Провадження № 33/792/380/18
Справа № 682/1961/18 Головуючий в 1-й інстанції Шевчук В. В.
Категорія: ч.1 ст.172-6 КУпАП Доповідач Матущак М.С.
06 серпня 2018 року м. Хмельницький
Суддя Апеляційного суду Хмельницької області Матущак М.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою прокурора на постанову судді Славутського міськрайонного суду від 18 липня 2018 року,
Постановою судді Славутського міськрайонного суду від 18 липня 2018 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, не працює, депутата Славутської районної ради,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Провадження у справі щодо ОСОБА_1 про вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, закрито у зв'язку із закінченням передбачених ст.38 КУпАП строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язаного з корупцією від 02 липня 2018 року №164 ОСОБА_1, будучи депутатом сьомого скликання Славутської районної ради Хмельницької області, являючись відповідно до підпункту «б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно без поважних причин подав 02 травня 2018 року декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП.
В апеляційній скарзі прокурор просив постанову судді Славутського міськрайонного суду від 18 липня 2018 року скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у межах санкції, визначеної ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Указував, що вищевказане судове рішення Славутського міськрайонного суду стосовно ОСОБА_1 є незаконним, необґрунтованим та підлягає скасуванню.
На думку апелянта, відповідно до ч.3 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених ст.ст.164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Так, судом не взято до уваги те, що сам момент реєстрації матеріалів без інших доказів не можуть свідчити про вчинення правопорушення зі всіма його складовими (об'єкт, суб'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторони, форма вини), а, отже, правопорушення не може вважатися виявленим.
На думку прокурора, моментом виявлення правопорушення, пов'язаного з корупцією, є дата складання протоколу про адміністративне правопорушення уповноваженим на те суб'єктом. Оскільки саме в цей момент уповноважений на виявлення правопорушення, пов'язаного з корупцією, спеціально уповноважений суб'єкт, оцінюючи зібрані матеріали, доходить висновку про наявність чи відсутність складу правопорушення.
Ознайомившись зі змістом апеляційної скарги, уважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.
Правом на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення згідно ч.2 ст.294 КУпАП наділено вичерпний перелік осіб, до яких віднесено: особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності; її законного представника; захисника; потерпілого; його представника.
Згідно змін до ст.294 КУпАП, які були внесені Законом України від 16 березня 2017 року №1952-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб», прокурор може оскаржити відповідну постанову судді лише у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП, якою визначено, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
За змістом оскаржуваної постанови, у справі про адміністративне правопорушення заходів примусового характеру, пов'язаного з обмеженням особистої свободи, щодо ОСОБА_1 не було застосовано.
Тобто, правом на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, ч.2 ст.294 КУпАП наділено вичерпний перелік осіб і в цьому випадку прокурор не наділений функцією нагляду та не має повоноважень на оскарження судового рішення відповідно до ч.1 ст.287 та ч.2 ст.294 КУпАП.
Уважаю, що прокурор може реалізувати своє право на апеляційне оскарження у справі про адміністративні правопорушення лише у визначених законом випадках.
Тому відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП апеляційна скарга підлягає поверненню як така, що подана особою, яка не наділена правом на апеляційне оскарження.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.7, 287, 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу прокурора Шепетівської місцевої прокуратури Левосюк Ю.О. на постанову судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 липня 2018 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП та закрито провадження у зв'язку із закінченням передбачених ст.38 КУпАП строків притягнення до адміністративної відповідальності, повернути як таку, що подана особою, яка не наділена правом апеляційного оскарження.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Хмельницької області /підпис/ М.С. Матущак
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Хмельницької області М.С. Матущак