номер провадження справи 4/65/18
02.08.2018 Справа № 908/1261/18
За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 133);
до відповідача: Управління соціального захисту Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області (70500, Запорізька область, Оріхівський район, м. Оріхів, вул. Запорізька, 36)
про стягнення 59 690, 88 грн.
суддя Зінченко Н.Г.
секретар судового засідання Малайдах К.С.
За участю представників сторін:
від позивача - Пашко О.А., довіреність №2666 від 12.12.17;
від відповідача - не з'явився.
03.07.2018 на адресу господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява від Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Запоріжжя до Управління соціального захисту Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області, Запорізька область, Оріхівський район, м. Оріхів про стягнення 59 690, 88 грн.
03.07.2018 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.07.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначити на 02.08.2018.
У судовому засіданні 02.08.2018 справу розглянуто, прийнято та оголошено, вступну та резолютивну частини рішення.
В судовому засіданні представник позивача подав заяву, в якій зазначив, що у зв'язку з технічною опискою у тексті позовної заяви стосовно періоду заборгованості, фактично заборгованість утворилась за період з червня 2017р. по травень 2018 р., яка підлягає стягненню у сумі 59690, 88 грн.
Зазначена заява прийнята судом.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у період з червня 2017р. по травень 2018 р. позивач надав телекомунікаційні послуги на пільгових умовах категоріям споживачів, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»та Закону України «Про охорону дитинства», проте відповідач не відшкодував позивачу витрати, понесені внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за спірний період в розмірі 56 960, 88 грн. Як на правові підстави позову ПАТ «Укртелеком» посилається на приписи ст. 525, 526, 530, 617 ЦК України, ст. 48, 89, 102 Бюджетного кодексу України (далі - БК України). На підставі викладеного, з урахуванням поданої заяви від 02.08.2018, просить позов задовольнити, стягнути з Управління соціального захисту Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області суму 56 960, 88 грн. заборгованості.
Відповідач в судове засідання 02.08.2018 не з'явився, про причини можливої неявки суд не повідомив.
23.07.2018 на адресу господарського суду Запорізької області надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву відповідач посилається, зокрема на те, що в Оріхівському районі Запорізької області наданням телекомунікаційних послуг, в т.ч. пільговим категоріям громадян, займається ПАТ «Укртелеком» в особі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком». Відповідно, вищезгадане підприємство має право на отримання компенсаційних виплати. Згідно підпункту «б» пункту 4 частини 1 статті 89 Бюджетного кодексу України компенсаційні виплати віднесено до видатків, які здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. Зазначає, що дані видатки проводяться за рахунок субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 102 Бюджетного кодексу України). У 2018 році, як і у попередні роки, не передбачено субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з оплати телекомунікаційних послуг. На підставі викладеного, просить в задоволенні позову відмовити та звільнити Управління соціального захисту Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області від сплати судового збору відповідно до ч.19 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
З урахуванням викладеного, враховуючи подання відповідачем, у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.
Дослідивши докази і письмові пояснення, суд -
ПАТ "Укртелеком" є публічним акціонерним товариством, має цивільні права та обов'язки, здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України, свого статуту та внутрішніх актів (п.п. 1.3, 1.8 Статуту ПАТ "Укртелеком").
Запорізька філія ПАТ "Укртелеком" є відокремленим підрозділом Публічного акціонерного товариства, який не має статусу юридичної особи і здійснює від імені товариства частину його господарської та іншої діяльності, а також функції представництва
Так, ПАТ "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком" здійснюючи свою діяльність у сфері телекомунікацій, надає телекомунікаційні послуги споживачам фізичним особам, в тому числі тим, що мають визначені законодавством пільги з їх оплати.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з червня 2017р. по травень 2018 р. позивач надавав телекомукаційні послуги споживачам, які проживають у м.Оріхів та Оріхівському районі Запорізької області та які згідно із нормами чинного законодавства належать до пільгових категорій громадян, на суму 56 960, 88 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг.
Розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг, які містять переліки споживачів-пільговиків за видами пільг, складені позивачем за формою № 2 затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007 «Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг "2-пільга", та Інструкції про порядок її заповнення», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 жовтня 2007 р. за № 1172/14439, та в електронному (на електронну Відповідача) та паперовому вигляді направлялись відповідачу щомісячно.
Акти форми « 2-пільга» за період надання послуг червень 2017 - травень 2018 направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією з супроводжувальними листами щомісячно № 32/2-3-349 від 11.07.2017, від 07.08.2017, № 32/2-3-386 від 07.08.2017, № 32/2-3-418 від 06.09.2017, № 12і250-1225 від 05.10.2017, №32/1-3-134 від 07.11.2017, № 32/2-3-493 від 06.12.2017, №32/2-3-562 від 10.01.2018, №32/2-3-619від 07.02.2018, № 32/2-3-645 від 06.03.2018, № 32/2-3-672 від 05.04.2018, №32/2-3-730 від 07.05.2018 року, № 32/2-3-780 від 05.06.2018.
В супроводжувальних листах Позивач звертався до Відповідача з питань необхідності відшкодування пільг з оплати послуг зв'язку, прийняття на облік актів форми « 2-пільга» та у разі виявлення розбіжностей складення та направлення Позивачу Акту звіряння за формою №3-пільга.
Листи позивача залишені без задоволення та відповіді, розбіжності до розрахунків Позивачу Відповідачем не надсилались, розрахунки не здійснювались.
23.03.2018 позивачем на адресу відповідача направлено лист за № 12/81 щодо погашення існуючої заборгованості вартості наданих телекомукаційних послуг населенню на пільгових умовах.
Лист залишено без відповіді та задоволення.
Також, позивач зі своєї сторони намагався вирішити питання фінансування відшкодування витрат за надані пільговим категоріям абонентів послуги зв'язку.
Так, у відповідь на лист Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області від 21.03.2018 року № 01-22/437/1187 направлено лист від 05.04.2018 року № 12/121, а також лист від 28.03.22018 року № 12/108 на адреси сільських рад Оріхівського району Запорізької області з метою вирішення питання фінансування.
За даними розрахунків позивача внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення в період з червня 2017р. по травень 2018 р. позивач поніс витрати в сумі 56 960, 88 грн., які відповідач не відшкодував, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" є оператором телекомунікацій і включений до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації. Позивач надає телекомунікаційні послуги фізичним особам, в тому числі і тим, що мають визначені законодавством пільги з їх оплати, відповідно до пункту 19 частини першої статті 12, пункту 10 частини першої статті 13, пункту 18 частини першої статті 14, пункту 20 частини першої статті 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; пункту 18 статті 6-1, пункту 10 статті 6-2, пункту 17 статті 6-3, пункту 19 статті 6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"; пункту 11 статті 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; пункту 7 частини першої статті 9 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", пункту 6 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"; частини п'ятої статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пункту 4 частини третьої статті 13 Закону України "Про охорону дитинства".
Згідно з статтею 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою КМУ № 295 від 11.04.2012, визначено, що установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
Законом України "Про телекомунікації" та Правилами не передбачено жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.
Вказані норми законодавства закріплюють реалізацію державних соціальних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов'язок оператора телекомунікаційних послуг надавати послуги зв'язку тим категоріям громадян, які мають установлені законодавством пільги з їх оплати, кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати вартість таких послуг суб'єкту господарювання, який їх надає.
Як свідчать матеріали справи, позивачем понесені витрати на надання послуг зв'язку визначеним категоріям пільговиків на загальну суму 59690, 88 грн., в підтвердження чого позивачем надано розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за відповідні періоди (форми № 2-пільга).
Як вказує позивач, понесені ним витрати внаслідок надання телекомунікаційних послуг в сумі 59690, 88 грн. у період з червня 2017 - травень 2018 відповідачем не відшкодовані.
Згідно з підпунктом "б" пункту 4 частини 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки місцевих бюджетів на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог статті 102 БК України постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04 березня 2002 року затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок) та встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів ведуть персоніфікований облік отримувачів пільг за соціальною ознакою згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", а також здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги (пункт 2 Порядку).
Відповідно до п.3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів № 256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення - є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Згідно з п. 5 цього Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами-надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) до 22 числа місяця, що настає за звітним, в тому числі пільг з послуг зв'язку.
Отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків (ч.1 п.8 Порядку).
З огляду на викладене вище між сторонами виникли правовідносини з надання послуг зв'язку окремим категоріям населення на пільговій основі, у яких Відповідач як розпорядник відповідних коштів зобов'язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги.
При цьому чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на пільги, оскільки зобов'язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вищенаведених законодавчих актів України надання телекомунікаційних послуг пільговій категорії громадян є обов'язком позивача. Надання пільг ґрунтується на принципі відшкодування витрат підприємствам, які надають послуги пільговим категоріям громадян. Чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги пільговим категоріям громадян за рахунок державних коштів. При цьому, зобов'язання сторін виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання. Реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов'язок оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.
Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 29.01.2003 запроваджено Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги та затверджено Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Положення).
Пунктом 3 вказаного Положення, Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1-пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Згідно з ч. 1 п. 10 Положення, підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою " 2-пільга".
У відповідності до п. 11 Положення, уповноважений орган щомісяця звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає: реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга"; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга";
Зауважень та розбіжностей, коригувань до актів форми " 2-пільга" за період з червня 2017 - травень 2018 позивачу відповідачем не надано, акти звіряння розрахунків за формою "3-пільга" протягом цього періоду відповідачем не складалися, на підпис позивачу не надсилалися, до розпорядників коштів вищого рівня для фінансування не доводилися.
Отже, складання актів встановленої форми, надання їх позивачу та надсилання до державних органів для виділення фінансування відноситься відповідно до вимог законодавства до обов'язків відповідача, як головного розпорядника коштів місцевого бюджету, які останній не виконав.
Позивачем направлялись на адресу відповідача акти форми " 2-пільга" в період надання послуг рекомендованою кореспонденцією з супроводжувальними листами з питань необхідності відшкодування пільг з оплати послуг зв'язку.
Заперечення відповідача щодо відсутності бюджетного фінансування суд вважає безпідставними та зазначає, що законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах.
Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення від відповідальності.
Згідно ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Крім того, приписами ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" прямо визначено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів з відповідача.
Вимогами ст. 3 вказаного Закону передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, відсутність бюджетних коштів у відповідача не є підставою для звільнення від виконання зобов'язання та відповідальності за порушення зобов'язання.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007).
Зокрема, у Рішенні від 09.07.2007 № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).
Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини (далі -ЄСПЛ), а саме, у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00), ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
В рішеннях ЄСПЛ від 18 жовтня 2005 року у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та від 30 листопада 2004 року у справі «Бакалов проти України» також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).
Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного суду від 17.04.2018 у справі №906/621/17.
За таких обставин, Управління соціального захисту населення Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і це не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем зобов'язання щодо компенсації позивачу вартості наданих телекомунікаційних послуг у період з червня 2017 - травень 2018 розмірі 59 690, 88 грн. у встановленому законом порядку не виконані, що свідчить про порушення зобов'язання. Оскільки відповідач не надав суду доказів відшкодування позивачем понесених витрат, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення заборгованості в сумі 59 690, 88 грн. обґрунтовані, підтверджені доданими матеріалами та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Запоріжжя до Управління соціального захисту Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області, Запорізька область, Оріхівський район, м. Оріхів задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління соціального захисту Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області (70500, Запорізька область, Оріхівський район, м. Оріхів, вул. Запорізька, 36, код ЄДРПОУ 03193206) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 133, код ЄДРПОУ 21560766) 59 690 (п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот дев'яносто) грн. 88 коп. заборгованості та 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України "07" серпня 2018р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.