25 липня 2018 рокусправа № 804/8091/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , секретар судового засідання - Сколишев Н.А., за участю представника позивача - ОСОБА_2, представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, представника третьої особи - ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Криворізької міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі № 804/8091/17 (головуючий суддя у 1 інстанції - Чорна В.В., рішення ухвалено та складено Дніпропетровським окружним адміністративним судом в м. Дніпро 26 квітня 2018 року) за позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Криворізької міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна регуляторна служба України про визнання нечинним нормативно-правового акту, -
У грудні 2017 року Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Криворізької міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна регуляторна служба України, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило: визнати протиправними та нечинними положення рішення Криворізької міської ради № 1862 від 12.07.2017 року «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році», а саме: положення Додатку 1 до рішення Криворізької міської ради № 1862 від 12.07.2017 року «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році» в частині встановлення для юридичних осіб ставки податку за користування земельними ділянками та річного розміру орендної плати за користування земельними ділянками на рівні 1,91 % від нормативної грошової оцінки земель міста, що відповідають таким критеріям: вид цільового призначення земель (згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за №1011/18306 (зі змінами): код - « 11.02»; назва - «землі промисловості» для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості»; код розділу КВЕД - « 24,19»; або ж здійснити захист порушених прав, свобод чи інтересів позивача в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів позивача.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідачем 12.07.2017 року прийнято рішення «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році», яким визначено розмір орендної плати за користування земельними ділянками, в тому числі тими, які згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010 року, водночас означене рішення винесено з порушенням процедури прийняття регуляторних актів органами місцевого самоврядування, оскільки такий проект рішення не пройшов передбачену Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» № 1160-ІV від 11.09.2003 року обов'язкову процедуру забезпечення здійснення державної регуляторної політики щодо регуляторних актів органів місцевого самоврядування.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2018 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та нечинним рішення Криворізької міської ради № 1862 від 12.07.2017 року «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році» в частині положень Додатку 1 до зазначеного рішення (щодо встановлення для юридичних осіб ставки податку за користування земельними ділянками та річного розміру орендної плати за користування земельними ділянками на рівні 1,91 % від нормативної грошової оцінки земель міста, що відповідають таким критеріям: вид цільового призначення земель (згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за №1011/18306 (зі змінами): код - « 11.02»; назва - «землі промисловості; для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості»; код розділу КВЕД - « 24,19»). Зобов'язано Криворізьку міську раду у відповідності до вимог статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України невідкладно після набрання судовим рішенням законної сили здійснити публікацію резолютивної частини рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Криворізька міська рада подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідності висновків, викладених у рішення суду першої інстанції, обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції неправомірно підтримано необґрунтовані доводи позивача, в той час як відповідачем було надано всі необхідні докази, які спростовують твердження Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» щодо порушення відповідачем норм чинного законодавства під час прийняття оскаржуваного рішення.
Позивачем було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначав, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не спростовують висновків до яких дійшов суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Представник позивача в судовому засіданні проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечував.
Представники відповідача у судовому засіданні просили апеляційну скаргу задовольнити.
Третьою особою було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Представник третьої особи в судовому засіданні проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечував.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, представників відповідача та представника третьої особи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 12 липня 2017 року Криворізькою міською радою було прийнято рішення № 1862 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році», яким встановлено ставки земельного податку та розміри орендної плати за землю у м. Кривий Ріг на 2018 рік.
З вказаного рішення вбачається, що розміри ставок земельного податку та орендної плати було диференційовано за видами цільового призначення земельних ділянок та за кодами розділу класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД).
Вказаним рішенням для суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність за КВЕД 24,19,49, встановлено ставки земельного податку та орендної плати у розмірі 1,91 % від нормативної грошової оцінки земель міста, для земельних ділянок для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (категорія 11.02 згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 р. №548).
Оскільки позивач здійснює діяльність за КВЕД 24, 19 (металургійне виробництво та виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення, відповідно), визначена цим рішенням відповідача ставка податку поширюється на позивача.
Відповідно до п. 4 оскаржуваного рішення, з його прийняттям діюче раніше рішення Криворізької міської ради «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг зі сплати за землю на території міста Кривого Рогу» № 3727 від 24.06.2015 року з усіма змінами до нього втрачає чинність. Натомість, оскаржуване рішення набирає чинності з 01.01.2018 року.
Згідно з абз. 4 ст. 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.
Відповідно до ч. 12 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що рішення № 1862 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році» є регуляторним актом, а отже при прийнятті означеного рішення відповідач був зобов'язаний дотримуватися вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Так, зокрема, абз. 1 ст. 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» визначено, що кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань.
Згідно з абз. 6, 7 вказаної статті, строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу. Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов'язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акту повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.
Відповідно до абз. 2 ст. 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу. Відповідно до абз. З ст. 8 цього Закону, розробник при підготовці аналізу регуляторного впливу повинен виконати усі вимоги цієї статті, серед іншого, визначити очікувані результати прийняття запропонованого регуляторного акта, у тому числі здійснити розрахунок очікуваних витрат та вигод суб'єктів господарювання, громадян та держави внаслідок дії регуляторного акта.
Крім того, при підготовці аналізу регуляторного впливу обов'язковим є застосування Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 308 від 11.04.2004 р.
Статтею 34 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» визначено особливості розгляду сільською, селищною, міською, районною у місті, районною, обласною радою проектів регуляторних актів, а саме: кожен проект регуляторного акта, що внесений на розгляд до сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, подається до відповідальної постійної комісії для вивчення та надання висновків про відповідність проекту регуляторного акта вимогам статей 4 та 8 цього Закону.
Відповідальна постійна комісія забезпечує підготовку експертного висновку щодо регуляторного впливу внесеного проекту регуляторного акта, який разом з цим проектом та підписаним аналізом регуляторного впливу подається до уповноваженого органу для підготовки у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку пропозицій щодо удосконалення проекту відповідно до принципів державної регуляторної політики.
На підставі аналізу регуляторного впливу, яким супроводжувався проект регуляторного акта при його внесенні на розгляд сесії відповідної ради, а також експертного висновку щодо регуляторного впливу цього проекту та пропозицій уповноваженого органу відповідальна постійна комісія готує свої висновки про відповідність проекту регуляторного акта вимогам статей 4 та 8 цього Закону. У випадках, визначених частиною другою статті 33 цього Закону, такі висновки готуються на підставі експертного висновку щодо регуляторного впливу та пропозицій уповноваженого органу.
Відповідно до вимог ст. 36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.
У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.
Враховуючи, що рішення Криворізької міської ради № 1862 від 12.07.2017 року є регуляторним актом, при його прийнятті дотримання наведених норм законодавства було обов'язковим.
Крім того, до процедури прийняття рішення Криворізької міської ради № 1862 від 12.07.2017 року підлягають застосуванню вимоги ч. 4 ст. 20 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», відповідно до якої органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані погоджувати з Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями проекти нормативно-правових актів та інших рішень, які можуть вплинути на конкуренцію, зокрема щодо створення суб'єктів господарювання, встановлення і зміни правил їх поведінки на ринку, або такі, що можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції на відповідних ринках, а також одержувати дозвіл Антимонопольного комітету України на концентрацію у випадках, передбачених законом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Криворізької міської ради № 1862 від 12.07.2017 року прийнято з порушенням викладених вище вимог законодавства.
Так, регуляторну процедуру відповідачем було розпочато стосовно проекту рішення Криворізької міської ради, яким передбачався розмір ставки земельного податку та розмір орендної плати на рівні 1,95 % для категорії земель 11.02; не встановлювалося диференціації розміру цих платежів залежно від видів діяльності суб'єктів господарювання.
Відповідний проект (Проект №1) було опубліковано відповідачем в офіційному засобі масової інформації - міській комунальній газеті «Червоний гірник» № 31 (21746), яка видається у м. Кривий Ріг, 04 травня 2017 року.
В цей же день на офіційному веб-сайті виконавчого комітету Криворізької міської ради було опубліковано проект оскаржуваного рішення (Проект №1) та аналіз регуляторного впливу (далі - АРВ) до вказаного проекту.
В оприлюдненому проекті рішення (Проекті №1) було зазначено розмір орендної плати за користування землями промисловості для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код згідно класифікації видів цільового призначення земель - 11.02) у розмірі 1,95 % від нормативної грошової оцінки земель міста. Такий розмір встановлювався для усіх суб'єктів господарювання, які орендують земельні ділянки відповідних категорій, незалежно від видів господарської діяльності, які вони здійснюють.
05 травня 2017 року відповідач звернувся до Державної регуляторної служби України за наданням пропозицій до Проекту №1 оскаржуваного рішення.
23 червня 2017 року Державна регуляторна служба України направила на адресу відповідача лист № 4723/0/20-17 щодо невідповідності Проекту №1 (оприлюдненого 04.05.2017 року) вимогам законодавства в частині встановлення розміру орендної плати за землю на території міста Кривого Рогу у 2018 році принципам регуляторної політики, визначених статтею 4 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» № 1160, та надала пропозиції щодо його удосконалення. Також, ДРС України зробила висновок про невідповідність АРВ до цього проекту вимогам Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 308 від 11.03.2004 року «Про затвердження Методики проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта».
Крім того, в погодженні наданого проекту рішення (Проект № 1) Криворізької міської ради відповідачу також було відмовлено і Дніпропетровським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України у зв'язку з невідповідністю чинному законодавству.
10 травня 2017 року за вих. № 4/18-1743 виконавчий комітет Криворізької міської ради звернувся до Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо погодження Проекту №1, але отримав відмову з посиланням на невідповідність його вимогам чинного законодавства України.
З наведеного вище слідує, що Дніпропетровським територіальним обласним відділенням Антимонопольного комітету України не було погоджено спірний проект.
В подальшому, 14 червня 2017 року листом № 4/18-2281 відповідач направив до Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України для погодження пропозицій інший проект оскаржуваного рішення (Проект №2), у якому, на відміну від Проекту №1, запроваджувався диференційований підхід до встановлення розмірів орендної плати в залежності від видів економічної діяльності, які здійснюються суб'єктами господарювання. При цьому, орендна плата за користування земельними ділянками промисловості категорії 11.02 для суб'єктів, що ведуть діяльність за видами КВЕД 24, 19, 49, встановлювалася у розмірі 1,6 % від нормативної грошової оцінки земель міста. Для усіх інших суб'єктів, що використовують землі промисловості для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код згідно класифікації видів цільового призначення земель - 11.02) - у розмірі 0,9 або 0,95 % від нормативної грошової оцінки земель міста.
19 червня 2017 року Дніпропетровське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України погодило зазначений проект оскаржуваного рішення у редакції листа № 4/18-2281 від 14.06.2017 року.
30 червня 2017 року новий проект рішення (Проект №2), в якому орендна плата за користування земельними ділянками промисловості категорії 11.02 для суб'єктів, що ведуть діяльність за видами КВЕД 24, 19, 49, встановлювалася у розмірі 1,6 % від нормативної грошової оцінки земель міста, відповідач направив до Державної регуляторної служби України.
Водночас, Державна регуляторна служба України листом № 5219/0/20-17 від 06.07.2017 року повідомила відповідача про невідповідність направленого на її адресу проекту рішення (Проект №2) вимогам законодавства в частині встановлення розміру орендної плати за землю на території міста Кривого Рогу у 2018 році, його невідповідність принципам державної регуляторної політики, визначеним статтею 4 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» № 1160, а також неврахування в аналізі регуляторного впливу (АРВ) до цього проекту рішення зауважень, викладених у листі Державної регуляторної служби України № 4723/0/20-17 від 23.06.2017 року, та надала пропозиції щодо удосконалення проекту регуляторного акту та АРВ до нього. Зокрема, Державна регуляторна служба України зазначила, що в АРВ до Проекту №2 окремо кількісно не визначено витрати, які будуть виникати внаслідок збільшення розмірів платежів за землю. У зв'язку з цим, Державна регуляторна служба прийшла до висновку, що Проект №2 не відповідає принципам державної регуляторної політики - ефективності (досягнення позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат суб'єктів господарювання) та збалансованості (забезпечення балансу інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави).
Не зважаючи на це, 04 липня 2017 року відповідач опублікував у газеті «Червоний гірник» новий проект рішення Криворізької міської ради «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок, на території міста Кривого Рогу у 2018 році» (Проект № 2), який від попереднього проекту, опублікованого в газеті «Червоний гірник» 04 травня 2017 року, відрізнявся розміром встановлених у ньому ставок земельного податку та орендної плати, а також запровадженням диференціації розміру цих платежів в залежності від КВЕД суб'єктів господарювання, що використовують відповідні земельні ділянки.
В цей же день на офіційному веб-сайті виконавчого комітету Криворізької міської ради було опубліковано Проект № 2 з його АРВ, відповідно до якого, орендна плата за користування земельними ділянками категорії 11.02 для суб'єктів з видами діяльності за КВЕД 24, 19, 49 становить 1,6 % від нормативної грошової оцінки земель міста (тобто опубліковано проект, направлений до Державної регуляторної служби 30 червня 2017 року).
При цьому, разом з цим проектом відповідачем на своєму офіційному веб-сайті опубліковано зведений аналіз пропозицій та зауважень, одержаних у період публічного обговорення Проекту №1, опублікованого 04 травня 2017 року (а не Проекту №2), а також лист Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №1463/27/04-17 від 19.06.2017 року про погодження Проекту №2.
У цьому зведеному аналізі пропозицій та зауважень зазначено, що пропозиції ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» щодо встановлення розміру орендної плати за користування земельними ділянками категорії 11.02 суб'єктів враховані частково, і він становитиме 1,6 % від нормативної грошової оцінки земель міста.
07 липня 2017 року на офіційному веб-сайті виконавчого комітету Криворізької міської ради опубліковано АРВ проекту, зміст якого є аналогічним опублікованому на цьому сайті 04 липня 2017 року.
В подальшому, в період з 10 по 12 липня 2017 року були проведені засідання постійних комісій Криворізької міської ради, на яких обговорювалося питання погодження ставки орендної плати земель категорії 11.02 для КВЕД 24, 19, 49 у розмірі - 1,91 % від нормативної грошової оцінки земель міста.
Окремо слід зазначити, що вказана ставка ні Проектом №1, ні Проектом №2 не передбачалась.
За результатами цих обговорень, підтримано пропозиції встановити розмір земельного податку та орендної плати для розміщення металургійного виробництва на рівні 1,91%.
12 липня 2017 року на сесії Криворізької міської ради було прийнято рішення №1862 від 12.07.2017 року «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році», зокрема, Додаток 1 до рішення Криворізької міської ради № 1862 від 12.07.2017 року «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році» в частині встановлення для юридичних осіб ставки податку за користування земельними ділянками та річного розміру орендної плати за користування земельними ділянками на рівні 1,91 % від нормативної грошової оцінки земель міста, що відповідають таким критеріям: вид цільового призначення земель (згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за №1011/18306 (зі змінами): код - « 11.02»; назва - «землі промисловості; для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості»; код розділу КВЕД - « 24, 19».
Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003 року № 1160-ІV (далі - Закон № 1160) передбачає обов'язковість реалізації щодо кожного проекту регуляторного акта певних процедур, зокрема, підготовку аналізу регуляторного впливу та оприлюднення з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань.
Зазначене спрямовано на дотримання розробником проекту регуляторного акта принципів державної регуляторної політики, ключовими з яких є принцип ефективності - забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян та держави; та принцип збалансованості - забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави.
Статтею 9 Закону № 1160 визначено, що кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань.
Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п'яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.
Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов'язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.
Відповідно до статті 10 Закону № 1160, усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов'язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.
Відповідно до статті 13 Закону № 1160, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.
Згідно зі статтею 34 Закону № 1160, кожен проект регуляторного акта, що внесений на розгляд до сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, подається до відповідальної постійної комісії для вивчення та надання висновків про відповідність проекту регуляторного акта вимогам статей 4 та 8 цього Закону.
Статтею 4 цього Закону визначені принципи державної регуляторної політики, зокрема, принципи ефективності, збалансованості, передбачуваності, прозорості та врахування громадської думки.
Відповідно до ч. 1 статті 8 Закону № 1160, стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу.
Такий аналіз повинен відповідати вимогам, встановленим частиною 3 зазначеної статті, зокрема, розробник проекту регуляторного акта при підготовці аналізу регуляторного впливу повинен, серед іншого:
- визначити очікувані результати прийняття запропонованого регуляторного акта, у тому числі здійснити розрахунок очікуваних витрат та вигод суб'єктів господарювання, громадян та держави внаслідок дії регуляторного акта;
- визначити та оцінити усі прийнятні альтернативні способи досягнення встановлених цілей, у тому числі ті з них, які не передбачають безпосереднього державного регулювання господарських відносин;
- аргументувати переваги обраного способу досягнення встановлених цілей;
- обґрунтовано довести, що досягнення запропонованим регуляторним актом встановлених цілей є можливим з найменшими витратами для суб'єктів господарювання, громадян та держави;
- обґрунтовано довести, що вигоди, які виникатимуть внаслідок дії запропонованого регуляторного акта, виправдовують відповідні витрати у випадку, якщо витрати та/або вигоди не можуть бути кількісно визначені;
- оцінити можливість впровадження та виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні впроваджувати або виконувати ці вимоги.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну регуляторну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 724 від 24.12.2014 року, Державна регуляторна служба України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності.
Згідно з пунктом 3 Положення, одним з основних завдань Державної регуляторної служби України є реалізація державної регуляторної політики.
Так, оскаржуване рішення Криворізької міської ради № 1862 від 12.07.2017 року мало три проекти (Проект №1, Проект №2 та Проект №3), які мали відмінності в частині визначення розміру ставки податку (проценту від нормативної грошової оцінки земель міста) та річного розміру орендної плати за користування земельними ділянками за кодом « 11.02» видів цільового призначення земель «землі промисловості; для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» для КВЕД 24,19 для розміщення металургійного та коксохімічного виробництва.
Відповідач, з метою дотримання обов'язкової процедури забезпечення здійснення державної регуляторної політики щодо регуляторних актів органів місцевого самоврядування, звертався до Державної регуляторної служби України 05.05.2017 року - за наданням пропозицій до Проекту №1, та 30.06.2017 року - за наданням пропозицій до Проекту №2 оскаржуваного рішення.
Зокрема, в Проекті № 1, направленому до Державної регуляторної служби України, ставки податку та річного розміру орендної плати за користування земельними ділянками за кодом « 11.02» видів цільового призначення земель для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості встановлювались на рівні 1,95% від нормативної грошової оцінки земель міста.
В той же час, в Проекті № 2, направленому до Державної регуляторної служби України, ставки податку та річного розміру орендної плати за користування земельними ділянками за кодом « 11.02» видів цільового призначення земель для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості для КВЕД 24,19, 49, встановлювались на рівні 1,6% від нормативної грошової оцінки земель міста.
За результатами розгляду вказаних проектів, Державна регуляторна служба України листами від 23.06.2017 року № 4723/0/20-17 та від 06.07.2017 року № 5219/0/20-17 надала зауваження та пропозиції розробнику для врахування в остаточній редакції Рішення, зокрема, в частині встановлення розміру орендної плати за землю на території міста Кривого Рогу у 2018 році, а також в частині недоведеності відповідності проекту регуляторного акту принципам державної регуляторної політики.
Натомість, зазначені зауваження та пропозиції не були враховані в редакції прийнятого відповідачем Рішення № 1862 в частині встановлення розміру орендної плати за землю на території міста Кривого Рогу у 2018 році. Більш того, визначені цим рішенням ставки податку та річного розміру орендної плати за користування земельними ділянками за кодом « 11.02» видів цільового призначення земель для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості для КВЕД 24,19 (металургійного та коксохімічного виробництва) на рівні 1,91 % від нормативної грошової оцінки земель міста не відповідають ні Проекту №1, ні Проекту №2 оскаржуваного рішення, які надавалися відповідачем до Державної регуляторної служби України на виконання вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003 року № 1160-ІV.
При цьому, Дніпропетровським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України 19.06.2017 року погоджувався проект рішення в редакції листа № 4/18-2281 від 14.06.2017 року, згідно якого ставки податку та річного розміру орендної плати за користування земельними ділянками за кодом « 11.02» видів цільового призначення земель для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості для КВЕД 24,19, 49 встановлювались на рівні 1,6% від нормативної грошової оцінки земель міста (Проект № 2).
Проект № 3 взагалі не направлявся на погодження Дніпропетровському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України.
Також, Проект № 3 не оприлюднювався у засобах масової інформації та не проходив процедуру забезпечення здійснення державної регуляторної політики щодо регуляторних актів органів місцевого самоврядування (як вже зазначалося вище, лише Проект № 1 та Проект №2 були офіційно оприлюднені відповідачем на власному офіційному веб-сайті та у місцевій газеті «Червоний гірник»).
З огляду на означене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено, що Криворізькою міською радою порушено норми ст.ст. 8, 9, 34 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» щодо проходження оскаржуваним рішенням регуляторної процедури, оскільки проект рішення (Проект №3), яким було запропоновано ставку податку та річного розміру орендної плати за користування земельними ділянками за кодом « 11.02» видів цільового призначення земель для металургійного та коксохімічного виробництва закріплено на рівні 1,91 % від нормативної грошової оцінки земель міста, не оприлюднювався, щодо нього не проводилась процедура громадського обговорення, він не направлявся для отримання пропозицій Державній регуляторній службі України та не погоджувався Дніпропетровським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України.
При цьому, долучений відповідачем до апеляційної скарги копія листа Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02.04.2018 року №808/27/04-18, відповідно до якого відділенням було отримано лист виконавчого комітету Криворізької міської ради №7/18-2781 від 19.07.2017 року про направлення копії рішення Криворізької міської ради з додатками на 21 аркушах, не спростовує висновків суду першої інстанції, оскільки наданий лист не підтверджує погодження Дніпропетровського обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України проекту спірного рішення, а лише підтверджує факт його направлення та отримання останнім.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення не вбачається.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства, суд,-
Апеляційну скаргу Криворізької міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі №804/8091/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Криворізької міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна регуляторна служба України про визнання нечинним нормативно-правового акту - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 25 липня 2018 року, в повному обсязі постанова виготовлена 06 серпня 2018 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач С.В. Білак
Судді Н.А.Олефіренко
В.А.Шальєва