Справа № 161/10307/17
Провадження № 2/161/35/18
23 липня 2018 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ковтуненка В.В.,
за участі секретаря судового засідання Царюк Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк заяву ОСОБА_1 про відвід судді Ковтуненка В.В.,
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Позивачем ОСОБА_1 до суду подано письмову заяву про відвід судді.
В обгрунтування заяви посилається на те, що Луцьким міськрайонним судом Волинської області під головуванням судді Ковтуненка В. В. здійснюється розгляд даної справи. Суддя постійно, без наявних на те підстав, відкладає судові засідання. 24 квітня 2018 року суддя Ковтуненко В.В. проігнорував відомості, надані безпосередньо позивачем, що його адвокат запізнюється в судове засідання та розпочав розгляд цивільної справи. В подальшому, до зали судового засідання зайшов його адвокат, однак, суддя Ковтуненко В.В. двічі наказав йому вийти з зали судового засідання. Також суддя Ковтуненко В.В. вимагав від позивача повернути адвокату папку з документами, яку останній передав ОСОБА_1 в судовому засіданні. При цьому суддя кричав і проявляв неповагу до позивача.
Зазначені обставини викликають в позивача сумнів щодо об'єктивності та неупередженості судді Ковтуненка В.В. при розгляді даної справи.
Просить відвести суддю Ковтуненка В.В. від розгляду справи № 161/10307/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Позивач подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Просить першочергово розглянути заяву про відвід судді.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Подав до суду заяву про проведення судового засідання у його відсутності, вважає, що заявлений позивачем відвід є безпідставним і не підлягає до задоволення.
Дослідивши письмові матеріали справи та письмові матеріали, які додані до заяви в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява про відвід судді Ковтуненка В.В. не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Судом при розгляді заяви встановлено, що в провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
18.12.2017 року судом проводився судовий розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 3% річних та інфляційних втрат (а.с. 48-50). Головуючий суддя Ковтуненко В.В. при розгляді вказаної цивільної справи з'ясовував у представника позивача після оголошення складу суду наявність заяв про відвід складу суду.
Однак як вбачається із змісту журналу судового засідання (а.с. 49) відводів головуючому судді Ковтуненко В.В. при розгляді справи представником позивача ОСОБА_4 не заявлено.
Таким чином головуючому у справі, який визначений автоматизованою системою розподілу справ Луцького міськрайонного суду Волинської області, судді Ковтуненко В.В. не заявлено відвід і сторона позивача в особі свого представника довіряє головуючому.
Держава відповідно до положень статті 55 Конституції України кожному гарантувала право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної власності, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому суд звертає увагу представників учасників справи та вказує, що однією з процесуальних гарантій реалізації завдань цивільного судочинства і ухвалення законних та обґрунтованих рішень у цивільних справах є інститут відводу судді, головною метою якого є відсторонення від участі у справі суддів, щодо неупередженості яких є обґрунтовані сумніви.
Також суд зазначає, що згідно із статтею 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
В практиці Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду розмежовується суб'єктивний та об'єктивний аспекти.
При цьому щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Стосовно об'єктивної складової неупередженості суддів, то у справі «Фей проти Австрії» суд вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників адміністративного процесу.
Також суд звертає увагу представника відповідача на те, що у відповідності до положень пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Крім цього суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини першої статті 126 Конституції України вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.
В свою чергу, відповідно до положень статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Судом встановлено і це підтверджується ухвалою суду від 11 липня 2017 року (а.с. 10), що у справі було призначено судове засідання на 14.45 годин 13 вересня 2017 року.
Однак стороною позивача у встановлений законом строк взагалі до суду не було подано заяви про відвід головуючому судді Ковтуненко В.В.
При цьому, взагалі не заслуговують на увагу суду і не можуть бути підставою для задоволення заяви про відвід твердження ОСОБА_1 щодо порушення суддею Ковтуненком В.В. його права на захист. Оскільки законні вимоги головуючого судді щодо дотримання порядку в залі судового засідання не можуть розцінюватись як порушення права позивача на захист його прав.
Таким чином вказане свідчить про те, що основною підставою заявлення відводу судді Ковтуненку В.В. є незгода сторони позивача з процесуальними рішеннями судді щодо розгляду справи.
Враховуючи норми чинного законодавства можна зробити висновок, що законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю, а намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання заяви про відвід судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя і посяганням на процесуальну незалежність суду, що забороняється законом.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу і вирішує питання про зупинення провадження у справі.
Керуючись ч. 3 ст. 40, п. 7 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд,-
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 3% річних та інфляційних втрат зупинити до вирішення питання про відвід судді Ковтуненка В.В.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з моменту її підписання суддую. Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя В.В. Ковтуненко