вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
30.07.2018м. ДніпроСправа № 904/7246/17
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Клевець К.В.
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг
про стягнення 29 991,48 грн.
Представники:
Від позивача Черненко Є.І. - представник за довіреністю б/н від 26.10.2017
Від відповідача: Гомбаренко Е.Є. - представник за довіреністю № 52-16/14 від 16.01.2018
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 29 991, 48 грн., з яких: плата за користування вагонами у розмірі 29 013, 60 грн. та збір за зберігання вантажу у розмірі 977, 88 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що взаємовідносини позивача з відповідачем щодо подачі та забирання вагонів регулюються як Статутом залізниць України, так і укладеним між ними договором № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч/2013/уПО/1466 від 28.11.2013 про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниця.
Залізницею прийняті до перевезення порожні вагони власності ПАТ "ПІВДГЗК". Однак, вагони були затримані на станції підходу Новоблочна Придніпровської залізниці через зайнятість колії станції призначення Кривий Ріг з вини одержувача ПАТ "Південний ГЗК", про що були складені відповідні акти про затримку вагонів форми ГУ-23а, акти загальної форми ГУ-23 та представнику вантажоодержувача своєчасно вручені повідомлення про затримку вагонів на підходах до станції призначення з вини ПАТ "Південний ГЗК".
На підставі зазначених актів, позивачем складені відомості плати за користування вагонами, із розрахунком плати за користування вагонами та плати за зберігання вантажу на загальну суму 29 991, 48 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2017 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 09.08.2017.
01.08.2017 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечив та зазначив, що з акту про затримку вагонів № 34 від 30.01.2017 вбачається, що вагони в кількості 42 шт. прибули на станцію Новоблочна поїздом №2110 30.01.2017 о 05 год. 50 хв., наказ № 266, який містить вказівку затримати вагони, що перевозяться поїздом № 2110 видано 30.01.2017 о 09 год. 15 хв., тобто майже через 4 години після прибуття вагонів на станцію.
Відповідач вказує на те, що за відсутності доказів неможливості подачі спірних вагонів на станцію призначення з моменту прибуття спірних вагонів на ст. Новоблочна і до видачі наказу про затримку вагонів № 34, неможливо дослідити правомірність затримки вагонів за наказом № 266 та нарахування плати за користування спірними вагонами.
Крім того, відповідач звертає увагу на те, що затримка вагонів за наказом № 266 закінчилась 30.01.2017 о 15:50 год., однак спірні вагони не відправлялись на станцію призначення, а продовжували знаходитись на ст. Новоблочна ще майже добу до 15:00 год. 31.01.2017, а потім були повторно затримані за наказом № 273.
Згідно з актом загальної форми № 36 від 31.01.2017, вагони в кількості 42 шт. поїзда № 2110 затримані на станції Новоблочна за наказом № 273 до 15:05 год. 03.02.2017.
Тобто, поїзд № 2110 знаходився на ст. Новоблочна в період з 30.01.2017 по 03.02.2017, при цьому за актами загальної форми №№ 34, 36 вагони затримувались лише у наступні періоди:
- з 09:15 год. 30.01.2017 до 15:50 год. 30.01.2017 затримка за наказом № 266;
- з 15:10 год. 31.01.2017 до 15:05 год. 03.02.2017 затримка за наказом № 273.
Весь інший час вагони простоювали на ст. Новоблочна безпідставно, жодних технологічних операцій з вагонами не проводилось, а колії на станції призначення були вільні для прийняття даних вагонів.
Також, відповідач зазначає, що позивачем не надано й доказів неможливості доставити спірні вагони на станцію призначення з моменту прибуття спірних вагонів на ст. Новоблочна і до видачі спірних наказів про затримку. Натомість, відомості плати за користування вагонами представниками ПАТ "ПІВДГЗК" підписані із зауваженнями про відмову у сплаті плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, нарахованих за вагони, які затримані за наказами № 266 та № 273 у зв'язку з тим, що шляхи прийому були вільні для прийняття вагонів.
Відповідач вказує на те, що посилання позивача, в обґрунтування неможливості доставити вагони в кількості 42 шт., затримані за наказами № 266 та № 273, на зайнятість колій на станції призначення з вини відповідача, також є необґрунтованими, оскільки з актів загальної форми, на які позивач посилається, вбачається, що на момент видачі наказу №26 на станції призначення під затриманими вагонами була зайнята лише одна колія, що вбачається з актів загально форми ГУ-23 №№ 1179-1189 (наказ № 266) та №№ 1230-1233 (наказ № 273).
Крім того, відповідач зазначає, що посилання позивача на неможливість доставити спірні вагони свідчить лише про те, що позивачем неналежним чином виконуються взяті на себе зобов'язання по договору щодо доставки вагонів своїм локомотивом вантажоодержувача.
Факт готовності ПАТ "ПІВДГЗК" прийняти спірні вагони на свою під'їзну колію підтверджується довідками про зайнятість колій на ст. Допоміжна, згідно яких на момент видачі спірних наказів на станції Допоміжна були вільні колії:
- на момент видачі наказу № 266 вільно 3 колії;
- на момент видачі наказу № 273 вільно 2 колії.
У відзиві на позов відповідач вказав на те, що відповідно до п. 6 договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ "ПІВДГЗК", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці № ПР/М-13-2/11-13 1387/НЮдч/2013/у/ТО/1466 від 28.11.2013 вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-відправних станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.
Крім того, відповідач зазначає, що згідно з додатком 1 позивачем здійснено розрахунок по відомостях №№ 060229154, 05029146, 27029226, 05029148, 05029147. При цьому у стовпчику 6 додатку 1 підставою для нарахування плати за користування вагонами в період затримки зазначено акт про затримку вагонів ф. ГУ-23а №5 від 02.01.2017, тобто позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на акт про затримку вагонів, який не фігурує в тексті позовної заяви та не долучено до матеріалів позову.
Також відповідач вказує на те, що вимоги позивача про стягнення з ПАТ "ПІВДГЗК" 977,88 грн. (з ПДВ) збору за зберігання вантажу необґрунтовані. Відповідач звертає увагу суду на той факт, що одночасне стягнення або вимога про одночасне стягнення плати за користування вагонами та їх зберігання це дії, які не можуть співпадати у часі і одне виключає інше.
14.08.2018 позивач надав до суду додаткові пояснення та уточнений розрахунок суми позову, відповідно до якого сума позову не змінилась.
Ухвалою суду від 14.08.2017 зупинено провадження у цій справі у зв'язку з призначенням судової експертизи, проведення якої доручено спеціалістам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, до якого направлено матеріали справи № 904/7246/17.
17.08.2017 на адресу суду від відповідача надійшли доповнення до відзиву на позов, в яких він зазначив, що позивач здійснив нарахування плати за користування вагонами з порушенням вимог Правил користування вагонами та контейнерами, зокрема ним було здійснено розрахунок плати за користування вагонами за сумованим часом затримки за всіма наказами, а не за кожним наказом окремо, у зв'язку з чим, нарахована плата є завищеною.
Так згідно його розрахунку відповідача загальна сума плати за користування вагонами становить 24 955,00 грн. з ПДВ.
Від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз 05.02.2018 надійшли справа № 904/7246/17 з висновком судового експерта.
Ухвалою суду від 07.02.2018 розгляд питання про поновлення провадження у справі призначено в засіданні на 13.03.2018.
13.03.2018 відповідач надав до суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що у висновку експертизи не надана обґрунтованих відповідей на питання та він підтримує відзив на позов.
Ухвалами суду від 13.03.2018 поновлено провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 15.04.2018 провадження у справі № 904/7246/17 зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 904/7360/17.
03.07.2018 відповідачем надано до суду постанову Верховного суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі № 904/7360/17.
Розпорядженням № 368 від 06.07.2018 та протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 06.07.2018, у зв'язку з закінченням терміну повноважень у судді Ніколенко М.О., справу № 904/7246/17 передано на розгляд судді Назаренко Н.Г.
Ухвалою від 06.07.2018 справу №904/7246/17 прийняти до провадження суддею Назаренко Н.Г. за правилами загального позовного провадження. Поновлено провадження у справі №904/7246/17 та призначено повторне проведення підготовчого провадження, та підготовче засідання призначено на 30.07.2018.
У судовому засіданні 30.07.2018 сторони надали заяву в якій проти переходу до розгляду справи по суті не заперечили.
Ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
В судовому засіданні 30.07.2018 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -
28.11.2013 року між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (далі - Позивач, Залізниця) та Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Відповідач, Власник колії), укладений договір №ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці (далі - Договір), відповідно до пункту 1 якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці стрілкою № 2/4 в парній горловині станції.
Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.
Межа під'їзної колії є знак "Межа під'їзної колії", який встановлено біля вхідного сигналу Ч станції Допоміжна власника колії на відставні 4779 метрів від стрілки примикання.
Відповідно до п. 5. Договору передача (здача) вагонів для під'їзної колії здійснюється:
- порожніх вагонів під навантаження через інтервал часу - 1,5 год.;
- маршрутів, завантажених аглорудою через інтервал часу - 5,0 год.;
- маршрутів, завантажених вапняком через інтервал часу - 4,5 год.;
- передача розбірних поїздів - за повідомленнями.
Повідомлення про подачу вагонів на під'їзну колію передаються старшим, прийомоздавальником станції Кривий Ріг по телефону оператору диспетчера зовнішнього транспорту УЗТ не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичного подавання вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форму ГУ-2.
Згідно п.6 Договору вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.
Про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв'язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг, повідомлення передається не пізніше, ніж за 2,0 год. До фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2 (п. 8 Договору).
Відповідно до пункту 15 Договору Власник колії сплачує Залізниці плату, у тому числі:
- за подачу, забирання вагонів згідно таблиці 1, таблиці 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язаних з ними послуг (тарифне керівництво №1);
- за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України;
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збитки і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами документами.
Збори і плата вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України по передоплаті через ЄТехПД з відповідними оголошеннями Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.
Власник колії відшкодовує Залізниці витрати на утримання смуги відведення в розмірі 6 900 грн. на рік без ПДВ.
Списання здійснюється розрахунковим підрозділом залізниці з особового рахунку власника колії. За наступний рік збір стягується одноразово у першій декаді січня.
При зміні розміру витрат на утримання смуги відведення залізниця письмово повідомляє власника колії із зазначенням суми, дати введення її у дію та проводить через розрахунковий підрозділ.
Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України по передоплаті через розрахунковий підрозділ залізниці з відповідними оголошеннями Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.
Пунктом 16 Договору встановлено, що власник копії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.
Вагони з під'їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.
Цей договір укладається терміном на 5 років з 11.12.2013 року до 10.12.2018 року включно (п. 20 договору в редакції додаткової угоди № 6 від 18.08.2014).
В січні 2017 року залізницею за накладними №№ 41238999, 41232950, 41232976, 41232969, 41232992, 41233008, 41232943, 41232935, 41232919, 41232901, 41232927, 41232984, 41232612, 41232620, 41232760, 41232786, 41240797, 41232745, 41232604, 41232711, 41232653, 41232752, 41232646, 41232679, 41232638, 41232778, 41232687, 41232661, 41232836, 41232703 прийнято до перевезення порожні власні вагони на адресу одержувача - ПАТ "Південний ГЗК".
Однак, на шляху прямування дані вагони були затримані, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником ПАТ "Південний ГЗК" на свою під'їзну колію по причині скупчення вагонів на станції Кривий Ріг і несвоєчасного вивільнення колій від вантажу, що прибув на його адресу, на станції Кривий Ріг (за наказом №266 від 30.01.2017 та за наказом № 273 від 31.01.2017 (а.с. 31).
Про затримку вагонів відповідачу були вручені повідомлення про затримку вагонів:
- за наказом № 266 повідомлення отримане відповідачем 30.01.2017 о 09:17 год. (а.с.32);
- за наказом № 273 повідомлення отримане відповідачем 31.01.2017 о 15:45 год. (а.с.36).
За фактом затримки вагонів на станції Кривий Ріг в порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а: №34 від 30.01.2017 (а.с. 33), №36 від 31.01.2017 (а.с. 37); акти загальної форми ф. ГУ-23: №34 від 30.01.2017 (а.с. 34), №36 від 31.01.2017 (а.с. 38).
Відповідно до акта про затримку вагонів форми ГУ-23а №34 від 30.01.2017 затримані вагони, що прибули поїздом № 2110 31.01.2017 о 05 год. 50 хв. відправлені поїздом №2109 03.02.2017 о 15 год. 40 хв.
Відповідно до акта про затримку вагонів форми ГУ-23а №36 від 31.01.2017, затримані вагони, що прибули поїздом № 2110 30.01.2017 о 05 год. 50 хв. відправлені поїздом №2109 03.02.2017 о 15 год. 40 хв.
За час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування спірними вагонами у розмірі 29 013,60 грн. та збір за зберігання вантажу у розмірі 977,88 грн. за відомостями ф. ГУ-46 №№ 06029154, 05029148, 05029147, 05029146, 27029226 (а.с.21-29) та накопичувальними картками ф. ФДУ-92 №13029050 (а.с.30).
Відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки працівниками відповідача було підписано з зауваженнями, згідно відомості № 06029154 відповідач із сумою нарахувань погодився частково, в розмірі 3 643,00 грн., згідно відомості № 05029148 - в розмірі 173,00 грн., згідно відомості № 05029147 - в розмірі 151,80 грн., згідно відомості № 05029146 - в сумі 1 815,50 грн., в інших відомостях та накопичувальній картці ПАТ "Південний ГЗК" зазначив, що у виплаті відмовляє, колії приймання були вільні, готові прийняти вагони.
Отже, предметом спору є вимога ПАТ "Українська залізниця" в особі РФ "Придніпровська залізниця" про стягнення з ПАТ "Південний ГЗК" плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в загальному розмірі 29 991,48 грн.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представників сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Положеннями абз. 1 ст. 42 Статуту залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня.
Статтею 46 Статуту передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Також, статтею 71 Статуту визначено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Згідно ч.ч.1, 2 та 7-9 ст. 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків, зазначених розмірів плати. Порядок розрахунків та перелік операцій з вагонами (контейнерами), за час виконання яких не стягується плата, встановлюється Правилами. У розрахунках затримка до 30 хвилин не враховується, затримка 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Пунктом 6.4. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділу 1 Тарифного керівництва №1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.
Згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Відповідно до абз.3 п.2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
За приписами п.3 розділу ІІ Правил користування облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, Актів про затримку вагонів ф.ГУ-23а, Актів загальної ф.ГУ-23.
Пунктом 4 розділу ІІ Правил користування передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Відповідно до п.6 розділу ІІІ Правил користування час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
За приписами п.8 розділу ІІІ Правил користування у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Згідно з п.9 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.
Пунктом 10 розділу ІІІ Правил користування встановлено, що акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Відповідно до п.12 розділу ІІІ Правил користування загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.
Згідно п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, акти загальної форми складаються (окрім іншого), як у випадку затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства, так і в інших випадках для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Таким чином, станцією призначення були оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23а, ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції підходу за наказами №№266, 273, відповідно до Тарифного керівництва №1, нараховано плату за користування спірними вагонами та збір за зберігання вантажу за відомостями форми ф. ГУ-46 №№ 06029154, 05029148, 05029147, 05029146, 27029226 та накопичувальною карткою ф. ФДУ-92 №13029050.
Також з матеріалів справи вбачається, що накази про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення були видані через наявність на коліях станції призначення Кривий Ріг своєчасно неприйнятих відповідачем вагонів, що надійшли на його адресу. Залізниця своєчасно повідомила ПАТ "Південний ГЗК" про свою готовність передати вагони на під'їзну колію відповідача, щодо яких складено вищевказані акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника; відповідні записи-повідомлення відображені у Книгах форми ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.
В силу ст.614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Слід також зазначити, що відповідач не надав жодного документального доказу в обґрунтування відсутності вини в затримці вагонів на станціях підходу та викладених у відомостях форми ГУ-46 та накопичувальних картках зауважень, які не підпадають під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених пунктом 16 Правил користування. Письмові зауваження представників відповідача, викладені ними при підписанні відомостей плати за користування вагонами та накопичувальних карток, не свідчать самі по собі, без підтвердження належними та допустимими доказами викладених в цих зауваженнях обставин, про недоведеність позивачем позовних вимог.
Так, факти скупчення вагонів через несвоєчасне забирання відповідачем з колій станції призначення на свою під'їзну колію вантажів, які прибули на його адресу, підтверджується вказаними вище актами загальної форми ГУ-23 та є порушенням вимог п.33 Правил видачі вантажів та ст.ст.46, 47 Статуту, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом, договором, контрактом, замовленням тощо.
За змістом п.6 укладеного між сторонами у справі Договору "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ "Південний ГЗК", вагони для під'їзної колії подаються локомотивом Залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом Власника колії. Здавання вагонів проводиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.
Відповідно до пунктів 3, 5 Інструкції "Про порядок обслуговування і організації руху на під'їзному шляху ВАТ "Південний ГЗК", узгодженої сторонами у справі, перегін Кривий Ріг - Допоміжна - одноколійний, обладнаний релейним напівавтоматичним блокуванням. Планування та організація роботи по обміну вагонопотоками між станціями Кривий Ріг та Допоміжна здійснюється маневровими диспетчерами станції Кривий Ріг та диспетчером зовнішнього транспорту УЖДТ ПГЗК по прямому міжстанційному зв'язку або телефонному зв'язку.
Основні положення та порядок роботи залізниць України встановлені Правилами технічної експлуатації - нормативним відомчім документом Укрзалізниці, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 №411 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за №50/1854, в пункті 16.3. яких зазначено, що порядок використання колій для приймання та відправлення поїздів має бути вказаний в технічно-розпорядчому акті станції. Технічно-розпорядчий акт (ТРА) - нормативний документ, що регламентує безпечне і безперешкодне приймання, відправлення та проходження поїздів через станцію, безпеку внутрішньостанційної маневрової роботи й дотримання техніки безпеки.
Додатком №3 до ТРА є Інструкція "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці", згідно пунктів 1- 4 якої ДСП ст. Кривий Ріг запитує сусідню станцію про відправлення поїзда по телефону, ДСП станції Допоміжна натискає кнопку "дача згоди", загоряється зелена лампочка "отримання згоди" і після цього ДСП станції Кривий Ріг натискає поїзну кнопку початку маршруту і здійснюється рух поїзда на ст. Допоміжна.
Відповідно до п.8 Договору "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ "Південний ГЗК" про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв'язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг. Повідомлення передається не пізніше ніж за 2,0 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.
Доказів на підтвердження повідомлення залізниці прямим телефонним зв'язком відповідно до умов договору або іншим чином щодо готовності забрати на свою під'їзну колію вагони та доказів на підтвердження прийняття заходів до залізниці з приводу порушення нею умов договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під'їзну колію вантажовласника, відповідач не надав.
Відповідач також вказує на те, що затримка вагонів відбулася з вини залізниці, оскільки відповідач надав суду довідки про наявність вільних колій на станції Допоміжна на момент видачі наказів №№266, 273 (а.с.162,163) на підтвердження можливості прийняти спірні вагони зі станції Кривий Ріг.
Проте, відповідачем не представлено суду доказів щодо підтвердження факту прийняття ним заходів по реагуванню на повідомлення позивача про подавання вагонів, у тому числі доказів повідомлення позивача про готовність вагонів до забирання, виконання ним вимог Інструкції "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці".
Що стосується решти доводів відповідача про те, що затримка вагонів відбулася з вини залізниці, суд вважає їх безпідставними, оскільки зайнятість приймально-відправних колій на станції призначення згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці" і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з ПАТ "Південний ГЗК", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції. При цьому, підпунктом 14.2.1. пункту 14.2. Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язків України від 30.08.2005 за №5076, визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.
Жодним нормативним актом чи будь-яким іншим документом не передбачено, що за умов проведення технологічних операцій по прибуттю та відправленню поїздів всі колії станції повинні бути вільними. Визначеної Договором домовленості між залізницею та ПАТ "Південний ГЗК" про незайнятість всіх або певних колій також не існує.
Таким чином, наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту, положеннями ЄТП.
Отже, на станції призначення окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів, у т.ч. поїздів відповідача.
Крім того, наявність вільних під'їзних колій на станції Допоміжна, з урахуванням відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження вживання ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням саме вини останнього у такому скупченні, внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення за наявності вільних під'їзних колій.
Викладеним спростовується твердження відповідача про його готовність прийняти спірні вагони на свою під'їзну колію та відсутність його вини у їх затримці.
В ході розгляду справи судом призначала експертиза, на розгляд експерту поставлено такі питання:
1) Яка причина того, що вагони за наказами №266 від 30.01.2017 та №273 від 31.01.2017 не були доставлені на станцію призначення - Кривий Ріг і чи пов'язаний цей факт з порушенням Позивачем вимог ЄТП щодо нормативу обробки вагонів на ст. Кривий Ріг?
2) Чи впливало на пропускну спроможність станції Кривий Ріг використання Залізницею приймально-відправних колій (відповідно до Розділу І ЄТП "Характеристика колій станції Кривий Ріг") під інші технологічні операції (накопичення, пропуск пасажирських і вантажних поїздів і т.п.)?;
3) Чи мала Залізниця технічну можливість доставити ці вагони до станції призначення вчасно?
4) Який документ необхідний для здійснення аналізу технічної можливості станції призначення Кривий Ріг щодо приймання та відправлення вагонів вантажовласника: Графік виконаного руху по станції Кривий Ріг чи Положення (інформація) щодо зайнятості колій по станції Кривий Ріг, чи потрібно їх аналізувати в сукупності, для того, щоб визначити наявність технічної можливості у Позивача доставити спірні вагони, що затримані на станціях підходу, на станції призначення?
5) Як здійснювати розрахунок загального часу затримки спірних вагонів при нарахуванні плати за користування вагонами у разі затримки одних і тих самих вагонів на одній станції підходу за декількома наказами?
6) Чи вірно розрахована плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу? Якщо ні, то яка правильна сума?
Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз проведено залізнично-транспортна експертиза та надано до суду висновок судового експерта № 4490 від 30.01.2018 (а.с. 217-225).
У висновку експерта зазначено, що «Спірні вагони за Наказом № 266 від 30.01.2017 о 9 год. 15 хв. Та Наказом № 273 від 31.01.2017 о 15 год. 10 хв. Були затримані на шлях прямування до станції призначення Допоміжна по причині несвоєчасного приймання поїздів на під'їзну колію ПАТ «ПГЗК» про що свідчать таблиці 1, 2, 3, зайнятості колій та простою готових поїздів в очікуванні відправлення на під'їзну колію.
Прикладом є поїзд № 2110, який 30.01.2017 року прослідував зі станції Кривий Ріг Західний через станцію Кривий Ріг о 5 год. 15 хв. І через відсутність вільних колій на станції Кривий Ріг був пропущений на станцію Новоблочна куди прибув о 5 год. 50 хв. В 9 год. 15 хв. Був наданий наказ на його затримку, а в 15 год. 50 хв. Наказ був відмінений з метою того, що ПГЗК буде приймати поїзди згідно ЄТЗ (3) і поїзд буде відправлено по призначенню. Але оскільки ситуація не покращилась, тому 31.01.2017 року о 15 год. 10 хв. був наданий новий наказ 273.
У період часу, який досліджується з 30.01.2017 по 03.02.2017 залізниця мала технічну можливість доставити спірні вагони до станції призначення. Умов, які могли б вплинути на нормальну роботу залізничного транспортну, зокрема настання транспортних пригод, стихійних явищ, чи інших. Не залежних від залізниці обставин на ділянці, яка досліджується за вказаний період часу в матеріалах що були надані на дослідження зазначено не було.
З метою стабільної роботи станції Кривий Ріг по пропуску пасажирських, вантажних поїздів та виконання маневрової роботи залізниця змушена була затримати окремі поїзди на підходах через неприймання поїздів ПАТ «ПГЗК», тобто поїзди були затримані через технологічну ситуацію на дільниці і станції зокрема.
Судовий експерт надав висновки на поставлені йому питання:
1. Причиною того, що вагони за наказами № 266 від 30.01.2017 та № 273 від 31.01.2017 не були доставлені на станцію призначення - Кривий Ріг - є зайнятість колій прийому по станції Кривий Ріг. Порушень позивачем вимог ЄТП щодо нормативу обробки вагонів на станції Кривий Ріг немає.
2. Використання залізницею приймально-відправних колій (відповідно до Розділу ІЄТП «Характеристика колій станції Кривий Ріг») під інші технологічні операції (накопичень, пропуск пасажирських і вантажних поїздів і тп.), мало вплив на пропускну спроможність станції Кривий Ріг.
3. Залізниця мала технічну можливість доставити ці вагони до станції призначення вчасно, за умов забезпечення роботи станції Кривий Ріг і під'їзних колій, що примикають до неї відповідно до вимог нормативних документів, договорів і інструкцій, які діють на залізничному транспорті України.
5. Розрахунок загального часу затримки спірних вагонів при нарахуванні плати за користування вагонами у разі затримки одних і тих самих вагонів на одній станції підходу за декількома наказами здійснюється згідно Правил користування вагонами і контейнерами.
6. Плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу за наданими на дослідження матеріалами розраховані арифметично правильно.
4. Для здійснення аналізу технічної можливості станції призначення Кривий Ріг щодо прийняття та відправлення вагонів вантажовласника необхідні такі документи, як: Графік виконаного - руху по станції Кривий Ріг і Положення (інформація) щодо зайнятості колій по станції Кривий Ріг, а їх аналіз необхідно проводити в сукупності, для того, щоб визначити наявність технічної можливості у Позивача доставити спірні вагони, що були затримані на станціях підходу, на станції призначення.
Відтак, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме своєчасного повідомлення відповідача про готовність залізниці подати вагони, які прибули на його адресу, неприйняття цих вагонів відповідачем, що призвело до їх затримки на підходах до станції призначення, суд вважає правомірним нарахування залізницею плати за користування вагонами в сумі 29 013,60 грн. та збору за зберігання вантажу в сумі 977,88 грн.
Суд визнає законним одночасне стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, оскільки вони є різними видами платежів, порядок визначення та нарахування яких регулюється різними нормативними актами, а саме Правилами перевезення вантажів залізничним транспортом України, Правилами зберігання вантажів.
Зазначена позиція підтверджується постановою Верховного суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018 по справі № 904/7360/17.
Що стосується контррозрахунку відповідача, то він судом не приймається, оскільки не відповідає умовам п. 12 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.
Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов, спростовуються викладеним вище.
Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі зі стягненням з відповідача на користь позивача плати за користування вагонами в сумі 29 013,60 грн. та збору за зберігання вантажу в сумі 977,88 грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" про стягнення 29 991,48 грн. - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000) на користь Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237) плату за користування вагонами у сумі 29 013,60 грн., збір за зберігання вантажу у сумі 977,88 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 600,00 грн., про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 07.08.2018
Суддя Н.Г. Назаренко