Справа № 342/413/18
Провадження № 2/342/402/2018
01 серпня 2018 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Ничик Г.І.,
з участю: секретаря судового засідання Гев'юк М.М., представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_2, в інтересах якого діє представник-адвокат ОСОБА_1, до Торговицької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2, в інтересах якого діє представник-адвокат ОСОБА_1, звернувся в суд з позовом до Торговицької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, в якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1. Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок від 15.10.1988 року головою колгоспного двору по АДРЕСА_1 була ОСОБА_7, бабуся позивача. Згідно довідки Торговицької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області від 11.04.2018 року за вказаним домогосподарством закріплена земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд площею 0,08 га. ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_13. На момент її смерті з нею у вищевказаному житловому будинку проживав позивач ОСОБА_2, якому ОСОБА_7 заповіла усе своє майно. Звернувшись до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, позивач отримав Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з тим, що не визначені частки в господарстві між членами бувшого колгоспного двору. Технічним паспортом на житловий будинок та Свідоцтвом на право особистої власності на жилий будинок стверджено, що житловий будинок, який належав ОСОБА_7 знаходиться по АДРЕСА_1. Звітом про оцінку вищевказаного житлового будинку визначено, що його ринкова вартість становить 138 459,00 грн.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат ОСОБА_1 позов підтримав з наведених в ньому підстав, просить задовольнити. Пояснив, що ОСОБА_7 приходиться позивачу бабкою по маминій лінії. Позивач на час смерті бабки проживав і на даний час проживає у спадковому будинку. Однак, перешкодою в отриманні свідоцтва про право на спадщину є те, що спадковий житловий будинок відповідно до свідоцтва про право особистої власності належав колгоспному двору.
Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності. Зазначили, що повністю визнають заявлені до них вимоги та не заперечують проти ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог.
Торговицька сільська рада подала до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника сільської ради, в якій вказала, що позовні вимоги визнає з повному обсязі.
Частина 3 ст. 200 ЦПК України визначає, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Оскільки відповідачі визнають позов, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити у підготовчому засіданні. Визнання відповідачами позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, прийшов до наступного.
Ч.3 ст.5 Цивільного кодексу України (2003 р.) визначено: якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
За ст.ст. 120,123,563 ЦК УРСР (1963 р.), майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, включаючи неповнолітніх і непрацездатних; у разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривалось до смерті останнього члена колгоспного двору, а залишалось на праві сумісної власності в рівних частках членів двору, що в ньому проживають. Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.
Із копії Свідоцтва про право особистої власності на будинковолодіння від 15 жовтня 1988 р., виданого виконкомом Городенківської районної Ради народних депутатів на підставі рішення виконкому Городенківської районної Ради народних депутатів № 142 від 10 липня 1987р., слідує, що в цілому будинковолодіння, яке складається з житлового будинку та господарських будівель і споруд, розташованих в АДРЕСА_1, дійсно належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_7.
Довідкою № 357, виданою 11.04.2018 року виконавчим комітетом Торговицької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області стверджується, що станом на 15.04.1991 року в АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: голова господарства ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_1, зять ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, онук ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, онучка ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5
За заповітом, посвідченим 11.11.1999 р. секретарем виконкому Торговицької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, ОСОБА_7, 1921 року народження, що мешкає в АДРЕСА_1, на випадок своєї смерті усе своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалося, і взагалі, все те, що буде належати їй на день смерті, і на що вона відповідно чинного законодавства України буде мати право, - заповіла внукові ОСОБА_2, 1981 р.н., який проживає в АДРЕСА_1. Заповіт зареєстровано в книзі реєстрації нотаріальних дій за НОМЕР_5. Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 50591212 від 17.01.2018 року доводиться, що заповіт зареєстрований у спадковому реєстрі за НОМЕР_6.
ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_13 у віці 96 р. в с. Торговиця Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 21 від 22.08.2017 р., що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7, виданого 22 серпня 2017 року виконавчим комітетом Торговицької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області. Внаслідок її смерті відкрилася спадщина.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, вказано в ч. 1 ст. 1222 ЦК України. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. За ст.ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України прийняття спадщини - це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Ч.1 ст.1270 згаданого кодексу визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Ст. 1273 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого с.1270 ЦК України. Заява про відмову від спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
Довідкою № 356, виданою 11.04.2018 р. виконавчим комітетом Торговицької сільської ради стверджено, що ОСОБА_7 на момент смерті (ІНФОРМАЦІЯ_13) проживала та була зареєстрованою АДРЕСА_1, разом з нею проживали та були зареєстровані: зять ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_10
Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 ОСОБА_2, виданого 26 вересня 1981 р. Торговицькою сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області, встановлено, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Торговиця, актовий запис № 52 від 26.09.1981р., його батьками є: ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Про те, що батьками матері позивача ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_11, були ОСОБА_12 та ОСОБА_7, свідчить її свідоцтво про народження серії НОМЕР_9, видане сільським ЗАГС с. Торговиця Городенківського району Станіславської області 25.12.1958 р. Із копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_10 слідує, що 15 листопада 1979 р. зареєстрований шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, актовий запис № 25 від 15.11.1979 р. у Торговицькій сільській раді, після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено з ОСОБА_5 на ОСОБА_4.
Наведеним стверджено, що позивач ОСОБА_2 є внуком спадкодавця ОСОБА_7.
Копією спадкової справи № 10/2018 р., наданою суду приватним нотаріусом Городенківського районного нотаріального округу Яшан Р.Р., стверджено, що 17 січня 2018 року ОСОБА_2 подав до приватного нотаріуса Городенківського районного нотаріального округу Яшана Р.Р заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_7. Витяг № 50591210 про реєстрацію в Спадковому реєстрі, виданий 17.01.2018 року приватним нотаріусом Яшан Р.Р. свідчить, що до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи спадкодавця ОСОБА_7, номер у Спадковому реєстрі 61874542, номер у нотаріуса 10/2018.
Відповідачка, ОСОБА_5 17 січня 2018 року (спадкової справи № 10/2018) подала до приватного нотаріуса Городенківського районного нотаріального округу Яшана Р.Р заяву про відмову від отримання обов'язкової частки у спадщині після смерті матері ОСОБА_7.
Отже, позивач ОСОБА_2 вважається таким, що прийняв спадщину за заповітом після смерті бабки ОСОБА_7.
До спадкового майна померлої ОСОБА_7 належить житловий будинок по АДРЕСА_1. З технічного паспорта на згаданий садибний (індивідуальний) житловий будинок встановлено, що житловий будинок збудований в 1964р., інші господарські будівлі збудовані в 1970, 1980, 1990, 1991 роках. Згідно Звіту про оцінку житлового будинку (загальною площею 79,1 кв.м.) № 07122017_00224, складеного ФОП ОСОБА_13 на підставі договору № 00224/С від 07.12.2017 року, ринкова вартість житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 станом на 07.12.2017 року становить 138 459 грн.
Довідкою № 358, виданою 11.04.2018 року виконавчим комітетом Торговицької сільської ради стверджується, що за господарство по АДРЕСА_1 числиться земельна ділянка площею 0,08 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд (присадибної ділянки).
Для отримання свідоцтва про право на спадщину позивач, як спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, звернувся до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом на нерухоме майно, як передбачено ч. 1 ст.1297 ЦК України. Постановою приватного нотаріуса Городенківського районного нотаріального округу Яшана Р.Р про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 12.04.2017 р. позивачу ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок по АДРЕСА_1 після смерті бабусі ОСОБА_7 з посиланням на те, що документи, які підтверджують право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1, видані на ім'я спадкодавця ОСОБА_7, як голови колгоспного двору, що позбавляє нотаріуса можливості визначити його частку в житловому будинку та, відповідно, - видати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок.
Статтею 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Передбачених згаданою статтею підстав неправомірності набуття позивачем, як спадкоємцем за заповітом, права власності на будинок з господарськими будівлями і спорудами судом не встановлено, відповідачі позов визнають, тому суд приходить до переконання, що є підстави для задоволення позовних вимог.
На підставі ст.ст. 120,123,563 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 5, 316, 317, 325, 328, 1216, 1217, 1222, 1223, 1233, 1241, 1268-1270, 1296-1297 ЦК України (2003р.), керуючись ст. ст. 196-198, 200, 206, 223, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_12, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Івано-Франківської області або через Городенківський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Місце проживання позивача ОСОБА_2 - АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.
Місце знаходження відповідача Торговицької сільської ради - вул.Шевченка,52, с.Торговиця, Городенківський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 04355823.
Місце проживання відповідача ОСОБА_4 - АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.
Місце проживання відповідачки ОСОБА_5 - АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3.
Місце проживання відповідачки ОСОБА_6 - АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4.
Повне судове рішення складене 06.08.2018 року.
Суддя: Ничик Г. І.