79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
01.08.2018р. Справа №914/772/17
За позовом: Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця", м. Львів
до відповідача: Приватного підприємства "Тювик", м. Сколе, Львівська область
про стягнення штрафних санкцій.
Суддя Манюк П.Т.
За участю секретаря Чорної І.Б.
Представники:
від позивача: Ковба В.А.;
від відповідача: Яценко С.О., Равлюк Т.І.
Розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" до Приватного підприємства "Тювик" про стягнення штрафних санкцій.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.06.2017, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 у справі № 914/772/17 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 3 174, 11 грн - 7 % штрафу, 2 085, 84 грн - пені та 83, 12 грн судового збору, у решті позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.05.2018, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 та рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2017 у справі № 914/772/17 скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення 3 174, 11 грн - 7 % штрафу та 2 085, 84 грн - 0, 1% пені. Справу в частині позовних вимог про стягнення пені у розмірі 34 247 грн. та штрафу в розмірі 7 % у сумі 52 115 грн направлено на новий розгляд до Господарського суду Львівської області. У частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 2 % вартості невиконаних робіт у сумі 14 890, 00 грн, рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 у справі № 914/772/17 залишено без змін.
Ухвалою суду від 08.06.2018 справу № 914/772/17 було прийнято до нового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 25.06.2018. В судовому засіданні 25.06.2018 оголошено перерву до 01.08.2018.
Представник позивача у судове засідання 01.08.2018 з'явився, через канцелярію суду подав відповідь на відзив, позовні вимоги підтримав
Представники відповідача в судове засідання 01.08.2018 з'явилися, через канцелярію суду подали відзив на позов, позовні вимоги визнали частково, вважають за можливе стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 2 416, 01 грн, з яких пеня в розмірі 0,1 % - 958, 07 грн, 7 % штрафу - 1 457, 94 грн.
Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 01.08.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Позиція позивача.
Публічне акціонерне товариство "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" (надалі - позивач, замовник) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Приватного підприємства "Тювик" (надалі - відповідач, підрядник) про стягнення штрафних санкцій.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 07.12.2016 між сторонами у справі було укладено договір підряду № Л/Е-161487/НЮ (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався на власний ризик виконати у встановлений строк будівельно-монтажні роботи об'єкту "Реконструкція тягової підстанції Турка (заміна трансформаторів струму)", а замовник зобов'язаний, після затвердження акту здачі-приймання робіт, прийняти надані роботи й оплатити відповідачу їх вартість відповідно до умов цього договору.
Сума договору становила 744 500, 00 грн у тому числі ПДВ - 124 083, 33 грн. Сума визначалася договірною ціною та кошторисними розрахунками, які є додатками до цього договору (п.п.3.1 договору).
Розрахунки за виконані роботи здійснюються протягом 10 календарних днів після підписання актів здачі-приймання робіт (п.п. 4.2 договору).
Згідно із п. 6.5.2. договору замовник має право зменшувати обсяг виконання робіт та загальну вартість цього договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору.
У пункті 5.1. договору сторони погодили, що термін виконання робіт з моменту підписання сторонами договору і до 31.12.2016.
Згідно з п. 11.1 договору, останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2016, а в частині розрахунків до повного виконання.
Як зазначив позивач у позовній заяві, станом на 15.02.2017 відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором в строк, оскільки як вбачається з матеріалів справи, лише 16.02.2017 року між сторонами підписані акт приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2017 року № 5 (форма № КБ-2в), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2017 року (форма КБ-3), відповідно до яких вартість виконаних будівельних робіт становила 20 827, 68 грн та вартість змонтованого устаткування становила 699 155, 59 грн, в т.ч. ПДВ - 116 525, 93 грн, всього - 719 983, 27 грн, в т.ч. ПДВ - 119 997, 21 грн.
Несвоєчасне виконання договору стало підставою для звернення позивача з позовною заявою про стягнення з відповідача штрафних санкцій за неналежне виконання договірних зобов'язань, а саме на підставі пункту 8.3 договору - пені у розмірі 0,1% договірної базової ціни робіт за кожну прострочену добу в сумі 34 247, 00 грн, штрафу в розмірі 7 % від вказаної вартості за прострочення понад 30 днів у сумі 52 115, 00 грн, та на підставі пункту 8.4 договору - штрафу у розмірі 2 % вартості невиконаних робіт у сумі 14 890, 00 грн. (Вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 2 % вартості невиконаних робіт у сумі 14 890, 00 грн були розглянуті та вирішення при первісному розгляді справи).
Позиція відповідача.
Відповідач заперечуючи позовні вимоги зазначив, що фактично роботи по договору виконувались підрядником з використанням устаткування замовника, що унеможливлює включення вартості устаткування у вартість підрядних робіт. Проте, дану обставину Верховний Суд не врахував при винесенні постанови від 11.05.2018 у справі № 914/772/17.
Також, на думку відповідача, Верховний Суд не врахував норми ДСТУ БД. 1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва" та роз'яснення профільних міністерств: Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, в яких надано визначення складових елементів вартості підрядних робіт і в яких вартість робіт ставиться в залежність від того, хто є власником устаткування, яке підрядник використовує під час виконання робіт. Крім того, суд касаційної інстанції не висловив свою правову позицію щодо зміни сторонами положень договору, які полягають в здійсненні ними в процесі виконання договору господарської операції щодо купівлі-продажу устаткування, та вплив цих змін на виконання договору, на його правову природу тощо, а також, на думку відповідача, помилково вважав, що договір є первинним документом (бо містить мету укладання) і тим самим свідчить про здійснення господарських операцій.
Відповідач стверджує, що між сторонами мали місце правовідносини щодо купівлі-продажу устаткування, внаслідок чого ПАТ "Укрзалізниця" купило (з набуттям права власності) у ПП "Тювик" електричні лічильники 30.12.2016 та трансформатори струму опорні 02.02.2017; внаслідок виконання ПП «Тювик» робіт з монтажу трансформаторів струму опорних та електричних лічильників ПАТ "Укрзалізниця" набуло у власність результати робіт вартістю 20 827,68 грн, а не трансформатори струму опорні та електричні лічильники. Таким чином, внаслідок здійснення господарської операції купівлі-продажу трансформаторів струму опорних та електричних лічильників замовник та підрядник, за взаємною згодою, змінили умови договору від 07.12.2016 № Л/Е-161487/НЮ. Роботи по договору підрядник виконував вже не з використанням устаткування підрядника, а з використанням устаткування замовника.
Відповідно, зі зміною умов виконання робіт, змінилась також вартість підрядних робіт (договірна базова ціна робіт) по договору, яка становить 45 344, 41 грн.
Відповідачем визнано, що підрядник несвоєчасно виконав роботи на суму 20 827, 68 грн. Таким чином, штрафні санкції за несвоєчасне виконання робіт вартістю 20 827,68 грн. по заміні трансформаторів струму визнаються відповідачем у розмірі 2 416, 01 грн, з яких пеня в розмірі 0, 1 % договірної базової ціни - 958, 078 грн та штраф у розмірі 7 % договірної базової ціни - 1 457, 94 грн.
Розглянувши матеріали справи з врахуванням вказівок суду касаційної інстанції, заслухавши правові позиції представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині яких справу було передано на новий розгляд, слід задовольнити частково виходячи із таких мотивів.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України). Згідно зі ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Частиною 1 статті 839 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до частини 2 зазначеної статті, підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.
За змістом статті 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Статтею 877 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Частинами 1 та 4 статті 879 ЦК України передбачено, що матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Як встановлено судом, 07.12.2016 між сторонами у справі було укладено договір підряду № Л/Е-161487/НЮ, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався на власний ризик виконати у встановлений строк будівельно-монтажні роботи об'єкту "Реконструкція тягової підстанції Турка (заміна трансформаторів струму)", а замовник зобов'язаний, після затвердження акту здачі-приймання робіт, прийняти надані роботи й оплатити відповідачу їх вартість відповідно до умов цього договору.
Пунктами 1.2 та 1.3 договору передбачено, що зміст та обсяги робіт по договору визначаються договірною ціною по об'єкту "Реконструкція тягової підстанції Турка (заміна трансформаторів струму)", складеними у відповідності з вимогами ДСТУ (додаток № 1). Підрядник зобов'язується виконати роботи власними силами та засобами, та за рахунок самостійно придбаного ним устаткування та обладнання.
У пункті 5.1. договору сторони погодили, що термін виконання робіт з моменту підписання сторонами договору і до 31.12.2016.
Згідно з п. 11.1 договору, останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2016, а в частині розрахунків до повного виконання.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Ціна - це грошова сума, що підлягає сплаті за результати роботи підрядника, яка може встановлюватись у договорі у вигляді обумовленої сторонами грошової суми або містити способи її визначення. Ціна може зазначатися безпосередньо у договорі або у додатках до нього, які є невід'ємною частиною (кошторис, який містить постатейний перелік витрат; калькуляція; прейскурант). Загальне правило встановлення ціни у договорі базується на принципі свободи договору, згідно з яким вона визначається за вільним погодженням між сторонами.
Відповідно до п.п. 3.1 договору, сума договору становить 744 500, 00 грн у тому числі ПДВ - 124 083, 33 грн. Сума визначається договірною ціною та кошторисними розрахунками, які є додатками до цього договору. Відповідно до п.п. 3.2 договору, ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.
Розрахунки за виконані роботи здійснюються протягом 10 календарних днів після підписання актів здачі-приймання робіт (п.п. 4.2 договору).
Згідно із п. 6.5.2 договору, замовник має право зменшувати обсяг виконання робіт та загальну вартість цього договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.02.2017 року між сторонами підписані акт приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2017 року № 5 (форма №КБ-2в), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2017 року (форма КБ-3), відповідно до яких вартість виконаних будівельних робіт становила 20 827, 68 грн та вартість змонтованого устаткування становила 699 155, 59 грн, в т.ч. ПДВ - 116 525, 93 грн, всього - 719 983, 27 грн, в т.ч. ПДВ - 119 997, 21 грн.
ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" у зв'язку із простроченням відповідачем виконання робіт, просить стягнути із відповідача 86 362, 00 грн штрафних санкцій, з яких: 34 247, 00 грн - пеня; 52 115,00 грн - 7% штрафу за прострочення виконання робіт понад 30 днів.
Підставами для скасування рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2017 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 зі справи № 914/772/17 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 3 174, 11 грн - 7 % штрафу та 2 085, 84 грн - 0, 1% пені та направляння справи в частині вказаних позовних вимог на новий розгляд, Верховний Суд вказав те, що при первісному розгляді вказаної справи суди:
- помилково нарахували пеню та штраф за несвоєчасне виконання робіт виходячи саме із вартості будівельних робіт та не врахували зменшення сторонами ціни договору на 24 516, 73 грн.
- не з'ясували належним чином обставини справи, пов'язаних з нарахуванням пені та штрафу, заявлених до стягнення на підставі пункту 8.3 договору, та наданих на їх підтвердження доказів.
Відповідно до ч. 5 ст. 310 ГПК України, висновки суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи касаційної інстанції під час нового розгляду справи.
Статтями 73, 74, 77, 79 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Заперечуючи позовні вимоги, в додаткових поясненнях відповідач вказує на те, що в постанові від 11.05.2018 у справі № 914/772/17 Верховний Суд не висловив свою правову позицію щодо зміни сторонами положень договору, які полягають в здійсненні ними в процесі виконання договору господарської операції щодо купівлі-продажу устаткування, та вплив цих змін на виконання договору та на його правову природу, оскільки на виконання умов договору відповідач придбав та передав позивачу відповідно до видаткової накладної від 30.12.2016 № 92 електричні лічильники в кількості 4 штуки на загальну суму 33 276,01 грн, в т.ч. ПДВ - 5 546, 00 грн. Придбані електричні лічильники позивач передав відповідачу для монтажу 30 грудня 2016 року, що підтверджується актом приймання-передачі. Позивач оплатив отримані електричні лічильники платіжним дорученням від 28.02.2017 № 117. Крім цього, на виконання умов договору відповідач придбав та передав позивачу відповідно до видаткової накладної від 02.02.2017 № 4 трансформатори струму опорні в кількості 6 штук на загальну суму 665 879, 58 грн, в т.ч. ПДВ-110 979, 93 грн. Придбані трансформатори струму позивач передав відповідачу для монтажу 02 лютого 2017 року, що підтверджується актом приймання-передачі.
Однак твердження відповідача, що вищезазначений договір є змішаним та містить ознаки договору підряду і договору купівлі-продажу є безпідставними з огляду на те, що в укладеному договорі відсутні істотні умови договору купівлі-продажу або поставки (ціна товару, специфікація, комплектація, кількість, умови та строки поставки товару), замовник не доручав, а відповідно, підрядник не мав обов'язку щодо придбання та передачі замовнику матеріалів, обладнання та устаткування. У п. 1.3. договору навпаки зазначено, що підрядник зобов'язується виконати роботи власними силами та засобами та за рахунок самостійно придбаного ним устаткування та обладнання, а в п.5.2. договору вказано, що роботи виконуються з матеріалів підрядника.
Фактичні відносини сторін, відповідно до яких підрядник передав замовнику за окремими видатковими накладними електролічильники та трансформатори, та потім отримав їх для монтажу, також не свідчать про те, що вони носять характер купівлі-продажу з огляду на мету договору, яка полягає у технічному переоснащенні тягової підстанції Турка (пункт 1.1 договору), яке, відповідно, передбачає, зокрема, встановлення (заміну) підрядником трансформаторів струму.
Відповідно до частин 1, 2, 7 статті 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом статей 525-527 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.
За змістом частин 1, 2 статті 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Відповідно до ст. 230 ГК України, у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції ( неустойку, пеню, штраф).
Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Згідно ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно п. 8.3. договору, за несвоєчасне виконання робіт згідно з умовами цього договору підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0, 1 % договірної базової ціни робіт за кожну прострочену добу затримки, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості. Отже, суд звертає увагу, що за цим пунктом договору базою нарахування штрафних санкцій сторони визначили не ціну (вартість) невиконаних робіт, а базову ціну (вартість) робіт за договором, тобто ціну Договору.
В даному випадку, спір стосується правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку, тобто не грошового зобов'язання, що виключає можливість застосування положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Верховний Суд у постанові від 11.05.2018 у справі № 914/772/17, звернув увагу, що за взаємною згодою сторін, у відповідності до положень договору була зменшена ціна договору на 24 516,73 грн у частині вартості виконаних робіт. Таким чином, при розрахунку штрафних санкцій позивачу необхідно було враховувати, що фактична вартість договірних робіт, виконаних відповідачем та прийнятих позивачем становить 719 983, 23 грн.
Оскільки судом встановлено прострочення виконання зобов'язань за договором з боку відповідача та останнім факти своєчасного виконання умов договору не заперечуються, суд вважає що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 0,1 % пені у розмірі 33 119, 23 грн та 7 % штрафу у розмірі 50 398, 83 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1. ст. 139 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 123, 124, 129, 231, 236-241, 331, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Тювик" (82600, Львівська область, м. Сколе, вул. Стрийська, 35А, код ЄДРПОУ 22406381) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі регіональної філії "Львівська залізниця" (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 40081195) суму в розмірі 85 126, 52 грн, з яких:
- 50 398, 83 грн - 7% штрафу;
- 33 119, 23 грн - 0,1% пені;
- 1 608, 46 грн судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 06.08.2018.
Суддя Манюк П.Т.