06 серпня 2018 року
Київ
справа №806/2961/17
касаційне провадження №К/9901/55413/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Бившевої Л.І., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2018 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лазуріт Компані" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дій,
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві 03.07.2018 подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2018.
Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VII) до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Скаржник до касаційної скарги не додав документ про сплату судового збору.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції ухвалою від 27.10.2017 відкрив провадження по цій адміністративній справі. Тобто позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у жовтні2017 року, позовна заява має майновий характер та немайновий характер.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 № 1801-VIII прожитковий мінімуму на 01.01.2017 встановлено у розмірі 1600,00 грн.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання адміністративного позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, частиною четвертою статті 6 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 05.12.2017, яка залишена без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2018, позов задовольнив частково: скасував рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 31.05.2017 про анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Лазуріт Компані" як платника податку на додану вартість; в задоволенні інших позовних вимог відмовив.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги податковий орган оскаржує судові рішення в частині задоволення позовних вимог немайнового характеру.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягала сплаті за подання позову немайнового характеру у цій справі становить 1600,00 грн (1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), а ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду - 3200,00 грн (1600,00 грн х 200%).
Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VII) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Зважаючи на наведене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції документ про доплату судового збору у встановленому законом розмірі.
Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без руху.
Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду Л.І. Бившева