Справа № 750/7398/18 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/795/260/2018
Категорія - Доповідач ОСОБА_2
03 серпня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
з участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
слідчого - ОСОБА_7 ,
власника майна - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 липня 2018 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого Чернігівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_7 та накладено арешт на автомобіль марки «Peugeot - 405», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_8 , із забороною права розпоряджатись, користуватись та відчужувати вказаний транспортний засіб
Мотивуючи рішення, слідчий суддя вказав, що зазначене в клопотанні майно підлягає арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки вказане майно було визнано речовими доказами та може містити на собі сліди злочину, або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального правопорушення.
На зазначену ухвалу слідчого судді ОСОБА_8 була подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати її та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що в оскаржуваній ухвалі наведено лише один мотив, на підставі якого слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання, а саме, що автомобіль було визнано речовим доказом. Апелянт вказує, що в матеріалах справи відсутні докази перебування його автомобіля у розшуку та посилається на те, що в ухвалі слідчого судді не наведено жодної вказівки на те, що в його діях або діях іншої особи міститься склад кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 290 КК України. Вважає, що вилучений автомобіль не може бути речовим доказом, оскільки огляд місця події, в ході якого його вилучили, був проведений до почату досудового розслідування, без ухвали слідчого судді та без його згоди. ОСОБА_8 зазначає, що ідентифікаційний номер двигуна у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу не зазначається та табличка, з огляду на вік автомобіля, могла самостійно відпасти.
Крім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, в поважність пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, що він не був присутній під час проголошення ухвали слідчого судді і її копію отримав 27 липня 2018 року.
Заслухавши доповідача, доводи ОСОБА_8 на підтримання поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти поданої апеляційної скарги та вважав рішення слідчого судді законним та обґрунтованим, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ст. 117 ч. 1 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої сторони.
Враховуючи, що апелянт, ОСОБА_8 , не був присутній під час проголошення ухвали слідчого судді, а її копію отримав 27 липня 2018 року, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна, між іншим, допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
При цьому, згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, тобто є речовим доказом.
Речовим доказом в розумінні ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінальних протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів провадження, старшим слідчим Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_7 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке зареєстроване 18 липня 2018 року в ЄРДР за № 12018270010005363, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
18 липня 2018 року слідчий за погодженням прокурора Чернігівської місцевої прокуратури звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, зазначене у ньому, посилаючись на те, що накладення арешту необхідне в зв'язку з тим, що вказаний автомобіль визнаний речовим доказом по даному кримінальному провадженню, а тому з метою збереження такого доказу необхідно накласти арешт.
Як вбачається, при винесенні ухвали слідчим суддею, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, визнано доведеною необхідність арешту майна, що вказане у клопотанні слідчого.
При цьому, при вирішенні питання про арешт зазначеного у клопотанні слідчого майна, слідчий суддя в повній мірі врахував обставини, з якими закон пов'язує застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.
Зокрема, як вбачається матеріалів кримінального провадження постановою старшого слідчого Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_7 від 18 липня 2018 року автомобіль марки «Peugeot - 405», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був вилучений за результатами проведення огляду місця події 17 липня 2018 року визнано речовим доказом.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ч. 1, ч. 2 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно.
Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_8 про розгляд слідчим суддею клопотання слідчого без його участі є обґрунтованими. Разом з тим, апеляційним судом було поновлено порушене право власника майна на участь у розгляді справи та ОСОБА_8 скористався своїм правом на участь у судовому розгляді.
Доводи апелянта, що вилучений автомобіль не може бути речовим доказом, оскільки огляд місця події, в ході якого його вилучили був проведений до початку досудового розслідування та без ухвали слідчого судді і його згоди колегія суддів не може визнати обґрунтованими з огляду на наступне.
Огляд місця події найчастіше є невідкладною слідчою дією, саме тому він є єдиною слідчою дією, яка у невідкладних випадках може бути проведена до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, що здійснюється негайно після завершення огляду (ч. 3 ст. 214КПК). В даному кримінальному провадженні огляд місця події було проведено в зв'язку з надходженням 17 липня 2018 року повідомлення по телефону «102» від представника Територіального сервісного центру № 7441 МВС України в Чернігівській області і в подальшому, 18 липня 2018 року, відомості за вказаним фактом внесені до ЄРДР. Також, огляд місця події 17 липня 2018 року було проведено за участі самого ОСОБА_8 і, як слідує з відповідного протоколу, зауважень від учасників даної слідчої дії не надходило.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити ОСОБА_8 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 липня 2018 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 липня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого Чернігівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_7 та накладено арешт на автомобіль марки «Peugeot - 405», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_8 , із забороною права розпоряджатись, користуватись та відчужувати вказаний транспортний засіб - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_2