03 серпня 2018 р.Справа №0440/5819/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тополь - 2» до Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення в частині, -
31.07.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тополь - 2» до Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Рішення Дніпровської міської ради № 639 від 24.07.2018 року «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста» в частині включення до переліку об'єктів які підлягають демонтажу, майна яке на праві власності належить ТОВ «Тополь-2» (код ЄДРПОУ 41138268) та розташоване по вул. Комбрига Петрова, 6 Б у м. Дніпро.
Разом з позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії Рішення Дніпровської міської ради № 639 від 24.07.2018 року «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста» в частині включення до переліку об'єктів які підлягають демонтажу, майна яке на праві власності належить ТОВ «Тополь-2» (код ЄДРПОУ 41138268) та розташоване по вул. Комбрига Петрова, 6 Б у м. Дніпро.
Крім того, позивач просив заборонити будь-яким фізичним та юридичним особам будь-якої форми власності, у тому числі будь-яким комунальним підприємствам Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству «Благоустрій міста», Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради і третім особам, вчиняти відносно усього нерухомого майна, що належить на праві власності ТОВ «Тополь-2» (ЄДРПОУ 41138268) та розташоване по вул. Комбрига Петрова, 6 Б, у м. Дніпро, будь-які дії, у тому числі зносити, інвентаризувати, описувати, опломбовувати, опечатувати, руйнувати, демонтувати, розбирати, проникати всередину, замінювати замки, переобладнувати тощо.
В заяві про забезпечення позову позивач вказує на те, що у випадку виконання вищевказаного Рішення Дніпровської міської ради № 639 під 24.07.2018 року, ТОВ «Тополь-2» має реальні побоювання стосовно того, що якщо відповідач та/або треті особи демонтують, або суттєво пошкодять належні на праві власності позивачу об'єкти нерухомості, це позбавить останнього належного йому за законом майна. Позивач вважає, що вжиття заходів забезпечення позову, у даному випадку, є обгрунтованим і необхідним, а їх невжиття, на думку позивача, безперечно може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, яке може бути прийняте на користь ТОВ «Тополь-2». Окрім цього, позивач зазначив, що, з огляду на те, що за час розгляду справи у суді, відповідач та/або треті особи можуть у будь-який спосіб позбавити позивача майна, чи то його частини, у зв'язку з чим, на думку позивача, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення по даній адміністративній справі, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, а для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
За правилами, визначеними ч.1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд вважає за можливе розглянути клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши подане клопотання про забезпечення позову та дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до наступного.
Згідно зі статтею ст.ст.150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Дослідивши доводи, наведені в обґрунтування заяви, та матеріали справи, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 150, п.1 ч. 1, ч.2 ст. 151 КАС України забезпечення позову допускається якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, шляхом зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
При цьому, суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 КАС України).
Суд відмічає, що за своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Виходячи із наведеного, у випадку звернення із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини такого звернення. Із цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що на час розгляду заяви про забезпечення позову позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішень суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також, позивачем не надано жодних доказів, які б доводили неефективність захисту прав, свобод та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, без вжиття відповідних заходів забезпечення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач також просить заборонити будь-яким фізичним та юридичним особам будь-якої форми власності, у тому числі будь-яким комунальним підприємствам Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству «Благоустрій міста», Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради і третім особам, вчиняти відносно усього нерухомого майна, що належить на праві власності ТОВ «Тополь-2» (ЄДРПОУ 41138268) та розташоване по вул. Комбрига Петрова, 6 Б, у м. Дніпро, будь-які дії, у тому числі зносити, інвентаризувати, описувати, опломбовувати, опечатувати, руйнувати, демонтувати, розбирати, проникати всередину, замінювати замки, переобладнувати тощо. Проте, не наводить належного обґрунтування його необхідності та причин, за яких дія вказаної заборони повинна бути розповсюджена на невизначене коло осіб.
Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, суд приходить висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Тополь - 2» про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник