ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.08.2018Справа № 910/6658/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г. розглянув у порядку письмового провадження матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33)
до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз" (04128, м. Київ, вул. Туполєва, 18в, оф. 4)
про відшкодування шкоди 29 000,00 грн.
Представники сторін: не викликались
Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз" про відшкодування шкоди у розмірі 29 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" на підставі договору страхування № 670504089.15 від 10.04.2015, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки "Toyota", державний номер НОМЕР_1, у розмірі 284 608,38 грн., а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля "Mazda", державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз", позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача несплаченого страхового відшкодування у розмірі 29 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.05.18 на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України залишено позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" № 17/8 від 24.05.2018 без руху.
06.06.2018 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" № 1854 від 05.06.2018 про усунення недоліків позовної заяви № 17/8 від 24.05.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2018 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/6658/18 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст.120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
З метою повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала Господарського суду міста Києва від 08.06.2018 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04128, м. Київ, вул. вул. Туполєва, 18в, оф. 4.
Однак, 16.07.2018 конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі від 08.06.2018 було повернуто до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".
За приписами п.5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
10 квітня 2015 року за договором страхування №670504089 позивачем було застраховано автомобіль марки "Toyota", державний номер НОМЕР_1, страхувальником якого є ОСОБА_1.
З довідки № 64893573 про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що 29.05.2015 року в м. Одеса по пров. Санаторний, буд. 3, мала місце дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобіля "Toyota", державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, під керуванням ОСОБА_3, та автомобіля "Mazda", державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4, під керуванням ОСОБА_5.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_5 вимог п. 10.2 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України постановою Київського районного суду м. Одеса від 03.07.2015 у справі №520/8435/15-п.
02 червня 2015 року страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про настання страхового випадку.
Відповідно до Звіту автотоварознавчого дослідження №06-010 від 10.06.2015 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Toyota", державний номер НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження в ДТП, склала 362 241,22 грн., у зв'язку з чим застрахований автомобіль було визнано таким, що фізично загинув з урахуванням умов договору страхування.
За страховим випадком - ДТП що сталась 29.05.2015 за участю застрахованого автомобіля "Toyota", державний номер НОМЕР_1, згідно складених страхових актів № 130963 та №130965 від 21.07.2015 позивачем було визначено загальну суму страхового відшкодування у розмірі 284 608,38 грн., виплата якого підтверджується платіжними дорученнями № 6240 від 24.07.2015 на суму 140 000,00 грн. та № 6355 від 29.07.2015 на суму 144 608,38 грн.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Вина водія ОСОБА_5 який керував автомобілем "Mazda", державний номер НОМЕР_2, підтверджується постановою Київського районного суду м. Одеса від 03.07.2015 у справі №520/8435/15-п.
Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс АІ/4920827), який діяв на момент вчинення ДТП, був забезпечений транспортний засіб "Mazda", державний номер НОМЕР_2.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Toyota", державний номер НОМЕР_1, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування №670504089 від 10.04.2015, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.
За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене. В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль " Toyota", державний номер НОМЕР_1.
В розумінні положень Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.
Як вбачається із матеріалів справи, з метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією вих. № 1154 від 04.04.2016 про відшкодування шкоди в порядку регресу, яка була частково задоволена на суму 20 000,00 грн., про що свідчить виписка з фінансових надходжень за регресними позовами в період з 01.08.2016 по 31.08.2016.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АІ/4920827) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000 грн., франшиза - 1000,00 грн., таким чином з відповідача підлягає стягненню сума страхового відшкодування в межах ліміту, з урахуванням франшизи та часткової виплати страхового відшкодування у розміріі 29 000,00 грн. (50000,00 грн. - 1000,00 грн. - 20000,00 грн. = 29 000,00 грн.), що і відповідає розміру заявлених позовних вимог.
Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 і доказів наявності таких суду не представлено.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем у строк визначений для подання відзиву на позов не надано суду жодних доказів належного виконання зобов'язань щодо відшкодування шкоди в порядку регресу, як і не надано доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов'язку відшкодувати шкоду в заявленому позивачем розмірі.
За таких обставин, суд оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 29 000,00 грн. страхового відшкодування підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз" (04128, м. Київ, вул. Туполєва, буд. 18в, оф. 4; ідентифікаційний код 33552636) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 33, ідентифікаційний код 16285602) страхове відшкодування у розмірі 29 000 (двадцять дев'ять тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 07.08.2018
Суддя Пукшин Л.Г.