Справа № 737/159/18
Провадження № 1-кп/740/183/18
06 серпня 2018 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора- ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в м.Ніжині Чернігівської області кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Красний Колядин Талалаївського району Чернігівської області, громадянки України, з повною загальною середньою освітою, працює директором Рябухівського сільського Будинку культури Талалаївського району Чернігівської області,неодруженої, раніше не судимої, зареєстровананої по АДРЕСА_1 , проживає по АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,
15 січня 2018 року близько 14-00 год. неповнолітня ОСОБА_4 , маючи умисел на заволодіння чужим майном, перебуваючи на території Куликівського професійного аграрного ліцею за адресою: вул.Миру, буд.43, смт.Куликівка Чернігівської області, з корисливих мотивів, скориставшись довірливими відносинами з ОСОБА_6 , під приводом необхідності відвідування власної соціальної сторінки в мережі Інтернет, попросила у останнього та отримала від нього належний йому мобільний телефон марки «Lenovo Vibe C (А 2020)» вартістю 1485,33 грн., в якому перебувала флеш карта «SanDiskSD Class 10» об'ємом пам'яті на 16 GB вартістю 141,67 грн., сім картка оператора мобільного зв'язку ТОВ «lifecell» № НОМЕР_1 вартістю 35 грн. та сім картка мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 вартістю 25 грн., котрий в подальшому потерпілому не повернула і розпорядилась ним на власний розсуд, чим спричинила ОСОБА_6 матеріальних збитків на загальну суму 1687,00 грн.
Вищевказані протиправні дії неповнолітньої ОСОБА_4 кваліфікуються за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
06.08.2018 між потерпілим та обвинуваченою була укладена угода про примирення у кримінальному провадженні № 12018270160000019 від 16 січня 2018 року відповідно до вимог ст.471 КПК України.
За умовами угоди обвинувачена повністю визнала свою вину в інкримінованому їй злочині, передбаченому ч.1 ст.190 КК України.
Сторони визначили вид і розмір покарання у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 510 грн., ознайомилися з наслідками укладення та затвердження угоди відповідно до ст.ст.394, 424 КПК України для обвинуваченої та потерпілого.
Сторонам роз*яснено передбачені КПК України їх права у разі укладення ними угоди і суд встановив, що вони розуміють наслідки невиконання угоди про примирення, передбачені ст.476 КПК України, зокрема те, що у разі невиконання угоди про примирення прокурор та потерпілий протягом строків притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення, мають право звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.
В судовому засіданні ОСОБА_4 повністю визнала свою вину в інкримінованому їй злочині, вчиненому за обставин, викладених в обвинувальному акті, погодилася з його правовою кваліфікацією за ч.1 ст.190 КК України, підтвердила добровільність укладення угоди про примирення між нею та потерпілим і просила її затвердити та призначити узгоджену міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про примирення їй зрозумілі. Підтвердила, що угода укладена добровільно.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення і призначити обвинуваченій узгоджену міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про примирення йому зрозумілі. Підтвердив, що угода укладена добровільно. Матеріальна шкода відшкодована.
Прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоду і призначити ОСОБА_4 узгоджену між нею і потерпілим міру покарання у виді 510 грн. штрафу та не стягувати з обвинуваченої процесуальні витрати.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників процесу, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_4 доказана повністю, її дії кваліфіковані правильно за ч.1 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) і угоду про примирення слід затвердити та призначити обвинуваченій узгоджену між нею та потерпілим покарання у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 510 грн. з наступних підстав.
Інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України, є злочином середньої тяжкості. Угода є добровільною між потерпілим та обвинувачуваною.
Умови угоди відповідають вимогам закону і відсутні передбачені ч.7 ст.474 КПК України підстави для відмови в затвердженні угоди, оскільки наявні фактичні підстави для визнання винуватості ОСОБА_4 , надана правильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, умови угоди відповідають інтересам суспільства, існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди є добровільним, сторони примирилися.
Встановлено, що ОСОБА_4 розуміє, що у разі невиконання угоди про примирення потерпілий протягом строків притягнення до кримінальної відповідальності має право звернутися до суду, який затвердив угоду, про скасування вироку, наслідком чого є призначення судового розгляду у загальному порядку, а також розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.190 КК України у порядку ст.476 КПК України.
Обвинувачена ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_6 розуміють, що відповідно до ст.473 КПК України наслідком укладення та затвердження угоди про примирення для сторін є: для обвинуваченої - обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст.394, 424 КПК України та відмова від здійснення прав, передбачених п.1 ч.5 ст.474 КПК України; для потерпілого - обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст.394, 424 КПК України та відмова в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
Суд встановив, що сторони уклали угоду про примирення добровільно, що угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілим угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, і наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України, що є підставою для її затвердження та призначення узгодженої сторонами міри покарання, тому необхідно затвердити угоду і призначити обвинуваченій узгоджену сторонами міру покарання у виді штрафу у розмірі тридцятинеоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 510 грн.
Враховуючи матеріальний стан обвинуваченої, відповідно до ч. 1 ст. 119 КПК України, суд вважає, що її потрібно звільнити від оплати процесуальних витрат по справі, пов'язаних із залученням експертів та компенсувати за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення, укладену 06 серпня 2018 року між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченою ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12018270160000019 від 16 січня 2018 року та визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, і призначити їй узгоджене сторонами угоди покарання у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 510 (п'ятсот десять) грн.
Процесуальні витрати у сумі 572 (п'ятсот сімдесят дві) грн. прийняти на рахунок державного бюджету.
Речові докази: мобільний телефон марки «Lenovo Vibe C (А 2020)», переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_6 , - залишити у нього за належністю.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Головуюча суддя ОСОБА_1