22 лютого 2007 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Фшцевської Н.Є. Суддів - Шевчук Г.М., Жолудько Л.Д. при - секретарі - Любчик Л.В. з участю- сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 26 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського обласного військового комісаріату про проведення перерахунку та виплату пенсії, -
В листопаді 2006 року ОСОБА_1 пред'явив позов до Тернопільського обласного військового комісаріату про проведення перерахунку та виплату пенсії. Посилався на те, що в 1983 році був звільнений зі служби в Збройних силах України, з правом на пенсію від Міністерства оборони України. В 1992 році йому була перерахована пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".
Протягом 1995-2003 p.p. різними нормативними актами передбачено підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, до яких він, позивач,, відноситься, у зв'язку з чим розмір одержуваної ним пенсії підлягав перерахунку. Проте, йому в такому перерахунку відмовлено.
Так, йому не враховано: щомісячної 100%-ної надбавки, встановленої Указом Президента України від 23 лютого 2002 року №173/2002 "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ";
щомісячної 70%-ної надбавки за безперервну військову службу, введеної Указом Президента України від 5 травня 2003 року №389/2003 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу";
премії в розмірі 33,3% грошового забезпечення на підставі постанови Кабміну України від 22 травня 2000 року №829 "Про грошове забезпечення військовослужбовців та п.34.5 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України";
40%-ної надбавки, передбаченої Указом Президента України №615 від 14 липня 1995 року "Про надбавки до грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України";
Добровільно зробити перерахунок належної позивачу пенсії та виплати недоотримані з 1993 року кошти - відповідач відмовився.
Справа № 22ас-125 Головуючий у 1 інстанції - Підлісна І.М.
Категорія -в/служб. Доповідач - Шевчук Г.М.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 26 грудня 2006 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати і ухвалити нову, якою його позов повністю задоволити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення апелянта ОСОБА_1, який підтримує доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу представника обласного військового комісаріату, розглянувши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення.
Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що на час звільнення зі служби позивач премій і надбавок, на які претендує за даним позовом, не одержував, а тому не має права на їх врахування при перерахунку пенсії.
З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону і грунтується на матеріалах справи.
Відповідно до ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», яка була чинною станом вересень 1995 року (час звільнення зі служби позивача), пенсії особам, які мають на неї право за цим Законом, обчислюються з урахуванням відповідного окладу за посадою, спеціального звання, процентної надбавки за вислугу років, надбавки за вчене звання й вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби в порядку й розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України. Сам Закон не встановлює будь-яких обмежень щодо призначення пенсії, а відносить це питання на вирішення Кабміну.
Порядок обчислення, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги військовослужбовцям врегульовано постановою Кабміну України №393 від 17 липня 1992 року. Проте, врахування додаткових видів грошового забезпечення, які були запроваджені після звільнення військовослужбовців зі служби, при перерахуванні пенсій, не передбачено.
Пленум Верховного Суду України в постанові №4 від 15 квітня 2005 року «Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» вказав, що перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року № 452 не є вичерпним, оскільки іншими нормативно-правовими актами запроваджені інші щомісячні надбавки, доплати та підвищення, які теж є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення і також мають зараховуватися при нарахуванні пенсій, проте лише тим особам, котрі отримували їх під час проходження служби і були звільнені з неї вже після їх запровадження.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 вказаних у позовній заяві додаткових видів грошового утримання під час проходження військової служби не отримувавшу зв'язку з чим суд підставно прийшов до висновку про безпідставність позову.
Доводи апелянта, що суд безпідставно застосував норми Закону, введені в дію після його звільнення зі служби, на увагу не заслуговують, оскільки не відповідають ні вимогам закону ні матеріалам справи. Законодавство з питань пенсійного забезпечення, чинне на початок 1993 року, не передбачало можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Постанову ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 198,200,206 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду від 26 грудня 2006 року - без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня її проголошення.