про відмову у видачі судового наказу
Справа №338/877/18
Провадження 2н/338/43/18
03 серпня 2018 року смт. Богородчани
Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Круль І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дитину,
До Богородчанського районного суду Івано-Франківської області надійшла заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Вивчивши подану суду заяву та додані до неї документи вважаю, що у видачі судового наказу слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до ст. 160 Цивільного процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно положення п. 4 ч. 1 ст. 161 Цивільного процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
З поданої заяви вбачається, що заявник просить суд видати судовий наказ, яким стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі однієї чверті частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця на дитину та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягувати від дня пред'явлення заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Заявлена ОСОБА_1 вимога не відповідає жодній з вимог, які зазначені в ч.1 ст. 161 ЦПК України.
Крім того, в заяві про видачу судового наказу зазначено, що заявник ОСОБА_1 та боржник ОСОБА_2 є батьками двох дітей: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, однак заява та додані до неї документи не містять відомостей про місце проживання та порядок утримання спільної дитини ОСОБА_4, який на даний час не досяг повноліття і потребує утримання від батьків. Також з копії рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області про розірвання шлюбу № 338/146/18 від 17 травня 2018 року, яку заявник додала на обґрунтування своїх вимог до заяви про видачу судового наказу, вбачається, що у ОСОБА_2 можуть бути на утриманні і інші особи.
Згідно п. 3 ч. 1 статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На підставі наведеного, керуючись ч.3 ст. 19, ст.ст. 160-161, 165-166, 258-261, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Роз'яснити заявнику право на звернення до суду з тими ж самими вимогами у позовному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя І.В. Круль
Ухвала складена 03 серпня 2018 року