Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
01 серпня 2018 р. № 820/4508/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мороко А.С.,
за участю секретаря судового засідання - Кікояна Г.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Булгакової О.О.,
розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 820/4508/18 за позовом ОСОБА_1 до Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, які полягали у відмові зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України та відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди роботи з 11.01.1983 по 22.10.1984; з 13.03.1987 по 04.12.1988; з 11.05.1989 по 07.07.1994 , з 10.11.1984 року по 13.12.1986 року - проходження військової служби в Збройних силах (армія);
- зобов'язати Лозівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, який дає право на достроковий вихід на пенсію за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України та відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди роботи з 11.01.1983 по 22.10.1984; з 13.03.1987 по 04.12.1988; з 11.05.1989 по 07.07.1994, з 10.11.1984 по 13.12.1986 - проходження військової служби в Збройних силах (армія);
- визнати дії Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області стосовно відмови призначити ОСОБА_1 починаючи з 28 грудня 2017 року пенсію за Списком № 1 відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" протиправними;
- зобов'язати Лозівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 починаючи з 28 грудня 2017 року пенсію за списком № 1 відповідно до п. "А" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
В обґрунтування позовних позивач зазначив, що 28.12.2017 звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пільгової пенсії за Списком № 1, відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Проте, повідомленням № 681 від 23.02.2018 Лозівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Харківської області відмовлено в призначенні вказаної пенсії, у зв'язку із недостатнім страховим пільговим стажем роботи. Позивач з таким рішенням відповідача не погоджується та вважає дії управління, які полягають у відмові стосовно відмови в призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 та в частині відмови в зарахуванні до пільгового стажу періоди роботи: з 11.01.1983 по 22.10.1984; з 13.03.1987 по 04.12.1988; з 11.05.1989 по 07.07.1994 , з 10.11.1984 року по 13.12.1986 року - проходження військової служби в Збройних силах (армія) протиправними.
Позивач в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що Лозівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області при розгляді заяви позивача про призначення пільгової пенсії та винесення за її результатами розгляду повідомлення № 681 від 23.02.2018 діяло з дотриманням норм чинного законодавства України, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.
У дублікаті трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 містяться наступні записи:
1) щодо роботи в Шахтоуправлінні "Свердловське" ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит":
- з 11.01.1983 - прийнятий електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем (наказ № 21/2 від 11.01.1983);
- з 24.04.1984 - переведений електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем;
2) щодо роботи в Шахтоуправлінні "Свердловське" ТОВ "ДТЕК Свердлоантрацит":
- з 13.03.1987 - прийнятий електрослюсарем підземним 4; розряду (наказ № 104/к від 13.03.1987);
- з 31.03.1988 - переведений електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем (наказ № 77/к від 31.03.1988);
- з 11.05.1989 - переведений прохідником 5 розряду з повним робочим днем (наказ № 99/к від 11.05.1989);
- з 07.07.1994- звільнений (наказ №132-к від 11.07.1994);
3) щодо роботи в Свердловському будівельно-монтажному підприємстві:
- з 01.08.1994 - прийнятий електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем (наказ № 28 к від 01.08.1994);
- 29.10.2009 - звільнений (наказ № 32 від 29.10.2009р.).
Також у трудовій книжці ОСОБА_1 зазначено період його навчання в Свердловському навчально-курсовому комбінаті за професією гірничий підземний (свідоцтво № 383 від 10.05.1989р.), а саме: з 05.12.1988 по 10.05.1989.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області із заявою № 681 від 28.12.2017 про призначення йому пенсії за списком № 1 відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Повідомленням № 681 від 23.02.2018 відповідачем відмовлено у призначенні пільгової пенсії позивачу у зв'язку з недостатнім страховим пільговим стажем. У вказаному повідомленні зазначено, що періоди роботи: з 11.01.1983 по 22.10.1984; з 13.03.1987 по 04.12.1988; з 11.05.1989 по 07.07.1994 не враховано до пільгового стажу роботи у зв'язку з відсутністю пільгових довідок та з відсутністю документів проведення атестації робочих місць на підприємстві. Також, управлінням повідомлено, що з наданими документами пенсійної справи загальний стаж Ковалевського становить 18 років 6 місяців 7 днів, дані по страховому стажу за період з 2000 року по 2017 рік в реєстрі застрохованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні.
Щодо регулювання спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Згідно з пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
Згідно до п. 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, посад і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів і за результатами атестації робочих місць - чоловіки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року ( далі Порядок №637), також передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно пункту 3 цього Порядку (в редакції, чинній у спірний період) за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За приписами пункту 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1028 від 09.12.2015 пункт 20 наведеного Порядку доповнено новим абзацом яким визнано, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (надалі Закон №1669) період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Згідно трудової книжки позивач в періоди з 11.01.1983 по 22.10.1984 та з 13.03.1987 по 04.12.1988 - працював електрослюсарем підземних робіт з повним робочим днем та з 11.05.1988 по 07.07.1994 - прохідником під землею з повним робочим днем.
На період роботи позивача діяли Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956, постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 та постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.
Згідно з розділом 1 підрозділу 1 Списку № 1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року, правом на пільгову пенсію користуються всі працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Відповідно до розділу 1 "Гірничі роботи" Списку №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 (постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162), правом на пільгову пенсію користуються всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Робота електрослюсарем підземних робіт та прохідником під землею на прохідній дільниці відносяться до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, згідно Розділу 1 "Гірничі роботи", підрозділу 1 "Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень".
Суд враховує правову позицію Вищого адміністративного суду України, який при розгляді аналогічних справ за № К/800/40969/13 від 13 березня 2014 року та № К/800/27262/13 від 19 червня 2014 року зазначив, що відсутність у позивача уточнюючої довідки про характер роботи та характеристики виконуваної роботи за наявності належним чином оформленої трудової книжки та усіх додаткових документів не спростовує наявності у працівника пільгового стажу роботи, що дає право виходу на пенсію на пільгових умовах.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу видані довідки ЗАТ "Внешторгсервіс" про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а саме: № 2051 від 19.12.2017, в якій зазначено, що в період з 11.01.1983 по 22.10.1984 ОСОБА_1 працював електрослюсарем підземної та видобувної дільниць, № 425 від 20.12.2017 - вказано, що з 13.03.1987 по 04.12.1988 позивач працював підземним електрослюсарем з повним робочим днем, № 426 від 20.12.2017 - зазначено, що в період з 11.05.1989 по 07.07.1994 ОСОБА_1 працював прохідником з повним робочим днем.
Також, в матеріалах справи міститься довідка державної бюджетної освітньої установи середньої професійної освіти "Свердловський коледж" Луганської народної республіки № 890 від 22.11.2017, згідно якої в період з 01.09.1979 по 13.01.1983 ОСОБА_1 навчався в Свердловському середньому професійно-технічному училищі № 73. На підтвердження навчання позивача в даному навчальному закладі, ОСОБА_1 надано до суду копію диплома серії НОМЕР_2 , виданого 13.01.1983.
Крім того, в матеріалах справи міститься довідка відділу військового комісаріату по місту Краснодон Луганської народної республіки, з якої судом встановлено, що в період з 10.11.1984 по 13.12.1986 - ОСОБА_1 знаходився в рядах Збройних Сил, звільнений в запас на підставі наказу № 206 від 27.09.1986. Також, в дублікаті трудової книжки позивача міститься запис про те, що 22.10.1984 він призваний на службу до Радянської армії.
Судовим розглядом встановлено, що вказані довідки при подачі заяви про призначення пільгової пенсії подавались позивачем до управління.
Поряд з цим, в судовому засіданні представником відповідача повідомлено, що в Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області відсутні підстави для їх врахування, оскільки підприємство та військовий комісаріат, які їх видавали, розміщуються та здійснюють діяльність на тимчасово окупованій території України.
Проте, суд не погоджується з такою позицією представника управління, виходячи з наступного.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані "намібійські винятки": документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" від 23.02.2016 року ЄСПЛ констатував, що "Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами".
Тобто, державні органи повинні приймати документи, видані окупаційною владою, у тих випадках, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
Таким чином, довідки ЗАТ "Внешторгсервіс", державної бюджетної освітньої установи середньої професійної освіти "Свердловський коледж", відділу військового комісаріату по місту Краснодон Луганської народної республіки повинні прийматись відповідачем для вирішення питання про підтвердження пільгового стажу роботи позивача за Списком №1.
Окремо, суд вважає за необхідне зазначити, що в порушення норм чинного законодавства України, при здійсненні розрахунку стажу ОСОБА_1 , відповідачем взагалі не враховувався його період навчання в технікумі та період служби в Радянській армії.
Суд критично ставиться до посилань відповідача у повідомленні № 681 від 23.02.2018 на те, що періоди роботи : з 11.01.1983 по 22.10.1984; з 13.03.1987 по 04.12.1988; з 11.05.1989 по 07.07.1994 не враховано до пільгового стажу роботи у зв'язку з відсутністю документів проведення атестації робочих місць на підприємстві, виходячи з наступного.
В матеріалах справи міститься наказ директора ордена трудового червоного прапора шахти "Центросоюзу" виробничого об'єднання "Свердловантрацит" № 846/п від 05.12.1994, яким визначено перелік професій, що віднесені до Списків № 1 та № 2 та за якими закріплюється право на пенсії за віком по пільговим умовам, серед яких є і професії, на яких працював позивач: гірник підземний та підземний електрослюсар.
Проте, вказаний наказ не був предметом дослідження при вирішенні відповідачем питання про призначення позивачу пільгової пенсії.
Також суд не погоджується з доводами відповідача про те, що в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня повна інформація про спеціальний трудовий стаж за період роботи у зазначених вище організаціях, оскільки докази того, яка інформація наявна в Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а яка відсутня, упралінням не надані.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу в призначенні йому пенсії відповідно до п. "А" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Разом з цим, суд зазначає, що згідно частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту права позивача на призначення пільгової пенсії за Списком № 1 та враховуючи те, що судовим розглядом встановлено протиправність відмови відповідача у призначенні пільгової пенсії, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати повідомлення Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії № 681 від 23.02.2018 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком згідно статті 14 пункту 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VIII від 03.10.2017 й зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пільгової пенсії відповідно до пункту "а" статті13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області виплачувати ОСОБА_1 починаючи з 28 грудня 2017 року пенсію за Списком № 1 відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд зазначає наступне.
Згідно з вимогами статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушені в майбутньому.
Виходячи зі змісту статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України судом у конкретній справі вирішується спір, предмет якого існує на час розгляду справи.
Враховуючи, що вказана позовна вимога спрямована на майбутнє, суд не вбачає підстав для її задоволення.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ) до Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (місцезнаходження: м-н 4, буд.73, м. Лозова, Лозівський район, Харківська область, 64606, ідентифікаційний код: 40383072) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати повідомлення Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії № 681 від 23.02.2018 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком згідно статті 14 пункту 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VIII від 03.10.2017.
Зобов'язати Лозівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області повторно розглянути заяву позивача про призначення пільгової пенсії відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 06 серпня 2018 року.
Суддя А.С. Мороко