ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.07.2018Справа № 910/4891/18
Господарський суд міста Києва у складі: судді Васильченко Т.В. за участю секретаря судового засідання Коваленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 910/4891/18
За позовом Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України
до Державного підприємства "Укрветсанзавод" в особі Ковельської філії державного підприємства "Укрветсанзавод"
про стягнення 73 170,48 грн.
Представники учасників справи:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з'явились.
Ковельське об'єднане управління Пенсійного фонду України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Укрветсанзавод" в особі Ковельської філії про стягнення 73 170,48 грн. заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з лютого по червень 2017 року.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 щодо відшкодування витрат позивача на виплату та доставку пенсій, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за період з лютого 2017 року по червень 2017 року, яка складає 73170,48 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду, відкрито провадження у справі №910/4891/18, виходячи з вимог ст.ст. 12, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання у справі на 26.06.2018.
15.06.2018, через відділ діловодства суду, відповідач, у встановлений судом строк, подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив з підстав того, що 15.06.2016 порушено провадження у справі № 910/6968/16 про банкрутство Державного підприємства "Укрветсанзавод", а відтак всі майнові спори з вимогами до боржника, в тому числі і дана справа, підлягають розгляду в межах справи про банкрутство. Також, за доводами відповідача, позивачем не вжито заходів досудового врегулювання спору шляхом надсилання вимоги про оплату недоїмки зі сплати страхових внесків, передбаченого Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що має наслідком залишення позову без розгляду відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з відзивом відповідач подав клопотання про передачу справи для розгляду в межах справи № 910/6968/16 про банкрутство Державного підприємства "Укрветсанзавод".
Судове засідання, призначене на 26.06.2018, не відбулось, у зв'язку із чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 судове засідання у справі №910/4891/18 призначено на 17.07.2018.
12.07.2018, через відділ діловодства суду, позивач подав відповідь на відзив на позовну заяву, в якій, заперечуючи доводи відповідача, вказує на виконання вимог процесуального законодавства щодо подання позовної заяви до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство Державного підприємства "Укрветсанзавод", посилаючись на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.03.2018 у справі № 826/1866/17, у якій зазначено, що розгляд позовних вимог майнового характеру, заявлених органом Пенсійного фонду України до юридичної особи щодо якої порушена справа про банкрутство, повинен здійснюватись господарським судом, у провадженні якого перебуває відповідна справа про банкрутство. Також, позивач вважає помилковими доводи відповідача щодо застосування до спірних правовідносин норм пункту 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України щодо надсилання вимоги про сплату недоїмки, оскільки недоїмка зі сплати страхових внесків і заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій мають різну правову природу.
В судовому засіданні 17.07.2018 суд, у відповідності до ст. 216 ГПК України, постановив відкласти розгляд справи по суті на 30.07.2018, про що зазначено в протоколі судового засідання від 17.07.2018.
Сторони в судове засідання 30.07.2018 не з'явилися, хоча про час, дату та місце розгляду справи по суті були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, з відмітками про отримання.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відтак, враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання для розгляду справи по суті і не повідомили суд про причини неявки, суд на місці постановив розгляд справи по суті проводити за їх відсутності.
Розглянувши в судовому засіданні 30.07.2018 клопотання відповідача про передачу справи для розгляду в межах справи про банкрутство Державного підприємства "Укрветсанзавод", суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2016 порушено провадження у справі № 910/6968/16 про банкрутство Державного підприємства "Укрветсанзавод".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2018 у справі № 910/6968/16, яка набрала законної сили, відмовлено Ковельському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України в прийнятті заяви про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, в межах справи №910/6968/16 про банкрутство Державного підприємства "Укрветсанзавод". Вказана ухвала господарського суду мотивована тим, що позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення грошового зобов'язання, яке не може розглядатись в межах справи про банкрутство, а підлягає розгляду в окремому позовному провадженні з урахуванням вимог ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
При цьому, ч. 8 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
За визначенням ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.
Заборгованість, яка є предметом спору в даній справі, виникла у період з лютого 2017 року по червень 2017 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Укрветсанзавод" (15.06.2016), а відтак є поточною в розумінні норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Станом на час розгляду даної справи в суді, провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Укрветсанзавод" перебуває на стадії санації боржника, введеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2018.
У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку про відсутність підстав для передачі спору для розгляду в межах справи № 910/6968/16 про банкрутство Державного підприємства "Укрветсанзавод", оскільки заявлені позовні вимоги підлягають розгляду Господарським судом міста Києва, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, втім в окремому позовному провадженні, що в повному обсязі узгоджується із нормою ч. 8 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
При цьому, судом також враховано, що відмова у розгляді даної справи може призвести до позбавлення позивача конституційного права на судовий захист та на справедливий суд, гарантований Конвенцією про захист прав людини й основоположних свобод, оскільки ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.03.2018 провадження у справі №826/8373/17 за позовом Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Державного підприємства "Укрветсанзавод" в особі Ковельської філії про стягнення 73170,48 грн. закрито, а ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2018 у справі № 910/6968/16 відмовлено Ковельському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України в прийнятті заяви про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, в межах справи №910/6968/16 про банкрутство відповідача, що позбавляє права на повторне звернення з таким самим позовом чи заявою у вказаних справах.
Відповідно до ч.3 ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового розгляду 30.07.2018 за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
В нарадчій кімнаті 30.07.2018 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,
Ковельська філія державного підприємства "Укрветсанзавод" є відокремленим підрозділом державного підприємства "Укрветсанзавод" без права юридичної особи та перебуває на обліку в Ковельському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України.
Ковельським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України відповідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначені пільгові пенсії особам, які працювали у Ковельській філії державного підприємства "Укрветсанзавод", а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8
Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», сформованих Ковельським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України, станом на квітень 2018 року за Ковельської філією державного підприємства "Укрветсанзавод" рахується заборгованість із відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 73170,48 грн.
Вказані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій направлялись Ковельським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України до Ковельської філії державного підприємства "Укрветсанзавод" засобами поштового зв'язку, але зазначена у них сума відповідачем добровільно сплачена не була, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач, в свою чергу, заперечив проти позову з підстав того, що позивачем не вжито заходів досудового врегулювання спору шляхом надсилання вимоги про оплату недоїмки зі сплати страхових внесків, передбачених Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. «б» - «з» цієї статті.
Згідно з ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Так, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Порядок відшкодування підприємством витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановлено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року (далі-Інструкція).
Пунктом 6.1 Інструкції визначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; для платників, зазначених у пп. 2.1.1 п. 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розмірі, серед іншого, 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.
Згідно з п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
При цьому, пунктом 6.7 Інструкції встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Отже, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.
Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до другої частини Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" вартість витрат на виплату та доставку пенсій колишнім працівникам відповідача у період з лютого 2017 року по червень 2017 року складає 73170,48 грн.
Такі розрахунки щомісячно направлялися відповідачу засобами поштового зв'язку у відповідності із вимогами п. 6.4 Інструкції, втім відповідач добровільно їх не оплатив.
За вказаних обставин, оскільки у відповідача, відповідно до вимог чинного законодавства, наявний обов'язок відшкодувати органу Пенсійного фонду України витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", який ним добровільно не виконаний, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Втім, відповідач не надав суду доказів відшкодування витрат позивача на виплату та доставку пільгових пенсій, контррозрахунок заявленої позивачем до стягнення суми боргу не навів та наявність заборгованості не спростував.
При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про порушення позивачем порядку надсилання вимоги про оплату недоїмки зі сплати страхових внесків, передбаченого розділом 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, оскільки суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею. Передумовою для звернення до суду Пенсійного органу з позовом про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій є надсилання підприємству до 20-го січня поточного року розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та не внесення до Пенсійного фонду підприємством до 25-го числа суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій зазначену в повідомленні (розрахунку).
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 812/1347/17, від 06 березня 2018 року у справі № 812/1112/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 808/1672/17 та від 21 червня 2018 року у справі №804/9020/13-а.
Приймаючи до уваги все вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 73170,48 грн. з огляду на їх доведеність та обґрунтованість.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, враховуючи задоволення позовних вимог повністю, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Державного підприємства «Укрветсанзавод» в особі Ковельської філії Державного підприємства «Укрветсанзавод» про стягнення 73 170,48 грн. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства «Укрветсанзавод» в особі Ковельської філії Державного підприємства «Укрветсанзавод» (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1; ідентифікаційний код 38519326) на користь Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (45000, м. Ковель, вул. Незалежності, 101; ідентифікаційний код 37788984) заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з лютого по червень 2017 у розмірі 73 170 (сімдесят три тисячі сто сімдесят) грн. 48 коп. та судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.
3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано - 06.08.2018.
Суддя Т.В. Васильченко