Справа № 1540/3448/18
06 серпня 2018 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до Командування Військово - Морських Сил Військово-Морських Сил Збройних Сил України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Командування Військово - Морських Сил України (далі Командування ВМСУ), в якому позивач просить:
визнати протиправними дії відповідача щодо незаконного відправлення його у другу частину чергової відпустки на 2018 рік, залишення виконання його обов'язків - не уповноваженої на те особи, та зобов'язати Командування ВМСУ скасувати наказ (по стройовій частині) від 25.05.2018 року № 100 (та зміни до нього: наказ Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по стройовій частині) від 31.05.2018 року № 103);
визнати протиправними дії відповідача у відношенні нього щодо накладення безпідставно та незаконно дисциплінарного стягнення та зобов'язати скасувати наказ Командування ВМС ЗС України від 05.05.2018 № 67 про результати перевірки стану службового (несекретного) діловодства військової частини НОМЕР_1 ;
Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України скасувати наказ Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 24.05.2018 р. № 167 АГЧ;
визнати протиправними дії відповідача щодо незаконного зменшення премії в частині грошового забезпечення та зобов'язати скасувати наказ (внести зміни до наказу) Командування Військово- Морських Сил Збройних Сил України від 06.06.2018 р. № 180/АГЧ "Про преміювання військовослужбовців за травень 2018 року" та викласти у редакції про преміювання його розмір премії - 20%.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, крім іншого: - повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; - зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; -у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Вказані вимоги позивачем при поданні позову не виконані.
В позові зазначений відповідач - Командування Військово - Морських Сил України та зазначений код ЄДРПОУ 22613823, проте доказів вказаних обставин позивач не зазначає та не надає, кодом якої установи є код ЄДРПОУ 22613823. У позові та вимогах зазначається також Командування Військово - Морських Сил Збройних Сил України, тобто інша повна назва установи.
Також позивач не наводить обґрунтувань щодо визначення у якості відповідача щодо наказів, якими до нього застосовано дисциплінарне стягнення, - Командування ВМСУ з огляду на те, порядок накладення стягнень за порушення військової дисципліни визначений розділом ІІІ Дисциплінарного статуту Збройних сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 551-XIV, відповідно до якого у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення (п.45). На військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення (п.83).
Таким чином, вирішення питання щодо накладення дисциплінарного стягнення є компетенцією безпосередньо відповідного командира, якій відповідає за його законність та обґрунтованість. Позивач не визначає у якості відповідача командувача ВМСУ, не обґрунтовує визначення у якості відповідача щодо неправомірності оскаржуваних наказів Командування ВМСУ.
Крім того, вимоги позивач не відповідають положенням ст.5 КАС України, які співвідноситься зі ст.245 КАС України щодо повноважень суду при вирішенні справи, зокрема щодо стосується акту індивідуальної дії - визнання його протиправним та скасування, а не зобов'язання суб'єкта, який прийняв цій акт, скасувати його. Що стосується неправомірності дій, то позивач повинен обґрунтувати свої вимоги у співвідношенні вказаних дій з повноваженнями суб'єкта владних повноважень, встановлених відповідними законодавчими актами та іншими документами, у тому числі щодо дій щодо накладення дисциплінарного стягнення. Пункт 3 вимог викладений не коректно (мабуть позивач мав на увазі «зобов'язати»).
Статтею ст.88 Дисциплінарного статуту Збройних сил України встановлено, що військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.
Таким чином, військовослужбовцю статтею 88 Дисциплінарного статуту Збройних сил України надано альтернативне право оскарження накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду. Строк звернення зі скаргою встановлений Статутом - місяць, строк звернення до суду встановлений КАС України - місяць.
Позивач надав копії звернень щодо скасування оскаржуваних наказів командиру, який його видав, що не відповідає вимогам ст.88 Дисциплінарного статуту Збройних сил України.
Таким чином, позивач повинен був дотриматися строків звернення до суду з позовом.
Частиною 5 ст.122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Позивач оскаржує правомірність наказу №100 від 22.05.2018 року, з яким ознайомлений 29.05.2018 року, внесені до нього зміни наказом №100 від 31.05.2018 року, наказ №67 від 05.05.2018 року, який йому доведений 14.05.2018 року, у позові поданому до суду11.07.2018 року, тобто з пропущеним строком звернення до суду.
Згідно з ч.1,2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Позивачем не подана заява про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин його пропуску.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Позивачем не виконані вимоги ст.94 КАС України щодо письмових доказів наданих до позову.
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважав необхідним залишити позов без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 13.07.2018 року позов залишений без руху. Позивач на виконання ухвали суду надав до суду позовну заяву до Командування Військово - Морських Сил Військово-Морських Сил Збройних Сил України, в якому просить:
визнати протиправними дії відповідача щодо незаконного відправлення його у другу частину чергової відпустки на 2018 рік, залишення виконання його обов'язків - командира військової частини НОМЕР_1 на не уповноваженої на те особи, та зобов'язати Командування ВМС ЗСУ скасувати наказ (по стройовій частині) від 25.05.2018 року № 100 (та зміни до нього: наказ Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по стройовій частині) від 31.05.2018 року № 103);
визнати протиправними дії відповідача у відношенні нього щодо накладення безпідставно та незаконно дисциплінарного стягнення та зобов'язати відповідача скасувати наказ Командування ВМС ЗСУ від 05.05.2018 № 67 про результати перевірки стану службового (несекретного) діловодства військової частини НОМЕР_1 ;
визнати дії відповідача у відношенні нього щодо накладення безпідставно та незаконно дисціплінарного стягнення «сувора догана» та зобов'язати відповідача скасувати наказ Командування ВМС ЗСУ від 24.05.2018 р. № 167 АГЧ;
визнати протиправними дії відповідача щодо незаконного зменшення премії в частині грошового забезпечення (заробітної плати) та зобов'язати відповідача скасувати наказ (внести зміни до наказу) Командування ВМС ЗСУ від 06.06.2018 р. № 180/АГЧ "Про преміювання військовослужбовців за травень 2018 року" та викласти у редакції про преміювання його розмір премії - 20%.
Також позивач надав до позову частину належним чином завірених документів.
Вивчивши позов та додані до нього документи суд вважає необхідним продовжити позивачу строк на усунення недоліків позову.
До первинного позову були надані також ксерокопії паспорту позивача, довідки про РНОКПП, свідоцтв про народження, про одруження, про смерть, пенсійного посвідчення, які позивачем не завірені у відповідності до вимог ст.94 КАС України. Позивач не усунув вказані недоліки.
Крім того, в ухвалі суду зазначено, що позивач не наводить обґрунтувань щодо визначення у якості відповідача щодо наказів, якими до нього застосовано дисциплінарне стягнення, - Командування ВМС з огляду на те, порядок накладення стягнень за порушення військової дисципліни визначений розділом ІІІ Дисциплінарного статуту Збройних сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 551-XIV, відповідно до якого у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення (п.45). На військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення (п.83).
Таким чином, вирішення питання щодо накладення дисциплінарного стягнення є компетенцією безпосередньо відповідного командира, якій відповідає за його законність та обґрунтованість. Позивач не визначає у якості відповідача командувача ВМСУ, не обґрунтовує визначення у якості відповідача щодо неправомірності оскаржуваних наказів Командування ВМСУ.
Позивач не зазначив у якості другого відповідача щодо позовних вимог про визнання неправомірними та скасування наказів про накладення дисциплінарного стягнення командувача ВМСУ, не надав для нього копію позову з додатками.
Також позивач не надав до суду копію оскаржуваного наказу від 24.05.2018 р. № 167 АГЧ, не зазначив причин неможливості його надання.
З урахуванням викладеного суд вважає необхідним продовжити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст. 160,161,169 КАС України, суддя, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Командування Військово - Морських Сил Військово-Морських Сил Збройних Сил України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху, продовживши строк на усунення недоліків позову.
Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки позову та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу без розгляду.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Катаєва