79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
31.07.2018р. Справа №914/648/17
За позовом: Заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “АрхіБуд”, м. Львів
про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 76 040, 50 грн.
Суддя Манюк П.Т.
За участю секретаря Чорної І.Б.
Представники:
від прокуратури: Гальчинський С.О. - прокурор,
від позивача: Довгий Т.Я., Братуш Р.І. - представники,
від відповідача: Півень О.М., Муха Р.В. - представники.
Розглядається справа за позовом заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “АрхіБуд” про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 76 040, 50 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.04.2017, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2017 у справі № 914/648/17, позов заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції у Львівській області було задоволено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.05.2018 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2017 та рішення Господарського суду Львівської області від 28.04.2017 у справі № 914/648/17 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.
Ухвалою суду від 13.06.2018 справу № 914/648/17 прийнято до нового розгляду, в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 31.07.2018.
Прокурор у судове засідання 31.07.2018 з'явився, через канцелярію суду подав додаткові пояснення по справі, позовні вимоги підтримав.
Представники позивача у судовому засіданні 31.07.2018 позовні вимоги підтримали.
Представники відповідача в судове засідання 31.07.2018 з'явилися, через канцелярію суду подали додаткові письмові пояснення по справі, просять в задоволенні позову відмовити.
Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 31.07.2018 проголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі.
Позиція прокуратури.
Заступник військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “АрхіБуд” (надалі - ТОВ "АрхіБуд", відповідач) про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 76 040, 50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем було зрубано без відповідного дозволу дерева, які знаходились на території колишнього військового містечка на вул. Довбуша, 15 у м. Львові, що підтверджується актом від 03.03.2017 № 84/04/205 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на території м. Львова на вул. Довбуша, 15. Вказані дії є незаконною рубкою, внаслідок чого державі заподіяно шкоду на загальну суму 76 040, 50 грн, яка і є предметом позову у даній справі.
Позиція позивача.
Представники позивача письмових пояснень по суті позовних вимог до суду не представили, однак в судовому засіданні позовні вимоги прокуратури підтримали.
Позиція відповідача.
Відповідач щодо позову заперечує з тих підстав, що прокурор не обґрунтував наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, не зазначив які саме інтереси держави порушені.
Крім того, відповідач зазначає, що акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 03.03.2017 № 84/04/205 складено позивачем із значними порушеннями, що в свою чергу не є доказом винних дій відповідача.
Дозвіл Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області на виконання будівельних робіт від 26.05.2011 № ЛВ11411000653, який виданий ТзОВ "АрхіБуд", у повній мірі відповідає додатку № 4 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (в редакції станом на момент видачі дозволу на виконання будівельних робіт). При цьому, у дозволі на виконання будівельних робіт не було ні обов'язковою умовою, ні додатковою умовою зазначення категорії складності будівництва.
Розглянувши матеріали справи з врахуванням вказівок суду касаційної інстанції, заслухавши правові позиції представників прокурора та сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити виходячи із таких мотивів.
Судом встановлено, що 11.12.2008 між Львівською міською радою (орендодавець) та ТОВ “АрхіБуд” (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на вул. О. Довбуша, 15 для будівництва кварталу житлової забудови.
26.05.2011 ТОВ “АрхіБуд” Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області видано дозвіл № ЛВ11411000653 на виконання будівельних робіт з будівництва готельно-рекреаційного комплексу на вул. Довбуша, 15 у м. Львові.
03 березня 2017 року Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на території м. Львова на вул. Довбуша, 15, за результатами якої складено акт № 84/04/205. Актом встановлено: “відповідно до листа від 02.03.2017 № 10/311-156 вих.17 військової прокуратури Західного регіону України, працівниками Державної екологічної інспекції у Львівській області проведено держконтроль за адресою: м. Львів, вул. Довбуша, 15. В ході проведення держконтролю за вищевказаною адресою встановлено будівельний майданчик, який огороджений металевим парканом висотою близько 2,5 м. Згідно представленого паспорта об'єкта проводиться будівництво готельно-рекреаційного комплексу, замовник будівництва - ТОВ “АрхіБуд”. На території будівельного майданчика разом із слідчим, учасниками слідчої дії, понятими та представниками ТОВ “АрхіБуд” виявлено влаштований котлован, зроблений ґрунтовий насип та 159 пнів зрізаних дерев різних листяних порід і 27 викорчуваних пнів (польова перелікова відомість до акту держконтролю додається). Крім того, до матеріалів держконтролю додається копія листа від 08.02.2017 № 8-1323-0.2-415/2-17 Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, де вказується, що вищезгадана ділянка відноситься до категорії земель - землі житлової та громадської забудови”.
В акті від 03.03.2017 № 84/04/205 зафіксовано, що представники ТОВ “АрхіБуд” Санніков Р.М., Півень та Муха Р.В. повідомили, що керівництвом вказаної юридичної особи скасовано всі довіреності та угоди із вказаними представниками та наголошено про заборону підписувати документи, а саме акт держконтролю. Вказані особи, незважаючи на попередження прокурора покинули адміністративне приміщення парку “Знесіння”.
На підставі акту від 03.03.2017 № 84/04/205 проведено розрахунок шкоди, заподіяної зеленим насадженням, знищенням дерев до ступеня припинення росту на вул. Довбуша,15 у м. Львові відповідно до додатку № 1 “Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок знищення або пошкодження дерев і чагарників” до постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 № 559 “Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів”, згідно якого порядок проведення розрахунків шкоди проводиться із врахуванням діаметра дерева (у корі) біля шийки кореня в межах з “до 6 см” до “понад 50 см”. Згідно з розрахунками Державної екологічної інспекції у Львівській області від 06.03.2017 шкода, заподіяна зеленим насадженням, знищенням 159 дерев до ступеня припинення росту та незаконною зрізкою дерев з подальшим викорчовуванням 27 пнів на вул. Довбуша, 15 у м. Львові, згідно акту держконтролю від 03.03.2017 № 84/04/205, становить 76 040, 50 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.04.2017, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2017 у справі № 914/648/17, позов заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області було задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “АрхіБуд” на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області 76 040, 50 грн шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.05.2018 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2017 та рішення Господарського суду Львівської області від 28.04.2017 у справі № 914/648/17 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.
Підставами для скасування судових рішень у справі № 914/648/17 Верховний Суд вказав те, що при первісному розгляді вказаної справи суди:
1. не перевірили та не з'ясували в чому полягало порушення інтересів держави та обставини за яких позивач не міг здійснювати свої функції із здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища.
2. не встановили, чи відповідає наявний в матеріалах справи дозвіл на виконання будівельних робіт формі, визначеній у додатку 4 та чи взагалі міг містити дозвіл на виконання будівництва, виданий у відповідності до форми, встановленої Порядком виконання будівельних робіт станом на 26.05.2011, інформацію про складність об'єкта будівництва.
3. не з'ясували чи є зазначення складності об'єкта будівництва у дозволі визначальним для висновку про наявність документа, який є необхідним для початку будівництва та відповідно для видалення зелених насаджень без рішення компетентного органу у розумінні статті 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.
Відповідно до ч. 5 ст. 310 ГПК України, висновки суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи касаційної інстанції під час нового розгляду справи.
Статтями 73, 74, 77, 79 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Щодо підставності звернення військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України, чинного на момент звернення прокурора з позовом до суду, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі № 1-1/99 з урахуванням того, що “інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.
Пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 визначено, що під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах”, треба розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади.
Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст. 35 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Статтею 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, в тому числі, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог природоохоронного законодавства.
Відповідно до п. й ст. 20-2 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища зокрема належить вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
Згідно Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011, Державна екологічна інспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у Львівській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 № 136, Державна екологічна інспекція у Львівській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується. Повноваження Держекоінспекції поширюються на територію Львівської області. Інспекція наділена правом вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
Як вбачається із матеріалів справи, позов заявлено Заступником військового прокурора Західного регіону України в межах наданих йому законодавством повноважень в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, на яку державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави, передбачених Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища”.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази вжиття суб'єктом владних повноважень - Державною екологічною інспекцією у Львівській області заходів щодо притягнення винних осіб до відповідальності за шкоду заподіяну навколишньому природному середовищу, з причини, як пояснили в судовому засіданні представники позивача, відсутності коштів на сплату судового збору в період на час підготовки та звернення прокурора з позовом до господарського суду у даній справі, суд приходить до висновку що прокурором обґрунтовано наявність порушень інтересів держави у даних правовідносинах та необхідність їх захисту.
Крім того, необхідність захисту інтересів держави пов'язаних із земельною ділянкою загальною площею 2,8939 га на вул. Довбуша, 15 у м. Львові зумовлена ще й тим, що як встановлено судом, в провадженні господарських судів перебувала справа № 5015/2804/12 за позовом першого заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України в особі його органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних питаннях - Львівської обласної державної адміністрації, до відповідача 1: Львівської міської ради, відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю “АрхіБуд” за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Відділу Держгеокадастру у м. Львові, Громадської організації “Правозахисний центр імені генерала УНР Володимира Сікевича”, Військової частини НОМЕР_1 , Регіонального ландшафтного парку “Знесіння” про визнання недійсним договору оренди землі від 11 грудня 2008 року та витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки площею 2,8939 га.
Господарським судом Львівської області під час нового розгляду справи № 5015/2804/12 прийнято рішення від 07.04.2017 (з урахуванням змін внесених постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2017), яким визнано недійсним договір оренди землі від 11 грудня 2008 року укладений між Львівською міською радою в особі департаменту містобудування та Товариством з обмеженою відповідальністю “АрхіБуд” та витребувано земельну ділянку загальною площею 2,8939 га на вул. Довбуша, 15 у м. Львові кадастровий № 4610136600:01:009:0017 на користь держави в особі Кабінету Міністру України, оскільки судом встановлено, що земельна ділянка на вул. Довбуша,15 у м. Львові знаходилась у користуванні військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби та була вилучена з державної власності без дотримання вимог чинного законодавства.
Статтею 2 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” встановлено, що відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Згідно з ст. 5 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Відповідно до ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Відповідно до п 4.1. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105 (надалі по тексту - Правила), об'єкти благоустрою зеленого господарства використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони і утримання відповідно до цих Правил.
Згідно до ст. 28 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.
Пунктом 5.5 Правил визначено, що відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, є забудовники чи власники цих територій.
Станом на момент виникнення спірних правовідносин пов'язаних із зрізанням зелених насаджень, ТОВ “АрхіБуд” було орендарем земельної ділянки та замовником будівництва готельно-рекреаційного комплексу на даній земельній ділянці.
Згідно з абзацом 1 пункту 2 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045 (далі - Порядок), видалення зелених насаджень зокрема здійснюється у разі будівництва об'єкта архітектури на підставі документів, визначених частиною 1 статті 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.
Пунктом 3 Порядку, передбачено, що видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється: за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 цього Порядку); на підставі одного з документів, визначених частиною першою статті 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, до прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Видалення зелених насаджень на підставі одного з документів, визначених частиною першою статті 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, до прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів не потребує прийняття рішення компетентним органом.
Частиною 1 статті 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” (в редакції чинній на час видання відповідачу дозволу на виконання будівельних робіт від 26.05.2011 № ЛВ11411000653) було визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після:
1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції або її територіальному органу (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю) за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
2) реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності;
3) видачі замовнику відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 затверджено Порядок виконання будівельних робіт, у пункті 17 якого (в редакції станом на момент видачі дозволу на виконання будівельних робіт) зазначено, що дозвіл на виконання будівельних робіт видається на безоплатній основі Інспекцією за місцезнаходженням об'єкта, а щодо об'єкта, розміщеного на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, - Держархбудінспекцією за формою згідно з додатком 4.
Суд, на виконання вимог Верховного Суду, проаналізувавши наявний в матеріалах справи дозвіл на виконання будівельних робіт, щодо відповідності формі, визначеній у додатку 4 встановив, що останній відповідає формі, встановленій Порядком виконання будівельних робіт станом на 26.05.2011. Так, зокрема, вказана форма не містила графи для зазначення інформації про складність об'єкта будівництва. Системний аналіз вищевказаних норм свідчить, що дозвіл на виконання будівельних робіт видається у разі виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорії складності.
Доводи, викладені відповідачем у відзиві щодо недоліків акту, відхиляються судом, оскільки даний акт є чинним та підлягає врахуванню при розгляді даного спору. В матеріалах справи відсутні докази скасування чи визнання недійсним акту держконтролю від 03.03.2017 № 84/04/205 на підставі якого визначено загальну суму шкоди, що становить 76 040, 50 грн.
Так, ТОВ "АрхіБуд" зверталося з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Львівській області про визнання протиправними та незаконними дії відповідача щодо проведення перевірки 03.03.2017 дотримання вимог природоохоронного законодавства на території м. Львова по вул. Довбуша, 15 та складання акту від 03.03.2017 № 84/04/205. Львівський окружний адміністративний суд постановою від 17.08.2017 у справі № 813/2767/17 відмовив у задоволені вищезгаданих позовних вимог. В подальшому, Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14.11.2017 залишив без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.08.2017 у справі № 813/2767/17.
За таких обставин, зафіксоване в акті держконтролю від 03.03.2017 № 84/04/205 порушення відповідачем екологічного законодавства є підставою для покладення на нього відповідальності з відшкодування шкоди заподіяної внаслідок видалення зелених насаджень.
Відповідно до п. 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 № 464 акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.
Пунктом 3 Порядку, передбачено, що видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється: за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 цього Порядку); на підставі одного з документів, визначених частиною першою статті 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, до прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Видалення зелених насаджень на підставі одного з документів, визначених частиною першою статті 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, до прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів не потребує прийняття рішення компетентним органом.
Відповідно до п. 4 Порядку, підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява про видалення зелених насаджень, подана юридичною чи фізичною особою (далі - заявник). Після надходження заяви компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості (далі - комісія), до складу якої входять представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, територіального органу Держекоінспекції, а у разі потреби - балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень. Під час формування складу комісії компетентний орган протягом двох днів після надходження заяви надсилає запити до територіального органу Держекоінспекції, власника земельної ділянки (користувача), балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень, щодо можливості їх участі в роботі комісії. Територіальний орган Держекоінспекції та заінтересовані організації у п'ятиденний строк після надходження запиту надсилають компетентному органу в письмовій формі повідомлення про включення свого представника до складу комісії. Після надходження повідомлень компетентний орган протягом трьох днів затверджує склад комісії. У разі надходження повідомлень про відмову від участі представників територіального органу Держекоінспекції та заінтересованих організацій склад комісії затверджується без таких представників. У процесі визначення стану зелених насаджень та відновної вартості зелених насаджень, які видаляються на підставі одного з документів, визначених частиною першою статті 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, до складу комісії включається представник фізичної або юридичної особи, яка має намір щодо забудови території. Комісія у п'ятиденний строк після її затвердження визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і їх відновну вартість та складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню (далі - акт), за формою, затвердженою Мінрегіоном. Відновна вартість зелених насаджень визначається згідно з методикою, затвердженою Мінрегіоном.
У разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев комісія з'ясовує причину набуття деревами такого стану, про яку зазначається в складеному комісією акті.
Кожному члену комісії надається один примірник акта. У разі відсутності представника територіального органу Держекоінспекції у складі комісії один примірник акта у триденний строк надсилається до територіального органу Держекоінспекції.
Голова комісії готує в п'ятиденний строк проект рішення компетентного органу про видалення зелених насаджень, в якому зазначається інформація про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і залишаються на земельній ділянці.
Компетентний орган у місячний строк після надходження зазначеного проекту рішення про видалення зелених насаджень приймає відповідне рішення і видає наступного дня заявнику його копію для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.
Відповідно до п. 5 Порядку, ордер на видалення зелених насаджень компетентний орган видає не пізніше наступного робочого дня після подання заявником документа про сплату відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.
З аналізу п. 4 Порядку вбачається, що процедура визначення стану зелених насаджень та відновної вартості зелених насаджень, які видаляються, у тому числі на підставі одного з документів, визначених ч. 1 ст. 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, включає в себе засідання комісії, до складу якої входить представник юридичної особи, яка має намір щодо забудови території, за наслідками якої складається акт обстеження зелених насаджень.
Суд вважає, що відповідачем не було дотримано процедури визначення стану і відновної вартості зелених насаджень, та отримання ордеру на їх видалення, що видається за наявності документів, передбачених п.3 Порядку, які є обов'язковими для проведення видалення цих насаджень в порядку передбаченому чинним законодавством України.
Наявні в матеріалах справи висновок відділу охорони природних екосистем Інституту екології Карпат при Національній академії наук України «Про стан рослинного покриву й деревних насаджень на земельній ділянці за адресою вул. Довбуша, 15 у м. Львові» від 12.03.2009 № 05 та «Містобудівне обґрунтування розміщення готельно-рекреаційного комплексу на ділянці по вул. Довбуша, 15 у м. Львові», не є рішеннями компетентного органу про видалення зелених насаджень, не містить інформації про їх відновну вартість. Крім того, в матеріалах справи відсутній акт обстеження тих насаджень, які в подальшому були зрізані відповідачем.
Тобто, доказів звернення відповідача із заявою про визначення стану зелених насаджень та відновної вартості зелених насаджень, які видаляються, доказів оплати відновної вартості зелених насаджень, доказів складення акта, щодо видалення балансоутримувачем аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об'єкті благоустрою, чи акта про видалення дерев у процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, чи наявності інших підстав, передбачених п.6 Порядку, щодо видалення 186 дерев різних порід та діаметрів, на земельній ділянці по вулиці Довбуша, 15, у міста Львові (159 пнів зрізаних дерев різних листяних порід, 27 викорчуваних пнів, факт якого зафіксований в складеному за результатами перевірки акті перевірки №84/04/205), відповідачем суду не надано.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини заподіювача шкоди.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Розглядаючи справи про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, необхідно обов'язково враховувати наявність таких умов відповідальності, як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вина відповідача. Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, суд виходить з презумпції вини правопорушника.
У деліктних правовідносинах на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Приписами статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність (ч.1). Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч. 4).
Частиною першою статті 69 вказаного Закону визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, факт протиправної поведінки відповідача пов'язаної з порушенням природоохоронного законодавства зафіксований в акті від № 84/04/205 від 03.03.2017, розрахунок шкоди завданої відповідачем проведений на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 № 559, якою визначено такси обчислення розміру шкоди, заподіяної підприємствами, установами, організаціями та громадянами зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів внаслідок, зокрема, знищення або пошкодження дерев та доведений матеріалами справи причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та завданою шкодою.
Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 2 ГПК України, принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи. За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом. З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.
Відповідачем позовні вимоги не спростовано, доказів відсутності вини у заподіянні шкоди зеленим насадженням представниками відповідача не подано, доказів вчинення вказаних протиправних дій іншими особами на земельній ділянці, належній відповідачу на праві користування на час вчинення порушення, не представлено.
З врахуванням вищенаведеного, зважаючи на доведення прокурором факту заподіяння шкоди державі, її розміру, причинно-наслідкового зв'язку між заподіяною шкодою та діями відповідача, суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими, мотивованими та підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ухвалив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АрхіБуд” (79035, м. Львів, вул. Зелена, буд. 105; код ЄДРПОУ 32893902) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 98; код ЄДРПОУ 38057086) 76 040, 50 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства шляхом перерахування на розрахунковий рахунок № 33116331700006, отримувач: УДКСУ у Личаківському районі м. Львова, банк отримувача ГУДКСУ у Львівській області, код 38007620, МФО 825014.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АрхіБуд” (79035, м. Львів, вул. Зелена, буд. 105; код ЄДРПОУ 32893902) на користь Військової прокуратури Західного регіону України (79007, м. Львів, вул. Клепарівська, 20, код ЄДРПОУ 38326057) 1 600, 00 грн судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 06.08.2018.
Суддя Манюк П.Т.