Провадження № 33/792/308/18
Справа № 677/686/18 Головуючий в 1-й інстанції Вознюк Р. В.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Бондар В. В.
06 серпня 2018 року м. Хмельницький
Апеляційний суд Хмельницької області в складі: головуючої-судді Бондар В.В., з участю секретарів судового засідання Пелюх О.С., Купельської Н.П., особи, що притягується до відповідальності, - ОСОБА_2, його захисника - адвоката Говорецького Г.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 29 травня 2018 року,-
Постановою Красилівського районного суду Хмельницької області від 29 травня 2018 року
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, не одруженого, працює стропальником в ДП «Граніт», утриманців не має,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено штраф в розмірі 10 200 грн., що становить шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 352 грн. 40 коп. судового збору.
ОСОБА_2 визнано винним в тому, що він 11 травня 2018 року о 20 год. 50 хв. в порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, керував автомобілем «ВАЗ-2108», номерний знак НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі, як видно з її змісту, ОСОБА_2 просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що при винесенні постанови суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, порушив норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають матеріалам справи, він в суді не визнавав своєї вини, фіксування засідання з використанням технічних засобів не проводилось. Вказував, що протокол про адміністративне правопорушення складений із порушенням, зазначено свідками правопорушення - працівників лікарні, які є зацікавленими особами, також не мали повної інформації про адміністративне правопорушення. На думку апелянта, огляд на стан сп'яніння було проведено за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6810», який не дозволено до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, тому показники даного приладу не можуть вважатись належними допустимими доказами. Крім того, під час його використання при огляді на стан сп'яніння він був технічно несправним.
Заслухавши пояснення особи, що притягується до відповідальності, ОСОБА_2, його захисника - адвоката Говорецького Г.Б. в підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши зібрані по справі докази, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Доводи апелянта в апеляційному суді щодо невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, необґрунтованості висновків суду першої інстанції, не можуть бути враховані апеляційним судом, позаяк такі його твердження суперечать сукупності досліджених судом першої інстанції та апеляційним судом доказів. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за викладених в постанові суду першої інстанції обставин, ґрунтуються на зібраних в провадженні та досліджених судом доказах, яким суд першої інстанції дав вірну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд.
11 травня 2018 року інспектором СРПП молодшим лейтенантом поліції Момотом О.В. складений щодо ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення (серії БР № 093318), в якому зазначено, що 11 травня 2018 року о 20 год. 50 хв. в м. Красилові, по вул. Булаєнка, водій ОСОБА_2 керував автомобілем «ВАЗ-2108», державний номерний знак НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» - 1,94 ‰, тест № 326, в присутності двох свідків. Також приладом «Алконт», який показав - 2,0 ‰, чим порушив вимоги п. 2.9 А Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1).
ОСОБА_2 проходив відповідний огляд на стан сп'яніння в Красилівській ЦРЛ з використанням спеціальних технічних засобів, який проводився лікарем ОСОБА_5, під час якого було встановлено факт наявності алкоголю в видихуваному апелянтом повітрі 2,0 ‰, за результатами тесту за допомогою пристрою «Алконт» (а.с. 2). Вказані обставини підтверджуються висновком лікаря (а.с. 2), від підписання якого ОСОБА_2 відмовився, що підтверджується даними акту, підписаного медичними працівниками.
Під час апеляційного розгляду не встановлено порушень в діях поліцейських під час виявлення та направлення на проведення огляду ОСОБА_2 на стан сп'яніння до Красилівської ЦРЛ, складення відповідних документів за наслідками проведеного огляду лікарем. Порушень вимог «Інструкції про порядок виявлення в водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, не виявлено.
Апеляційний суд зауважує, що стан сп'яніння був зафіксований в медичному закладі, на підставі відповідного висновку лікаря поліцейськими був складений протокол.
Докази, які б свідчили, що в даному провадженні порушено право на захист ОСОБА_2, відсутні. Права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, йому роз'яснені при складенні протоколу про адміністративне правопорушення. Від підписання протоколу та написання пояснень в протоколі апелянт відмовився, про що свідчить такий його власноручно написаний запис у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 1).
Згідно протоколу судового засідання (а.с. 12) в суді йому теж роз'яснювали його права.
Підстав вважати протокол недопустимим доказом, апелянт не навів в апеляційній скарзі, не довів таких і під час апеляційного розгляду. Ті обставини, що протокол підписали свідки - медичні працівники, на переконання апеляційного суду, не дає підстав вважати протокол недопустимим доказом, а свідків такими, що є упередженими та такими, що не могли бути залученими в якості свідків.
Незазначення в протоколі та висновку лікарем повної назви спеціального технічного засобу, з використанням якого проводився огляд, не дає підстав вважати такий огляд нікчемним, тому такі доводи захисника не можуть бути враховані. Той факт, що Красилівська ЦРЛ забезпечена газоаналізатором «Алконт 01 СУ-U», який і був використаний при проведенні огляду ОСОБА_2 підтверджується відповідною довідкою лікарні (а.с. 44), наданою на запит суду.
Згідно даних акту огляду лікарем (а.с. 28) зафіксовані ознаки вживання ОСОБА_2 алкоголю (гіперемія обличчя, запах алкоголю з рота), що вказує на те, що в поліцейських були всі підстави для направлення ОСОБА_2 для проведення такого огляду. Тому доводи апелянта та його захисника, що певний запах з рота пов'язаний з захворюванням шлунка, суперечать ознакам, виявленим лікарем,та, в сукупності з результатами такого тесту, вказують на наявність ознак вживання ОСОБА_2 алкоголю. Також, згідно чинного законодавства роздруківка або чек долучається лише в разі, якщо спеціальний технічний засіб має таку функцію.
Доводи апелянта, що прилад, з допомогою якого його обстежували, який використовував медичний заклад, не міг бути використаний, не проведено його калібрування, спростовуються та підтверджується також документами, наданими на запит апеляційного суду, про те, що був використаний спеціальний технічний засіб, що використовувався лікарнею.
Згідно наданого на запит апеляційного суду наказу Департаменту охорони здоров'я від 12 січня 2018 року № 7 Красилівська ЦРЛ включена до переліку медичних закладів, яким надано право проводити огляд водіїв на стан сп'яніння в 2018 році (а.с. 38), тому доводи апелянта, що лікарі цієї лікарні не були уповноважені на проведення відповідного огляду, не відповідають фактичним обставинам справи.
Не можуть бути прийняті до уваги доводи апелянта, що лікар ОСОБА_5, яка проводила огляд, не прийшла відповідного навчання, відтак, не повинна була проводити огляд, позаяк такі твердження суперечать даним наказу головного лікаря Красилівської ЦРЛ № 12-вд від 19 січня 2018 року «Про здійснення огляду на стан сп'яніння в ЦРЛ» (а.с. 45-48) та протоколу проведення навчання лікарів від 22 січня 2018 року (а.с. 49-52), з яких видно, що ОСОБА_5 проходила відповідне навчання, інструктаж.
Твердження апелянта, що лікар зобов'язана була відібрати біологічні зразки для проведення огляду, а без вчинення таких дій огляд вважається недійсним, суперечать положенням п. 7 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, обов'язковим є лише проведення лабораторного дослідження на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини.
Як видно з наданого Красилівською ЦРЛ акту огляду ОСОБА_2 (а.с. 24) медичний огляд апелянта проводився з використанням спеціального технічного засобу «Алконт», яким забезпечена лікарня, про що зазначено в акті (а.с. 27), висновку лікаря (а.с. 2).
Твердження захисника, що лікар використовувала спеціальний засіб вимірювальної техніки «Алконт», який не пройшов повірку в передбачений сертифікатом затвердження типу засобів вимірювальної техніки (а.с. 29) шестимісячний строк (в зв'язку з чим, на думку апелянта, показники цього технічного засобу є недостовірними) не можуть бути враховані. Згідно довідки підприємства - виробника цього засобу - ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Академія медтехнологій», наданої на запит апеляційного суду, підприємством - виробником міжповірочний інтервал для засобів-вимірювальної техніки «Аналізатори вмісту парів алкоголю «Алконт» складає 12 місяців. Відповідно до повідомлення директора ДП «Укрметтестстандарт» згідно з Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 5 червня 2014 року № 1314-VII., що набрав чинності 1 січня 2016 року, міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності. Періодичність повірки вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається, установлена наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації, за категоріями», який зареєстровано у Міністерстві юстиції України за № 1417/29547 від 1 листопада 2016 року, і становить 1 рік.
Чинним КУпАП не передбачено обов'язку фіксування судового засідання цієї категорії справ з використанням спеціальних технічних засобів Підстав вважати, що протокол судового засідання містить недостовірні дані, в апеляційного суду немає, зважаючи, що ні апелянт, ні його захисник не подавали зауважень на протокол. Об'єктивних доказів в підтвердження доводів щодо невідповідності даних, зазначених в протоколі, фактичним обставинам справи, апеляційному суду не надано. Зі змісту протоколу видно, що ОСОБА_2 був присутній в судовому засіданні, головуючим-суддею йому були роз'яснені його процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП. Зі змісту протоколу видно, що апелянт не заперечував в судовому засіданні факту вживання ним міцних алкогольних напоїв, через необхідність був змушений сісти за кермо, та після чого був зупинений працівниками поліції, крім того, не заперечував, що перебував в стані алкогольного сп'яніння. За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що твердження апелянта про те, що він не перебував стані алкогольного сп'яніння, а в суді першої інстанції не визнавав того, що перебував в такому стані, спростовуються наявним в матеріалах справи протоколом судового засідання, а тому такі доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують.
Суд приходить до висновку, що місцевий суд дійшов правомірного висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Погоджуючись з обраним видом та розміром стягнення, апеляційний суд враховує всі обставини справи, особу апелянта, та вважає, що судом обґрунтовано призначене стягнення в виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Призначене місцевим судом стягнення є достатнім для виховання ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Підстави для скасування чи зміни постанови місцевого суду відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-
Постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 29 травня 2018 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя (підпис)
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області В.В. Бондар