01 серпня 2018 року
Справа № 0840/2741/18
м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Лазаренко М.С., перевіривши матеріали адміністративного позову за позовною заявою Головного управління Держпраці у Запорізькій області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Вільнянськ» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,
09 липня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - позивач) до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Вільнянськ» (далі - відповідач), в якому позивач просить суд застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду, а саме: заборонити проведення робіт підвищеної небезпеки (роботи із збереження та переробки зерна; роботи, пов'язані з виробництвом, зберіганням, транспортуванням та застосуванням агрохімікатів, пестицидів, гербіцидів; роботи з управління тракторами і самохідним технологічним устаткуванням; роботи з управління автомобілями); роботи в діючих електроустановках підприємства напругою понад 1000В - до усунення порушень.
Ухвалою суду від 10.07.2018 року позовну заяву залишено без руху, на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху отримана представником позивача 20.07.2018, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, проте, у встановлений судом термін позивач недоліки позовної заяви не усунув.
Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч.1 ст.133 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
У клопотанні про відстрочення сплати судового збору позивач посилається на відсутність бюджетних коштів для сплати судового збору у 2018 році, разом з тим, такі обставини не є підставою для відстрочення судом сплати судового збору, відповідно до приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Суд зазначає, що у рішенні “Меньшикова проти України” від 08 квітня 2010 року (заява №377/02), Європейський суд з прав людини зазначив, що "право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (рішення у справі “Ашинґдейн проти Сполученого Королівства” (Ashmgdane v the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п 57, серія А, №93).
Так, Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 10.03.2017 №2147 було виключено пункт 20 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» яким органи Держпраці було звільнено від сплати судового збору.
Отже, сплата судового збору органами Держпраці передбачена на рівні Закону, а відтак не може вважатися перешкоджанням доступу до правосуддя, а та підстава, що у позивача наявний обов'язок звернутися з позовом до суду у разі виявлення порушень не може бути підставою для звільнення/відстрочення сплати судового збору.
Також, суд звертає увагу і на ту обставину, що предметом даного спору не є захист трудових прав працівників Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Вільнянськ», оскільки ГУ Держпраці не звертається та не має повноважень на звернення до суду від імені працівників СВК «Вільнянськ».
Предметом звернення є реалізація саме владно-управлінських функцій органу Держпраці, який полягає у державного нагляді (контролі) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до приписів статті 153 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене та те, що позивачем, у встановлений судом строк, не усунуто недоліки позовної заяви, суддя дійшов висновку про повернення позовної заяви.
Керуючись п.1 ч.4 ст.169, ст.241, ст.256 КАС України, суддя
У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву Головного управління Держпраці у Запорізькій області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Вільнянськ» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом із позовною заявою і усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви, згідно ч.8 ст.169 КАС України, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її постановлення.
Суддя М.С. Лазаренко