30 липня 2018 року місто Чернігів
Справа №751/518/18
Провадження№2/751/468/18
в складі: головуючого - судді Ченцової С.М.
секретаря судового засідання Сащенко О.М.
учасники справи:
представник позивача - ОСОБА_1, представник відповідача - Грищенко О.В. , треті особи : ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області , треті особи : ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поновлення на роботі , стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
ОСОБА_5 звернулася з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області про визнання незаконним та скасування наказу
№ 90-к від 26.12.2017 року «Про звільнення з роботи за скороченням штату працівників управління» в частині звільнення позивача; поновлення на посаді головного спеціаліста відділу організаційної роботи, документообігу та господарського забезпечення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області із 30.12.2017 року, стягнення з відповідача на її користь середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу із 30.12.2017 року та стягнення з відповідача на користь позивача на відшкодування завданої матеріальної шкоди 2000 грн.
Вимоги обґрунтовані тим, що позивача з 01.08.2017 року було прийнято на роботу в Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області на посаді головного спеціаліста відділу організаційної роботи, документообігу та господарського забезпечення в порядку переведення з управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. У зв'язку з реорганізацією Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Чернігівській області.
Наказом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області № 90-К від 26.12.2017 позивачку було звільнено із займаної посади з 29.12.2017 року у зв'язку зі скороченням штату працівників, на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Позивач вважає, що звільнення здійснено всупереч положень статей 40, 42, 43, 49-3 КЗпП України, виходячи з наступного. Виходячи з тлумачення частин 1 і 2 ст. 42 КЗпП, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі спочатку повинно надаватися працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, і лише у випадку рівності умов продуктивності праці і кваліфікації перевага повинна надатися тим категоріям працівників, перелік яких наведено в ч. 2 ст. 42 КЗпП.
У період із 26.10.2017 року по 29.12.2017 року позивач, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 працювали на посадах головних спеціалістів відділу організаційної роботи, документообігу та господарського забезпечення. При цьому стаж роботи у сфері соціального страхування станом на 26.10.2017 року становив: у позивача - 14 років 3 місяці 18 днів, у ОСОБА_4 - 9 років 7 місяців 24 дні, у ОСОБА_3 - 6 років 8 місяців 13 днів. Станом на 26.12.2017 року стаж роботи становив: у позивача - 14 років 5 місяці 19 днів, у ОСОБА_4 - 9 років 9 місяців 25 дні, у ОСОБА_3 - 6 років 10 місяців 14 днів.
Станом на 29.12.2017 року позивач мала кваліфікацію бакалавра економіки та кваліфікацію спеціаліста з управління персоналом і економіки праці; ОСОБА_4 мав кваліфікацію вчителя історії і суспільнознавства, ОСОБА_3 мала кваліфікацію бакалавра з документознавства . Окрім того, у позивача наявні диплом молодшого спеціаліста від 28.05.2003 року серії НОМЕР_1 Чернігівського радіо механічного технікуму про здобуття кваліфікації економіста з планування; свідоцтво Чернігівського державного технологічного університету про підвищення кваліфікації від 06.07.2001 року за спеціальністю «Оператор комп'ютерного набору»; свідоцтво від 10.09.1996 року Харківського фінансово-економічного інституту про проходження спеціалізованого курсу навчання за спеціальністю «Бухгалтерський облік підприємства» з присвоєння кваліфікації бухгалтер. У трудовій книжці позивача вказано про три випадки заохочення позивача за час її роботи , заходи дисциплінарного стягнення не застосовувалися.
Станом на 26.10.2017 року (дату вручення попередження про майбутнє звільнення) і на 29.12.2017 року (дату останнього робочого дня) позивачка мала вищу кваліфікацію порівняно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які як і позивач працювали в тому ж відділі організаційної роботи, документообігу та господарського забезпечення та на такій же посаді головного спеціаліста. Таким чином відповідачем було порушено ч. 1 ст. 42 КЗпП і не враховане переважне право позивача на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, як працівникові з більш високою кваліфікацією.
Відповідачем не вірно застосовано положення частин 1, 2, 3 ст. 42 КЗпП, оскільки чоловік позивача є безробітним, вона була єдиною особою в сім'ї із самостійним заробітком. Також у неї є 10-річна донька, мати-пенсіонерка, які фактично перебувають на утриманні позивача, оскільки її заробітна плата хоч якось дозволяла утримувати їх. Позивач має безперервний стаж роботи на даному підприємстві, адже була прийнята на роботу в порядку переведення.
Крім того, відповідачем порушено вимоги ст. 43 КЗпП, оскільки відповідачу відомо, що позивач є членом первинної профспілкової організації Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Чернігівській області «Соціал», то повинен був звернутися до неї за отриманням попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації, яка має статус юридичної особи, з 08.12.2017 року знаходиться в стані припинення, але не ліквідована.
Позивачу не повідомляли і вона не підписувала будь-які документи стосовно відсутності вакантних посад в Управлінні.
Внаслідок звільнення позивачці завдано моральних страждань, вона втратила нормальні життєві зв'язки, їй доводиться докладати додаткових зусиль для організації свого життя, адже вона була єдиним утриманцем своєї сім'ї. На даний час позивач перебуває на обліку в центрі зайнятості, проте знайти роботу з таким же заробітком у Чернігові досить складно, а тому через це вона постійно хвилюється і нервується, з'явилося безсоння.
Тому позивачка, просить поновити її на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.12.2017 року, моральну шкоду в розмірі 2000 грн.
28.02.2018 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області надало до суду відзив на позовну заяву з додатком, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с.58-68).
Заперечення щодо задоволення позову обґрунтовано тим, що зміни в організації виробництва і праці підтверджуються постановами правління Фонду № 47 від 12.09.2017 р. та № 50 від 10.10.2017 року , згідно яких затверджена гранична чисельність працівників Фонду та структура робочих органів виконавчої дирекції Фонду, яка вводиться в дію з 01.01.2018 року та наказом виконавчої дирекції Фонду від 23.10.2017 року № 579 зі змінами , згідно якого затверджена гранична чисельність працівників управління та його відділень. Станом на 01.08.2017 року чисельність працівників управління та його відділень становила 204,5 штатних одиниці, з 01.01.2018 - 120 штатних одиниці.
Відповідно до штатного розпису Управління, затвердженого наказом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області від 15.05.2017 № 14-ос штатна чисельність управління складала 67 одиниць та затверджений кількісний склад структурних підрозділів, посад управління.
Затверджений директором виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України 31.10.2017 штатний розпис управління, який введений в дію з 01.01.2018 наказом управління від 29.12.2017 № 97-к , вказує про штатну чисельність управління у кількості 42 одиниць, ліквідацію окремих структурних підрозділів та скорочення посад в управлінні.
Позивача листом від №09-07/1372/51 було ознайомлено та персонально попереджено про зміни в організації виробництва і праці, зміни істотних умов праці, зокрема про зміну системи оплати та стимулювання праці, розміру посадового окладу, зміну найменування посади, які вступлять в дію 01.01.2018 та про можливе майбутнє звільнення, про що позивачкою власноручно проставлено підпис та дату, 26.10.2017 року.
Згідно наказу № 59-к від 07.12.2017 року Управлінням створена комісія з вирішення питань переважного права на залишення на роботі працівників управління та його відділень за результатами якої начальнику управління надано пропозиції щодо зайняття посад в штатних розписах управління та відділень області, які вступають в дію з 01.01.2018 року, враховуючи інформацію щодо осіб, які мають переважне право залишення на роботі при вивільненні та до яких встановлено обмеження на звільнення.
Позивач, ОСОБА_5 працювала в Управлінні на посаді головного спеціаліста відділу організаційної роботи, документообігу та господарського забезпечення, починаючи з 01.08.2017 року. В даному секторі працювали: заступник начальника управління - начальник відділу ОСОБА_6, заступник начальника відділу ОСОБА_7, три головних спеціаліста ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, два водія автотранспортних засобів, три прибиральника службових приміщень та слюсар-сантехнік.
Згідно нового штатного розпису, який вводився в дію з 01.01.2018 року відділ організаційної роботи, документообігу та господарського забезпечення управління залишився в штатному розписі управління, але в ньому скорочені окремі посади, зокрема один головний спеціаліст, один водій автотранспортних засобів, три прибиральника службових приміщень та слюсар-сантехнік.
Комісією з вирішення питань переважного права на залишення на роботі працівників управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області з'ясовано кому при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації надається перевага в залишенні на роботі, це: ОСОБА_4, якому залишилось менш ніж 3 роки до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат (п. 10 ч. 2 ст. 42 КЗпП України); ОСОБА_5 немає працівникв з самостійним заробітком ( п.2 ч.2 ст. 42 КЗпП України ) ; ОСОБА_3, яка має двох утриманців 2007 та 2013 року народження та в неї немає інших працівників з самостійним заробітком (п. 1 та п.2 ч. 2 ст. 42 КЗпП України).
На дату розгляду матеріалів комісією - 14.12.2017 року, у ОСОБА_3 була відсутня відомість з Державного реєстру фізичних осіб -платників податку щодо чоловіка , тому комісія рекомендувала залишити на посадах головних - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Після надання відомостей з Державного реєстру, начальником управління прийнято рішення залишити на посадах головних спеціалістів - ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Правова аргументація таких дій: ОСОБА_3 має два переважних права в залишенні на роботі (п.1 та п. 2 ч. 2 ст. 42 КЗпП) , по одному переважному праву у ОСОБА_4 (п.10 ч. 2 ст. 42 КЗпП) та у ОСОБА_5 (п. 2 ст. 42 КЗпП). Крім того, ОСОБА_4 є самотньою людиною , проживає один і в нього немає інших видів доходів. ОСОБА_5 вказує про перебування у неї на утриманні мати-пенсіонерки, проте мати отримує гарантоване державною пенсійне забезпечення.
Позивач вказує про порушення відповідачем вимог ст. 43 КЗпП України щодо неотримання попередньої згоди на звільнення виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої позивач є.
До об'єднання Фондів в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Чернігівській області діяла первинна профспілкова організація Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Чернігівській області «Соціал», членом якої була ОСОБА_5, а у виконавчій дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - первинна організація профспілки працівників виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Проте, після об'єднання вищезазначених установ з 01.08.2017 року у новоствореному управлінні відсутня первинна профспілкова організація.
В період з 26.10.2017 по дату звільнення позивача, 29.12.2017 року в управлінні та відділеннях області вакантні посади були відсутні.
У зв'язку з тим, що в управлінні не діяли первинні профспілкові організації, враховуючи такі обставини, наказом управління №90-к від 26.12.2017 року ОСОБА_5 звільнена з роботи 29.12.2017 року, у зв'язку зі скороченням штату працівників на підставі ч. 1 ст.40 КЗпІІ України. З наказом позивач була ознайомлена 29.12.2017 року, про що свідчить її особистий підпис в наказі. Оскільки датою звільнення позивача визначено 29.12.32017 року, то згідно ст. 47 КЗпП, в день звільнення їй була видана належно оформлена трудова книжка.
Позивачу виплачена грошова компенсація за невикористану щорічну відпустку, вихідна допомога у розмірі середнього місячного заробітку . Державну службу зайнятості 27.10.2017 року було проінформовано про заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про день, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві , письмових поясненнях та наявних в матеріалах справи доказах.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на обставини, викладені у відзиві. Додатково пояснив, що
керівництвом було враховано обов'язки , які виконували головні спеціалісти, ОСОБА_3 має відповідну освіту - спеціаліст з діловодства, працює з архівом , вона володіє комп'ютерними програмами. Пропонувати якусь посаду ОСОБА_5 не було можливості , оскільки були відсутні вільні посади.
Треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в судовому засіданні при винесенні рішення посилалися на розсуд суду.
Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, третіх осіб, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що у зв'язку із веденням нового штатного розпису на 2014 рік, ОСОБА_5 згідно наказу № 1-к від 08.11.2014 року переведена на посаду провідного спеціаліста відділу по роботі з роботодавцями управління; згідно наказу № 107-к від 22.09.2014 року переведена на посаду головного спеціаліста відділу організаційної та адміністративно-господарської роботи та діловодства управління виконавчої дирекції Фонду в Чернігівській області; згідно наказу № 74-к від 31.07.2017 року звільнена з роботи в порядку переведення до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП; згідно наказу № 16-к від 31.07.2017 року прийнята на посаду головного спеціаліста відділу організаційної роботи, документообігу та господарського забезпечення в порядку переведення з управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Чернігівській області ( а.с.14-15).
Відповідно до п.1 ст.40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено створити Фонд соціального страхування України реорганізувавши шляхом злиття Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Постановою правління Фонду соціального страхування України від 12.09.2017 року №47 «Про затвердження граничної чисельності працівників Фонду соціального страхування України», у відповідності до вимог статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затверджено з 01.01.2018 року граничну чисельність працівників Фонду у кількості 5192 штатних одиниці, у тому числі граничну чисельність працівників виконавчої дирекції Фонду 188 штатних одиниць. (а.с. 69).
Постановою правління Фонду соціального страхування України від 10.10.2017 року №50 «Про затвердження структури органів фонду», затверджена структура робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, яка вводиться в дію з 01.01.2018 року, згідно якої до Управління виконавчої дирекції Фонду в Чернігівській області входить 8 відділень, в тому числі і Козелецьке відділення, яке включає в себе Козелецький та Бобровицький район (а.с.70, 71).
Наказом виконавчої дирекції Фонду від 23.10.2017 № 579 , зі змінами , затверджена гранична чисельність працівників управління та його відділень у кількості 124 штатних одиниць та зобов'язано начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області провести до 01.11.2017 р. передбачені чинним законодавством заходи щодо попередження працівників управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області та його відділень про зміни в організації виробництва і праці та про зміну істотних умов праці .
26.10.2017 року головного спеціаліста відділу організаційної роботи, документообігу та господарського забезпечення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області ОСОБА_5 було вручене письмове попередження від 26.10.2017 року, яким відповідно до вимог статей 32, 40, 49-2 Кодексу законів про працю України, керуючись постановами правління Фонду від 12.09.2017 №47 «Про затвердження граничної чисельності працівників Фонду соціального страхування України», від 10.10.2017 р. №50 «Про затвердження структури органів Фонду», від 10.10.2017 р. №51 «Про затвердження схем посадових окладів працівників виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та її робочих органів», від 10.10.2017 р. №52 «Про внесення змін до Положення про умови оплати та стимулювання праці працівників Фонду соціального страхування України», а також наказом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 23.10.2017 р. №579 «Про затвердження граничної чисельності працівників робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Чернігівській області», попереджено про зміни в організації виробництва і праці, зміни істотних умов праці, зокрема про зміну системи оплати та стимулювання праці, розміру посадового окладу, зміну найменування посади, які вступають в дію з 01.01.2018 р. та про можливе майбутнє звільнення, про що мається її власноручно проставлений підпис із зазначенням дати 26.10.2017 року (а.с.90).
Згідно наказу начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області від 07.12.2017 року № 59-к створено комісію з вирішення питань переважного права на залишення на роботі працівників управління та його відділень.
Згідно витягу із протоколу засідання комісії від 14.12.2017 року, переважне право залишення на роботі мають : ОСОБА_4, якому залишилось менш ніж 3 роки до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат (п. 10 ч. 2 ст. 42 КЗпП України); ОСОБА_3, яка має двох утриманців 2007 та 2013 року народження (п. 1 ч. 2 ст. 42 КЗпП України), ОСОБА_5 яка має на утриманні утриманця 2007 року народження (п. 2 ч. 2 ст. 42 КЗпП України), скороченню підлягає ОСОБА_3.( а.с.92-93).
ОСОБА_5 було вручено лист, яким повідомлено, що у штатному розписі Управління , що вводиться в дію з 01.01.2018 року, відсутня посада, яку вона обіймає (вона є скороченою). Запропонувати іншу роботу в управлінні та відділеннях області немає можливості, так як вакантні посади відсутні, отримувати якого вона відмовилась (а.с.104).
Згідно наказу начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області від 26.12.2017 № 90-к ОСОБА_5 29.12.2017 року звільнено з посади головного спеціаліста відділу організаційної роботи, документообігу та господарського забезпечення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області, 29.12.2017 року у зв'язку із скороченням штату працівників , на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України ( а.с.105-108).
Наказом начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області № 97-к від 29.12.2017 року «Про затвердження структури та введення в дію штатного розпису», керуючись постановою правління Фонду соціального страхування України від 10.10.2017 №50 та наказами виконавчої дирекції Фонду за №579 від 23.10.2017, №685 від 24.11.2017, №802 від 20.12.2017, було затверджено організаційну структуру Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області та введено в дію штатний розпис Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області з 01.01.2018 року, згідно якого штатна чисельність посад по відділу організаційної роботи , документообігу та господарського забезпечення склала 5 посад, в тому числі головні спеціалісти - 2 ( а.с. 88-89).
У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» вказано, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення. При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п.1 ст.40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.
Згідно частини 2 статті 49-2 КЗпП України при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Частиною 1 статті 42 КЗпП України передбачено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:
1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;
2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;
3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;
5) учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;
9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.
10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.
Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.
Проаналізувавши вищевказані норми законів в їх взаємозв'язку та дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області під час звільнення позивача діяло в межах чинного трудового законодавства, тому підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись статтями 40, 42, 49-2 , 233, 235 КЗпП України, статтями 259, 265, 268, 273, 310-314, 354, 355 ЦПК України, враховуючи роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 « Про практику розгляду судами трудових спорів», суд
У задоволенні позову ОСОБА_5 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області , треті особи : ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поновлення на роботі , стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 6 серпня 2018 року.
Суддя С. М. Ченцова