ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.08.2018Справа № 910/5701/18
Господарський суд міста Києва у складі: судді Васильченко Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/5701/18
За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Агентство з підбору автомобілів «Консалт-Авто»
простягнення 11 000,00 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство з підбору автомобілів «Консалт-Авто» (надалі - ТОВ «Агентство з підбору автомобілів «Консалт-Авто», відповідач) про стягнення 11000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов замовлення №35-1 на транспортно-експедиційні послуги, позивач надав відповідачу узгоджені послуги, втім відповідач свої зобов'язання по оплаті наданих послуг належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у заявленому розмірі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі №910/5701/18 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала від 29.05.2018 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03056, м. Київ, вул. Польова, 21 оф. 114.
Станом на дату розгляду справи конверт з ухвалою від 29.05.2018 про відкриття провадження у справі було повернуто до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою «вибули».
За приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки «вибули», вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.
У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 29.05.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2018, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
За приписами ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
24.01.2018 між ФОП ОСОБА_1 (перевізник) та ТОВ «Агентство з підбору автомобілів «Консалт-Авто» (експедитор) було підписано замовлення №35-1 на транспорно-експедиційні послуги за маршрутом Познань (Польща) - м. Сєвєродонецьк (Україна).
Відповідно до умов замовлення перевізник зобов'язався надати експедитору автотранспортні послуги на перевезення вантажу (вироби медичного призначення, 7 Евро палет, кожна розміром (1,2 м * 0,80 м * 1,85 м), вага брутто 2 422,27 кг.; дата завантаження визначена 31.01.2018-01.02.2018; дата розвантаження 05.02.2018.
Вартість перевезення складає 30 000,00 грн., з яких 18 000,00 грн. - оплата протягом 5-ти днів після фактичного розвантаження авто по копіям рахунку, акту та ЦМР, 12 000,00 грн. - оплата протягом 5-10 днів після отримання документів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач за заявкою ТОВ «Агентство з підбору автомобілів «Консалт-Авто» №35-1 від 24.01.2018 надав відповідачу послуги з перевезення, що підтверджується наявною в матеріалах справи міжнародною товарно - транспортною накладною (СMR).
Пунктом 18.5 замовлення визначено, що оригінали документів (ЦМР) для оплати відправляються «Новою Поштою» з доставкою в офіс за адресою: м. Київ, вул. Польова, 21, офіс 114 не пізніше 7 днів після вивантаження.
Позивач, після розвантаження, направив відповідачу оригінали рахунку - фактури №88 від 05.02.2018 на суму 30 000,00 грн., акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) №88 від 05.02.2018 та міжнародної товарно-транспортної накладної (СMR), які отримані останнім 15.02.2018.
Тоді як, ТОВ «Агентство з підбору автомобілів «Консалт-Авто» здійснило часткову оплату за надані послуги з перевезення на загальну суму 19 000,00 грн., що підтверджується виписками по рахунку позивача за 09.02.2018 та 06.03.2018 із зазначенням призначення платежу: «оплата за міжнародні транспортні перевезення згідно рах. №88 від 05.02.2018», у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором перевезення, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України та Глави 32 Господарського кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно ст. ст. 908 та 909 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, до якої Україна приєдналась відповідно до Закону України №57-V від 01.08.2006, передбачено, що ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.
Статтею 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів передбачено, що договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.
Згідно із ч. 1 ст. 9 Конвенції вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.
З міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) від 01.02.2018 вбачається, що позивачем, як перевізником, здійснено перевезення вантажу за маршрутом: Познань (Польща) - м. Сєвєродонецьк (Україна).
Таким чином, факт надання позивачем міжнародних транспортних послуг по маршруту: Познань (Польща) - м. Сєвєродонецьк (Україна) та отримання таких послуг відповідачем підтверджується наявною в матеріалах справи міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) від 01.02.2018.
З огляду на викладене та враховуючи відсутність з боку відповідача письмових зауважень або претензій до наданих позивачем послуг з перевезення вантажу та наявність доказів їх часткової оплати відповідачем, суд дійшов висновку, що послуги позивачем надані належним чином і прийняті відповідачем без зауважень.
Статтею 916 Цивільного кодексу України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
В замовленні на перевезення вантажу сторони погодили, що вартість перевезення складає 30 000,00 грн., з яких 18 000,00 грн. - оплата протягом 5-ти днів після фактичного розвантаження авто по копіям рахунку, акту та ЦМР, 12 000,00 грн. - оплата протягом 5-10 днів після отримання оригіналів документів.
Позивачем виставлено відповідачу рахунок №88 від 05.02.2018 на оплату наданих міжнародних транспортних послуг по маршруту: Познань (Польща) - м. Сєвєродонецьк (Україна) на суму 30 000,00 грн. та направлено його оригінал на адресу відповідача 13.02.2018, що підтверджується фіскальним чеком №4732.
Втім, відповідач, отримавши 15.02.2018 оригінали, визначених в замовленні документів, в т.ч. і рахунок №88 від 05.02.2018 оплату отриманих послуг в повному обсязі не здійснив.
Тоді як, за приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем послуг з перевезення та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг, підтверджені матеріалами справи і не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 11 000,00 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.
Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 про стягнення 11 000,00 грн. є доведеними належними доказами, дослідженими судом, а тому підлягають задоволенню.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство з підбору автомобілів «Консалт-Авто» про стягнення 11 000,00 грн. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство з підбору автомобілів «Консалт-Авто» (03056, м. Київ, вул. Польова, 21 оф. 114; ідентифікаційний код 34805514) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 11000 (одинадцять тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.
3. Видати наказ позивачу після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017р. №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний судове рішення складено 08.08.2018.
Суддя Т.В. Васильченко