ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.07.2018Справа № 910/1499/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., дослідивши матеріали господарської справи
за позовом Служби безпеки України
до товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівна компанія №7»
про звільнення незаконно займаної земельної ділянки,
Представники сторін:
від позивача Хмельницький Б.В. (за дов.), Асадчий В.О. (за дов.), Скрипніков Д.С. (за дов.)
від відповідача Колток О.І. (за дов.), Позичанюк К.І. (за дов.)
До Господарського суду міста Києва звернулася з позовом Служба безпеки України (далі - СБУ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівна компанія № 7» (далі - товариство) про зобов'язання звільнити земельну ділянку, яка знаходиться по вулиці Полковника Потєхіна, 9, у Голосіївському районі міста Києва та перебуває у Служби безпеки України на праві постійного користування згідно з державним актом від 31.01.2005 серія ЯЯ № 080699.
Позовні вимоги мотивовані тим, що підстава, на якій відповідач знаходився на земельній ділянці - договір № 2309-14/19/2-13 про будівництво житла на земельній ділянці по вулиці Полковника Потєхіна, 9, у Голосіївському районі міста Києва, який укладений 23.09.2014 між сторонами, відпала внаслідок одностороннього розірвання договору позивачем, а тому відповідач зобов'язаний звільнити земельну ділянку.
Обґрунтовуючи настання такого юридичного факту як розірвання договору за заявою позивача, останній посилається на невиконання відповідачем обов'язків, передбачених п. 4.6 договору в частині надання всіх необхідних документів для отримання документу, що дає право на виконання будівельних робіт на об'єкті, внаслідок чого позивач скористався наданим йому підпунктом 6.1.3 правом на одностороннє розірвання договору. Повідомлення про розірвання договору та вимога про звільнення земельної ділянки містяться у листі від 05.01.2018, який отриманий відповідачем.
Суд своєю ухвалою від 03.03.2018 відкрив провадження у справі № 910/1499/18, постановив розгляд останньої здійснювати у порядку загального позовного провадження.
14.05.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Відповідач позовні вимоги відхилив у повному обсязі. Відповідач вважає, що відсутні підстави для розірвання договору у односторонньому порядку, договір є чинним, а тому він правомірно знаходиться на земельній ділянці. Обґрунтовуючи свої доводи відповідач посилається на таке:
- 26.11.2016 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, на підставі зібраних відповідачем документів, видано дозвіл на виконання будівельних робіт, виявлені інспекцією під час перевірок на будівельному майданчику недоліки були усунуті відповідачем, а тому відсутня вина відповідача у анулюванні цього дозволу;
- положення п. 4.6 договору стосуються тільки обов'язку відповідача щодо первинного отримання документу, що дає право на виконання будівельних робіт на об'єкті, який є виконаним, а тому відсутні підстави для застосування права позивача на одностороннє розірвання договору, передбачене підпунктом 6.1.3 договору;
- відповідач вжив всіх заходів для повторного отримання позивачем дозволу на виконання будівельних робіт.
У відповіді на відзив позивач вказав:
- порушення відповідачем своїх обов'язків полягає у не усуненні зауважень, зазначених у відмові у видачі дозволу на виконання будівельних робіт;
- не усунення цих зауважень, відповідно до підпункту 6.1.3 договору, дає право в односторонньому порядку розірвати договір;
- повідомлення про розірвання договору не оскаржено, а тому договір є розірваним.
Заперечення відповідача на відповідь на відзив містять такі доводи:
- порушення обов'язків щодо здійснення будівництва не є підставою для одностороннього розірвання договору:
- обов'язок щодо надання документів, передбачений пунктом 4.6 договору, відповідачем було виконаний, і цей пункт не встановлює обов'язку відповідача повторного забезпечення позивача документами;
- право одностороннього розірвання договору може бути застосовано тільки щодо первинного невиконання обов'язку забезпечення позивача документами;
- підстави для одностороннього розірвання договору відсутні.
19.07.2018 відповідач подав клопотання про залучення до участі у справі як третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, товариства з обмеженою відповідальністю «БК «АЗУР ГРУП» та приватного акціонерного товариства фірми «Фундамент».
Обґрунтовуючи мотиви клопотання відповідач зазначив, що позивач не надав суду жодних доказів того, що майно, яке створює для позивача перешкоди в користуванні земельною ділянкою, перебуває у власності або користуванні відповідача.
Натомість про те, що майно належить іншим особам свідчать такі обставини. Відповідно до предмету та змісту укладеного між позивачем та відповідачем Договору, функції та повноваження відповідача полягають у здійсненні ним дій саме з організації будівництва об'єкта, тобто, мають організаційно-адміністративну природу. ДБК № 7 самостійно не проводило будівельні роботи на земельній ділянці (не є безпосередньо виконавцем будівельних робіт на ній), а на підставі договору генерального підряду № 445 від 01 жовтня 2015 року залучило для цього ТОВ «БК «АЗУР ГРУП» (далі - генпідрядник). За договором генпідряду ТОВ «БК «АЗУР ГРУП» було, зокрема: уповноважено, в тому числі, на здійснення замовлення, постачання, приймання, розвантаження, складування матеріалів, механізмів на земельну ділянку для подальшого виконання будівельних робіт (п. 10.1); та зобов'язано забезпечити огородження та освітлення будівельного майданчика (п. 4.5.). ТОВ «БК «АЗУР ГРУП» на підставі договору підряду № 77 від 25 липня 2017 року залучило до виконання певного виду будівельних робіт на земельній ділянці підрядну організацію - приватне акціонерне товариство «Фундамент».
Вирішуючи це клопотання суду виходить як з порядку так і з підстав залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, що врегульований приписами ст. 50 ГПК України. Зокрема, згідно з даною нормою, треті особи можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін. У підготовчому засіданні при визначенні складу учасників процесу відповідачем не було заявлено про необхідність залучення третіх осіб, що, відповідно до ч. 2 ст. 207 ГПК України, є підставою для залишення заяви відповідача без розгляду. Крім того, доводи, наведені відповідачем як підстава для залучення третіх осіб, не свідчать про те, що рішення у справі вплине на права або обов'язки третіх осіб щодо сторін, оскільки зміст дій щодо звільнення земельної ділянки і їх характер не є такими, що потребують безпосередньої участі власників майна.
Також 19.07.2018 відповідач подав ряд інших клопотань:
- про зобов'язання Служби безпеки України надати докази, на підтвердження повноважень особи, яка від імені Служби безпеки України підписала лист від 05.01.2018 за вих. № 19/2-34 (перший заступник начальника Департаменту Орлова О.) відмовитись від договору № 2309-14/19/2-13 про будівництво житла на земельній ділянці по вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі м. Києва від 23.09.2014 та розірвати такий договір в односторонньому порядку. Клопотання судом відхилено з підстав, зазначених нижче.
- про зобов'язання Служби безпеки України надати суду докази, що підтверджуватимуть факт знаходження у власності або користування відповідача майна, розташованого на земельній ділянці за адресою: вул. Полковника Потєхіна, 9 (у Голосіївському районі міста Києва). Клопотання судом відхилено, оскільки відповідачем. всупереч п. 2 ч. 2 ст. 81 ГПК України не зазначені підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа.
19.07.2018 відповідачем подано клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів.
Відповідно до ст. 113 ГПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ст. 114 ГПК України).
В силу ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням вставленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідач повинен подати докази разом з поданням відзиву (ч. 3 ст. 80 ГПК України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежати від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).
Відповідач не обґрунтував неможливість подання цих доказів разом з відзивом, тому вони залишаються судом без розгляду.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
23.09.2014 Служба безпеки України (сторона-1/СБУ) та товариство з обмеженою відповідальністю «Домобудівна компанія № 7» (сторона-2/товариство) уклали договір № 2309-14/19/2-13 про будівництво житла на земельній ділянці по вулиці Полковника Потєхіна, 9, у Голосіївському районі міста Києва (далі - Договір).
Предметом Договору є спільна діяльність сторін для досягненні мети - будівництва житлових будинків на земельній ділянці по вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі міста Києва (далі - об'єкт), згідно з вимогами законодавства про основи містобудування та архітектурної діяльності (п. 1.1 Договору).
Сторони визначили, що цей Договір є договором простого товариства, спільна діяльність здійснюється без об'єднання вкладів сторін, формування спільного майна, ведення окремого балансу (п. 1.3 Договору).
Згідно з п. 1.4 Договору, сторони зберігають свою юридичну самостійність. Майнова самостійність сторін не обмежується розпорядженням належним кожній із них результатом досягнутої мети Договору.
Строк закінчення будівництва об'єкту, здачі його в експлуатацію та передачі стороні-1 житла, визначеного за результатами проведення конкурсу, становить 48 місяців з моменту надання стороною-1 стороні-2 нотаріально засвідченої довіреності, відповідно до пункту 4.5 цього Договору (п. 4.3 Договору).
Початок та закінчення будівництва об'єкту (кожної черги або пускового комплексу) визначаються календарним графіком виконання робіт, якщо сторона-2 надає на погодження стороні-1 після отримання документу, що дає право на виконання будівельних робіт на об'єкті. Строк будівництва об'єкту не повинен перевищувати нормативний згідно з проектно-кошторисною документацією та не повинен перевищувати строк, визначений у пункті 4.3 цього Договору (п. 4.4 Договору).
Згідно з календарним графіком, будівництво першої черги (секції 1; 2.1, 2.2) слід завершити до кінця 2017 року.
Сторона-2 згідно з графіком, погодженим стороною-1, у строк, що не перевищує 18 календарних місяців з моменту виконання стороною-1 п. 4.5 цього Договору, забезпечує виконання підготовчих робіт, розробку проектної документації, проведення експертизи проекту будівництва об'єкту відповідно до чинного законодавства та подання стороні-1 усіх документів, необхідних для отримання документу, що дає право на виконання будівельних робіт на об'єкті (п. 4.6 Договору).
Відповідно до п. 6.1.3 Договору, сторона-1 має право, у разі невиконання стороною-2 умов вказаного Договору у частині порушення строків, визначених у пунктах 3.5, 4.6 цього Договору та не усунення нею зазначених недоліків у визначений стороною-1 строк, в односторонньому порядку розірвати цей Договір. При цьому, сторона-1 не відшкодовує витрати, понесені стороною-2 у зв'язку з виконанням цього Договору.
Сторона-1 зобов'язана, протягом 10 днів з дати письмового звернення сторони-2 передати, відповідно до чинного законодавства, будівельний майданчик для проведення заходів, необхідних для початку будівництва (п. 6.2.2 Договору).
Відповідно до п. 6.4.2 Договору, сторона-2 зобов'язана, на підставі довіреності, вказаної в пункті 4.5 цього Договору, оформлювати дозвільні документи (дозволи, технічні умови і інші), необхідні для здійснення діяльності за цим Договором у частині отримання документу, що дає право на виконання будівельних робіт на об'єкті, ведення будівельних робіт на об'єкті, ведення його в експлуатацію і передачі експлуатуючим організаціям.
На виконання вимог пункту 4.5 Договору, Служба безпеки України надала товариству нотаріально посвідчену довіреність від 15.03.2015, якою, серед іншого, уповноважила товариство: подати до Державної архітектурно-будівельної інспекції України на реєстрацію декларацію про початок виконання підготовчих робіт та отримати зареєстровану декларацію; підготувати та подати документи на отримання дозволу на виконання будівельних робіт щодо об'єкта в порядку, передбаченому чинним законодавством України; отримати дозвіл на виконання будівельних робіт, а також всі інші необхідні документи дозвільного характеру (в т.ч. не знесення будівель та споруд, знесення зелених насаджень, зняття родючого шару ґрунту, ордери на порушення благоустрою тощо).
26.11.2015 Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала Службі безпеки України (замовнику), товариству з обмеженою відповідальністю «БК «АЗУР ГРУП» (генеральному підряднику (підряднику) дозвіл № ІУ 115153300647 на виконання будівельних робіт на об'єкті (по вулиці Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі міста Києва).
Як зазначено судом вище, за умовами п. 6.1.3 Договору право сторони-1 на одностороннє розірвання Договору не пов'язане зі строком та станом виконання будівельних робіт стороною-2. У зв'язку з цим, оскільки підстави позову стосуються здійснення позивачем цього права, вирішення спору залежить від настання обставин, з якими сторони пов'язали виникнення права на одностороннє розірвання Договору. Отже, наведені позивачем обставини та докази порушення відповідачем строків та стану виконання будівельних робіт не є тими обставини, на підставі яких може бути встановлена правомірність одностороннього розірвання Договору, а тому вони судом не оцінюються та не досліджуються.
28.07.2017 Державна архітектурно-будівельна інспекція України повідомила позивача про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт на об'єкті (по вулиці Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі міста Києва). Ця обставина (анулювання дозволу) визнається сторонами та, відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України, не підлягає доказуванню.
У зв'язку з анулюванням дозволу, СБУ звернулася до товариства з вимогою від 09.08.2017 про усунення зауважень, виявлених Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, та надати завірені в установленому порядку копії документів для отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
30.08.2017 товариство з обмеженою відповідальністю «Домобудівна компанія № 7» супровідним листом № 30-08/3 передало позивачу один комплект проектної документації для отримання дозволу на виконання будівельних робіт по об'єкту: «Комплексна забудова території (будівництво житлових будинків, об'єктів обслуговування житлових будинків) на вул. Полковника Потєхіна,9 у Голосіївському районі м. Києва».
20.09.2017 СБУ подала заяву встановленого зразка, до якої долучила пакет наданих товариством документів для отримання нового дозволу на виконання будівельних робіт.
29.09.2017, за результатами розгляду заяви СБУ та наданих товариством документів, Державна архітектурно-будівельна інспекція у м. Києві відмовила у видачі дозволу на виконання будівельних робіт та зазначила при цьому ряд зауважень.
Позивач неодноразово звертався до товариства щодо усунення зазначених зауважень (листи СБУ від 10.10.2017 №19/2-4430, від 23.11.2017 №19/2-5207, від 22.12.2017 №19/2-5811)
Товариство не надало СБУ жодної відповіді, зауваження не усунуло.
У зв'язку з цим СБУ листом від 05.01.2018 № 19/2-34 повідомила товариство про розірвання в односторонньому порядку Договору та вимагала звільнити земельну ділянку по вулиці Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі міста Києва в термін до 25.01.2018.
Листом від 24.01.2018 № 03/01 товариство повідомило СБУ про те, що належним чином виконало умови Договору, а звільнення земельної ділянки є неможливим з огляду на зимовий період часу.
Вирішуючи цей спір суд виходить з такого.
В розумінні ст. 1130 ЦК України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
Отже, головною класифікаційною ознакою цих зобов'язань виступає спільна діяльність осіб для досягнення будь-якої загальної мети, що не суперечить законові. Кожен учасник зобов'язань за спільною діяльністю виступає водночас як боржник і як кредитор. Жодна зі сторін не може вимагати виконання зобов'язання для себе особисто, які і не має виконувати зобов'язання безпосередньо іншій стороні. Взаємні права та обов'язки учасників опосередковані необхідністю досягнення загальної мети. Тобто, наявність у сторін загальною інтересу є характерною особливістю спільної діяльності.
Таким інтересом за Договором є будівництво житлових будинків на земельній ділянці по вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі міста Києва.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів
Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, у тому числі, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури (ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»), одним із шляхів регулювання якого є надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва (ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»),
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками.
Право на виконання будівельних робіт на об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Частиною 6 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», передбачена можливість анулювання органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт.
Отже, правовим наслідком анулювання дозволу № ІУ 115153300647 на виконання будівельних робіт на об'єкті (по вулиці Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі міста Києва) є відсутність права здійснювати будівництва, тобто неможливість досягнення тієї загальної мети, того спільного інтересу, що переслідували сторони при укладенні Договору.
У зв'язку з цим відповідач помилково тлумачить зміст п. 4.6 Договору як такий, що встановлює для нього обов'язки щодо підготовки документів тільки для первинного отримання документу, що дає право на виконання будівельних робіт на об'єкті. Тільки наявність чинного дозволу дає підстави вважати цей обов'язок виконаним. Оскільки Договором не визначено інше, і анулювання дозволу свідчить про відсутність документу, що дає право на виконання будівельних робіт, без якого неможливо досягнути мету Договору, обов'язки, покладені п. 4.6 Договору на відповідача, зберігають свою чинність для останнього незалежно від стану їх виконання при отриманні дозволу № ІУ 115153300647. Зміст зобов'язання, врегульований п. 4.6 Договору, діє до повного досягнення мети Договору і не вичерпується разовою дією у випадку втрати відповідним дозволом чинності.
За загальними підставами зміна або розірванні договору допускається за згодою сторін. Винятки з цього правила можуть бути передбачені договором або законом (ч. 1 с т. 651 ЦК України).
За умовами Договору (п. 6.1.3 Договору), сторона-1 має право, у разі невиконання стороною-2 умов вказаного Договору у частині порушення строків, визначених у пунктах 3.5, 4.6 цього Договору та не усунення нею зазначених недоліків у визначений стороною-1 строк, в односторонньому порядку розірвати цей Договір. При цьому, сторона-1 не відшкодовує витрати, понесені стороною-2 у зв'язку з виконанням цього Договору.
Отже, не усунення недоліків дає позивачу можливість скористатись правом на одностороннє розірвання Договору.
Як зазначено судом вище, 29.09.2017 Державна архітектурно-будівельна інспекція у м. Києві відмовила у видачі дозволу на виконання будівельних робіт і відповідач, незважаючи на неодноразові вимоги позивача щодо усунення зауважень (листи СБУ від 10.10.2017 №19/2-4430, від 23.11.2017 №19/2-5207, від 22.12.2017 №19/2-5811), їх не усунув.
З огляду на це суд вважає, що відповідачем були порушені обов'язки, передбачені п. 4.6 Договору в частині подання документів, необхідних для отримання дозволу на виконання робіт, що, в свою чергу, надало позивачу право на одностороннє розірвання Договору з підстав, передбачених п. 6.1.3 Договору.
Позивач цим правом скористався, надіславши листа від 05.01.2018 № 19/2-34, у якому повідомив товариство про розірвання в односторонньому порядку Договору та вимагав звільнити земельну ділянку по вулиці Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі міста Києва в термін до 25.01.2018. Лист відповідачем отримано 17.01.2018. Лист підписано особою (заступником начальника Департаменту В.Засуцьким), яка уклала Договір зі сторони позивача, повноваження представника позивача при підписанні Договору не оспорюються відповідачем та схвалюються позивачем. Тому ці обставини дають суду змогу дійти висновку про наявність у заступника начальника Департаменту В.Засуцького повноважень діяти від імені позивача при підписанні листа від 05.01.2018 № 19/2-34.
Навіть якщо документ підписаний не уповноваженою особою, за умови схвалення повноважень представника особою, яку він представляє, в силу ст. 241 ЦК України, він є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків. З огляду на це суд відхилив клопотання відповідача про зобов'язання Служби безпеки України надати докази, на підтвердження повноважень особи, яка підписала лист від 05.01.2018 за вих. № 19/2-34.
Наслідком здійснення позивачем свого права на одностороннє розірвання Договору є його розірвання з моменту отримання відповідного повідомлення - з 17.01.2018.
Правовим наслідком розірвання договору є припинення зобов'язання (ч. 2 ст. 653 ЦК України).
Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). При цьому, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до статті 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Станом на 09.02.2018 (акт огляду будівельного майданчику по вул. Потєхіна, 9 у Києві від 09.02.2018 № 16/575) вказана земельна ділянка товариством не звільнена і на ній знаходиться майно (паркан з профнастилу, два пересувні побутові - приміщення, силовий електричний кабель, який прокладено по залізобетонній огорожі, розподільний електричний щит, павільйон з написом «відділ продажу», два біотуалети), що створює для СБУ перешкоди в користуванні цією земельною ділянкою.
Таким чином, оскільки права, які давали можливість відповідачу заходиться на земельній ділянці, ґрунтувались на Договорі, зобов'язання за яким з 17.01.2018 є припиненими, вимоги позивача про звільнення цієї земельної ділянки від майна, залученого відповідачем, є правомірними, а позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Служби безпеки України до товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівна компанія №7» задовольнити повністю.
Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Домобудівна компанія №7» (проспект Відрадний, 103, м. Київ, 03061, код 38792326) звільнити земельну ділянку, яка знаходиться по вулиці Полковника Потєхіна, 9, у Голосіївському районі міста Києва та перебуває у Служби безпеки України (вул. Володимирська, 33, м. Київ, 01601, код 00034074) на праві постійного користування згідно з державним актом від 31.01.2005 серія ЯЯ №080699;
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівна компанія №7» проспект Відрадний, 103, м. Київ, 03061, код 38792326) на користь Служби безпеки України вул. Володимирська, 33, м. Київ, 01601, код 00034074) 1762,00 грн. судового збору.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення може бути в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 08.07.2018.
Суддя С. А. Ковтун