ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.08.2018Справа № 910/6578/18
Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О., розглянувши в спрощеному провадженні справу
За позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта"
про стягнення 21 969,67 грн.
Суддя Підченко Ю.О.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (надалі - відповідач) про стягнення страхового відшкодування 21 969,67 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № АВН0СЗS-178101W, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 08.10.2017 за участю застрахованого транспортного засобу, здійснено виплату страхового відшкодування, а тому відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, позивачем отримано право вимоги до відповідача, як особи, відповідальної за завдану шкоду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2018 відкрито провадження у справі №910/6578/18. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив, а також зобов'язано Моторне (транспортне) страхове бюро України надати поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/1566649.
13.07.2018 від Моторного (транспортного) страхового бюро України до суду надійшла інформація про страхове покриття згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/1566649.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 30.05.2018 року була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Однак, станом на дату розгляду справи жодних відомостей про отримання ухвали від 30.05.2018 відповідачем до суду не надходило.
Господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 30.05.2018 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.
Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальних дій, та відповідає завданню господарського судочинства.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
01 вересня 2017 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" (за Договором - Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автокредит плюс" (за Договором - Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № АВН0СЗS-178101W (далі - Договір), терміном дії з 02.09.2017 по 01.09.2018.
Відповідно до умов Договору, Страховик зобов'язався в разі настання страхового випадку відшкодувати збитки в межах страхової суми в порядку та на умовах, передбачених Договором.
Предметом Договору є майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем SKODA «Fabia» д.н. НОМЕР_3.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи довідки Управління патрульної поліції у м. Києві № 3017285521822749 та постанови Печерського районного суду м. Києва від 11.12.2017 у справі № 757/62990/17-п, 08.10.2017 о 16:00 год. водій ОСОБА_1 в м. Києві по вул. Дніпровський узвіз, керуючи транспортним засобом SKODA «Fabia» д.н. НОМЕР_2, не вибрав безпечної швидкості руху, недотримався безпечної дистанції, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем SKODA «Fabia» д.н. НОМЕР_3, який зупинився попереду, транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Відповідно до вищезазначеної постанови Печерського районного суду м. Києва від 11.12.2017 у справі № 757/62990/17-п, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Як вбачається зі звіту № 1674180/10/17 від 17.10.2017, копія якого міститься в матеріалах справи, матеріальна шкода заподіяна автомобілю SKODA «Fabia» д.н. НОМЕР_3 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди склала 21 969,67 грн.
Разом з тим, як вбачається з копій рахунку на оплату ФОП «САМАРА» № ОЛ 0001645/1 від 17.10.2017 та акту №1645/1 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) було здійснено відновлювальний ремонт автомобіля SKODA «Fabia» д.н. НОМЕР_3 на суму 21 969,67 грн.
Так, на підставі заяви про виплату страхового відшкодування та страхового акту від 24.10.2017, позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 21 969,67 грн., що підтверджується відповідним платіжними дорученнями № 1029375 від 26.10.2017, копія якого міститься в матеріалах справи.
Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) виплата страхового відшкодування страхувальнику є юридичним фактом, з яким закон пов'язує виникнення у страховика у межах фактичних витрат права вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні норми містить стаття 27 Закону України "Про страхування", за приписами якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таке право позивач може реалізувати, звернувшись за виплатою і до страхової компанії (відповідача), яка застрахувала цивільну відповідальність особи, яка завдала шкоди, на підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", адже за змістом статті 3 цього Закону одним із принципів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є гарантоване забезпечення відшкодування шкоди потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Так, на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 - водія транспортного засобу SKODA «Fabia» д.н. НОМЕР_2, який є винною особою у скоєнні ДТП, була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" на підставі полісу № АМ/1566649 зі строком дії з 09.08.2017 по 08.08.2018, цим полісом встановлено ліміт по майну у розмірі 100 000,00 грн. франшизу в розмірі 00,00 грн.
Отже, в даному випадку відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності водія автомобіля SKODA «Fabia» д.н. НОМЕР_2 - ОСОБА_1, тобто особи, яка визнана винною у ДТП, має відшкодовувати збитки, що були завдані внаслідок ДТП в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи, а позивач, як особа, яка виплатила страхове відшкодування особі, якій завдано збитків внаслідок ДТП, набув право вимоги, яке ця особа має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Відтак, розмір шкоди (як оціненої так і фактично завданої) та коефіцієнт фізичного зносу застрахованого автомобіля підлягають доведенню перед судом сторонами спору належними засобами доказування відповідно до статей 74, 76 ГПК України.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Водночас, суд враховує, що Закони України "Про страхування" та Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачають зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, на що також вказує Верховний Суд України у постанові від 15.04.2015 р. у справі № 3-50гс15, проте, відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при здійсненні відшкодування обов'язковим є врахування зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Стаття 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" надає визначення поняття "шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого". Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана:
- з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;
- з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;
- з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;
- з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;
- з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;
- з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відтак, оскільки страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП транспортним засобом, власник якого застрахував свою цивільно-правову відповідальність, на умовах спеціального нормативно-правого акта, а саме Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", то в даному випадку застосовуються норми цього Закону, а саме статті 29.
Згідно з п. 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за №1074/8395) (надалі - Методика), вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Відповідно до пункту 7.38 Методики, значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.
Таким чином, оскільки ДТП сталося у 2017 році, а як вбачається з наявного в матеріалах справи свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль SKODA «Fabia» д.н. НОМЕР_3 - 2008 року випуску, тобто на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди строк експлуатації автомобіля SKODA «Fabia» д.н. НОМЕР_3 перевищував 7 років, а отже - коефіцієнт фізичного зносу при розрахунку страхового відшкодування має бути врахований та розрахований у порядку, встановленому законодавством.
Визначення розміру збитку у вигляді відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється шляхом оцінки майна за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону України від 12.07.2001 № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Як вбачається зі звіту № 1674180/10/17 від 17.10.2017, вартість відновлювального ремонту автомобіля SKODA «Fabia» д.н. НОМЕР_3 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 21 969,67 грн., а отже - позивачем здійснено виплату страхового відшкодування, яке розраховано з урахуванням зносу автомобіля SKODA «Fabia» д.н. НОМЕР_3 відповідно до вимог Закону.
Таким чином, у зв'язку із настанням страхового випадку, у відповідача виник обов'язок відшкодувати позивачу витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом автомобіля SKODA «Fabia» д.н. НОМЕР_3 у розмірі матеріального збитку з врахуванням зносу на суму 21 969,67 грн., приймаючи до уваги те, що розмір франшизи згідно полісу № АМ/1566649 становить 00,00 грн. Водночас доказів сплати зазначених коштів позивачеві відповідачем суду не надано.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача за захистом яких він звернувся до суду - порушені відповідачем, а отже - вимоги позивача про стягнення з відповідача суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 21 969,67 грн. є обґрунтованими та позов підлягає задоволенню.
Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 237, п. 2. ч. 5. ст. 238, 240, 241, 247, ч. 1. ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (01032, м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 119; код ЄДРПОУ 35265086) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (49100, м. Дніпро, узвіз Кодацький, 2; код ЄДРПОУ 33248430) витрати пов'язані зі сплатою сплаченого страхового відшкодування у розмірі 21 969 грн. 67 коп. та судовий збір у розмірі 1 762 грн. 00 коп. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Згідно з п. п. 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 07.08.2018 року.
Суддя Ю.О. Підченко