вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
06.08.2018м. ДніпроСправа № 904/2264/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Дніпро
до Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради, м.Кам'янське
про стягнення коштів на відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах в сумі 16 595,07 грн.
Суддя Красота О.І.
Без участі представників сторін
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради і просить суд стягнути кошти на відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах в сумі 16 595,07 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2018р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
02.07.2018р. від Відповідача надійшов відзив, в якому він заперечує проти задоволення позову з огляду на наступне. Згідно з п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. №117 "Про затвердження Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга". З 01.01.16р. по теперішній час звірку за даною формою не проводили, оскільки договір на оплату телекомунікаційних послуг не укладався. Посилання на порушення принципу відшкодування витрат підприємствам, які надають послуги пільговим категоріям населення є безпідставним, оскільки ні цей принцип, ні будь-який інший не обумовлено ніяким договором між сторонами. Посилання Позивачем у позові на оплату пільг за рахунок коштів державного бюджету є неправдивим, оскільки за змінами до БК України з 01.01.16р. дане фінансування здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів (за їх наявності). Частиною 6 ст. 48 БК України передбачено, що не вважаються бюджетними зобов'язання і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів будь-які зобов'язання, що були взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням власних повноважень. Взяття учасником бюджетного процесу на себе вищезгаданих зобов'язань є прямим порушенням бюджетного законодавства України. На покриття таких зобов'язань витрати за рахунок бюджету не здійснюються. Оскільки, до місцевого бюджету на 2016 2017 роки ніяких бюджетних асигнувань не закладалося, то їх виплата неможлива.
Крім того, Відповідач зазначає, що до 31.12.15р. фінансування пільгового надання телекомунікаційних послуг здійснювалося за рахунок коштів державного бюджету. Відповідно до змін, внесених до БК України, вищевказане фінансування з 01.01.16р. здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету. Розпорядженням голови Солонянської райдержадміністрації від 24.01.18р. №Р - 15/0/226-18 внесено зміни до "Комплексної програми соціального захисту населення Солонянського району на 2015-2019 роки", якими передбачено виплату коштів на відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах. Конституцією України, БК України, Цивільним та Господарським кодексами України, Постановами Кабінету Міністрів України, які регулюють діяльність держави в особі управління соціального захисту населення не передбачено здійснення фінансування будь-яких послуг пільговим категоріям населення без укладення двостороннього договору.
12.07.2018р. представник Позивача подав відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримує в поdному обсязі та просить суд їх задовольнити, оскільки пунктом 3 Порядку №256 визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення. Таким чином, витрати на пільгових умовах телекомунікаційні послуги споживачам, які проживають на території Заводського району м.Кам'янське мають бути відшкодовані Позивачу головним розпорядником коштів місцевого бюджету, яким є Управління соціального захисту населення Заводського району Кам'янської міської ради.
Також з наданого листа від 13.12.2017р. чітко доведено, що Відповідач відповідно до покладених на нього обов'язків зобов'язаний приймати від Позивача розрахунки вартості наданих послуг, щомісячні звіти за формою » 2-пільга» та проводити розрахунки за надані послуги пільговий категорії громадян.
Всупереч п.п.20(4) ст..91 Бюджетного кодексу України Кам'янська міська рада, прийняла рішення від 16.12.2016р. №560-12/VII «Про міський бюджет на 2017 рік», завідомо не передбачивши видатки на відшкодування нарахованих пільг окремим категоріям громадян з оплати послуг зв'язку. Тим самим, позбавивши окремі категорії громадян пільг з оплати послуг, які на це потребують.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
Статутом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - Позивач) передбачено, що предметом його діяльності є надання телекомунікаційних послуг, у тому числі послуг фіксованого місцевого, міжміського, міжнародного та рухомого (мобільного) зв'язку, комп'ютерного зв'язку, радіозв'язку (з використанням радіочастот), послуг цифрового телебачення, інших послуг мультисервісних мереж та інших телекомунікаційних додаткових (супутніх) послуг.
У період з січня по грудень 2017р. Позивач надав телекомунікаційні послуги споживачам, у тому числі, фізичним особам, які мають визначені законодавством пільги на їх оплату і проживають на території м. Кам'янське на загальну суму 16 595,07 грн.
За даними Позивача, щомісячно у період з лютого 2017 по січень 2018 років, включно, на виконання п. 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. №117 на адресу Відповідача у відділ персоніфікованого обліку пільговиків УСЗН, до 25 числа місяця, що настає за звітним, згідно з регламентом установи надавалися на електронних носіях та на паперових носіях розрахунки щодо вартості послуг, фактично наданих громадянам пільгових категорій у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга". Однак, відповідні звернення Позивача Відповідач залишив без задоволення з посиланням на відсутність бюджетних призначень на 2017р. на проведення відшкодування пільг за послуги зв'язку. До матеріалів справи додано копії таких переліків.
Також Позивач щомісячно направляв Відповідачеві відповідні розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг (а.с. 21-40).
Направлені Позивачем акти звіряння розрахунків, складені наростаючим підсумком, Відповідач не підписував.
02.04.2018р. Позивач направив Відповідачеві вимогу № 70 від 30.03.2018р. про відшкодування витрат Позивача, понесених при наданні телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян (а.с. 17). Така вимога була отримана Відповідачем 04.04.2018р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення цінного листа (а.с.18). Однак, Відповідач не задовольнив вимогу Позивача, що стало причиною виникнення спору.
Приймаючи рішення, господарський суд виходив з наступного.
Пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012р. № 295 визначено, що установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі Порядок), вказаним порядком встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів і здійснення компенсаційних виплат за надані пільги окремим категоріям громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету України. Пунктом 2 Постанови, встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ним щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
Пунктами 3, 4 Порядку передбачено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевий держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення; а перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій і допомоги населенню. Щомісячні суми субвенцій перераховуються на рахунки місцевих бюджетів, відкриті Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій у відповідних органах Державної казначейської служби, пропорційно обсягам субвенцій, передбаченим у державному бюджеті для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів мм. Києва та Севастополя.
Згідно з п. 5, 7, 8 Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення); Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, фінансові органи обласних держадміністрацій протягом двох операційних днів після отримання коштів субвенцій надають органам Державної казначейської служби платіжні доручення щодо перерахування цих коштів на рахунки районних бюджетів, бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення пропорційно фактичним зобов'язанням з пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян відповідних бюджетів на дату проведення платежів з їх оплати. Щомісячні суми субвенцій перераховуються органами Державної казначейської служби на рахунки місцевих бюджетів з урахуванням їх обсягів, передбачених у бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних бюджетах для відповідних місцевих бюджетів. Органи Державної казначейської служби протягом операційного дня з часу отримання відповідних платіжних доручень направляють кошти субвенцій на рахунки місцевих бюджетів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби; отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг, у тому числі на оплату пільг з послуг зв'язку, зокрема безпровідного доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів.
Компенсаційні виплати на державні програми соціального захисту, в тому числі компенсаційні виплати за пільгові послуги телекомунікаційного зв'язку окремих категорій громадян, відповідно до підпункту "б" п. 4 ч. 1 ст.89 Бюджетного кодексу України віднесено до видатків, які здійснюються з бюджетів міст республіканського, Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Видатки місцевих бюджетів, передбачені вказаною вище правовою нормою, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 102 Бюджетного кодексу України).
Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" не передбачена субвенція з Державного бюджету місцевим бюджетам на надання компенсації за пільгові послуги зв'язку окремим категоріям громадян.
Частиною 1 ст. 193 ГК України унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Пунктами 1, 6 ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту тощо.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".
Статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" встановлено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Загальні засади фінансування витрат, пов'язаних з наданням пільг на підставі вищевказаних законів, визначено безпосередньо у даних законах, зокрема:
- у ст.17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказано, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;
- у ст. 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вказано, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством;
- у ст. 9 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" вказано, що витрати, пов'язані з реалізацією цього Закону, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством;
- у ст.23 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" вказано, що фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.
Зазначеними Законами закріплюється реалізація державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов'язок оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.
Статтею 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України визначено, що видатки на державні програми соціального захисту (пільги окремим категоріям громадян) здійснюються з місцевих бюджетів та проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" від 04.03.2002 № 256 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
Отже, чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із закону і не залежать від їх бажання, що спростовує доводи Відповідача про необґрунтованість заявленого позову з огляду на відсутність укладеного між сторонами договору, який врегульовував би спірні відносини.
Крім того, законодавством не передбачена залежність розміру відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається не внаслідок власної недбалості, чи власного бажання, а у відповідності до вимог законів України.
Згідно з частиною 6 статті 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частини 1- 4 статті 48 Бюджетного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
За змістом ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 905/2358/16 та від 15.05.2012 у справі №11/446, постановах Вищого господарського суду України від 12.04.2017 у справі № 927/1039/16, від 08.08.2017 у справі №910/599/17, від 05.09.2017 у справі №908/3196/16, від 26.09.2017 у справі №921/19/17-г/14.
Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відсутність фінансування на відшкодування надавачам послуг пільговим категоріям населення, на яке посилається Відповідач, не може служити підставою для відмови у позові, оскільки наведеними вище чинними правовими нормами на Позивача покладено обов'язок надання телекомунікаційних послуг споживачам на пільгових умовах, що останній і виконував.
Перерахунком суду підтверджено розрахунки Позивача щодо боргу з компенсації витрат за надання послуг зв'язку пільговим категоріям громадян у розмірі 16 595,07 грн.
З урахуванням викладеного, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 173, 175, 181, 193, 230-232 Господарського Кодексу України, ст. ст. 202, 205, 525-527, 530, 546-547, 549, 610-611, 625, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 46, 73, 74, 76-79, 86, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, проспект Свободи, 2/1; ідентифікаційний код 03192543) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 18; ідентифікаційний код 21560766) в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (49600, м. Дніпро, вул. Херсонська, буд. 26; ідентифікаційний код 25543196) основний борг у розмірі 16 595,07 грн. та судовий збір у розмірі 1 762,00 грн., про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня його оголошення.
Суддя О.І. Красота
Повне рішення складено
06.08.2018р.
Повне рішення складено 06.08.2018