Справа № 815/1830/18
03 серпня 2018 року м.Одеса
У залі судових засідань №29
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Харченко Ю.В.
При секретарі Орленко А.І.
Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом адвоката ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про скасування Рішення щодо порушення дисциплінарної справи від 10.04.2018р.,-
Адвокат ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнень (від 20.06.2018р. вихід.№951/18), просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про порушення дисциплінарної справи від 10.04.2018р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час опублікування в Вайбер-групі «ІНФОРМАЦІЯ_1» повідомлення, ОСОБА_1 діяла як мати своєї дити, та в жодному разі не як адвокат. Крім того, на думку позивача, Вайбер-групі «ІНФОРМАЦІЯ_1» є додатком до спілкування, та не являється соціальною мережею. У зв'язку з чим, спірне рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про порушення дисциплінарної справи від 10.04.2018р. є протиправним, та підлягає скасуванню.
Відповідач - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (від 16.05.2018р. б/н), наголошуючи, зокрема, що дія Правил адвокатської етики поширюється не лише на всі види адвокатської діяльності, але і на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі і соціально-публічну діяльність адвоката. Відповідно до вимог частини 3 статті 57 Правил адвокатської етики використання адвокатом соціальних мереж, Інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі інтернст повинно відповідати певним принципам, в тому числі стриманості та коректності, толерантності та терпимості. Згідно з частиною 5 статті 58 Правил адвокатської етики адвокати повинні оцінити чи є обраний ними засіб спілкування у мережі Інтернет належним для отримання бажаного результату. При користуванні мережею Інтернет адвокатам необхідно враховувати контекст, потенційну аудиторію та забезпечити чіткість та однозначність коментарів. Крім того, стаття 57 Правил адвокатської етики не містить вичерпного переліку соціальних мереж, Інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет, однак встановлює базові принципи для спілкування в мережі Інтернет. Також, спілкування в додатку Вайбер здійснюється через мережу Інтернет, а отже, вимоги статті 57 Правил адвокатської етики розповсюджуються на зазначене спілкування. Правила адвокатської етики не можуть передбачати все різноманіття питань, які виникають у діяльності адвоката, проте вони є тим орієнтиром, який дозволяє йому обирати належну лінію поведінки, а органу, який застосовує дисциплінарну відповідальність, належно оцінити поведінку адвоката в суперечливій ситуації.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.05.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі №815/1830/18 за позовом адвоката ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про скасування Рішення щодо порушення дисциплінарної справи від 10.04.2018р.
Ухвалою суду від 20.06.2018р., з урахуванням приписів п.3 ч.2 ст.183 КАС України, закрито підготовче провадження та призначено справу до судоовго розгляду по суті.
Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що позивач - адвокат ОСОБА_1, та повноважні представники відповідача - Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області звернулись до суду з клопотаннями (від 24.07.2018р. вхід.№21326/18, вхід.№21327/18) про розгляд справи в порядку письмового провадження без їх участі, судом, з урахуванням приписів ч.3 ст.194 КАС України, ухвалено рішення щодо розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_2 відносно адвоката ОСОБА_1, Дисциплінарною палатою КДКА Одеської області 10.04.2018р. прийнято Рішення (провадження №37/18, реєстраційний №37/0/14-2/2018) щодо порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1.
Не погоджуючись з означеним Рішенням Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 10.04.2018р. про порушення дисциплінарної справи, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.
Так, на думку суду, уточнені позовні вимоги адвоката ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про порушення дисциплінарної справи від 10.04.2018р., є неправомірними, безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, підставою для винесення Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області спірного Рішення про порушення дисциплінарної справи від 10.04.2018р. слугувала скарга ОСОБА_2 відносно адвоката ОСОБА_1, у якій зазначено, що адвокат ОСОБА_1, використовуючи соціальні мережі, а саме Вайбер-групу «ІНФОРМАЦІЯ_1», викладає висловлювання, які носять образливий та агресивний характер, а інколи відверті погрози розправи завдяки своїм зв'язкам у кримінальному колі.
Вирішуючи питання про межі судового контролю за прийнятим Дисциплінарною палатою КДКА в Одеській області спірного рішення від 10.04.2018р. (провадження №37/18, реєстраційний №37/0/14-2/2018) щодо порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яким вироблена позиція, за якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (п.111 рішення від 31.07.2008 року у справі «Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки» (CASE OF DRUЋSTEVNН ZБLOЋNA PRIA AND OTHERS v. THE CZECH REPUBLIC); п.157 рішення від 21.07.2011 року у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (CASE OF SIGMA RADIO TELEVISION LTD. v. CYPRUS); п.44 рішення від 22.11.1995 року у справі «Брайєн проти Об'єднаного Королівства» (CASE OF BRYAN v. THE UNITED KINGDOM); п.156-157, 159 рішення від 21.07.2011 року у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (CASE OF SIGMA RADIO TELEVISION LTD. v. CYPRUS); п.4 рішення Європейської комісії з прав людини щодо прийнятності від 08 березня 1994 року у справі «ISKCON та 8 інших проти Об'єднаного Королівства» (ISKCON and 8 Others against the United Kingdom); п.47-56 рішення від 02.12.2010 року у справі «Путтер проти Болгарії» (CASE OF PUTTER v. BULGARIA).
Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» врегульовано відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України, відповідно до статті 17 якого суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, з урахуванням вищеозначеної практики Європейського суду з прав людини щодо меж судового контролю, зокрема, у даній справі, суду необхідно перевірити наявність законодавчо передбачених підстав для порушення дисциплінарної справи.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012року №5076-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до статті 1 якого адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно зі ст.33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Відповідно до статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Отже, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що підставою для порушення відносно адвоката дисциплінарної справи є вчинення адвокатом дисциплінарного проступку, що виразився, у тому числі, у порушенні правил адвокатської етики, а також порушення інших обов'язків адвоката, котрі передбачено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Частиною 2 статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Частиною 1 статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Таким чином, із ситемного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що для вирішення питання про порушення дисциплінарної справи або про відмову у її порушенні, комісія на підставі наявних та зібраних матеріалів перевіряє наявність підстав для порушення дисциплінарної справи. Зазначені підстави, які, на думку скаржника, вказують на наявність дисциплінарного проступку адвоката, мають міститися у самій скарзі. Оцінюючи підстави, наведені скаржником, в сукупності з отриманими поясненнями адвоката, дії якого оскаржуються, комісія шляхом голосування має встановити наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку і лише в таких випадках порушує дисциплінарну справу, в ході якої здійснює перевірку доводів та доказів, в т.ч. додатково поданих сторонами.
Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 18.01.2018р. до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від ОСОБА_2 надійшла скарга (вхід.№57/о/7-18) щодо адвоката ОСОБА_1 (Свідоцтво №870 від 10.12.2002р., видане Одеською обласною КДКА, рішення №38 від 19.11.1999р.), з урахуванням чого за дорученням Голови дисциплінарної палати КДКА Одеської області Тулякової М.А. №4/0/4-18 від 14.02.2018р., членом дисциплінарної палати КДКА Одеської області ОСОБА_4 проведено перевірку відомостей викладених у скарзі, а саме: отримано від адвоката ОСОБА_1 письмові пояснення з додатками, проведено телефонні бесіди з батьками дітей, які навчаються в класі з донькою ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вивчено провадження №22/17 отриманих матеріалів від скаржників та письмових пояснень адвоката з додатками, бесід з іншими батьками учнів.
За результатами вищеозначеної перевірки відомостей членом дисциплінарної палати КДКА Одеської області ОСОБА_4 складено Довідку про результати перевірки скарги ОСОБА_2 відносно адвоката ОСОБА_1 від 05.04.2017р. провадження №37/18, у якій зазначено про необхідність винесення матеріалів перевірки на розгляд дисциплінарної палати КДКА Одеської області для прийняття рішення по суті.
Судом встановлено, що за наслідками розгляду відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_2 відносно адвоката ОСОБА_1, Дисциплінарна палата КДКА Одеської області 10.04.2018р. прийняла Рішення (провадження №37/18, реєстраційний №37/0/14-2/2018) щодо порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Одеської області дотримано законодавчо передбачений порядок розгляду скарги ОСОБА_2 відносно адвоката ОСОБА_1, та прийнято Рішення про порушення дисциплінарної справи від 10.04.2018р.
При цьому, судом відхиляються, та не приймаються до уваги посилання позивача - адвоката ОСОБА_1 на те, що під час опублікування в Вайбер-групі «ІНФОРМАЦІЯ_1» повідомлення вона діяла як мати своєї дити, та в жодному разі не як адвокат, оскільки, у даному випадку, перевірка судом спірного рішення відповідача не стосується правильності здійсненої відповідачем кваліфікації дій адвоката ОСОБА_1, як таких що відповідають або не відповідають ознакам дисциплінарного проступку, оскільки надавати таку кваліфікацію згідно статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» може лише кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури в межах дисциплінарного провадження. Натомість, в межах спірних правовідносин суд має лише перевірити, чи не є спірне рішення відповідача щодо порушення дисципланарної справи свавільним чи явно необґрунтованим.
Вищевикладене спростовує твердження позивача, наведені у позовній заяві.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про скасування Рішення щодо порушення дисциплінарної справи від 10.04.2018р., не обґрунтовані, документально не підтверджені, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.72-76, 139, ч.3 ст.194, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову адвоката ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області (65123, м.Одеса, вул.Академіка Заболотного,67, кв.69, ідентифікаційний номер 2628110669) про скасування Рішення щодо порушення дисциплінарної справи від 10.04.2018р., відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя Харченко Ю.В.
.