норми цивільного законодавства про надання послуг, натомість, третя особа вважає, що між сторонами виникли цивільно-правові зобов'язання за договором підряду.
З приводу зазначеного суд зазначає наступне. Відповідно до частин 1 та 2 статті 837 та частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Цивільне законодавство не розкриває змісту робіт, які можуть виконуватися за договором підряду. Однак безперечним є те, що предметом договору підряду є індивідуалізований результат праці підрядника, що набуває матеріалізованої форми, оскільки робота здається у вигляді, придатному для оцінки. Таким чином, законодавством передбачена уречевлена форма результату виконання певних робіт за договором підряду.
Водночас, згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. За договором про надання послуг надаються послуги нематеріального характеру, які нерозривно пов'язані з особистістю послугонадавача. Таким чином, продається не сам результат, а дії, які до нього призвели. Отже, за договором про надання послуг результат не є уречевленим, що й відмежовує його від договору підряду.
Відповідно до пункту 1.1 Договору на повірку, замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт щодо повірки системи комерційного вузла обліку газу в складі: обчислювач Універсал-02, датчик температури ПВТ, датчик тиску Аплісенс, ОСОБА_6. Перелік таких робіт (послуг) передбачений у виставленому третьою особою позивачу рахунку-фактурі №СФ-729. Зокрема, ними є: повірка ОСОБА_6; повірка обчислювача Універсал-02; повірка датчика температури ПВТ; повірка датчика тиску Апліенс; зняття та монтаж приладів системи обліку газу; конфігурування програмного забезпечення системи обліку газу.
Згідно з пунктом 18 частини 1 статті 1 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" повірка ЗВТ - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.
Отже, аналіз положень пункту 18 частини 1 статті 1 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та пункту 1.1 Договору на повірку дає підстави для висновку, що результат виконання цього договору не є уречевлений, адже внаслідок здійснення повірки, зняття та монтажу лічильника тощо не виникає матеріального результату, який би міг бути переданий замовникові. Надання передбаченого цим договором послуг має своїм результатом підтвердження відповідності лічильника встановленим вимогам. Зважаючи на зазначене, суд робить висновок, що внаслідок укладення позивачем і третьою особою Договору на повірку, між сторонами виникли цивільно-правові зобов'язання за договором про надання послуг.
Отже, ОСОБА_6 вибув з володіння позивача у володіння третьої особи на підставі Договору на повірку. У своїх поясненнях відповідач звертав на це увагу, стверджуючи про неможливість застосування правил віндикації в такому разі. Проте суд звертає увагу на тій обставині, що позивач реалізував своє право розпорядження річчю та передав його за Договором на повірку власне третій особі, а не відповідачу. Між позивачем та відповідачем не існує договірних відносин стосовно ОСОБА_6, а тому відповідач набув його у володіння в інший (позадоговірний) спосіб, без волі на це позивача. Рівно ж, суду не було подано доказів існування договірних відносин між третьою особою та відповідачем.
Щодо права проведення повірки відповідачем та третьою особою.
Згідно зі статтею 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним перед замовником за порушення договору в повному обсязі. В Договорі на повірку сторони не погодили умову про можливість здійснення повірки іншою особою, зокрема, й відповідачем. Таким чином, третя особа безпідставно передала свої зобов'язання за Договором на повірку відповідачу.
Суд вважає за необхідне проаналізувати правомочності відповідача на здійснення повірки ОСОБА_6, оскільки повірка засобів вимірювальної техніки є видом метрологічної діяльності, яка регулюється спеціальним законодавством.
Відповідно до частини 5 статті 17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" повірка законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, проводиться:
- науковими метрологічними центрами, які мають міжнародно визнані калібрувальні та вимірювальні можливості за відповідними видами та підвидами вимірювань, та/або із застосуванням національних еталонів;
- науковими метрологічними центрами, метрологічними центрами та повірочними лабораторіями, уповноваженими на проведення повірки відповідних засобів.
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.02.2016 №193, окрім зазначених вище установ, передбачається, що повірка ЗВТ проводиться також державними підприємствами, які належать до сфери управління Мінекономрозвитку та провадять метрологічну діяльність.
Положеннями статті 18 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" встановлено наступне. Органом з уповноваження на проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології та метрологічної діяльності. Для проведення зазначеної у частині першій цієї статті повірки науковим метрологічним центрам, метрологічним центрам та повірочним лабораторіям необхідно одержати свідоцтво про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, яке видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології та метрологічної діяльності. Уповноважені організації включаються до Державного реєстру наукових метрологічних центрів, метрологічних центрів і повірочних лабораторій, уповноважених на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології та метрологічної діяльності. Зазначений реєстр має бути доступним для громадськості в електронній та/або іншій формі та опублікованим на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології та метрологічної діяльності, та постійно оновлюватися.
Підприємства відповідача та третьої особи відсутні в зазначеному реєстрі на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології та метрологічної діяльності (http://www.me.gov.ua). Таким чином, у суду відсутні підстави вважати відповідача та третю особу уповноваженими на проведення повірки ОСОБА_6. Зазначена обставина не заперечувалася представниками відповідача в ході розгляду справи.
В судовому засідання представник третьої особи пояснив, що насправді Договір на повірку не передбачає його особистої участі в повірці ОСОБА_6. Склалася така практика, коли третя особа фактично надає послуги з організації проведення повірки лічильників, а тому ним було здійснено доставку ОСОБА_6 на адресу відповідача.
З пояснень представника відповідача убачається, що на підприємстві відповідача існує лабораторія, яку уповноважені на здійснення повірки особи використовують для надання відповідних послуг.
За логікою представників відповідача та третьої особи ОСОБА_6 було транспортовано до лабораторії відповідача з метою проведенні повірки уповноваженими на це особами. Натомість 24.01.2018 відповідачем самостійно було проведено перевірку ОСОБА_6, за наслідком якої складено акт про порушення.
Щодо підстав набуття та утримання відповідачем ОСОБА_6.
Надаючи пояснення по суті справи, представник відповідача наголошує, що ним дійсно не набуто ОСОБА_6 на підставі договору, проте його набуто на підставі положень Кодексу газорозподільних систем. В цьому контексті суд керується таким.
Відповідач є оператором газорозподільної системи (далі - ОСОБА_8 ГРМ). Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем ОСОБА_8 ГРМ - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління. Кодекс газорозподільних систем наділяє ОСОБА_8 ГРМ певними правами та обов'язками, зокрема, під час здійснення демонтажу лічильників для подальшої їх повірки, монтажу після повірки, щодо проведення контрольного огляду вузла обліку, його перевірки, направлення лічильників на експертизу тощо.
Згідно з підпунктами 1 та 2 пункту 2 глави 7 Розділу Х Кодексу газорозподільних систем для належної організації періодичної повірки власних ЗВТ, що входять до складу комерційного ВОГ, споживач повинен, серед іншого:
1) завчасно (до дати прострочення періодичної повірки) направити ОСОБА_8 ГРМ письмове повідомлення про дату та час демонтажу ЗВТ на повірку та необхідність забезпечення представником ОСОБА_8 ГРМ розпломбування ЗВТ. Звернення має бути направлене не пізніше десяти робочих днів до запланованої дати;
2) забезпечити на дату демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці встановлення) доступ представникам ОСОБА_8 ГРМ до ЗВТ для його розпломбування та складання відповідного акта розпломбування.
Відповідно до пункту 5 глави 7 розділу Х Кодексу газорозподільних систем до демонтажу ЗВТ на повірку або його повірки на місці встановлення ОСОБА_8 ГРМ має право
- проводити контрольний огляд вузла обліку та/або його перевірку в порядку, визначеному главою 9 цього розділу, а також
- ініціювати проведення експертизи або експертної чи позачергової повірки ЗВТ в порядку, визначеному главами 10-11 цього розділу.
Судом встановлено, що представники відповідача як ОСОБА_8 ГРМ були присутні під час розпломбування та демонтажу ОСОБА_6, чим забезпечено право відповідача реалізувати правомочності, передбачені наведеним вище положенням Кодексу газорозподільних систем.
У такому разі (якщо ОСОБА_8 ГРМ вирішить провести перевірку ЗВТ тощо) споживач зобов'язаний забезпечити представникам ОСОБА_8 ГРМ (разом з їх засобами і матеріалами) відповідний доступ до ЗВТ. Пунктом 6 та 7 глави 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем встановлено, що за підсумками перевірки комерційного ВОГ та за умови відсутності зауважень представник ОСОБА_8 ГРМ на місці перевірки повинен скласти відповідний акт обстеження/акт контрольного огляду вузла обліку (по одному екземпляру для кожної сторони), що має бути підписаний споживачем (суміжним суб'єктом ринку природного газу). Якщо під час перевірки комерційного ВОГ (за умови відсутності ознак порушень, передбачених розділом ХІ цього Кодексу) між сторонами виникає сумнів щодо результатів вимірювання об'єму природного газу та/або метрологічних характеристик комерційного ВОГ чи його складових, за домовленістю сторін або за ініціативою однієї зі сторін - ОСОБА_8 ГРМ чи споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) може бути ініційована їх позачергова чи експертна повірка у порядку, визначеному цим розділом. При цьому в акті обстеження/акті контрольного огляду вузла обліку (або в акті про порушення) ОСОБА_8 ГРМ має зазначити про проведення певних дій щодо позачергової чи експертної повірки комерційного ВОГ чи його складових. У разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник ОСОБА_8 ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про:
1) пошкодження пломб;
2) пошкодження ЗВТ (лічильника газу);
3) наявність зміни параметрів параметризації обчислювача чи коректора об'єму газу;
4) непрацездатність комерційного ВОГ чи його складових та/або його (їх) невідповідність умовам експлуатації чи узгодженій проектній документації або умовам договору;
5) наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ;
6) наявність несанкціонованого газопроводу;
7) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок чого перевищується діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).
Згідно з пунктом 1 глави 10 розділу Х Кодексу газорозподільних систем, якщо під час перевірки (обстеження) комерційного ВОГ або при контрольному огляді вузла обліку за домовленістю сторін або ініціативою ОСОБА_8 ГРМ чи споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) буде ініційована експертиза щодо перевірки пошкодження пломб/ЗВТ чи несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, вони мають діяти з урахуванням положень цієї глави. Так, главою 10 розділу Х Кодексу газорозподільних систем передбачено порядок пакування ЗВТ після його зняття, опломбовування пломбою ОСОБА_8 ГРМ та за бажанням пломбою споживача, складання протоколу щодо направлення ЗВТ на експертизу та необхідність його підписання споживачем, визначення сторони, відповідальної за доставку ЗВТ на експертизу (пункт 2), обов'язкову присутність споживача під час проведення експертизи (пункт 5), складення акта експертизи (пункт 9) тощо.
Підсумовуючи наведені вище правила, суд робить висновок, що вони спрямовані на встановлення процедури демонтажу засобу вимірювальної техніки (у тому числі). Така процедура покликана встановити юридичну визначеність між сторонами, забезпечити рівність прав сторін при реалізації наданих їм прав та виконанні обов'язків. ОСОБА_8 ГРМ не має права здійснювати повірку лічильників. Однак він має право при проведенні такого демонтажу здійснити перевірку лічильника та у випадку виявлення ознак втручання у його роботу, діяти відповідним чином. Недотримання такої процедури унеможливлює трактування поведінки відповідача як правомірної.
Відповідач порушив встановлені правила та не склав акту обстеження/акту контрольного огляду вузла обліку, а акт про порушення склав не на місці перевірки, а на власній території без виклику представника споживача.
З приводу зазначеного суд звертає увагу, що відповідно до частин 1 та 2 розділу ІІІ Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.02.2016 №193 повірку ЗВТ проводять: у стаціонарних або пересувних повірочних лабораторіях; безпосередньо на місці експлуатації або ремонту. Місце проведення повірки визначає виконавець, зважаючи на економічні чинники, можливість транспортування еталонів, допоміжних засобів повірки та ЗВТ, що повіряють, погоджуючи це рішення із заявником.
Третя особа (як і будь-яка інша особа) не погоджувала з позивачем місце проведення повірки на території місцезнаходження відповідача.
Таким чином, відповідач набув у володіння ОСОБА_6 з порушенням умов, визначених Кодексом газорозподільних систем, а тому подальше його утримування порушує право власності позивача на цей ОСОБА_6.
Щодо тієї обставини, що станом на час розгляду справи ОСОБА_6 знаходиться у Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, то вона не впливає на результат вирішення спору з таких підстав.
По-перше, між відповідачем та Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз існують договірні відносини щодо проведення останнім експертиз за дорученням відповідача. Таким чином, перебування ОСОБА_6 в експертній установі носить тимчасовий характер. Відповідач управі отримати ОСОБА_6 в будь-який час, пред'явивши відповідну вимогу Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.
По-друге, як установлено судом, станом на час подання позову ОСОБА_6 перебував у володінні відповідача, що жодним з учасників справи не заперечується. Лише після цього відповідач скерував ОСОБА_6 до експертної установи, що стало одним із мотивів для заперечення проти позову. В цьому контексті, з урахуванням того, що ОСОБА_6 є рухомою річчю, суд звертає увагу на можливості зловживань. Адже особа, яка неправомірно утримує чиюсь власність, у будь-який момент може її передати будь-якій третій особі, що поставить під сумнів ефективність судового захисту порушеного права власності та може стати підставою для порушення статті 13 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позивних вимог. Відтак, з відповідача підлягає до стягнення 1'762,00 грн. відшкодування судових витрат.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 13, 73, 74, 81, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Витребувати у публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (адреса: 79039, місто Львів, вулиця Золота, будинок 42; ідентифікаційний код 03349039) лічильник газу ЛГК-100 (заводський номер 8950) у стані, в якому він був станом на 23.01.2018 та передати його приватному акціонерному товариству "Трускавецькурорт" (адреса:82200, Львівська область, місто Трускавець, бульвар Ю. Дрогобича, будинок 2; ідентифікаційний код 30322940).
3. Стягнути з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (адреса: 79039, місто Львів, вулиця Золота, будинок 42; ідентифікаційний код 03349039) на користь приватного акціонерного товариства "Трускавецькурорт" (адреса:82200, Львівська область, місто Трускавець, бульвар Ю. Дрогобича, будинок 2; ідентифікаційний код 30322940) 1'762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. витрат на оплату судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 08.08.2018.
Суддя Рим Т.Я.