про залишення позовної заяви без руху
19 березня 2018 року № 826/2020/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в місті Києві матеріали адміністративної справи за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів,
ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2018 р. адміністративну справі № 826/2020/18 передано на розгляд Київському окружному адміністративному суду в порядку ст. 29 КАСУ. Вказана справа надійшла до КОАС 13.03.2018 р., та після відповідної її реєстрації в порядку, передбаченому КАСУ, автоматизованою системою документообігу суду було визначено суддю Брагіну О.Є.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 КАСУ, адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За наслідком дослідження матеріалів позовної заяви, суд дійшов висновку про її невідповідність вимогам ст. 160 КАСУ, з урахуванням наступного:
В силу положень п. 2, 4, 5, 11 ч. 5 ст. 160 КАСУ, в позовній заяві зазначаються, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення вимог п. 2, 4, 5, 11 ч. 5 ст. 160 КАСУ, у позовній заяві не зазначено: реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідача та адреси його електронної пошти; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; доказів, що підтверджують вказані обставини; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, в силу вимог ч. 3 ст. 161 КАСУ, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 ст. 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем в прохальній частині позовної заяви заявлено вимогу майнового характеру. Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачеві слід було сплатити 1762, 00 грн. (1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) судового збору, виходячи із ціни позову. Проте, судовий збір не сплачено взагалі. Ухвалою суду від 19.03.2018 р. у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено.
Згідно з ч. 2 ст. 161 КАСУ, суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Частиною 1 ст. 73 КАСУ визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Слід зазначити, що у абз. 27 п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 (далі - Правила № 270), зазначено, що розрахунковим документом є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Згідно Правил № 270, реєстроване поштове відправлення (рекомендований лист) - це поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку.
Із доданих до позовної заяви документів вбачається, що у якості доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками надано ксерокопію фіскального чеку від 31.01.2018 р. Оскільки законодавець вимагає у якості доказу відправлення копії позовної заяви з додатками надання рекомендованого листа з повідомленням про вручення, доказуванню підлягає не факт відправлення певних документів відповідачу, а факт їх вручення. Фіскальний чек не дає можливості встановити вміст поштового відправлення та не містить повної адреси одержувача. Тому, суддя вважає, що ксерокопія фіскального чеку не є належним доказом у розумінні положень ч. 2 ст. 161 КАСУ.
За умовами п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації», затвердженого Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003 р., відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші копії документа.
В свою чергу, додані до позовної заяви копії документів засвідчені не у відповідності до п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації».
З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, суддя визнав за можливе залишити позовну заяву без руху.
Відповідно до ст. 169 КАСУ, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом подання до суду: належним чином оформленої позовної заяви, яка відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161 КАСУ, зокрема, але не виключно: із зазначенням реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідача та адреси його електронної пошти; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; доказів, що підтверджують вказані обставини; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; копії усіх доданих до позовної заяви документів, завірених у відповідності до Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації"; оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1762, 00 грн. та доказів надсилання відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії позову з додатками з урахуванням висновків суду та усунутих недоліків.
Керуючись ст.ст. 30, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 КАСУ, суддя
адміністративну справу № 826/2020/18 прийняти до свого провадження. Справа розглядатиметься одноособово суддею Брагіною О.Є.
Позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів, - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.