УХВАЛА іменем України
6 лютого 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Парандюк Т.С. суддів - Храпак Н.М., Гірського Б.О. при секретарі - Смій К.В.
з участю позивача ОСОБА_2, відповідачки ОСОБА_1, представника третьої особи - Кременецької міської ради - Олексюка П.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Тернополі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кременецького районного суду від 7 грудня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про вселення та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про втрату права користування жилим приміщенням з дня вибуття,
встановила:
у липні 2006 року позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідачки ОСОБА_1, третіх осіб ОСОБА_3 ОСОБА_4., Кременецької міської ради про вселення його в квартиру по АДРЕСА_1, посилаючись на те, що відповідачка не допускає його в квартиру, змінила замки на вхідних дверях і чинить перешкоди в користуванні спірним житлом.
В серпні 2006 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням по АДРЕСА_1 з дня вибуття, оскільки останній вибув на інше місце проживання.
Справа № 22а -116 Головуючий у 1 -й інстанції Білосевич Г.С.
Категорія 32 Доповідач Храпак H.M.
Рішенням Кременецького районного суду від 7 грудня 2006 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третіх осіб - ОСОБА_3, ОСОБА_4, Кременецької міської ради про вселення задоволено.
Вселено ОСОБА_2 в жилу квартиру, яка розташована по АДРЕСА_1.
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням з часу вибуття відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду від 7 грудня 2006 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким її позов задовільнити, а в позові ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на те, що судом були неповно з"ясовані обставини, що мають значення для справи, а суд вважав їх встановленими, в зв"язку з чим висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Крім цього, судом допущено порушення норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, розглянувши апеляційну скаргу в межах її доводів, ознайомившись з матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи із слідуючих мотивів.
Згідно ст.65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім"ї, які проживають разом з ним вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.
Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім"ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім"ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Судом встановлено, що з 1996 року сторони проживали однією сім"єю. Після смерті батька ОСОБА_2 в 1999 році між позивачем та відповідачкою скалися неприязні відносини, часто виникали конфлікти, відповідачка змінила замок на вхідних дверях і переобладнала квартиру. Протягом 2002-2006 років ОСОБА_2 неодноразово звертався до ОСОБА_1 з вимогою про вселення в спірне житло, що не заперечувала в судовому засіданні сама ОСОБА_1
Тому, колегія суддів вважає, що суд прийшов до обгрунтованого висновку про те, що слід ОСОБА_2 вселити у спірну квартиру.
Жодних доказів про те, що у відповідності до ст.107 ЖК України ОСОБА_2 вибув на інше постійне місце проживання, а тому необхідно його визнати таким, що втратив право користування жилим приміщенням з часу вибуття, судом не було здобуто, в зв"язку з чим колегія суддів вважає,що суд першої інстанції підставно відмовив ОСОБА_1 у пред"явленому нею позові.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів, прийшла до висновку, що постановлене судом рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, а тому підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст.307 ч.1п.1, 308, 313, 314 п.1 ч.1 ЦПК України, колегія суддів:
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Кременецького районного суду від 7 грудня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу проголошення ухвали апеляційного суду Тернопільської області.