ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.08.2018Справа № 910/6858/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали заяви
за позовом Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" (93404, обл. Луганська, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 54; ідентифікаційний код 32363486)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерлайт" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 37-41, офіс 705; ідентифікаційний код 30487486)
про визнання договору недійсним
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Панасюк І.В. - представник
До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Краснодонвугілля" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерлайт" про визнання договору недійсним.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує про те, що договір від 02.04.2015 за № 102/103-У/04-15 КУО на постачання матеріалів зі сторони Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" підписаний невідомою особою.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2018 у справі № 910/6858/18 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" залишено без руху, встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
07.06.2018 до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивач повідомив про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва відкрито провадження у справі № 910/6858/18, підготовче засідання призначено на 27.06.2018
27.06.2018 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові заперечення відповідача проти вирішення спору в господарському суді.
У підготовчому засіданні 27.06.2018 судом було оголошено перерву до 01.08.2018 у порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України.
26.07.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив, в якому позивач зазначає, що у нього за будь-яких умов існує право на звернення до господарського суду, а тому просить суд визнати недійсним договір № 102/103-У/04-15 КУО від 02.04.2015.
У підготовчому засіданні 01.08.2018 представник відповідача надав пояснення по суті поданих заперечень проти вирішення спору у господарському суді та просив суд залишити позовну заяву без розгляду.
Представник позивача у підготовче засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгулу справи.
Із поданих відповідачем заперечень проти вирішення спору в господарському суді вбачається, що 12.04.2015 між Публічним акціонерним товариством "Краснодонвугілля", яке у 2016 році перетворилося на Приватне акціонерне товариство "Краснодонвугілля" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерлайт" укладено договір № 102/103-У/04-15 КУО на постачання матеріалів.
Як про це вказує відповідач, пунктом 9.2. договору сторони погодили, що якщо спори та розбіжності, зазначені в п. 9.1. договору, не будуть врегульовані шляхом перемовин, їх розгляд здійснюється у відповідності з матеріальним правом України в Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації "Регіональна правова група" (у відповідності з регламентом цього суду), рішення якого є кінцевим та обов'язковим для сторін та підлягає виконанню сторонами в строки, вказані в рішенні суду.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази по справі, суд вказує наступне.
Частиною 1 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що спір який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім: 1) спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на цінні папери, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті; 2) спорів, передбачених пунктами 2, 3, 7-13 частини першої, пунктами 2, 3, 6 частини другої статті 20 цього Кодексу, з урахуванням частини другої цієї статті; 3) інших спорів, які відповідно до закону не можуть бути передані на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу.
Положеннями ст. 5 Закону України "Про третейські суди" встановлено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Статтею 12 зазначеного вище Закону закріплено види та форму третейської угоди та закріплено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди. За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.
При цьому, як вбачається з наявного в матеріалах справи, а саме, договору № 102/103-У/04-15 КУО від 02.04.2015 та встановлено судом, третейська угода між позивачем та відповідачем укладена у вигляді третейського застереження в договорі, викладена в письмовій формі, підписана сторонами та скріплена їх печатками, містить вказівку про конкретно визначений третейський суд.
Як про це вказувалось вище п. 9.2. договору сторони погодили, що якщо спори та розбіжності, зазначені в п. 9.1. договору, не будуть врегульовані шляхом перемовин, їх розгляд здійснюється у відповідності з матеріальним правом України в Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації "Регіональна правова група" (у відповідності з регламентом цього суду), рішення якого є кінцевим та обов'язковим для сторін та підлягає виконанню сторонами в строки, вказані в рішенні суду.
Разом з тим, суд вказує, що обставин недійсності, втрати чинності чи неможливості виконання угоди позивача та відповідача про передачу даного спору на вирішення третейського суду Господарським судом міста Києва не встановлено.
Приписами п. 7 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 27.06.2018 надав суду заперечення проти вирішення спору у господарського суді до початку розгляду справи по суті та до подання першої заяви щодо суті спору як це передбачено п. 7 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, на підставі встановлених обставин та з урахуванням наведених норм, суд не вбачає правових підстав для розгляду позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерлайт" про визнання договору недійсним, у зв'язку з чим дійшов висновку про залишення позову без розгляду.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Пунктом 4 ч. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Таким чином, приймаючи до уваги положення ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", враховуючи те, що клопотання про повернення сплаченої суми судового збору позивачем не заявлено, повернення судового збору, не здійснюється.
При цьому, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним клопотанням у порядку передбаченому ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Крім того, суд також зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
В той час, клопотання відповідача щодо компенсації здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи в матеріалах справи також відсутнє.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідач також не позбавлений права звернутися до суду з відповідним клопотанням.
Керуючись ст. 22, п.7 ч. 1 ст. 226 та 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерлайт" про визнання договору недійсним - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 03.08.2018.
Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.О. Баранов