Справа № 296/4668/18
2/296/1893/18
(Заочне)
"30" липня 2018 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Рожкової О.С.,
за участю секретаря судового засідання Степанчук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
17.05.2018 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить розірвати шлюб укладений між нею та ОСОБА_2, зареєстрований 23 січня 1982 року Глибочицькою сільською радою Житомирського району Житомирської області, актовий запис №1, після розірвання шлюбу залишити прізвище «ОСОБА_1».
В обґрунтування вимог вказала, що спільне життя з відповідачем не склалося через через відсутність взаєморозуміння та взаємоповаги між ними, розходження поглядів на сімейні відносини. Подальше збереження сім'ї є неможливим, суперечить інтересам подружжя.
Ухвалою судді від 24.05.2018 у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження (а.с.11-12).
Від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити, проти заочного розгляду не заперечує (а.с.19).
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином (а.с.15,18), відзив на позовну заяву не надав.
Згідно з ч.1 ст.178 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Як встановлено, частиною 8 статті вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст.ст.211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.
Зі змісту свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у шлюбі, зареєстрованому 23 січня 1982 року Глибочицькою сільською ради Житомирського району Житомирської області, актовий запис №1 (а.с.4).
Сторони неповнолітніх дітей не мають.
Згідно ст.51 Конституції України та ст.24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини і чоловіка, примус до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
За приписами ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права чоловіка, дружини на свободу та особисту недоторканість.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що шлюбно-сімейні відносини сторонами не підтримуються, шлюб між сторонами фактично розпався, сім'я носить формальний характер, рішення про звернення до суду із даним позовом є виваженим та відповідає волевиявленню жінки, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у звязку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Отже, вирішення питання про те, яким прізвищем іменуватися після розірвання шлюбу є виключним правом того, хто у зв'язку із шлюбом змінив своє прізвище.
В такому випадку, позивачу ОСОБА_1 залишити після розірвання шлюбу прізвище «ОСОБА_1».
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити.
Розірвати шлюб між громадянами України, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючою за адресою: АДРЕСА_1, та ОСОБА_2, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований 23 січня 1982 року Глибочицькою сільської ради Житомирського району Житомирської області, актовий запис №1.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище «ОСОБА_1».
Стягнути з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_1, судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до п.п.15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Корольовський районний суд м. Житомира.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя О. С. Рожкова