01.08.2018 ЄУН № 337/556/18
Провадження № 1-кп/337/161/2018
1 серпня 2018 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
потерпілого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі обвинувальний акт кримінального провадження № 12017080070002459, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 28.10.2017 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, приватного підприємця, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого
за ч. 2 ст. 125 КК України,-
28 жовтня 2017 року приблизно об 21 годині 39 хвилині ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні ресторану «Хмільний Дим», розташованого по пр. Ювілейному, 30 у м. Запоріжжі , на ґрунті тривалих неприязнених відносин, маючи умисел на спричинення умисного тілесного ушкодження, наніс один удар кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_7 , чим спричинив потерпілому згідно з висновком експерта № 497/к від 09.02.2018 року відкритий уламковий перелом кісток скатів носа з двох сторін, носової перегородки в кістковій частині з незначним зміщенням кісткових уламків, без порушення функцій носового дихання, рану в області спинки носа справа, синець з набряком м'яких тканин в області носа справа, синець з набряком м'яких тканин в області носа справа, синці у внутрішніх кутів обох очей, що в сукупності кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою провину визнав у повному обсязі, суду пояснив, що він мешкає у квартирі, що розташована в одному будинку з рестораном « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Мешканці будинку не задоволені діяльністю ресторану, де збирається антисоціальний контингент, який вживає алкогольні напої, справляє природні потреби під вікна мешканців будинку, з приміщення ресторану гучно грає музика, яка заважає мешканцям відпочивати. 28 жовтня 2017 року він ввечері разом з вагітною дружиною переглядали телевізійні передачі, але звук музики, що лунав з приміщення ресторану поглинав звук з телевізора, саме тому він вирішив зайти до ресторану, щоб мирним шляхом вирішити проблему. Зайшовши до приміщення ресторану, він запитав, де знаходиться його власник, яким є потерпілий. Ініціатором конфлікту він не був, навпаки йому першому було завдано декілька ударів з боку працівників ресторану. Під час бійки він дійсно наніс удар кулаком в обличчя потерпілого, каблучкою зачепів ніс потерпілого. Свою провину в заподіянні тілесних ушкоджень потерпілому визнає у повному обсязі, у скоєному кається. Заявлені позовні вимоги визнав частково, у добровільному порядку сплатив 3745,12 грн. - в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, та 10000 грн - моральної шкоди грн., тому вважає, що підстави для задоволення уточненого позову відсутні. Сума 4248, 22 грн, що за доводами потерпілого складає розмір його втраченого заробітку, вирахувана з порушенням вимог ч.4 ст.1198 ЦК України, а тому стягненню не підлягає. Розмір заподіяної моральної шкоди, яку потерпілий оцінив в 40000 грн. належними доказами не доведений, заподіяну внаслідок його дій моральну шкоду він оцінює в 10000грн., що були сплачені у добровільному порядку. Просить у задоволенні цивільного позову відмовити, призначити мінімальне покарання, що передбачене санкцією ч.2 ст. 125 КК України.
Потерпілий ОСОБА_7 суду пояснив, що під час конфлікту, який мав місце 28.10.2017 року у приміщенні його ресторану з боку потерпілого йому були заподіяні легкі тілесні ушкодження у вигляді відкритого уламкового перелому кісток скатів носа з двох сторін, носової перегородки в кістковій частині з незначним зміщенням кісткових уламків, без порушення функцій носового дихання, рану в області спинки носа справа, синець з набряком м'яких тканин в області носа справа, синець з набряком м'яких тканин в області носа, синці у внутрішніх кутів обох очей, у зв'язку з чим він перебував на лікуванні, на теперішній час для максимального згладжування рубців потрібні спеціальні пластичні операції. Заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Суду пояснив, що дійсно під час судового провадження обвинуваченим у добровільному порядку були сплачені витрати на його лікування у розмірі 3745, 12 грн, тому він просить стягнути на його користь суму втраченого заробітку в розмірі 4248, 22 грн, яка вирахувана за період з 29.10.2017 року по 14.02.2017 року, виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати за видом економічної діяльності відповідно до статистичних даних Головного управління статистики у Запорізькій області. Заподіяну моральну шкоду внаслідок противоправних дій з боку обвинуваченого він оцінив в 40000 грн., виходячи з характеру та глибини страждань, а тому просить стягнути на його користь 30000 грн. - частину несплаченої суми в рахунок відшкодування моральної шкоди. Крім того, просить призначити обвинуваченому максимальне покарання, яке передбачене санкцією ч.2 ст. 125 КК України.
Крім повного визнання обвинуваченим своєї провини в інкримінованому кримінальному правопорушенні, його провина, крім особистих пояснень та пояснень потерпілого, підтверджується дослідженим у судовому засіданні висновком судово-медичного експерта № 497/к від 09.02.2018 року, згідно якого:
1. З урахуванням наданої медичної документації (медичної довідки та медичної карти амбулаторного хворого) відомо, що під час огляду 28.10.2017 року о 23:20 в КУ «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги м. Запоріжжя» та під час амбулаторного лікування в ІДП МСД № 5 з 29.10.2017р. по 13.11.2017р. гр. ОСОБА_7 , 1982 р.н. було встановлено діагноз: «Відкритий перелом кісток носу зі зміщенням. Забійна рана спинки носу», оглядався нейрохірургом, ЛОР-лікарем, травматологом, проведені рентгенографія та комп'ютерна томографія кісток носу, первинна хірургічна обробка рани на носі, репозиція кісток та передня тампонада носу.
Під час судово-медичного обстеження 31.10.2017р. у відділі судово-медичної експертизи потерпілих, звинувачених та інших осіб в КУ «ЗОБ СМЕ» («Висновок експерта» № 2600) у гр. ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді «синців у внутрішніх кутів обох очей» та «прагцеподібна пов'язка в області носа», а при повторному огляді 17.11.2017р. - рубець в області спинки носа зліва.
Під час огляду гр. ОСОБА_7 15.01.2018р., при проведенні комісійної судово- медичної експертизи у нього було виявлено рубець на переніссі.
2. Приймаючі до уваги морфологічні особливості ушкоджень, дані із наявної медичної документації, комісія експертів вважає, що виявлені тілесні ушкодження могли бути отримані в термін та за обставин, вказаних в матеріалах справи.
3. Відкритий уламковий перелом кісток носу, носової перегородки в кістковій частині з незначним зміщенням кісткових уламків із збереженою функцією носового дихання , рана в області спинки носа, синці у внутрішніх кутів обох очей у ОСОБА_7 в сукупності кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я (п.2.3.3. «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», 1995р.).
Діагноз: «ЗЧМТ. Струс головного мозку? Травматична ВСД (цефалгічний, вестибулярний синдром)», який було виставлено гр. ОСОБА_7 під час огляду 30.10.2017р. невропатологом поліклініки, об'єктивною неврологічною симптоматикою, результатами консультативного огляду нейрохірургом, а також даними інструментальних методів обстеження не підтверджено та, згідно п.4.6. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних, ушкоджень, 1995р.», при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень не повинен враховуватись.
4. Утворення вищевказаних ушкоджень у гр. Тернового можливо при будь-якому взаємрозташуванні потерпілого щодо нападника за умови доступності ділянки пошкоджень для травмування.
5. Характер та кількість тілесних ушкоджень, виявлених на тілі ОСОБА_7 , не суперечать обставинам, викладеним самим потерпілим.
6. Для виникнення вищевказаних тілесних ушкоджень у гр. ОСОБА_7 досить однієї ударно-травматичної дії в область обличчя (носа) тупим предметом…
8. Тілесні ушкодження, отримані ОСОБА_7 в момент їх заподіяння, для його життя та здоров'я небезпечними не були.
9. Після хірургічної обробки рани, судити про характер травмуючого предмета не вдається можливим, тому що в ході даної обробки індивідуальні особливості травмуючого предмета усуваються та втрачається можливість його ідентифікації.
10. Під виправністю ушкодження розуміють значне зменшення вираженості патологічних змін з часом чи під дією не хірургічних засобів.
В даному випадку рубець на носі у ОСОБА_7 з часом стане м'якшим, зблідне, але не зникне, тобто для його максимального згладжування або усунення потрібні спеціальні пластичні операції. Отже, вказаний вище рубець є невиправним.
Відповідно до п.2.1.8. "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" за 1995г. невиправні ушкодження обличчя можуть бути розцінені як тяжкі тілесні ушкодження, якщо суд визнає їх «знівеченням (спотворенням)». Вирішення питання про «знівечення обличчя» не входить до компетенції судово- медичної експертизи, оскільки це поняття не є медичним.
11. В ході проведення комісійної судово-медичної експертизи будь-яких змін з боку анатомічної будови носу, які б впливали на порушення сприйняття запахів у ОСОБА_7 не виявлено
12. З урахуванням даних із протоколів допиту, комісія експертів вважає, що тілесні ушкодження у ОСОБА_7 могли бути спричинені під час обставин, на які вказують свідки та сам потерпілий, а саме під час нанесення удару в обличчя
Клопотань про дослідження інших доказів по справі від учасників процесу не надходило.
Оскільки учасники судового провадження не оспорили докази по справі, що надані прокурором на підтвердження винуватості ОСОБА_6 , суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо цих обставин, які ніким не оспорюються та які є належні та допустимі, тому розглянув справу в порядку ч.3 ст.349 КПК України. При цьому судом було з'ясовано, що обвинувачений та потерпілий правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позиції відсутні, також судом було роз'яснено зазначеним особам, що у разі визнання недоцільним дослідження інших доказів по справі, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
При встановлених обставинах, оцінивши досліджені докази, пояснення учасників кримінального провадженні у їх сукупності, суд вважає, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення доведена у повному обсязі та досліджених доказів достатньо для визнання його винуватим у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення.
Враховуючи обставини, встановлені судом, суд приходить до вмотивованого висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_6 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.125 КК України, а саме як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я потерпілого.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винуватого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Судом вивчалась особа обвинуваченого ОСОБА_6 та встановлено, що останній раніше не судимий, до відповідальності не притягувався , свою провину в інкримінованому правопорушенні визнав у повному обсязі, у скоєному розкаявся , є приватним підприємцем, на обліку в КУ “Обласна клінична психіатрична лікарня” та в Запорізькому обласному наркологічному диспансері не перебуває, має на утриманні малолітню дитину, займається активною громадською діяльністю у вигляді волонтерства, позитивно характеризується громадською організацією «Асоціації осіб з інвалідністю «ОБЕРІГ». У добровільному порядку вжив заходів для відшкодування завданих збитків.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст.66 КК України суд визнає каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого в порядку ст.67 КК України судом не виявлено.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у вигляді штрафу в межах санкції статті, за які кваліфіковані його дії , вважаючи, що саме таке покарання буде достатнім для його перевиховання та попередження вчиненню нових правопорушень. Підстав для призначення ОСОБА_6 іншого виду покарання суд не вбачає.
Відповідно до ст. 128 ч. 5 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України, якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, КПК України не врегульовані, до них застосовується норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
У відповідності до ст.ст.12,13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом за клопотанням учасників провадження. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Збирання доказів у цивільних справі не є обов'язком суду. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
У відповідності до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.1 ст.1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
За змістом ч.4 ст.1193 ЦК України , суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.
За змістом ч.ч.1, 3 ст.1198 ЦК України, розмір доходу фізичної особи-підприємця, втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, що підлягає відшкодуванню, визначається з її річного доходу, одержаного в попередньому господарському році, поділеного на дванадцять. Якщо ця особа отримувала дохід менш як дванадцять місяців, розмір її втраченого доходу визначається шляхом визначення сукупної суми доходу за відповідну кількість місяців. Розмір доходу від підприємницької діяльності, втраченого фізичною особою-підприємцем внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, визначається на підставі даних органу доходів і зборів. Розмір доходу, втраченого фізичною особою-підприємцем внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, обчислюється виходячи з розміру доходу, який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, у сумах, нарахованих до вирахування податків. Розмір доходу, втраченого фізичною особою, яка самостійно забезпечує себе роботою (адвокатом, особою, зайнятою творчою діяльністю, та іншими), визначається у порядку, встановленому частинами першою - третьою цієї статті.
Позовні вимоги, заявлені потерпілим ОСОБА_7 щодо відшкодування втраченого заробітку у вигляді 4288,22 грн., задоволенню не підлягають, оскільки належними доказами, якими є у розумінні вимог ст.1198 ЦК України саме дані органів фіскальної служби, суду не доведені, розрахунок , наданий потерпілим з посиланням на статистичні дані головного управління статистики у Запорізькій області судом до уваги прийнятий бути не може.
Також потерпілим ОСОБА_7 заявлено позовні вимоги у частині відшкодування моральної шкоди, яку він оцінює в 40 000 грн., та просить стягнути несплачену суму відшкодування у розмірі 30000 грн.
Оцінюючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди суд виходить з положень ст. ст. 1167, 1168 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд вважає, що від дій ОСОБА_6 потерпілий ОСОБА_7 безумовно зазнав страждань внаслідок заподіяння йому травми, однак розмір моральної шкоди, на думку суду, є завищеним, а тому, суд вважає, що позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.
Виходячи із характеру вчиненого злочину, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого ОСОБА_7 , ступеня вини ОСОБА_8 , який своїми протиправними діями заподіяв потерпілому моральну шкоду, що яка полягає у фізичному болю та душевних стражданнях, які зазнав ОСОБА_7 у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок протиправної поведінки щодо нього самого, потерпілий був вимушений проходити лікування з оперативним втручанням, витерплювати болісні лікувальні та діагностичні процедури, отримувати медикаментозне лікування, внаслідок обставин отримання тілесних ушкоджень, потерпілий безумовно відчув почуття приниженої гідності, образи, досади, обурення поведінкою винуватця, на теперішній час для усунення шрамів на обличчі, утворених внаслідок дій обвинуваченого потребує проведення пластичних операцій, враховуючи вимоги розумності та справедливості суд оцінює її у 15000 грн., вважаючи таку суму достатньою та справедливою сатисфакцією за заподіяне, а тому урахуванням сплаченої суми стягненню на користь потерпілого підлягає сума морального відшкодування у розмірі 5000 грн.
Витрати, пов'язані із залученням експертів під час здійснення досудового розслідування по справі не є процесуальними витратами та стягненню не підлягають.
Під час досудового слідства ОСОБА_6 запобіжний захід не обирався, підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_6 суд не вбачає.
Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.368, 373, 374 КПК Українисуд, -
Визнати ОСОБА_6 винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 5000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди, в іншій частині заявлених позовних вимог -відмовити.
Речові докази - чоловічу куртку, що зберігається в камері схову Хортицького ВП Дніпровського ВП ГУМВС України в Запорізькій області відповідно до квитанції № 12364 - повернути власнику ОСОБА_6 , паперовий конверти зі змивами, приєданні до матеріалів кримінального провадження - знищити, диск ДВД-Р з відеозаписом - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1