Справа № 697/1381/18
Провадження № 3/697/543/2018
03 серпня 2018 року Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Русаков Г.С., розглянувши матеріали, які надійшли від Канівського ВП Золотоніського ВП ГУНП у Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина ОСОБА_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей,
- за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Канівського міськрайонного суду Черкаської області з Канівського відділу поліції Золотоніського відділу Головного управління Національної поліції в Черкаській області надійшли протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 053568 від 28.06.2018 року ОСОБА_1 28.06.2018 року о 14 год 35 хв. в м. Каневі по вул. Г.Дніпра, 1 А керував транспортним засобом Хонда державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився в медичному закладі, лікар-нарколог м. Канів вул. Успенська, 15, чим порушив вимоги п. 2.9 А Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 058206 від 30.06.2018 року ОСОБА_1 30.06.2018 року о 09 год 35 хв. в с.Тростянець керував транспортним засобом Хонда державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер» за адресою м.Канів вул. Енергетиків, 86, чим порушив вимоги п. 2.9 А Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.36 КпАП України, на особу, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а тому адміністративні матеріали № 3/697/543/2018 та № 3/697/546/2018 необхідно об'єднати в одне провадження та присвоїти один справи № 697/1381/18.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання про закриття провадження в справі та про розгляд справи без його участі.
Вивчивши матеріали адміністративної справи та дослідивши фактичні обставини, приходжу до наступного.
У відповідності до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом
Відповідно до ст. 9 КУпАП, - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.2.9. (а) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Стаття 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність водіїв за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
В матеріалах справи мається результат освідування ОСОБА_1 в закладі охорони здоров'я - Канівській ЦРЛ (а.с.2), однак Висновок складений лікарем-наркологом Канівської ЦРЛ на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи, що керує т/з № 8 від 28.06.2018 року, складений в порушення вимог Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 11.11.2015 року від № 1431/27858.
Так, відповідно до вимог вищевказаної Інструкції передбачено, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Статтею 266 Кодексу про адміністративні правопорушення визначено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків.
Відповідно до частини 3 статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд в закладах охорони здоров'я проводиться у випадках незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами.
Тобто, однією та єдиною підставою для проведення огляду водія на стан алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння у медичному закладі є лише відмова останнього від огляду працівником поліції із використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами.
Відповідно до п.22 вищезазначеної Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складенні з порушенням вимог Інструкції, вважаються недійсними.
У відповідності до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: а )запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак алкогольного сп'яніння( крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 053568 від 28.03.2018 року, в ньому не зазначено жодної ознаки алкогольного сп'яніння.
Порядок проведення огляду водія лікарем на предмет встановлення факту сп'яніння передбачений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Пунктом 9 Розділу 3 даної Інструкції передбачено використання в закладах охорони здоров'я лише для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, що підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Тобто, можливості застосування в ході медичного огляду водія на стан алкогольного сп'яніння лікарем у лікувальному закладі, технічних засобів вимірювання даною Інструкцією не передбачено.
Лікар, як спеціаліст в галузі медицини, оглядає особу, котра доставлена працівниками поліції для огляду, перевіряє наявність зовнішніх ознак сп'яніння, заміряє тиск, пульс та кількість подихів у хвилину, проводить інші обстеження, з метою перевірки стану опорно-рухового апарату та мовної сфери.
Згідно п. 15 Розділу 3 цієї ж Інструкції, саме за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Згідно п. 22 Розділу 3 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Також ні в протоколі, ні в матеріалах доданих до протоколу не міститься доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння на час зупинки транспортного засобу працівниками поліції, відмови його від проходження огляду працівником поліції із використанням спеціальних технічних засобів, а також його незгоди з результатами проходження огляду на стан сп'яніння, що давали б підставу працівникам поліції доставити його до найближчого закладу охорони здоров'я.
Слушними є доводи ОСОБА_1, про порушення працівником поліції вимог ст. 268 КУпАП при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, так як ОСОБА_1 є громадянином не України, а ОСОБА_2 про що свідчить посвідка про постійне проживання в Україні, а тому при складанні протоколу необхідно було забезпечити участь перекладача, оскільки останній не володіє українською мовою.
Що стосується протоколу серії БР №058206 від 30.06.2018 року, то слід зазначити наступне:
до матеріалів справи приєднано роздруківку про обстеження ОСОБА_1 на вміст етанолу за допомогою «алкотестетр Драгер 6810». З роздруківки алкотестеру «Драгер» вбачається, що обстеження відбулося в с.Тростянець Канівського району о 09 год. 54 хв..
Так, зі змісту складеного протоколу БР № 058206 від 30.06.2018 року вбачається, що огляд на стан сп'яніння проводився із застосуванням приладу «Драгер» за адресою м.Канів вул.. Енергетиків, 86, а протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено в Канівському ВП ГУНП в Черкаській області о 10.00 год., дані суперечать відомостям зазначеним у роздруківці показників алкотестера «Драгер», де зазначено, що обстеження проведено в с.Тростянець Канівського району о 09 год. 54 хв., що викликає сумнів щодо достовірності даних зазначених у протоколі адміністративного правопорушення та роздруківці алкотстера.
До протоколу про адміністративне правопорушення додано Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів за допомогою алкотест Драгер 6810, але даний акт складений працівником поліції з порушенням, оскільки він не містить дати та часу його складання, в ньому не зазначено результати огляду на стан сп'яніння, зазначені свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, особи яких не можливо ідентифікувати, оскільки відсутні адреси їх проживання та засоби зв'язку, що не дає можливості суду викликати їх та допитати в судовому засіданні та викликають об'єктивний сумнів з точки зору їх достовірності, оскільки ці особи неодноразово зазначаються працівниками поліції в протоколах про адміністративні правопорушення як свідки саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в різних справах про адміністративні правопорушення також без зазначення їх місця проживання, що свідчить про їх відсутність при складанні акту на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу та при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1
Вищезазначена обставина суперечить п.10 розділу ІІ Інструкції в якій зазначено, що результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; у випадку встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Пунктом 22 розділу ІІІ Інструкції встановлено, що висновки щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Наведені факти свідчать про неналежність означених доказів, які не підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в рамках даної справи, зокрема стосовно часу, місця, способу та інших обставин вчинення правопорушником протиправного діяння, що ставиться йому у провину складеним відносно нього протоколом. Таким чином викликають певний сумнів дії уповноваженої посадової особи під час складання відповідних протоколів, які могли нести формальний характер з метою притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. В світі таких недоліків зібрані в рамках даної справи докази не можуть належно свідчити про винуватість водія ОСОБА_1
Крім того, в матеріалах даної адміністративної справи немає відповідних доказів відсторонення водія від керування транспортним засобом, тобто існують обґрунтовані підозри, що навіть попри наявність складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, останній міг продовжити свій рух.
Дані обставини не залишають у суду сумнівів в упередженості дій співробітників поліції, якими не було виконано вимог ст. 266 КУпАП, чим порушено порядок огляду водіїв на стан сп'яніння встановлений Законом, оскільки, всупереч тому, що спочатку у водія було встановлено наявність ознак сп'яніння, його все-одно не було відсторонено від керування всупереч складеному відносно нього протоколу.
Відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого звинувачують у вчинені адміністративного правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу адмінправопорушника, що є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
При цьому, слід звернути увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема позиції суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає недопустимим доказами: Висновок № 8 від 28.06.2018 року, складений лікарем-наркологом Канівської ЦРЛ та Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП недоведеною та приходить до висновку про відсутність поставленого у вину органом поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КупАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247, 276-285 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області через Канівський міськрайонний суд Черкаської області в десятиденний строк з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили “_____”______________ 2018 року.
Суддя /підпис/ ОСОБА_5
З оригіналом згідно: оригінал зберігається при матеріалах справи № 697/1381/18
Суддя Г . С . ОСОБА_5