"01" серпня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1031/18
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.
при секретарі судового засідання: Карагяур В.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Репело Д.М. (представник за довіреністю);
від відповідача: Слауцька І.І. (представник за довіреністю);
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (84404, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22);
до відповідача: Державного підприємства „Морський торгівельний порт „Чорноморськ" (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, буд. 6);
про стягнення 51 130,00 грн.
Суть спору: позивач - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО №1115/18) до відповідача - Державного підприємства „Морський торгівельний порт „Чорноморськ", в якій просив суд стягнути з відповідача штраф за невірну зазначену масу вантажу у перевізному документі у розмірі 51 130,00 грн. та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що при оформленні залізничної накладної № 40762585 від 15.01.2018р. відповідачем було скоєне правопорушення, передбачене ст. 24 Статуту залізниць України, яке полягає у неправильному зазначені у накладній маси вантажу, що є підставою для покладення відповідальності, встановленої ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України.
Ухвалою господарського суду від 05.06.2018 року за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/1031/18 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи в засіданні суду.
16.07.2018 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. ГСОО №14262/18), згідно якого ДП "Морський торговельний порт" позовні вимоги не визнає та вважає позов безпідставним. При цьому обґрунтовує свої заперечення тим, що технологічний процес навантаження вагонів силами відповідача здійснюється у відповідності до п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 та зважування спірного вагону проведено на вагах ВВ7419-100-2НС (повірених 04.11.2017р.), в зв'язку з чим вважає, що маса вантажу у вагоні №56970148 не могла бути визначена портом не вірно. Водночас, відповідач наполягає на тому, що комерційний акт №482004/28/11 від 22.01.2018р. складено із порушенням п. 10 Правил складання актів, оскільки не містить підпису начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), в зв'язку з чим, за думкою відповідача не може бути належним та допустимим доказом щодо фактів, наявність яких підтверджується комерційним актом, а заміна відповідних осіб іншими особами не передбачена зазначеними правилами.
У судовому засіданні від 16.07.2018р., судом було оголошено перерву у розгляді справи до 01.08.2018р.
26.07.2018 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вх. ГСОО № 15107/18), згідно якої заперечує щодо доводів викладених відповідачем у відзиві на позов та зазначає, зокрема, що п. 10 Правил складання актів передбачає можливість залучення інших працівників залізниці до перевірки вантажу та підписання акту та наполягає, що до підписання комерційного акту залучається три працівники залізниці у сукупності, тоді як перелік яких не є нормативно вичерпним. Разом з тим, наполягає на тому, що комерційний акт №482004/28/11 від 22.01.2018р. підписано трьома працівниками залізниці станції Покровськ: начальник станції ОСОБА_3, агент комерційний ОСОБА_4, що безпосередньо проводив переважування вагона, однак не містить підпису начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), оскільки по штатному розпису така посада не передбачена та замість нього до перевірки вантажу і підписання був залучений комерційний агент ОСОБА_5 Водночас, зазначає, що одержувач вантажу у відповідності до п. 16 Правил складання актів, має право на оскарження комерційного акту, однак своїм правом не скористався. Отже, з урахуванням викладеного позивач вважає, що відповідний комерційний акт з боку залізниці підписаний уповноваженими особами та є належним доказом у справі.
У судовому засіданні від 01.08.2018 року представником відповідача надано до суду заперечення щодо відповіді на відзив (вх. ГСОО №15532/18), у відповідності до яких проти позову заперечує, посилаючись на аналогічні підстави, які були викладені у відзиві на позов, та зокрема, вказує на недоведеність позивачем обставин, того, що комерційний акт підписано уповноваженими особами залізниці, як того вимагають положення п. 10 Правил складання актів. Разом з тим, зазначає, що відповідач у справі не є одержувачем вантажу, отже, посилання позивача на можливість оскарження комерційного акту у відповідності до п. 16 Правил складання актів є не можливим. Крім того, відповідач зазначає про те, що зважування вантажу відбувалось на вагах різного типу та різними способами, що є порушенням п. 22 Правил видачі вантажів.
У судовому засіданні від 01.08.2018р. представник позивача, ознайомившись із доводами відповідача, викладеними у відповідних запереченнях на задоволені судом заявлених позовних вимог наполягав, при цьому зазначив про відсутність доповнень щодо обставин викладених відповідачем у відповідних запереченнях.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позов та відповідних запереченнях та просив суд у задоволені позову відмовити в повному обсязі.
В судовому засіданні 01.08.2018 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду та повідомлено, що повне рішення буде складено 06.08.2018 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
15 січня 2018 року ДП "Морський торговельний порт" (відправник) зі станції відправлення Чорноморськ-Порт-експорт Одеської залізниці, відправило на адресу Приватного акціонерного товариства „Авдієвський коксохімічний завод" (станція призначення Авдіївка Донецька залізниця) вагон № 56970148 ПВ з вантажем - вугілля кам'яне не поіменоване в алфавіті, зазначивши в накладній масу вантажу 68550 кг, що підтверджується залізничною накладною №40762585 (а.с. 11).
При цьому, відповідно до графи 31 вищезазначеної залізничної накладної провізна плата становить - 10 226,00 грн.
Відповідні відмітки вантажовідправника у вказаній залізничній накладній свідчать, що вантаж завантажений відправником, що маса вантажу визначена на вагонних вагах (100 т). Правильність внесених у накладну відомостей підтверджена відправником.
В процесі перевезення вантажу 22.01.2018 року на станції Красноармійськ Донецької залізниці на додаток до акта станції Покровськ №30689 від 20.01.2018 року було виявлено різницю в масі вантажу у зазначеному вагоні та здійснено контрольне зважування вагону на вагонних вагах, про що складено комерційний акт № 482004/28/11 (а.с. 10).
У розділі "Д" комерційного акту № 482004/28/11 зазначено, що згідно акту загальної форми №89 в/ст від 21.01.2018р., №101 в/ст від 22.01.2018р. ст. Покровськ проведено перевірка маси вантажу у вагоні. В документі зазначено: брутто відсутнє, тара вагона 20400 кг, нетто 68550 кг. При подаванні вагона на 150т статичних вагах станції, повірені 24.07.2017р. виявлено: фактична маса брутто вагона склала 92460 кг, тара вагона з ПД 20400 кг, нетто 72060 кг, що більше документа на 3510 кг та понад ВП на 3060 кг. Поверхня вантажу нижче бортів 10 см, не розрівнена, холмоподібна, не вкатана, вкрита снігом. Двері, люка закриті. Виїмок, течі вантажу немає. Вагон прибув в технічному стані справний. Після дозування надлишок вантажу з вагону №56970148 в кількості 3810 кг перевантажено в вагон №66591082. При зважуванні вагона №56970148 виявлено брутто 88650 кг, тара вагона з ПД 20400 кг, нетто 68250 кг. Зважування проводили робітники станції ОСОБА_5, ОСОБА_4 ОСОБА_3 Зав вантажним двором по штату немає.
Комерційний акт № 482004/28/11 від 22.01.2018р. з боку залізниці підписаний: начальник станції ОСОБА_3, робітники станції (комерційні агенти): ОСОБА_5 та ОСОБА_4
У відповідності до розділу "Є" комерційного акту № 482004/28/11 при видачі вантажу вантажоодержувачу різниця проти даного акту не виявлена.
Отже, вищевказані обставини стали підставою для звернення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"" до Господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства „Морський торгівельний порт „Чорноморськ" штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній № 40762585 масу вантажу, у розмірі 51130,00 грн., що складає п'ятикратну вартість провізної плати за всю відстань перевезення.
Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями ст. 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
При цьому, в силу вимог ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України, ст.6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між ДП "Морський торговельний порт" (відправник) і ПАТ „Українська залізниця" (перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача.
Також залізнична накладна № 40762585 від 15.01.2018 року свідчить, що масу вантажу визначено відправником на вагонних вагах (100т).
Згідно з ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Відповідно до ст.37 Статут залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній.
У відповідності до ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Відповідно до п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил.
У додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів встановлено, що у графі "маса вантажу, визначена відправником" заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом); у графі "спосіб визначення маси" зазначається спосіб визначення маси вантажу (на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно), тип ваг (товарні, вагонні, елеваторні тощо), їх вантажопідйомність та ким було визначено масу вантажу (залізницею/ відправником); у графі "ким завантажено вантаж у вагон (контейнер)" зазначається: відправником або залізницею; у графі "правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.
Відповідно до п.5.5 Правил оформлення перевізних документів якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
В силу вимог ст. 129 Статуту залізниць України встановлено, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Як встановлено матеріалами справи, під час слідування потягу №2708 на станції Покровськ Донецької залізниці було виявлено невірне зазначення відправником у залізничній накладній маси вантажу. Так, у вагоні № 56970148, згідно документу зазначено - нетто 68550 кг, тара 20400 кг, насправді виявилось - брутто - 92460 кг, нетто - 72060 кг., тара з док. - 20400 кг, що більше документа на 3510 кг та понад ВП на 3060 кг.
При цьому, відомості щодо наявності пошкоджень чи несправностей вагону № 56970148 у комерційному акті № 482004/28/11 відсутні.
Стаття 5 Статуту залізниць відносить до компетенції Міністерства транспорту України затвердження нормативних документів на підставі цього Статуту, які є обов'язковими для підприємств залізничного транспорту.
Так, відповідно до п.10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Отже, з метою засвідчення обставин невідповідності маси вантажу, вказаної у накладній, фактичні масі комерційний акт має бути в обов'язковому порядку підписаний трьома особами, посади яких чітко передбачені Правилами складання актів. Залучення інших осіб для підписання комерційного акту не є обов'язком, проте не може замінити наявність обов'язкових підписів.
Так, наказом Міністерства транспорту України від 20.05.2016 № 181 затверджено Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників, Випуск 66 „Залізничний транспорт і метрополітен".
Згідно Довідника професій на залізничному транспорті керівниками є: завідувач контейнерного майданчика (начальник майданчика), начальник району вантажного, начальник станції залізничної тощо.
Згідно Довідника професій на залізничному транспорті начальник станції залізничної, зокрема, розслідує випадки порушень нормальної роботи станції, Правил технічної експлуатації залізниць, розробляє заходи щодо запобігання їм. Контролює виконання вантажовідправниками і вантажоодержувачами правил перевезень, технічних умов навантаження і кріплення вантажів, вживає заходів до забезпечення схоронності і утримання в справному стані станційних споруд, пристроїв та обладнання, розвитку, реконструкції та технічного переоснащення станції; забезпечує впровадження нової техніки, технології і передового досвіду. Сприяє підвищенню кваліфікації і технічного рівня персоналу станції. Контролює своєчасне складання і подання звітності встановленого зразка.
Згідно Довідника професій на залізничному транспорті начальник району вантажного, зокрема, бере участь у комісійній перевірці кількості та стану вантажу (багажу), складає письмові рапорти на оформлення комерційних актів, бере участь у підписанні оформлених актів.
Згідно Довідника агент комерційний приймає та оформлює через автоматизовані системи вантажні перевізні документи на приймання, прибуття, відправлення та видачу вантажів. Веде станційну комерційну звітність. Бере участь у розслідуванні випадків несхоронних перевезень за оперативними повідомленнями та комерційними актами. Проводить зважування вантажів на станційних вагонних вагах. Веде звітність щодо проведених операцій з вантажем.
Таким чином, з урахуванням змісту п.10 Правил складання актів та Довідника професій на залізничному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 20.05.2016 № 181 комерційний акт від імені залізниці обов'язково має бути підписаний двома особами, що обіймають керівні посади та працівником станції, який особисто здійснював перевірку.
При цьому, на підтвердження невідповідності маси вантажу у вагоні №56970148 ПВ позивачем надано комерційний акт №482004/28/11 від 22.01.2018р., який підписаний начальник станції ОСОБА_3, робітники станції (комерційні агенти): ОСОБА_5 та ОСОБА_4
Між тим, в порушення вимог п.10 Правил складання актів, вказаний комерційний акт не містять підпису начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи).
З цих підстав, суд погоджується з відповідачем про наявність дефекту форми комерційного акту №482004/28/11 від 22.01.2018р., в зв'язку з чим зазначає про його юридичну неспроможність, як засобу доказування за змістом зафіксованих у ньому обставин.
При цьому, суд зазначає, що робітники станції ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з урахуванням наявних в матеріалах справи посадових інструкцій (а.с.28-31) не є тими особами, які займають відповідну керівну посаду, тоді як докази покладання на них виконання обов'язків начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) в матеріалах справи відсутні.
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Між тим, в порушення вимог ст. 73-74 Господарського процесуального кодексу України, позивачем у розумінні ст. 129 Статуту залізниць України не надано належних доказів, які б підтверджували заявлені позивачем обставини.
У пункті 22 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, вказано, що перевірка маси вантажу на станції призначення проводиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.
Разом з тим, судом не враховуються заперечення відповідача щодо порушення позивачем п. 22 Правил видачі вантажів, оскільки позивач, поданими доказами довів відповідність належних йому залізничних ваг вимогам законодавства про метрологію, зокрема, Інструкції про порядок застосування вагавимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012р. №442 (а.с. 16-17).
При цьому, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позивачем вимог, в зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 51 130,00 грн. не підлягають задоволенню.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн. покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В позові відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 06 серпня 2018 р.
Суддя Ю.М. Невінгловська